Ухвала суду № 63422356, 13.12.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 225/4920/15-ц Номер провадження 22-ц/775/1974/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 року м. Бахмут Донецької області

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді: Будулуци М.С.

суддів: Курило В.П., Космачевської Т.В.

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 30 серпня 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 30 серпня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк», Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 275/364 від 05 червня 2008 року, а саме заборгованість за кредитом в розмірі 17 163 долари США 35 центів, що згідно курсу НБУ станом на 30 серпня 2016 року становить - 437 471 грн. 24 коп., заборгованість за відсотками в розмірі 10 694 долари США 09 центів, що згідно курсу НБУ станом на 30 серпня 2016 року становить - 272 578 грн. 31 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 916 грн. 52 коп.

В задоволенні решти позовних вимог Банка про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасне повернення відсотків відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк».

В обґрунтування доводів скарги відповідач зазначив, що Банк звернувся до суду з позовом поза межами трирічного строку позовної давності, а тому в задоволенні заявленого позову слід відмовити.

Рішення суду про відмову в задоволенні позову щодо стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасне повернення відсотків сторонами не оскаржується.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційного суду та просив скаргу задовольнити.

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» в судове засідання апеляційного суду не з'явився, але про час та місце розгляду справи позивач повідомлений судовою повісткою (а.с. 130).

В запереченні на апеляційну скаргу Банк просив розглянути справу у відсутності їх представника (а.с. 132 - 135).

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення суду слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як зазначено в ч.1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як обумовлено у ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні бути виконані належним чином та в термін, передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредитором завдані ним збитки.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Судом встановлено, що 05 червня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 275/364 на купівлю автотранспортного засобу.

14 червня 2010 року найменування Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» було змінено на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», який є його правонаступником.

Відповідно до умов п. 1.1. кредитного договору, банк надає відповідачу кредит на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в розмірі 17 861 доларів США, зі сплатою відповідачем 13,50% річних, та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 04 червня 2015 року, а відповідач повертає кредит і сплачує за його користування відсотки та комісійну винагороду в сумі, в строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

05 червня 2008 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір застави № 275/364-1 між банком та відповідачем. Відповідно до п. 1.1. договору застави, предметом застави є рухоме майно, а саме: автомобіль марки СHEVROLET, модель LACETTI NF 196, № кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1.

Судом встановлено, що кредитні кошти в сумі 17 861 доларів США позивачем надані відповідачу.

Внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору № 275/364 від 05 червня 2008 року станом на 09 липня 2015 року виникла заборгованість по кредиту, яка склала 34 901,63 доларів США, а саме:

- заборгованість за кредитом в сумі 17 163,35 доларів США;

- заборгованість по відсоткам -10 694, 09 доларів США;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 4 198,0 доларів США;

- пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 2 846,18 доларів США.

Останнє підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом (а.с. 4 - 5).

Позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 34 901доларів США 63 центи та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 654 грн.

Відповідач проживає в АДРЕСА_1.

Згідно із пунктом 11 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р, затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, в якому вказаний населений пункт «м. Дзержинськ».

Як вбачається з розрахунку заборгованості, пеня за несвоєчасне повернення кредиту та пеня за несвоєчасне повернення відсотків нараховані Банком за період з 08 липня 2014 року по 08 липня 2015 року.

Частково задовольняючі позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк», суд виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених вимог Банку щодо стягнення основної заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками, зазначивши, що позивач ухилявся від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, а тому й стягнув з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитом в розмірі 17 163,35 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 30 серпня 2016 року (100 долар США - 2 548, 8686 грн.) становить - 437 471 грн. 24 коп., заборгованість за відсотками в розмірі 10 694,09 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент ухвалення рішення складає - 272 578 грн. 31 коп.

В задоволенні іншої частини позову суд відмовив за безпідставністю заявлених вимог.

Апеляційний суд вважає, що зазначені висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами, дав їм належну правову оцінку і обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками.

Апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.

Довід апеляційної скарги про те, що Банк звернувся до суду поза межами строку позовної давності, апеляційний суд відхиляє, оскільки, відповідно до положень ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 4 цієї ж статті закріплено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в задоволенні позові.

Аналізуючи дані норми ЦК, апеляційний суд доходить до висновку, що відповідач повинен був самостійно надати до суду першої інстанції клопотання про позовну давність перед винесенням рішення по справі, однак таку заяву відповідач суду першої інстанції не надав.

Апеляційний суд також зазначає, що відповідно до умов п. 1.1 кредитного договору визначено, кредит надавався відповідачу строком з 05 червня 2008 року до 04 червня 2015 року. Окрім цього, 18 серпня 2009 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору кредиту №275/364 від 05 червня 2008 року, в якій кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом встановлений не пізніше ніж 04 червня 2017 року (а.с. 2-3, 26).

Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що позивач 13 серпня 2015 року подав позовну заяву в передбачений законом трирічний строк позовної давності, а тому не пропустив встановлений законом трирічний строк позовної давності.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального закону, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував усі обставини по справі, зібраним доказам надав належну правову оцінку і обґрунтовано частково задовольнив заявлений позов.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом при розгляді справи норм матеріального чи процесуального права або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування судового рішення не має.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд-

У Х В А Л ИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 30 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: