Ухвала суду № 63410038, 13.12.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/2577/16-ц Головуючий у І інстанції Оладько С.І.Провадження № 22-ц/780/4883/16 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко О. І.Категорія 1 13.12.2016

УХВАЛА

Іменем України

13 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Сліпченка О.І.,

суддів: Іванової І.В., Журби С.О.,

за участю секретаря: Тимошевської С.І.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Першого заступника прокурора Київської областіна рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 липня 2016 року по справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України до Ворзельської селищної ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції, приватний нотаріус Ірпінського міського територіального округу Лагода О.С. про визнання недійсним рішення ради, державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування реєстрації права власності та витребування земельних ділянок,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У березні 2016 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Ворзельської селищної ради від 27.02.12 № 310-17-ІV «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» затверджено проекти землеустрою та передано безкоштовно у приватну власність зокрема громадянам, згідно п.п. 42-51, 61 додатку до рішення, земельні ділянки загальною площею 1,2290 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в селищі Ворзель.

На підставі вказаного рішення селищної ради громадяни отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме: 1) ОСОБА_9 - серії НОМЕР_1 від 05.04.2012 на земельну ділянку площею 0,1160 га в АДРЕСА_1 з кадастровим номером НОМЕР_5; 2) ОСОБА_10 - серії НОМЕР_2 від 04.04.2012 на земельну ділянку площею 0,1160 га в АДРЕСА_2 з кадастровим номером НОМЕР_6; 3) ОСОБА_11 - серії НОМЕР_3 від 10.05.2012 на земельну ділянку площею 0,0964 га в АДРЕСА_3 з кадастровим номером НОМЕР_7; 4) ОСОБА_12 - серії НОМЕР_4 від 05.04.2012 на земельну ділянку площею 0,1160 га в АДРЕСА_4 з кадастровим номером НОМЕР_9. 5) ОСОБА_13 - серії НОМЕР_8 від 10.05.2012 на земельну ділянку площею 0,0964 га в АДРЕСА_5 з кадастровим номером НОМЕР_10; 6) ОСОБА_14 - серії НОМЕР_11 від 04.04.2012 на земельну ділянку площею 0,1147 га в АДРЕСА_6 з кадастровим номером НОМЕР_12; 7) ОСОБА_8 - серії НОМЕР_13 від 03.04.2012 на земельну ділянку площею 0,1147 га в АДРЕСА_7 з кадастровим номером НОМЕР_14; 8) ОСОБА_15 - серії НОМЕР_15 від 05.04.2012 на земельну ділянку площею 0,1147 га в АДРЕСА_8 з кадастровим номером НОМЕР_16; 9) ОСОБА_16 - серії НОМЕР_17 від 03.04.2012 на земельну ділянку площею 0,1147 га в АДРЕСА_9 з кадастровим номером НОМЕР_18; 10) ОСОБА_7 - серії НОМЕР_19 від 03.04.2012 на земельну ділянку площею 0,1147 га в АДРЕСА_10 з кадастровим номером НОМЕР_20; 11) ОСОБА_6 - серії НОМЕР_21 на земельну ділянку площею ОД 147 га в АДРЕСА_11 з кадастровим номером НОМЕР_22.

В подальшому, на підставі договорів купівлі-продажу від 04.07.2012 та від 31.07.2012 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 відчужили земельні ділянки на користь ОСОБА_2, яка згідно рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції від 03.07.2013 набула права власності на земельні ділянки.

На підставі договорів дарування від 26.09.2014 ОСОБА_11 відчужила земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_7 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_13 відчужив земельну ділянку на користь ОСОБА_4, які згідно рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Лагоди О.С. від 26.09.2014 набули права власності на земельні ділянки.

Відповідно до відомостей з Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру земельні ділянки ОСОБА_7 (кадастровий номером НОМЕР_20) та ОСОБА_6 (кадастровий номер НОМЕР_22) відчужені на користь ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу від 26.10.2012 № 2095 та від 11.10.2012 № 1175, посвідчених приватними нотаріусами Ірпінського міського нотаріального округу Запісочним О.В. та Макарчуком Г.І.

Установлено, що вищевказане рішення прийняте Ворзельською селищною радою поза межами компетенції, у зв'язку з чим видача в подальшому державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам та укладення договорів купівлі-продажу, дарування земельних ділянок відбулось із порушенням вимог законодавства.

Відповідно до інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання «Укрдержліспроект» вищезазначені земельні ділянки, які передані Ворзельською селищною радою у приватну власність 11-ти громадянам, відносились до земель Кічеївської лісової дачі та знаходяться у кварталі 11 (згідно матеріалів лісовпорядкування 1978-1979 років).

Разом з цим, рішення Ворзельської селищної ради від 27.02.12 № 310-17- IV, яким передано у власність громадянам для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд земельні ділянки лісогосподарського призначення державної власності за рахунок земель Кічеївської лісової дачі прийнято одного дня та відведено у приватну власність відразу 11-ти громадянам ліси загальною площею 1,2290 га, які знаходились у одному кварталі лісництва, є єдиним лісовим масивом.

Позивач просив визнати недійсним рішення Ворзельської селищної ради Київської області від 27.02.12 № 310-17-ІV «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» в частині затвердження проектів землеустрою та передані безкоштовно у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, поскільки при прийнятті вказаного рішення селищна рада діяла поза межами своїх повноважень, а вилучення земельних лісових ділянок площею більше 1 га, а також зміна їх цільового призначення, відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України.

Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серії НОМЕР_19, виданий ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_20 площею 0,1147 га; серії НОМЕР_21, виданий ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_22 площею 0,1147 га.

Визнати недійсними та скасувати рішення реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції від 03.07.2013: № 3622980 про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1147 га з кадастровим номером НОМЕР_18; № 3622380 про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1147 га з кадастровим номером НОМЕР_16; № 3618966 про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1147 га з кадастровим номером НОМЕР_14; № 3617722 про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1147 га з кадастровим номером НОМЕР_12; № 3619699 про реєстрацію права власності на Земельну ділянку площею 0,116 га з кадастровим номером НОМЕР_9; № 3620472 про реєстрацію права власності на Земельну ділянку площею 0,116 га з кадастровим номером НОМЕР_6; № 3621469 про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,116 га з кадастровим номером НОМЕР_5 за ОСОБА_2

Визнати недійсним та скасувати рішення приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Лагоди О.С. від 26.09.2014 № 16079682 про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку площею 0,0964 га з кадастровим номером НОМЕР_10 та № 16079843 про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,0964 га з кадастровим номером НОМЕР_7.

Витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння: ОСОБА_2 земельні ділянки площею 0,116 га з кадастровим номером НОМЕР_5, площею 0,1147 га з кадастровим номером НОМЕР_18, площею 0,1147 га з кадастровим номером НОМЕР_16, площею 0,1147 га з кадастровим номером НОМЕР_14, площею 0,1147 га з кадастровим номером НОМЕР_12, площею 0,116 га з кадастровим номером НОМЕР_9, площею 0,116 га з кадастровим номером НОМЕР_6; ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0964 га з кадастровим номером НОМЕР_10; ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0964 га з кадастровим номером НОМЕР_7; ОСОБА_5 земельні ділянки площею 0,1147 га з кадастровим номером НОМЕР_20 та площею 0,1147 га з кадастровим номером НОМЕР_22, загальна вартість яких складає 981432 грн. та які розташовані в смт. Ворзель Київської області.Стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області судовий збір.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 05 липня 2016 року відмовлено в задоволенні позову.

У своїй апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове, яким задоволити позов.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише з формальних міркувань.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що рішення Ворзельської селищної ради Київської області від 27.02.12 № 310-17-ІV «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» прийнято селищною радою в межах наданих їй повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, будь-яких доказів на підтвердження тих обставин, що при видачі державних актів були допущенні інші порушення норм чинного законодавства та в чому саме полягають дані порушення позивачем до суду надано не було, тому відповідно відсутні підстави і для визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Ворзельської селищної ради від 27.02.12 № 310-17-ІV «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» затверджено проекти землеустрою та передано безкоштовно у приватну власність зокрема громадянам, згідно п.п. 42-51, 61 додатку до рішення, земельні ділянки загальною площею 1,2290 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в селищі Ворзель.

На підставі вказаного рішення селищної ради громадяни отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме: 1) ОСОБА_9 - серії НОМЕР_1 від 05.04.2012 на земельну ділянку площею 0,1160 га в АДРЕСА_1 з кадастровим номером НОМЕР_5; 2) ОСОБА_10 - серії НОМЕР_2 від 04.04.2012 на земельну ділянку площею 0,1160 га в АДРЕСА_2 з кадастровим номером НОМЕР_6; 3) ОСОБА_11 - серії НОМЕР_3 від 10.05.2012 на земельну ділянку площею 0,0964 га в АДРЕСА_3 з кадастровим номером НОМЕР_7; 4) ОСОБА_12 - серії НОМЕР_4 від 05.04.2012 на земельну ділянку площею 0,1160 га в АДРЕСА_4 з кадастровим номером НОМЕР_9. 5) ОСОБА_13 - серії НОМЕР_8 від 10.05.2012 на земельну ділянку площею 0,0964 га в АДРЕСА_5 з кадастровим номером НОМЕР_10; 6) ОСОБА_14 - серії НОМЕР_11 від 04.04.2012 на земельну ділянку площею 0,1147 га в АДРЕСА_6 з кадастровим номером НОМЕР_12; 7) ОСОБА_8 - серії НОМЕР_13 від 03.04.2012 на земельну ділянку площею 0,1147 га в АДРЕСА_7 з кадастровим номером НОМЕР_14; 8) ОСОБА_15 - серії НОМЕР_15 від 05.04.2012 на земельну ділянку площею 0,1147 га в АДРЕСА_8 з кадастровим номером НОМЕР_16; 9) ОСОБА_16 - серії НОМЕР_17 від 03.04.2012 на земельну ділянку площею 0,1147 га в АДРЕСА_9 з кадастровим номером НОМЕР_18; 10) ОСОБА_7 - серії НОМЕР_19 від 03.04.2012 на земельну ділянку площею 0,1147 га в АДРЕСА_10 з кадастровим номером НОМЕР_20; 11) ОСОБА_6 - серії НОМЕР_21 на земельну ділянку площею 0,1147 га в АДРЕСА_11 з кадастровим номером НОМЕР_22.

В подальшому, на підставі договорів купівлі-продажу від 04.07.2012 та від 31.07.2012 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 відчужили земельні ділянки на користь ОСОБА_2, яка згідно рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції від 03.07.2013 набула права власності на земельні ділянки.

На підставі договорів дарування від 26.09.2014 ОСОБА_11 відчужила земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_7 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_13 відчужив земельну ділянку на користь ОСОБА_4, які згідно рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Лагоди О.С. від 26.09.2014 набули права власності на земельні ділянки.

Відповідно до відомостей з Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру земельні ділянки ОСОБА_7 (кадастровий номером НОМЕР_20) та ОСОБА_6 (кадастровий номер НОМЕР_22) відчужені на користь ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу від 26.10.2012 № 2095 та від 11.10.2012 № 1175, посвідчених приватними нотаріусами Ірпінського міського нотаріального округу Запісочним О.В. та Макарчуком Г.І.

Наведені обставини справи підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються учасниками процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ,2,3 п г ст. 152 Земельного кодексу України Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю,навіть якщо ці порушення не пов»язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою,і відшкодування завданих збитків.Захист прав громадян і юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування».

Положеннями статті 121 Земельного кодексу України визначено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Так відповідно до цих норм громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у певних розмірах. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селищі надається земельна ділянка не більше 0,15 гектара.

Частиною 6 статті 118 ЗКУ визначено порядок отримання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян в межах безоплатної приватизації. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання _ до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Положеннями ч. 7 ст. 118 ЗК України встановлено виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначає, що спірні земельні ділянки у власність вказаним громадянам були надані за рахунок землі яка відносилась до об»єктів права власності держави, а саме землі лісогосподарського призначення.

Позивач на обґрунтування своїх доводів посилається на ті обставини, що земельні ділянки,які були надані у власність 11 громадянам були надані за рахунок землі, яка відноситься до 11 кварталу Кічеївської лісової дачі Бучанського комунального лісгоспу і із фрагменту накладення кадастрових номерів вищевказаних 11-ти громадян на планово-картографічні матеріали кварталу 11 Бучанського комунального лісгоспу та на публічну кадастрову карту, який додано до листа Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання «Укрдержліспроект» встановлено, що земельні ділянки 11 громадян накладаються на 11 квартал Кічеївської лісової дачі Бучанського комунального лісгоспу, який в подальшому ліквідовано.

Однак відповідних доказів того, що спірні земельні ділянки відносились до 11 кварталу Кічеївської лісової дачі Бучанського комунального лісгоспу, що вони накладаються саме на вказаний 11 квартал, що земельні ділянки вказаного 11 кварталу Кічеївської лісової дачі Бучанського комунального лісгоспу у передбаченому законом порядку обліковувались на час передачі землі у власність громадян як землі лісогосподарського призначення, що вони були об»єктом державної власності позивачем не надано.

Позивач також просив визнати недійсними та скасувати рішення реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції від 03.07.2013: № 3622980 про реєстрацію права власності на земельну ділянку, однак не зазначено з яких підстав він просить визнати незаконними та скасувати зазначені рішення, відповідні цивільно-правові угоди, які стали підставою для прийняття рішень приватним нотаріусом та державним реєстратором позивачем не оскаржуються.

Враховуючи, що позивачем по справі не було надано доказів тих обставин, що спірнв земельні ділянки перебували у власності держави в особі Кабінету Міністрів України та що вказані земельні ділянки вибули з володіння власника незаконно, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Доводи апелянта в апеляційній скарзі про незаконність та необгрунтованість рішення, неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, не знайшли свого підтвердження і повністю спростовуються дослідженими належними та допустимими доказами по справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом положень ст. ст. 143, 144 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, і експертиза призначається ухвалою суду.

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що апелянтом не було надано такого клопотання та відповідно доказів, які б підтвердили його позовні вимоги та відповідно останньому та іншим учасника процесу було роз'яснено таке право при розглядй справи також колегією суддів.

За таких обставин, колегія судів, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 303,307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської областіна рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 липня 2016 року - відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: