Ухвала суду № 63411301, 13.12.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/647/16-ц Номер провадження 22-ц/786/3144/16Головуючий у 1-й інстанції Старокожко В. П. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Триголова В.М.,

суддів: Бондаревської С.М., Дорош А.І.

секретар: Діхтяр Т.В.,

з участю адвоката ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто"

на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 16 червня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 16 червня 2016 року позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення коштів задоволено.

Визнано недійсним договір фінансового лізингу № 000990 від 18 вересня 2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" та ОСОБА_3.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" на користь ОСОБА_3 кошти в розмірі 49 000 ( сорок дев'ять тисяч) грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" на користь держави судовий збір в розмірі 551 грн.20 коп.

Не погодившись з рішенням районного суду, ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити. В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилався на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просив рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 16 червня 2016 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" залишити без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 18.09.2015 року між позивачем і відповідачем було укладено договір фінансового лізингу № 000990 з додатками, за умовами якого ТОВ «ЛК «Ваш авто» зобов'язалося придбати у свою власність предмет лізингу у вигляді трактора МТЗ-80 та передати цей трактор у користування позивача, який у свою чергу зобов'язався сплачувати за користування трактором періодичні лізингові платежі згідно графіку в розмірі 880,03 дол. США щомісяця. Договір фінансового лізингу передбачав право ОСОБА_3 отримати трактор у власність за умови повної сплати вартості трактора та інших витрат.

Договір фінансового лізингу від 18 вересня 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «ЛК «Ваш авто», нотаріально посвідчено не було.

Згідно пункту 1.7 договору трактор передається у користування позивачу не пізніше 120 робочих днів з моменту сплати позивачем на рахунок товариства: адміністративного платежу, авансового платежу, комісії за передачу предмета лізингу і т.д.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що позивач на рахунок лізингодавця передає наступні платежі: а) адміністративний платіж, яка розраховується як: комісія за організацію, яка визначена у додатку № 1 до даного договору та становить 10 % від вартості предмету лізингу; б) авансового платежу ціни предмета лізингу, який розраховується: авансовий платіж, який визначений у додатку № 1 до даного договору та становить 50 % вартості предмету лізингу; в) комісійної винагороди лізингодавця за передачу предмета лізингу, як платіж, що покриває витрати лізингодавця, пов'язані з організацією передачі предмета лізингу на користь лізингоотримувача. Розмір комісійної винагороди лізингодавця за передачу предмета лізингу визначений в додатку № 1 до даного договору та становить 3 % від вартості предмета лізингу. Згідно з пунктом 10.1 договору ОСОБА_3 зобов'язаний сплачувати «лізинговий платіж», який складається з: відсотків за користування обсягом фінансування в розмірі 21 % річних на залишок частини від обсягу фінансування; частини від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу); комісію за супроводження договору в розмірі 7 %.

Згідно пункту 1.4 договору, лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобов'язаннями відповідає продавець.

18 вересня 2015 року на виконання умов договору фінансового лізингу позивач сплатив товариству адміністративний платіж в розмірі 49 000 грн., що стверджується відповідною квитанцією наявною в матеріалах справи ( а.с.9)

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Так, за змістом частини пятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону).

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обовязків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобовязань, включаючи умови про взаємозалік, зобовязання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обовязків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у звязку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

За змістом статті 808 ЦК України, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобовязання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобовязанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Окрім того, згідно пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (пункт 11-1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Дана правова позиція висловлена у постанові ВСУ від 16.12.2015 року у справі №6-2766цс15 та є обовязковою для застосування судами України в силу ст. 360-7 ЦПК України.

Як вбачається із змісту договору, оскільки вибір продавця предмета лізингу за договором здійснює відповідач, так як в договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має завертатись споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару, то пункт 1.4 договору, щодо усунення лізингодавця від відповідальності в частині якості, комплектності, справності та ін. суперечить положенням статті 808 ЦК України.

У оспорюваному договорі фінансового лізингу від 18 вересня 2015 року, укладеного між сторонами виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та законом, звужені обов'язки лізингодавця, які передбачені в Законі України «Про фінансовий лізинг», положеннях ЦК України, повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості, одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства.

Окрім того, у відповідача відсутня ліцензія для здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб, тому діяльність відповідача в цій частині суперечить вимогам законодавства.

Враховуючи викладене, а також те, що умови спірного договору є несправедливими, відсутність у відповідача відповідної ліцензії для надання фінансових послуг та відсутність нотаріального посвідчення спірного договору, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову про визнання договору недійсним та повернення позивачеві сплачених за договором коштів.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування чи зміни рішення суду відсутні, оскільки апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності рішення суду, які б були підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто"- відхилити.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 16 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_1

Судді: (підписи) ОСОБА_4

ОСОБА_5

З оригіналом вірно: ОСОБА_1