Рішення № 63417871, 25.11.2016, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 519/702/15-ц

2/504/596/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2016смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі

головуючої судді - Вінської Н.В.

секретарях - Білаш А.М.

за участю

позивача - ОСОБА_1,

представника ТОВ «ОСОБА_2 СНД» - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Доброслав Лиманського району Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОСОБА_2 СНД» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся з позовом до відповідача посилаючись на те, що на підставі наказу № 30 КС від 01.02.2008 року прийнятий на посаду підсобного робітника цеху дезодорації і очищення відповідача. Згідно наказу № 639 К від 09.12.2013 року переведений оператором технологічних установок 6 розряду. Наказом № 217 К від 12.05.2015 року звільнений за систематичне невиконання без поважних причин обовязків покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України. Вважав, що його звільнення є незаконним оскільки в.о. замісника начальника цеху ОСОБА_4 видав розпорядження № 13.03.2015 р. згідно якого його зміні необхідно замити конденсатором барометричну кімнату в т.ч. ємність 832 В та насоси Р 832 В та Р 878 С1Р. Замити під ємностями приготування лимонної кислоти 534,834 в тому числі і трубопровід. Кран зливу з піддону завжди держати закритим. Відповідно до п. 1.4. робочої інструкції оператора ТУ 6-го розряду цеху дезодорації, фракціонування і очистки(ДФіО) Код КП 8159.2 ДВ 307-РИ-0005, оператор ТУ 6-го розряду цеху ДФіО підпорядковується безпосередньо начальнику цеху ДФіО. З розпорядженням № 13.05.2015 р. він відмовився ознайомлюватись під розпис в звязку з тим, що вважав його виданим посадовою, якій він не підпорядковується, крім того, вважав його таким, що видане з порушенням правил техніки безпеки, а його виконання призвело б до нещасного випадку на виробництві, оскільки заходи по змиву конденсатом барометричної кімнати повинні були виконуватись з увімкненим насосом Р 832 В, бо вказівки щодо його вимкнення не було. 17.03.2015 року відповідачем було видане розпорядження по підприємству, згідно якого вказувалось, що з 13.03.2015 року обовязки начальника цеху ДФіО покладаються на оператора ТУ 5-го розряду ОСОБА_4 З даним розпорядженням він ознайомлений під розпис, про що зроблена відмітка в «Журналі розпоряджень Цеху ДФІО» 25.03.2015 року наказом № 92 відповідачем було оголошено догану за відмову з ознайомленням з даним розпорядженням та за те, що не виконав розпорядження в.о. ОСОБА_4 та не проінформував про це свого керівника. Вважав наказ про оголошення догани незаконним, так як з розпорядженням № 17.03.2015 р. він ознайомився під розпис, про що зроблена відмітка в Журналі розпоряджень Цеху ДФіО. Розпорядження № 13.03.2015 року від в.о. начальника цеху ОСОБА_4 було видано ним, коли його ще офіційно не було призначено на посаду начальника цеха, Крім того, він проінформував начальника по персоналу про розпорядження № 13.03.2015 р., яке було видане з порушенням техніки безпеки, а також про відсутність інформації щодо його безпосереднього керівника. До застосування дисциплінарного стягнення письмових пояснень відповідач від нього не зажадав. Крім того, його дії не заподіяли шкоду підприємству, а навпаки він попередив порушення правил техніки безпеки, що дало змогу уникнути нещасного випадку на виробництві. 17.04.2015 року його було ознайомлено з попередженням відповідача відповідно до ст. 32 КЗпП України про зміну істотних умов праці з 22.06.2015 року, а саме про зміну графіку роботи зі змінного на денний графік роботи. 22.04.2015 року ним була подана заява про відмову від згоди на переведення зі змінного на денний графік роботи. 22.04.2015 року відповідачем було видано наказ № 133 «Про проведення службового розслідування» по відношенню до нього та 08.05.2015 року було видано наказ про відсторонення його від роботи у звязку з проведенням службових розслідувань по фактам публічного висловлювання по здійсненню тиску, а також про вплив на роботу ТОВ «ОСОБА_2 СНД» та можливість зупинити виробничого процесу, розміщення на особистій сторінці в соціальній мережі Facebook документів, які містять комерційну таємницю по відношенню до оператора технологічних установок 6-го розряду ОСОБА_1 Вважав даний наказ незаконним, оскільки порядок відсторонення працівника від роботи регулюється вимогами ст. 46 КЗпП України. А щодо інформації, яка становить комерційну таємницю його посада не має жодного відношення, та власник має вживати заходи до охорони її конфіденційності. Вважав, що розміщуючи інформацію на сторінці у соціальній мережі не порушив порядку встановленого «Переліком відомостей, що становлять комерційну таємницю» який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 1993 року № 611. 12.05.2015 року наказом № 217 він був звільнений за систематичне невиконання без поважних причин обовязків покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України. Вважав, що систематичних порушень трудової дисципліни з його боку не було, а накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності винесені з порушенням діючого законодавства. Вважав, що його звільнення повязано з прискіпливим ставленням керівництва підприємства щодо нього, з причин його активної позиції по відстоюванню соціально-економічних та трудових прав працівників підприємства. Просив суд: - скасувати накази ТОВ «ОСОБА_2 СНД» № 92 від 25.03.2015 року та № 154 від 08.05.2015 року «Про оголошення догани» ОСОБА_1; - поновити його на посаду оператора технологічних установок 6 розряду ТОВ «ОСОБА_2 СНД» та стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12.05.2015 року по день поновлення на роботі; - стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 100000 грн.

В подальшому позивач уточнив позов та просив суд скасувати наказ № 217 від 12.05.2015 року про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України; скасувати накази ТОВ «ОСОБА_2 СНД» № 92 від 25.03.2015 року та № 154 від 08.05.2015 року «Про оголошення догани ОСОБА_1» С.Д.; Поновити його на посаді оператора технологічних установок 6 розряду ТОВ «ОСОБА_2 СНД» та стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12.05.2015 р. по день поновлення на роботі; - стягнути з ТОВ «ОСОБА_2 СНД» на його користь моральну шкоду в розмірі 100000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав поданий позов, просив суд його задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову посилаючись на його необґрунтованість. Пояснив суду що ОСОБА_1 прийняти на посаду підсобного робітника цеху дезодорації фракціонування і очистки з посадовим окладом згідно штатного розкладу з 01.08.2008 року. В подальшому 01.06.2010 року переведено на посаду помічника апаратнику цеху ДФіО, а послідовно з 01.09.2011 року, 01.12.2011 року, 09.12.2013 року переводився на посади оператора технологічних установок 4-го, 5-го та 6-го розряду, цеху ДФіО. З посадовою інструкцією оператора 6-го розряду був ознайомлений. Відповідно до робочої інструкції він має в тому числі за нормами п.п. 1.5.4, 1.5.8. у своїй роботі керуватися наказами та розпорядженнями по цеху підприємству; у своїй роботі керуватися наказами та розпорядженнями по цеху підприємства. Крім того відповідно до п.п. 2.1., 2.12, 2. 15, 2.17., 2.19, 2.22, 2.32, 2., 2.36.6 Робочої інструкції зобовязаний перед кожним початком зміни провести інструктаж по техніці безпеки оператору ТУ 4-го розряду та оператору 3-го розряду цеху ДФіО з записом в змінному журналі, перед початком виконання робіт з підвищеною небезпекою в журналі реєстрації інструктажів, проведених без наряду допуску. Провести огляд виробничих установок і у випадку виявлення не відповідності доповісти своєму безпосередньому керівнику і зробити запис у відповідному журналі; - вести технологічну і іншу документацію у встановленому порядку; - при виникненні відхилень, порушень технологічного процесу оператор ТУ 6-го розряду повинен провести попереджуючі і коригуючи дії згідно технологічної інструкції, повідомляти про порушення керівнику цеху або його заміснику і робити запис в змінному журналі; - виявляти та повідомляти начальнику цеху або його заступнику про будь-які проблеми, що стосуються якості продукції та відповідності технологічного процесу вимогам нормативної документації, технологічної інструкції; - проводити своєчасну зачистку ємностей та апаратів, резервуарів, трубопроводів згідно розпорядженням і нарядам допускам; - дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку; - виконувати вимоги Положення про комерційну таємницю та правила її зберігання. 25.03.2015 року ОСОБА_1 було оголошено догану за не повідомлення керівника про невиконання розпорядження і відмову ознайомлюватись з розпорядженням від 17.03.2015 року. 06.05.2015 року наказом № 148 підприємством було ініційоване проведення службового розслідування у звязку із розміщенням ОСОБА_1 на соціальній сторінці Facebook документів, які містять комерційну таємницю, розголошення яких може нанести шкоду підприємству. 08.05.2015 року ОСОБА_1 відмовився від надання письмових пояснень, щодо ознайомлення з даним наказом і зажадав надання йому копії для консультації з юристом. 08.05.2015 року наказом № 154 ОСОБА_1 було оголошено догану на підставі результатів перевірки, проведеної спеціалістом служби охорони ОСОБА_5 12.05.2015 року був складений акт про відмову ОСОБА_1 від підпису даного наказу. 07.05.2015 року наказом № 150 було оголошено догани усім операторам технологічних установок 6-го розряду цеху ДФіО за не проведення інструктажу. В звязку з чим, 12.05.2015 року наказом № 217 К ОСОБА_1 звільнено з займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання працівником без поважних причин обовязків покладених трудовим договором. Поросив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши поданий позов, матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, допитавши свідків суд приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з такого.

Судовим розглядом справи встановлено, що 25 березня 2015 року оператору технологічних установок 6-го розряду цеху ДФіО ОСОБА_1 наказом № 92 по підприємству товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 СНД» оголошено догану за не інформування 13.03.2015 року керівника про невиконання розпорядження і відмови від ознайомлення з розпорядженням від 17.03.2015 року (т. 1 а.с. 12, 178).

Даний наказ суд вважає таким, що відповідає вимогам закону та дійсним обставинам.

Судовим розглядом справи встановлено, що 13.05.2015 року в.о. начальника цеху дезодорації, фракціонування і очистки ОСОБА_4 надано розпорядження зміні ОСОБА_1 про здійснення змиву конденсатом барометричну кімнату в т.ч. ємність 832 В та насоси Р 832 В та Р 878 С1Р та здійснення змиву під ємностями приготування лимонної кислоти 534,834 в т.ч. і трубопроводу за умови тримання закритим крану зливу з піддону.

ОСОБА_1 заступивши на зміну, обіймаючи посаду оператора 6-го розряду, будучи обізнаним із вимогами посадової інструкції, у супереч п. 1.5.4 якої (т. 1 а.с. 200-206) не підписав та виконав наряд №13.03.2015. Крім того, про невиконання вказаного наказу ОСОБА_1 не повідомив на той час відомого йому керівника - начальника цеху ОСОБА_6

Відмовляючи у задоволенні позову в частині скасування наказу від 25.03.2015 року № 92 «про оголошення догани ОСОБА_1Д.» суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що він не мав виконувати злочинний наказ, оскільки ОСОБА_4 на час написання розпорядження, ще не був офіційно призначеним на посаду, в звязку з чим він не був підпорядкований даній посадовій особі.

Відповідно до п. 7.4.2. Статуту ТОВ «ОСОБА_7 СНД» генеральний директор без довіреності діє від імені Товариства, а також здійснює прийом на роботу і звільнення працівників Товариства тому питання прийому, переміщення та призначення на посаду працівників, в тому числі керівного складу, віднесені виключно до компетенції генерального директора без обовязку їх погодження з будь-ким, в тому числі з думкою оператора 6 го розряду цеху дезодорації, фракціонування і очистки.

Судовим розглядом справи встановлено, що розпорядження № 13.03.2015 року про здійснення змиву було видане ОСОБА_4, а текст розпорядження про призначення ОСОБА_4 виконуючим обовязки начальника цеху був написаний пізніше (т. 1 а.с.118-199), але це не доводить, що ОСОБА_4 не був уповноважений на видання розпоряджень, а у ОСОБА_1 був уповноваженим на невиконання розпорядження та здійснення його правової оцінки.

Суд приймає до уваги, що журнал реєстрації ДФіО не є журналом реєстрації наказів керівництва підприємства по кадровим питанням, а питання призначення та звільнення персоналу на ТОВ «ОСОБА_2 СНД» відповідно до Статуту, не здійснюються шляхом всебічного та зясування думки працівників усіх ланок підприємства з метою проведення демократичних виборів.

Відмовляючи у задоволення позовних вимог в частині скасування наказу від 25.03.2015 року № 92 «про оголошення догани ОСОБА_1Д.» суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що розпорядження № 13.03.2015 р. було видане з порушенням техніки безпеки у звязку з чим є злочинним, та відповідно до Конституції України не мало ним виконуватись, так як дані посилання є необґрунтованими, надуманими та такими, що не знайшли свого підтвердження судовим розглядом.

Так допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6, пояснив, що він до 13.03.2015 року обіймав посаду начальника цеху дезодорації, фракціонування і очистки та був безпосереднім керівником позивача. Розпорядження ОСОБА_4 на проведення зачистки повністю відповідало техніці безпеки та неодноразово виконувалась усіма змінами в тому числі зміною ОСОБА_1 Однак позивач не просто не виконав надане доручення, він не повідомив про його невиконання безпосередньому керівнику.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8, повідомила суду, що вона є начальником служби охорони праці підприємства ТОВ «ОСОБА_2 СНД». Будь-який працівник, який вбачає небезпеку у тому чи іншому технологічному процесі має звернутися до неї для здійснення відповідних консультацій. Оператор 6-го розряду ОСОБА_1 по питанню розпорядження № 13.03.2015 року до неї не звертався. Крім того, оглядом розпорядження у судовому засіданні показала про відсутність ознак порушення техніки безпеки чи технології замиву.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 відмовився від надання письмових пояснень, щодо не інформування 13.03.2015 р. керівництва про невиконання розпорядження та відмову на ознайомлення з розпорядженням від 17.03.2015 р. (т. 1 а.с.182, 183) в звязку з чим наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є обґрунтованим, виданим з дотриманням норм трудового законодавства у звязку з чим не підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 30 КЗпП України працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Згідно ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Органами, правомочними застосовувати дисциплінарні стягнення, відповідно до ст. 147-1 КЗпП України є орган, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Строк для застосування дисциплінарного стягнення, визначений ст. 148 КЗпП України, яка передбачає, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 149 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Судовим розглядом справи встановлено, що 08 травня 2015 року ОСОБА_1 наказом № 154 по підприємству оголошено догану за порушення прийнятих зобовязань по зберіганню комерційної таємниці, а також п. 2.36.6 робочої інструкції (а.с.84).

Суд вважає, що даний наказ підлягає скасуванню, так як його видано з порушеннями вимог законодавства про працю, упереджено без врахування думки призначеної комісії та позивача виходячи з такого.

Розглядом встановлено, що 06.05.2015 року наказом генерального директора ТОВ «ОСОБА_2 СНД» № 148 призначено комісію для проведення службового розслідування. Даним наказом визначено голову комісії ОСОБА_9 та членів комісії ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6 (т. 1 а.с.86).

Скасовуючи наказ № 154 від 08.05.2015 року суд вважає його упередженим та таким, що виданий з порушення встановленої процедури наказом № 148.

Так, у підставу наказу № 154 від 08.05.2015 року не було покладено висновок комісії (висновок судовим розглядом не встановлено) та пояснення ОСОБА_1 (чи акт про відмову), а службова записка ОСОБА_5 від 07.05.2015 року та протокол огляду доказів від 07.05.2015 року.

Суд вважає, що службова записка спеціаліста СО ОСОБА_5 не може бути неналежним доказом результатів всебічної перевірки комісії, та не може бути переконливим доказом наявності у діях ОСОБА_1 ознак порушення комерційної таємниці підприємства, так як ОСОБА_5 не входив навіть у склад створеної для перевірки комісії.

Суд не приймає до уваги протокол огляду доказів від 07.05.2015 року складений комісією, оскільки даний протокол не містить посилань на те, що комісія створена та працювала у рамках наказу № 148 від 06.05.2015 року. Крім того, у складі комісії був включений спеціаліст служби охорони ОСОБА_5, який за змістом наказу № 148 не був включений до складу комісії по перевірці порушення комерційної таємниці ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 107-111).

Скасовуючи наказ № 154 від 08.05.2015 року суд приймає до уваги пояснювальну записку ОСОБА_1 від 08.05.2015 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся у наданні пояснень, а лише просив час для консультації з юристом. Дана обставинна свідчить про порушення права позивача на кваліфіковану правову допомогу і надання достатнього часу для її отримання (т. 1 а.с.87).

Задовольняючи позов частково суд вважає, що наказ № 217 К від 12 травня 2015 року підлягає скасуванню виходячи з того, що при обранні виду стягнення власник не врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку ОСОБА_1, який виразився у відсутності підпису у журналі ознайомлення підлеглих з технікою безпеки. Крім того власником не зазначено, а судовим розглядом справи не встановлено розміру заподіяної шкоди вчиненими діями позивача, що призвели до застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для звільнення ОСОБА_1, відповідно до наказу № 217 зазначено: 1. Згода уповноваженого представника трудового колективу від 12.05.2015 року; 2. наказ «Про оголошення догани» № 92 від 25.03.2015 року; 3. наказ «Про оголошення догани» від 08.05.2015 року № 154; 4. службова записка начальника виробництва ОСОБА_6 від 07.05.2015 року; 5. пояснювальна записка ОСОБА_1 від 08.05.2015 року (т. 1 а.с. 211).

Відповідно до ст. 141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Згідно ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідно ст. 140 КЗпП України, трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 в частині поновлення на роботі на посаді оператора 6 розряду ТОВ «ОСОБА_2 СНД» суд виходив з того, що єдиним належним притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани є наказ № 92 від 25.03.2015 року, що не є підставою для звільнення.

Суд враховує, що адміністрація підприємства неодноразово застосовувала до ОСОБА_1 заходи дисциплінарного впливу, але виходив з того, що підставою для звільнення у наказі були зазначені лише накази № 92 та № 154.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 про поновлення його на посаді оператора технологічних установок 6-го розряду ТОВ «ОСОБА_2 СНД» та стягнення з відповідача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 131176,5 грн. за таким розрахунком.

травень 2015 року кількість робочих днів 13 х 336,35 4 372,55

червень 2015 року кількість робочих днів 20 х 336,35 6727,00

липень 2015 року кількість робочих днів 23 х 336,35 7736,05

серпень 2015 року кількість робочих днів 20 х 336,35 6727,00

вересень 2015 року кількість робочих днів 22 х 336,35 7399,70

жовтень 2015 року кількість робочих днів 22 х 336,35 7399,70

листопад 2015 року кількість робочих днів 21 х 336,35 7063,35

грудень 2015 року кількість робочих днів 23 х 336,35 7736,05

січень 2016 року кількість робочих днів 19 х 336,35 6390,65

лютий 2016 року кількість робочих днів 21 х 336,35 7063,35

березень 2016 року кількість робочих днів 22 х 336,35 7399,70

квітень 2016 року кількість робочих днів 21 х 336,35 7063,35

травень 2016 року кількість робочих днів 19 х 336,35 6390,65

червень 2016 року кількість робочих днів 20 х 336,35 6727,00

липень 2016 року кількість робочих днів 21 х 336,35 7063,35

серпень 2016 року кількість робочих днів 22 х 336,35 7399,70

вересень 2016 року кількість робочих днів 22 х 336,35 7399,70

жовтень 2016 року кількість робочих днів 20 х 336,35 6727,00

листопад 2016 року кількість робочих днів 19 х 336,35 6390,65

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Ухвалюючи рішення по справі суд задовольняє вимоги відповідача в частині стягнення маральної шкоди у розмірі 5000 грн., так як сума у 100000 грн. є необґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2, ч. ч. 3-5 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст.ст. 235-236 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 216 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 СНД» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Скасувати наказ ТОВ «ОСОБА_2 СНД» № 154 від 08 травня 2015 року «Про оголошення догани ОСОБА_1»

Скасувати наказ ТОВ «ОСОБА_2 СНД» № 217 К від 12 травня 2015 року «Про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України».

Поновити ОСОБА_1 на посаді оператора технологічних установок 6-го розряду ТОВ «ОСОБА_2 СНД» допустивши негайне виконання рішення суду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 СНД (ідентифікаційний код 33268860, місцезнаходження юридичної особи 65481, Одеська область, м. Южне, вул. Індустріальна, будинок 6) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 131 176 (сто тридцять одну тисячу сто сімдесят шість) грн. 50 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 СНД (ідентифікаційний код 33268860, місцезнаходження юридичної особи 65481, Одеська область, м. Южне, вул. Індустріальна, будинок 6) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) моральну шкоду в розмірі 5000 (пять тисяч) грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н.В. Вінська