Постанова № 63414056, 12.12.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/25117/16-а

Провадження № 2-а/127/943/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.12.2016 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Клапоущака С.Ю.,

при секретарі Гнасько Н.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ВМ та АЗ УПП м. Вінниці Домосілецького Андрія Івановича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АР №585244 від 16.11.2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора ВМ та АЗ УПП м. Вінниці Домосілецького Андрія Івановича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АР №585244 від 16.11.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржувана постанова є незаконною та не обґрунтованою.

Відповідно до змісту постанови вбачається, що 16.11.2016 року о 17:11 годині на перехресті проспекта Юності та вул. Келецькій в м. Вінниці водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Е220, д.н.з. НОМЕР_1 порушив вимоги дорожньої розмітки 1.16.1, чим порушив додаток 1 ПДР України.

З даною постановою позивач не згоден, оскільки вважає, що не порушував правил дорожнього руху України, зокрема ч.1 ст.122, передбачену КУпАП.

Обовязковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, встановленого ч. 1 ст. 122 КУпАП необхідно з'ясувати місце вчинення, обставини та причини скоєння правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідачем всупереч вказаних вимог закону не встановлені обставини правопорушення, зокрема, не враховано пояснень позивача, який свою вину заперечив, однак відповідач не зробив про це відмітку у постанові.

Крім того, позивач зауважив, що автомобіль патрульної поліції знаходився на перехресті проспекта Юності та вул. Келецькій в м. Вінниці ще з двома автомобілями, які починали свій рух на зелений сигнал світлофора, тобто відповідач не мав необхідного куту обзору, знаходячись в патрульному автомобілі, тому об"єктивно не міг бачити чи порушував взагалі позивач вимоги ПДР України.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі за викладених обставин.

Відповідач в судове засідання не з'явився, в той час як був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи та не повідомив суд про поважність причини своєї неявки, заперечення та інших доказів у спростування доводів позивача не надав.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Так, із копії постанови серії АР №585244 від 16.11.2016 року вбачається, що 16.11.2016 року о 17:11 годині на перехресті проспекта Юності та вул. Келецькій в м. Вінниці водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Е220, д.н.з. НОМЕР_1 порушив вимоги дорожньої розмітки 1.16.1, чим порушив додаток 1 ПДР України, за що на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні встановлено, що під час несення служби при винесенні оспорюваної постанови інспектором не дотримано вимог вищевказаної статті КУпАП, не з"ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; тощо, не врахував заперечень позивача, не залучив до спірних правовідносин свідків, не з'ясував інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто інспектором Домосілецьким А.І. не доведено вини позивача у вчиненні правопорушення.

При цьому, суд виходить з положень ч.2 ст.71 КАС України в тім, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки інших доказів вчинення позивачем правопорушення суб'єктом владних повноважень суду не надано, то притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути здійснено на підставі неналежних доказів його вини.

Статтею 98 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Таким чином, розподіл судових витрат здійснюється судом під час ухвалення відповідного судового рішення, шляхом відображення його у резолютивній частині такого рішення.

Згідно Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901) виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Виходячи з принципу дії нормативно-правового акту у часі, норми КАС України щодо розподілу судових витрат підлягають застосуванню з урахуванням положень Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Крім того у відповідності до ст. 3 вказаного закону - судовий збір справляється крім іншого: у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 за спеціальною нормою, передбаченою ст.288 КУпАП звільнено від сплати судового збору .

Відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору дорівнює 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто станом на 01.01.2016 р. дорівнює 551,20 грн.

Стаття 94 КАСУ щодо розподілу судових витрат не передбачає випадку стягнення судового збору по справі з відповідача - суб'єкта владних повноважень в разі якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень та звільнена від сплати судового збору.

Однак, згідно з п.7 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Так, відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі вищевикладеного, виходячи із загальних засад щодо розподілу судових витрат та враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, тому суд находить, що слід стягнути з відповідача - інспектора ВМ та АЗ УПП м. Вінниці Домосілецького Андрія Івановича 551, 20 грн. судового збору на користь Вінницького міського суду Вінницької області на рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 14, 71, 158, 159, 160,161-163, 171-2 КАС України, ст.ст. 7, 268, 287, 288 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задоволити.

Скасувати постанову інспектора ВМ та АЗ УПП м. Вінниці Домосілецького Андрія Івановича серії АР №585244 від 16.11.2016 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.

Стягнути з інспектора ВМ та АЗ УПП м. Вінниці Домосілецького Андрія Івановича 551, 20 грн. судового збору на користь Вінницького міського суду Вінницької області на рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України: одержувач УДКСУ у Вінницькій області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38054707 ; Банк отримувача ГУ ДКСУ у Вінницькій області; Код банку отримувача (МФО) 802015; Рахунок отримувача 31215206700002; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Народного ополчення, 9.

Провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №3-рп/2015 від 08.04.2015р. постанова підлягає апеляційному оскарженню.

Суддя: