Ухвала суду № 63424243, 12.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 331/6282/16Головуючий у 1-й інстанції Світлицька В.М.Пр. № 22-ц/778/4833/16Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

12 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Кухаря С.В., Трофимової Д.А.

за участі секретаря Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 вересня 2016 року про відкриття провадження у справі

у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (надалі Банк), треті особи Вознесенівський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, приватний нотаріус Ужгородського МНО ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2826 від 30.08.2009 року, вчинений приватним нотаріусом Ужгородського МНО ОСОБА_3 про звернення стягнення на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя вул. 40 р. Радянської України буд. № 54, приміщення №8, яке належить на праві власності ОСОБА_2, для задоволення вимог Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк».

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 вересня 2016 року (а.с. 21) провадження за вищезазначеним позовом позивача у цій справі відкрито.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою судді суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, Банк (відповідач) у своїй апеляційній скарзі, яку у подальшому уточнив (а.с. 47), просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу про повернення позовної заяви позивачу.

У судове засідання 12 грудня 2016 року повідомлені апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи з додержанням вимог ст. ст. 74-77 ЦПК України, у тому числі представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4 за допомогою мобільного звязку (за номером, зазначеним позивачем в її позові у цій справі в якості номеру позивача, а.с. 3, 61), що узгоджується з вимогами ст. 74 ч. 6 ЦПК України, а позивач ОСОБА_2 через свого цього представника, що узгоджується із вимогами ст. 76 ч. 5 ЦПК України, (а.с. 57-59, 61) всі особи, які беруть участь у справі, не зявились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

Неявка всіх цих осіб, які беруть участь у цій справі, при вищевикладених обставинах, враховуючи положення ст. 305 ч. 2 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному суду розглядати апеляційну скаргу Банку на ухвалу судді суду першої інстанції про відкриття провадження у цій справі (процесуальне питання), тому колегія суддів апеляційного суду ухвалила розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю всіх осіб, які беруть участь у цій справі.

В силу вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги Банку, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Банку підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 312 ч. 1 п. 3 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Встановлено, що суд першої інстанції, відкриваючи провадження у цій справі за вищезазначеним позовом позивача (а.с.21), керувався ст. 122 ЦПК України та виходив із того, що дана справа підсудна Жовтневому районному суду м. Запоріжжя.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Встановлено, що у цій справі позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №2826 від 30.08.2009 року, вчинений приватним нотаріусом Ужгородського МНО ОСОБА_3 про звернення стягнення на нежитлове приміщення № 8, яке належить на праві власності ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: вул. 40 р. Радянської України буд. №54 (нова назва вулиця Незалежної України) Орджонікідзевський (нова назва Вознесенівський ) район м. Запоріжжя.

При вищевикладених обставинах, у даному випадку позов позивача у цій справі виник з приводу нерухомого майна.

В силу вимог ст. 114 ч. 1 ЦПК України (виключна підсудність) позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Однак, як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем у цій справі подано позов за місцезнаходженням Банку, як відповідача: пр. Соборний, 66 Жовтневий (нова назва Олександрівський) район м. Запоріжжя.

Однак, провадження у справі за позовом, поданим за загальним правилом підсудності - за місцем знаходження відповідача (ст. 109 ЦПК України), може бути відкрито судом першої інстанції лише тоді, коли відсутні підстави для застосування вимог виключної підсудності.

Згідно з положеннями ст. 181ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Позови немайнового характеру, повязані із нерухомим майном, також є позовами, що виникають з приводу цього нерухомого майна (п. 42 постанови Пленуму ВССУ № 3 від 01 березня 2013 року).

В силу вимог ст. 115 ЦПК України недотримання правил підсудності тягне за собою повернення заяви позивачеві, про що постановляється ухвала судом першої інстанції.

Поза межами компетенції апеляційного суду є постановлення нової ухвали апеляційним судом про повернення позовної заяви позивачу у цій справі, про що безпідставно просив Банк у своїй апеляційній скарзі у цій справі.

Також доводи Банку щодо підсудності справ за вибором позивача (ст. 110 ч. 12 ЦПК України) оцінюються критично та не приймаються до уваги апеляційним судом у цій справі, оскільки встановлено, що позивач подавала вищезазначений позов до суду першої інстанції у цій справі без урахування останнього та правила цієї підсудності (ст. 110 ЦПК України) також не діють, якщо має місце виключна підсудність.

При вищевикладених обставинах, доводи Банку, як особи, яка подала апеляційну скаргу лише частково ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у справі доказах, ухвала суду першої інстанції, що оскаржується у цій справі, не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості. Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення ухвали, яка в силу вимог ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Також встановлено, що Банком при подачі вищезазначеної апеляційної скарги понесені судові витрати у вигляді судового збору (а.с. 36).

Згідно із ст. 37 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в ч. 1 ст. 293 ЦПК України, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, повязаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити частково.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 вересня 2016 року про відкриття провадження у цій справі скасувати.

Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_1 ОСОБА_5ОСОБА_6