Ухвала суду № 63426844, 08.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/4238/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Бобровник О.В.

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Присяжнюка О.Б., Паленика І.Г.

при секретарі Ярмолюк М.І.

за участю прокурора Перова А.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисників ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва 24 листопада 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 та продовжено строк тримання під вартою до 15 грудня 2016 року включно, із визначенням застави у розмірі 7273 розмірів мінімальних заробітних плат в сумі 10 000 000 грн. (десять мільйонів гривень) у національній грошовій одиниці щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, маючого вищу освіту, одруженого, який займається адвокатською діяльністю (свідоцтво № НОМЕР_1), помічника народного депутата ОСОБА_8, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість та характер вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі і домашнього арешту, буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та дійшов висновку про продовження строку застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 15 грудня 2016 року включно із альтернативою внесення застави у розмірі 7273 мінімальних заробітних плат.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисники ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, подали апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність та невідповідність вимогам КПК України, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, захисники вказують на те, що, вирішуючи питання про продовження строку тримання ОСОБА_9 під вартою, слідчий суддя не перевірив належним чином та не дав належної правової оцінки незаконному затриманню ОСОБА_4

Так, захисники зазначають, що згідно пояснень детективів, під час складання протоколу, ОСОБА_4 затриманий на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, 27.09.2016 року близько 20 год. 00 хв. детективи прибули до ІТТ для вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчинені вказаного злочину, однак, під час проведення даної процесуальної дії, як зазначають захисники, повідомлення про підозру оформлено не належним чином, його, як документу не існувало взагалі, і лише 29.09.2016 року детектив НАБУ ОСОБА_10 намагався вручити письмове повідомлення про підозру.

Як підсумок, сторона захисту зазначає, що затримання детективами НАБУ ОСОБА_4 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України є незаконним, оскільки злочин, в якому ОСОБА_4 підозрюється за законом не належить до компетенції детективів НАБУ і такий злочин не відноситься до корупційних злочинів.

Далі в апеляційній скарзі апелянти зазначають, що слідчий суддя приймаючи рішення вийшов за межі своїх повноважень та одночасно із продовженням строку тримання під вартою збільшив розмір застави із 5 000 000 до 10 000 000.

Крім того, захисники стверджують, що захист довів належними та допустимими доказами, що підозрюваний не має таких статків та доходів, які б дозволили внести заставу навіть у розмірі 5 000 000 гривень. Так, захистом, шляхом подачі довідки із ДПІ у Солом'янському районі ДФС у м. Києві доведено, що підозрюваний ОСОБА_4 має доходи за місцем роботи у ТОВ «Надрагіоценр», що не перевищують 130 000 гривень на рік, тобто не більше 47 000 гривень на квартал, а тому, на думку захисту, визначення суми застави ОСОБА_4 у розмірі 10 000 000 гривень є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Крім того, сторона захисту стверджує, що у клопотанні про продовження строку тримання під вартою відсутні відомості щодо конкретного переліку дій та рішень ОСОБА_4 та (або) змісту його бездіяльності, що, на думку апелянтів, свідчить про невідповідність вимогам закону письмового повідомлення про підозру ОСОБА_4

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисників підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Національним Антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52015000000000002 від 04.12.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 388 КК України.

16.06.2016 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

27.09.2016 року ОСОБА_4, за матеріалами кримінального провадження № 52016000000000339, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

17.06.2016 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 год. 00 хв. 13.08.2016 року.

01.08.2016 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 до 12.10.2016 року.

29.09.2016 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01 год. 05 хв. 25.11.2016 року, у подальшому кримінальні провадження № 52016000000000339 та № 52015000000000002 об'єднано.

Заступник Генерального прокурора України - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року вказане клопотання задоволено та ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування строком до 15 грудня 2016 року включно, із визначенням застави у розмірі 7273 розмірів мінімальних заробітних плат в сумі 10 000 000 грн. (десять мільйонів гривень) у національній грошовій одиниці.

Так, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані частково.

Слідчий суддя встановив, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень, виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні. Такі дані містяться у протоколах про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколі обшуку від 15.06.2016 року індивідуальних сейфів №14 та №15, які знаходяться у приміщенні Київського відділення №2 ПАТ «Банк інвестицій і заощаджень», протоколі обшуку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 276, протоколах допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, висновку судово-економічної експертизи №10620/10621/16-45 від 10.08.2016, та інших матеріалах кримінального провадження.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_4 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Доводи сторони захисту щодо незаконності затримання ОСОБА_4 не можуть у цьому випадку бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки ці доводи були предметом дослідження під час розгляду скарги сторони захисту, яка була подана в порядку ст. 206 КПК України та під час розгляду якої слідчий суддя не знайшов підстав для її задоволення, проти чого не заперечує підозрюваний та його захисники.

Крім того, відсутні відомості про визнання у встановленому законом порядку дій працівників НАБ України неправомірними щодо затримання ОСОБА_4

Висновки апелянтів щодо не підслідності детективам НАБ України кримінального провадження за ст. 209 КК України, що на їх думку є підставою для скасування застосованого запобіжного заходу не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки така підстава для скасування ухвали не передбачена положеннями ст. 194 КПК України. Крім того, питання щодо виділення матеріалів кримінального провадження вирішується з урахуванням обставин справи, якщо це не може зашкодити розслідуванню, а спори щодо підслідності розглядаються Генеральним прокурором або його заступником.

Посилання сторони захисту на відсутність у клопотанні конкретного визначення дій ОСОБА_4 спростовується змістом клопотання, який містить достатній виклад обставин кримінального провадження, яке інкриміновано ОСОБА_4 для вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Разом з тим, колегія судді погоджується з доводами сторони захисту щодо відсутності передбачених законом підстав для збільшення розміру застави під час вирішення питання щодо продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_4, з огляду на наступне.

Звертаючись з клопотанням про продовження терміну дії запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 ініціатор клопотання зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились, а навпаки з'явились нові ризики, з чим погодився слідчий суддя, проте, з такими висновками погодитись не можна, з огляду на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 177 КПК України передбачено наступні ризики з метою запобігання яким є застосування запобіжного заходу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з ухвали слідчого судді від 29.09.2016 року, звертаючись до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ініціатор клопотання зазначив про наявність всіх п'яти ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а слідчий суддя погодився з ним, визначивши доведеними наявність цих ризиків та застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 5 000 000 грн.

Тобто, зазначаючи ті ж самі ризики при зверненні з клопотанням про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у ініціатора клопотання не було підстав для висновку про збільшення ризиків з огляду на наявність їх максимальної кількості вже під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Посилання прокурора в судовому засіданні на ті обставини, що об'єднання двох кримінальних проваджень відносно ОСОБА_4 збільшило ризики неналежної процесуальної поведінки, є помилковим, оскільки додаткове обґрунтування ризиків, яке міститься у іншому кримінальному провадженні не є визначеною законом підставою для збільшення розміру застави, оскільки положеннями п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України передбачено обов'язок слідчого судді встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у разі доведеності наявності одного, декількох, а тим більше всіх ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, виникнення додаткових доказів наявності ризика (ризиків) не свідчить про збільшення їх обсягу.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене, обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4 заставу відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України в розмірі 5 000 000 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий розмір застави є справедливим та здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного. Підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_4, колегія суддів не вбачає.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що, у відповідності до ч. 3 п. 2 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою клопотання заступника Генерального прокурора України необхідно задовольнити, продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою та в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 199, ч. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити цьому підозрюваному заставу в розмірі 5 000 000 гривень.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисників ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року , якою задоволено клопотання заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 та продовжено строк тримання під вартою до 15 грудня 2016 року включно, із визначенням застави у розмірі 7273 розмірів мінімальних заробітних плат в сумі 10 000 000 грн. (десять мільйонів гривень) у національній грошовій одиниці щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою до 15 грудня 2016 року.

Визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 5 000 000 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (м. Київ. вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок - 37310016015850).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом строку її дії.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____ ______ ____

МасенкоД.Є. Паленик І.Г. ПрисяжнюкО.Б.