Ухвала суду № 63407371, 08.12.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/1803/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Плахтій І.Б. Провадження № 22-ц/773/1687/16 Категорія: 27 Доповідач: Грушицький А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Грушицького А.І.,

суддів Свистун О.В., Федонюк С.Ю.,

з участю секретаря Галицької І.П.,

державного виконавця Левчук І.О.,

представника стягувача ОСОБА_2,

представника боржника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за поданням головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Левчук Ірини Олегівни про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_5 за апеляційною скаргою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Левчук Ірини Олегівни на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2016 року в задоволенні подання головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Левчук І.О. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_5 відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою державний виконавець подала апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2016 року та постановити нову ухвалу, якою подання задовольнити.

В судовому засіданні державний виконавець Левчук І.О. апеляційну скаргу підтримала з підстав в ній зазначених.

Представник стягувача ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу.

Представник боржника ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечив.

Заслухавши пояснення державного виконавця Левчук І.О., представника стягувача ОСОБА_2, представника боржника ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні подання суд першої інстанції виходив із відсутності доказів того, що боржник ОСОБА_5 проживає у АДРЕСА_1 та свідомо не допускає державного виконавця до житла, а також того, що за вищевказаною адресою знаходиться майно або кошти боржника.

Висновки суду першої інстанції відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Як гарантовано ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Другому ВДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області знаходиться виконавчий лист Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/1803/15-ц про стягнення з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_6 23451,38 грн. боргу за договором позики та 243,60 грн. судових витрат по справі (а.с. 242).

На даний час судове рішення про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 боргу за договором позики залишається невиконаним.

Проведені державним виконавцем передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішення позитивних результатів не дали.

З інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, вбачається, що за боржником не зареєстровано нерухомого майна на праві власності (а.с. 234).

Згідно повідомлення адресно-довідкового підрозділу УДМС України у Волинській області ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: с. Бережанка Горохівського району Волинської області (а.с. 302).

Привід боржника не виконується органами внутрішніх справ через те, що за вказаною у виконавчому листі адресою: АДРЕСА_1 двері помешкання ніхто не відкриває (а.с. 289, 304).

Згідно відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого відділом з приватизації житлового фонду виконкому Луцької міської ради 3 грудня 2004 року, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а.с. 269).

Задоволення подання державного виконавця може призвести до порушення прав вищевказаних осіб, які не були залучені до участі в розгляді даної справи.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що державним виконавцем не доведено фактів проживання боржника ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_1, вжиття ним заходів щодо недопуску державного виконавця до свого житла, а також того, що за вищевказаною адресою знаходиться майно або кошти боржника.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Левчук Ірини Олегівни відхилити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді