Вирок № 63421115, 14.12.2016, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/10632/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., при секретарі Азямові Є.М., за участю прокурора Виниченка Р.О., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Артемівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження № 12016050150001822 від 17 червня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сіверська Бахмутського району Донецької області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні чотирьох малолітніх дітей: ОСОБА_3, 2007 року народження, ОСОБА_4, 2008 року народження, ОСОБА_5, 2011 року народження, ОСОБА_6, 2013 року народження, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, машкаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2016 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин (точний час в ході досудового слідства не встановлена), ОСОБА_1, перебуваючи біля лісосмуги на автодорозі між м. Сіверськом та с. Серебрянка Бахмутського району на відстані біля 1 км від в'їзду до с. Серебрянка Бахмутського району Донецької області, де між ним та його знайомим ОСОБА_2, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин стався конфлікт. В ході цього ОСОБА_1, діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, але не переслідуючи мети вбивства, тримаючи у правій руці дерев'яну палицю, яку приніс з собою, застосовуючи фізичне насильство та бажаючи спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність і соціально - небезпечний характер своїх дій, наніс палицею один удар в праву область голови ОСОБА_2 Після цього ОСОБА_2 почав закривати руками обличчя, а ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний намір, тримаючи у правій руці палицю, наніс йому один удар по правій руці, один удар по лівій руці та два удари в область грудної клітини з правого боку. Від останнього удару ОСОБА_2 впав на землю на спину, а ОСОБА_1 підійшов до останнього та, тримаючи у правій руці палицю, наніс йому один удар по лівій гомілки. Внаслідок протиправних дій останнього потерпілому заподіяні тілесні ушкодження у вигляді рубця на лівій гомілці, який є слідом загоєної забитої рани, відкритий осколковий перелом обох кісток лівої гомілки у верхній третині зі зміщенням, синці та садна обличчя, грудної клітини, синець лівої гомілки, які утворились від контакту з тупими предметами. Відкритий перелом великогомілкової кістки, як небезпечний для життя, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст.121 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і суду пояснив, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїв інкриміноване діяння, а саме: 17.06.2016 року вранці він збирався на роботу, старші діти - до дитячого табору при школі, молодші - до дитячого садка. Подзвонила вчителька старших дітей і сказала, що прийшов ОСОБА_2 п'яний, який кричить та шукає його дітей. Діти злякалися, однак він їх заспокоїв, відвів до школи. Він хотів знайти ОСОБА_2 та поговорити з ним, однак його не знайшов, та повернувся додому. Потім подзвонила його дружина і сказала, що в дитячому садку сталося теж саме. Після цього він сів на велосипед і поїхав у с. Серебрянку, де мешкав ОСОБА_2, сподіваючись знайти його там. Не доїжджаючи до села, він побачив ОСОБА_2, який був у нетверезому стані, став розмовляти з ним, ОСОБА_2 відповів образливо, тоді він підібрав біля дороги дерев'яну палицю та наніс нею один удар тому в голову, по одному удару по руках, а також два удари в область грудної клітини. ОСОБА_2 впав на землю, а він ще один раз вдарив його палицею по нозі, а коли почув, як хруснули кістки на нозі, зупинився, викинув палицю, після чого сам викликав бригаду швидкої допомоги. Швидку він не дочекався, та поїхав звідти. Коли він приїхав додому, то про все розповів своїй дружині, а приблизно через тиждень його викликали до поліції. Розуміє, що скоїв злочин, жалкує, що все так сталося. Пред'явлений прокурором цивільний позов в інтересах держави в особі КЗОЗ «Бахмутська центральна районна лікарня» в сумі 8551,87 грн. визнав у повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що все відбувалося саме так, як розповів ОСОБА_1, однак у дитячому садку він в той день не був. Будучи в нетверезому стані, він проходив біля школи та вирішив купити дітям ОСОБА_1 морозива, тому став їх гукати. Вчителька дітей переплутала, скоріше всього, його з батьком дітей, тому все так і сталося. Не дочекавшись дітей, він пішов додому в с. Серебрянку, де по дорозі його наздогнав ОСОБА_1 Між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 дерев'яною палицею спричинив йому тілесні ушкодження. Вони зі ОСОБА_1 є близькими людьми, оскільки він мешкає з сестрою дружини останнього, в теперішній час вони примирилися, у всьому розібралися, будь-яких претензій до ОСОБА_1 він не має.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1, згідно встановленого обсягу та порядку дослідження доказів, підтверджується також наданими прокурором та дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:

-копією витягу з кримінального провадження № 12016050150001822 від 17.06.2016 року, відкритого за заявою ОСОБА_2 за фактом спричинення йому тілесних ушкоджень;

-письмовою заявою ОСОБА_2 про спричинення йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, а також протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення від 17.06.2016 року;

-висновком експерта № 489 від 25.10.2016 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 рубець на лівій гомілці є слідом загоєної забитої рани, яка як і описані в меддокументах відкритий осколковий перелом обох кісток лівій гомілки у верхній третині зі зміщенням, синці та садна обличчя, грудної клітини, синець лівої гомілки утворилися від контакту з тупими твердими предметами. Відкритий перелом великогомілкової кістки, як небезпечний для життя, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Відповідно до ст.349 КПК України, інші докази за згодою учасників судового провадження судом не досліджувались.

Враховуючи сукупність наведених і оцінених судом доказів, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України - як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується задовільно, офіційно не працює, одружений, є батьком багатодітної сім'ї, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей: ОСОБА_3, 2007 року народження, ОСОБА_4, 2008 року народження, ОСОБА_5, 2011 року народження, ОСОБА_6, 2013 року народження, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий. Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні.

За таких обставин суд приходить до переконання в тому, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів буде досягнуто при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі. Разом з тим, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_1 не є особою, небезпечною для суспільства, тому його виправлення можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України в умовах звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Під час досудового слідства та в судовому засіданні прокурором в інтересах держави в особі КЗОЗ «Бахмутська центральна районна лікарня» заявлений цивільний позов про відшкодування витрат, понесених лікувальним закладом на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2, у розмірі 8551,87 грн.

Суд вважає, що пред'явлений прокурором позов на підставі ст.1206 ЦК України підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки довідкою КЗОЗ «Бахмутська центральна районна лікарня» від 20.10.2016 року підтверджено вартість бюджетних затрат на лікування хворого ОСОБА_2, який перебував на лікуванні в травматологічному відділенні з 16.06.2016 року по 10.08.2016 року, в сумі 8551,87 грн.

Потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 /п'яти/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом випробувального терміну в 2 /два/ роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію з періодичністю, встановленою у відповідності зі ст.13 Кримінально-виконавчого Кодексу України.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - у вигляді особистого зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт серії НОМЕР_1) на користь держави в особі КЗОЗ «Бахмутська центральна районна лікарня» (р/рахунок - 354160001034854 в ГУДКУ в Донецькій області УДК м. Бахмут, код МФО 834016, ОКПО - 01990217 на КЕКВ 2220) витрати, понесені лікувальним закладом на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, в розмірі 8551 (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 87 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: Р.Є. Дубовик