Справа № 127/25090/16-а
Провадження № 2-а/127/941/16
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.12.2016 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Клапоущака С.Ю.,
при секретарі Гнасько Н.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №4 БУПП м. Вінниці Гладкого Дениса Ігоровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АР №570067 від 18.11.2016 року, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора роти №4 БУПП м. Вінниці Гладкого Дениса Ігоровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серіїАР №570067 від 18.11.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП за порушення п. 3.2 ( б) ПДР України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржувана постанова є незаконною та не обґрунтованою, що суперечить ряду норм чинного законодавства.
Так, 18.11.2016 відносно позивача ОСОБА_2 було винесено постанову серії АР №570067 інспектором роти № 4 батальйону УПП у м. Вінниця Гладким Д.І., згідно якої вбачається, що 18.11.2016 в м. Вінниця, по вул. Соборній, 76, водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки «Peugeot 407», д.н.з. НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено», чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач зазначив, що правопорушення, в якому його визнано винним, останній не вчиняв та ПДР України не порушував.
Відповідачем грубо порушено вимоги законодавства при складанні постанови та не враховано пояснень позивача щодо невинуватості у вчиненні правопорушення, оскільки позивачу у зв'язку з службовою необхідністю доводиться здійснювати рух через вулицю Соборну м. Вінниці. При цьому, даний рух через вулицю Соборну м. Вінниці ОСОБА_2 у відповідності до ПДР України здійснював від найближчого перехрестя і мав намір закінчити на наступному перехресті, а тому відповідно до ПДР України, в даному випадку дія знаку 3.2. «Рух механічних транспортних засобів заборонено» на позивача не поширюється та відповідачем притягнуто останнього до відповідальності безпідставно.
Відповідно до роз'яснення п. 3.2 ПДР України рух механічних транспортних засобів заборонено. Не поширюється дія знака: серед іншого, на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У такому випадку транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно довести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи встановлених останнім доводів.
Вчинення правопорушення, за яке особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності має бути підтверджено доказами, з яких будуть вбачатися достовірні обставини, які мають значення для вирішення справи.
Однак, відповідач при винесенні постанови не встановив дійсних обставин та не врахував пояснень позивача, будь яких доказів вчинення правопорушення, відповідачем не було наведено та не надано, тому притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП не може бути здійснено, у зв'язку із відсутністю вини останнього.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, пославшись на обставини, викладені вище. ОСОБА_1 додала до матеріалів справи довідку управління кадрового забезпечення НПУ ГУНП у Вінницькій області про те, що старший лейтенант ОСОБА_2 проходить службу в ГУНП у Вінницькій області, розташованому за адресою: м. Вінниця, вул. Театральна, 10. Просила задоволити позов.
Відповідач в судове засідання не з'явився, в той час як був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи та не повідомив суд про поважність причини своєї неявки, заперечення та інших доказів у спростування доводів позивача не надав.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є законними, і їх слід задоволити, оскільки безпідставність притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху підтверджується наданими суду доказами.
Так, із копії постанови серії АР №570067 від 18.11.2016 року вбачається, що 18.11.2016 в м. Вінниця, по вул. Соборній, 76, водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки «Peugeot 407», д.н.з. НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено», чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень (а.с.5).
Пункт 3.2 ПДР України зазначає, рух механічних транспортних засобів заборонено.
Не поширюється дія знака: на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами; за наявності під ним таблички на водіїв-інвалідів, що керують мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком «Інвалід»;
на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд находить, що при складанні оскаржуваної постанови інспектором не доведено, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем, скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме: не виконав вимогу дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено», оскільки до матеріалів справи не було додано жодних доказів.
Відповідно ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні встановлено, що при винесенні постанови інспектором Гладким Д.І. всупереч ст. 280 КУпАП, не з"ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, не зібрано жодних фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи; не враховано заперечень позивача у постанові та його пояснень, який свою вину не визнав, зазначивши, що його випадок підпадає під дію виключення з правил, а саме: не поширюється дія знака на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, що вказані обставини підтверджено наданою представником позивача довідкою управління кадрового забезпечення НПУ ГУНП у Вінницькій області про те, що старший лейтенант ОСОБА_2 проходить службу в ГУНП у Вінницькій області, розташованому за адресою: м. Вінниця, вул. Театральна, 10.
Тобто, інспектором Гладким Д.І. не доведено вини позивача у вчиненні правопорушення.
При цьому, суд виходить з положень ч.2 ст.71 КАС України в тім, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки інших доказів вчинення позивачем правопорушення суб'єктом владних повноважень суду не надано, то притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути здійснено на підставі неналежних доказів його вини.
Згідно до ст. 94 КАС України , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. {Частина перша статті 94 в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015}
На підставі викладеного слід стягнути на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 551,20 грн. сплачені при подачі позову до суду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 14, 71, 158, 159, 160,161-163, 171-2 КАС України, ст.ст. 7, 268, 287, 288 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити.
Скасувати постанову інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Вінниця Гладкого Дениса Ігоровича серії АР № 570067 від 18.11.2016 про адміністративне правопорушення та накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі255 гривень.
Провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_2 закрити.
Стягнути з інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Вінниця ст. л-та поліції Гладкого Дениса Ігоровича 551,20 грн. судового збору на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Народного ополчення, 9.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №3-рп/2015 від 08.04.2015р. постанова підлягає апеляційному оскарженню.
Суддя:
Судове рішення № 63414032, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 05.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/25090/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: