Ухвала суду № 63407402, 14.12.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/16601/16-к Провадження № 11-сс/773/324/16 Головуючий у 1 інстанції:Ясельський І.В. Категорія: запобіжний захід Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Борсука П.П.,

суддів Денісова В.П., Гапончука В.В.,

з участю секретаря Павловій Н.А.,

прокурора Балаш Н.М.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, в порядку ст. 89 КК України не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбаченого ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 259 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Луцького ВП ГУНП України у Волинській області звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Луцької місцевої прокуратури, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до підозрюваного ОСОБА_1, посилаючись на те, що останньому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 259 КК України. Вказує на те, що ОСОБА_1 схильний до протиправної поведінки та вчинення нових злочинів. Стверджує, є достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначає про неможливість застосування до ОСОБА_1 більш мяких запобіжних заходів.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 10 грудня 2016 року вищевказане клопотання задоволено та обрано підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 05 лютого 2017 року включно.

У поданій апеляційній скарзі захисник просить скасувати судове рішення з мотивів його незаконності. Не погоджується із висновком суду про наявність обґрунтованих підстав для застосування до ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначає, що підозрюваний раніше несудимий. Посилається на те, що в ухвалі слідчого судді відсутні мотиви неможливості застосування до його підзахисного більш мяких запобіжних заходів. Стверджує, що ОСОБА_1 є підприємцем, у нього наявне постійне місце проживання, двоє неповнолітніх дітей та матір-інвалід по зору, які потребують догляду та піклування. З огляду на вищенаведене просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не повязаний із триманням під вартою.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляцію в повному обсязі та просили застосувати запобіжний захід у виді особистого зобовязання, міркування прокурора, який її заперечив, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 176-178 КПК України, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.

На думку апеляційного суду, при розгляді клопотання вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано не було.

Як вбачається з матеріалів провадження, 20 листопада 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за № 12016030010005367 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 259 КК України.

09 грудня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних злочинів.

При обранні судом першої інстанції запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею не взято до уваги, що підозрюваний ОСОБА_1 є підприємцем, у нього наявне постійне місце проживання, двоє неповнолітніх дітей та матір-інвалід по зору, які потребують догляду та піклування.

Протягом апеляційного розгляду провадження також не було обґрунтовано наявність виняткових обставин, які дають можливість для обмеження права ОСОБА_1 на свободу.

Апеляційний суд вважає, застосовуючи до підозрюваного винятковий запобіжний захід, слідчим суддею не було враховано усі обставини, передбачені ст.ст. 177, 178, 194 КПК України, тому, на переконання суду апеляційної інстанції, достатнім для запобігання вказаних стороною обвинувачення ризикам буде застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

З огляду на вищенаведене наявні законні підстави для скасування ухвали слідчого судді за викладених в апеляційній скарзі доводів, а відмова в обранні щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає позиції Європейського суду з прав людини.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до ОСОБА_1 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого СВ Луцького ВП ГУНП України у Волинській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до підозрюваного ОСОБА_1 відмовити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці до 08 лютого 2017 року.

Заборонити ОСОБА_1 залишати житло за адресою: вул. Дубнівська, 79/17, м. Луцьк, Волинської області, у період доби з 18 год 00 хв до 09 год 00 хв.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобовязати підозрюваного ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду та покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати до слідчого СВ Луцького ВП ГУНП України у Волинській області із встановленою періодичністю;

- здати на зберігання до органів внутрішніх справ України паспорт громадянина України та паспорт для виїзду за кордон;

- утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_3 та свідками у даному кримінальному провадженні.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду негайно та зобовязати його прибути до місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді