Рішення № 63416973, 12.12.2016, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Провадження №2/485/595/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Квєтка І.А.,

секретар судового засідання - Шеремет Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Снігурівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року позивач ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що 06 травня 2011 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку та йому було встановлено кредитний ліміт в розмірі 24 000 грн. З метою створення сприятливих умов для виконання відповідачем своїх зобов"язань за вище вказаним договором Банк та гр.ОСОБА_1 28.10.2014 року уклали Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднанню до Умов та правил надання продукту кредитних карт.

Оскільки відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів, станом на 15 серпня 2016 року за ним рахується заборгованість в загальному розмірі 88 484 грн. 29 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту 42591 грн. 96 коп., 14 012 грн. 74 коп. - по процентам за користування кредитом, 2 711 грн. 34 коп. - штраф згідно Угоди; 29 168 грн.25 коп. - заборгованість за пенею та комісією, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати.

В судове засідання належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує (а.с.86).

Відповідач у судове засідання не з"явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність, просив про застосування строку позовної давності до неустойки.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.

Між сторонами склалися зобов"язальні правовідносини по кредитному договору.

Як встановлено судом, 06 травня 2011 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно заяви відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування. Відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок в розмірі 24 000 грн.

28 жовтня 2014 року даний кредит було реструктуризовано шляхом укладення між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднанню до Умов та правил надання продукту кредитних карт (а.с.36).

За умовами Генеральної угоди позивач надав відповідачу строковий кредит у розмірі 42591 грн. 96 коп. по 31 жовтня 2017 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну карту на споживчі цілі, взамін на зобов"язання Позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів в розмірі 1,5% в місяць на суму заборгованості по кредиту. Загальний щомісячний платіж для погашення заборгованості за договором було встановлено у розмірі 1545 грн. 24 коп., який відповідач зобов'язався сплачувати з 1 по 25 число кожного місяця (п.2.1 Угоди).

При порушенні позичальником строків погашення заборгованості вказаних в Генеральній угоді, Умовах та правилах більше ніж на 31 день по зобовязанням строк, яких не настав, строком повернення кредиту вважається 32-й день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту починаючи з 32 дня порушення вважається простроченою Позичальник сплачує банку штраф в розмірі 2711 грн. 34 коп.

При порушенні Позичальником зобов"язань по погашенню кредиту позикодавець сплачує Банку пеню розмір якої встановлено в Умовах та Правилах за кожен день прострочки (п.2.8 Угоди).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов"язання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Зобов"язання припиняється виконанням, проведеним належним чином -ст.599 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконав зобов'язання по сплаті кредиту та процентів, у зв'язку з чим станом на 15 серпня 2016 року має заборгованість перед банком по тілу кредиту 42 591грн. 96 коп., за відсотками 14 012 грн. 74 коп.

Вказана заборгованість підтверджена розрахунком (а.с.68).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 28168 грн. 25 коп. пені та комісії, а також 2 711 грн. 34 коп. штрафу.

З письмових пояснень банку від 08 грудня 2016 року видно, що заборгованість за колонкою "Комісія та пеня" нараховувалась тільки по пені.

Відповідач подав заяву у якій просить застосувати строк позовної давності до пені та штрафів.

У відповідності до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у розі порушення боржником зобов"язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ст.259 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261 ЦК України).

Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст.267 ЦК України).

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою (Правовий висновок Верховного суду України у справі № 6-1138цс15).

Як видно з розрахунку боргу строк погашення заборгованості по зобов"язанням строк яких не наступив згідно умов договору рахується з 27 березня 2015 року. Останній платіж на погашення кредиту ОСОБА_1 сплатив у квітні 2015 року. Банк звернувся з позовом до суду у серпні 2016 року. Підписана сторонами угода про реструктуризацію не містить умов про збільшення строку позовної давності. Представлені банком умови не підписані позичальником й підтвердження того, що саме ці умови відповідач розумів при укладенні кредитного договору немає. Відтак, письмового договору про збільшення позовної давності між сторонами не існує.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню пеня у межах строку позовної давності за період з 19.08.15 року по 19.08.2016 року у сумі 18 740 грн. 37 коп.

Оскільки право на стягнення штрафу з відповідача у банку виникло ще у березні 2015 року, то станом на дату звернення до суду у серпні 2016 року з позовом строк позовної давності до штрафу сплив.

За такого, суд приходить до висновку про задоволення позову у частині стягнення тіла кредиту та процентів повністю, а також пені у межах річного строку позовної давності, крім штрафу строк позовної давності до стягнення якого сплив, всього до стягнення на користь банку підлягає 75 345 грн. 07 коп. кредитної заборгованості.

Відповідно до статті 88 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1173 грн.

Керуючись ст.ст.57-60,88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) 75 345 грн. 07 коп. заборгованості за генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості від 28 жовтня 2014 року, а саме: по тілу кредиту 42 591 грн. 96 коп., за відсотками 14 012 грн. 74 коп., по пені - 18740 грн. 37 коп. та 1173 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області протягом 10 днів з дня отримання його копії, через Снігурівський районний суд.

СУДДЯ