Рішення № 63420135, 13.12.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №576/1732/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Васянович В. М.Номер провадження 22-ц/788/1866/16 Суддя-доповідач - Семеній Л. І. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Семеній Л. І.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Бойка В. Б.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал»

на заочне рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 12 жовтня 2016 року

в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до ОСОБА_3

про стягнення боргу за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

09 серпня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» (далі - ТОВ «Прімоколект-Капітал») звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного з Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») договору відступлення права вимоги є новим кредитором відносно відповідачки, яка взятих на себе кредитних зобов'язань не виконує, внаслідок чого станом на 18 липня 2016 року утворився борг у сумі 9052,75 грн., який він просить стягнути з неї на свою користь.

Заочним рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 12 жовтня 2016 року у задоволенні позову ТОВ «Прімоколект-Капітал» відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Прімоколект-Капітал», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд, посилаючись на відсутність доказів права вимоги за боргом та його розміру, не врахував положень п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але в судове засідання не з'явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 19 лютого 2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №24/38360025/0091/02, за умовами якого позичальниця отримала 5333,33 грн. кредитних коштів зі сплатою 21,5% за їх користування на строк до 05 липня 2010 року (а.с. 4-7).

18 квітня 2012 року між ПАТ КБ «Надра» і ТОВ «Прімоколект-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 20120418-Г, за умовами якого банк відступив, а товариство набуло право грошової вимоги за борговими зобов'язаннями боржників по кредитним договорам, які вказані в реєстрі боржників та який погоджений сторонами договору у додатку № 1 (а.с 9-11).

Зі змісту договору відступлення прав вимоги від 18 квітня 2012 року вбачається, що реєстр боржників містить список з переліком боржників і розмірів їх грошових зобов'язань із зазначенням по кожному боржнику суми заборгованості, яка складається з боргу по тілу кредиту, несплачених відсотків за користування кредитом, боргу з комісії та неустойки.

Вказаним договором також передбачено, що сукупність боргів всіх боржників складає портфель заборгованості, розмір якого розраховується станом на день підписання договору, тобто на 18 квітня 2012 року.

З викладеного вбачається, що ТОВ «Прімоколект-Капітал» набуло право вимоги за кредитними зобов'язаннями боржників ПАТ КБ «Надра», список яких міститься у додатку № 1 до договору відступлення прав вимоги від 18 квітня 2012 року.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Прімоколект-Капітал», вказало, що як новий кредитор має право грошової вимоги до боржниці ОСОБА_3, розмір заборгованості якої станом на 18 липня 2016 року складає 9052,75 грн. та складається з боргу по тілу кредиту у сумі 4795,13 грн. та штрафних санкцій у розмірі 4257,62 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що жодних доказів, які б свідчили про набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_3 суду не надано. Крім того, позивачем не лише не надано доказів виникнення заборгованості у ОСОБА_3 за кредитним договором, але і не доведено того, що саме в такому розмірі право вимоги перейшло до ТОВ «Прімоколект-Капітал». Позивач своїм правом надати докази на підтвердження вимог не скористався та просив розглядати справу в заочному порядку, тому суд розглянув справу на підставі наявних в ній доказів і відмовив у задоволенні позову.

Проте, з такими висновками не можна погодитися з таких підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Проте у порушення казаної норми суд першої інстанції не вжив заходів щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Оскільки місцевий суд не встановив фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, апеляційним судом взято до уваги надані заявником апеляційної скарги письмові докази, якими підтверджується розмір боргу відповідачки на момент укладення договору відступлення права вимоги та на момент звернення до суду з вимогами про стягнення боргу.

Так, з наданого позивачем суду апеляційної інстанції витягу з акту приймання-передачі реєстру боржників від 18 квітня 2012 року до договору відступлення права вимоги від 18 квітня 2012 року, вбачається, що на момент передачі права вимоги ТОВ «Прімоколект-Капітал» ОСОБА_3 мала заборгованість по тілу кредиту у сумі 4795,13 грн., по відсоткам - 3373,06 грн. і 7744,24 грн. пені, а всього боргу у розмірі 15912,43 грн. (а.с.42).

З розрахунку заборгованості вбачається часткова сплата боргу, зокрема повне погашення боргу по відсоткам за користування кредитними коштами, яке відбулося у квітні 2013 року та часткове погашення пені, а саме у сумі 3486,62 грн.

Доказів на спростування суми боргу матеріали справи не містять і суду відповідачкою не надані.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 цього Кодексу).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Враховуючи, що свої зобов'язання за договором ОСОБА_3 належним чином не виконувала і станом на 18 квітня 2012 року існував борг, який відповідачка фактично визнала перед новим кредитором, здійснивши повне погашення боргу по процентам за користування кредитом у квітні 2013 року та частково погасивши пеню, беручи до уваги визначений сторонами в п.9.1 договору 10-річний строк позовної давності до вимог про сплату основного боргу та визначений законом річний строк позовної давності відносно неустойки, а також відсутність заяви про застосування наслідків пропуску позивачем річного строку позовної давності, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

З огляду на викладене рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ТОВ «Прімоколект-Капітал».

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1378 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1515,80 грн. за апеляційний перегляд рішення.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.п.1, 4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» задовольнити.

Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 12 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 19 лютого 2008 року №24/38360025/0091/02 у сумі 9052 грн. 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» судові витрати в сумі 1378 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 1515 грн. 80 коп. за розгляд справи в апеляційному суді.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді: