Рішення № 63406791, 09.12.2016, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1168/16-ц

Провадження №2/157/419/16

РІШЕННЯ

Іменем України

09 грудня 2016 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Гордійчука В.М.,

за участю секретаря Вавдіюк Т.О.,

позивача ОСОБА_1,

його представника і представника позивача ОСОБА_2

ОСОБА_3,

представника Камінь-Каширського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Камінь-Каширського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виключення майна з акту опису, звільнення з-під арешту та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

15 листопада 2016 року позивачі звернулися до суду з даним позовом в якому зазначають, що є приватними підприємцями. Одним із видів їх підприємницької діяльності є лісопильне та стругальне виробництво.

З метою заняття цим видом діяльності вони придбали лісопильні та деревообробні верстати, що працюють від силової (трифазної) напруги, які, за погодженням із зятем та сином ОСОБА_5, встановили в господарстві останнього по вул. Вижар. 110, с. Гута-Боровенська Камінь-Каширського району.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 08 травня 2014 року постановлено стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 24584,33 грн., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по 20000 грн. моральної шкоди кожному.

На виконання вказаного судового рішення 22 липня 2014 року Камінь-Каширського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі Камінь-Каширський РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області) ОСОБА_4 склала акт про опис ОСОБА_9 майна, яке знаходиться у господарстві ОСОБА_5, зокрема:

- деревообробний станок синього кольору для виготовлення вагонки;

- стрічкову пилораму та три циркулярки з електродвигунами потужністю 2.0, 2.8 та 3 кіловати.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 09 жовтня 2014 року задоволено позов ОСОБА_9 до відповідачів у справі про виключення майна з акту опису та звільнення його з-під арешту, оскільки в результатів розгляду справи було встановлено, що вищевказане майно належить їй.

Актом від 31 жовтня 2016 року державний виконавець Сотнік К.А. на підставі рішення Камінь-Каширського районного суду від 21 вересня 2016 року про надання їй дозволу на примусове проникнення до житла ОСОБА_5, описала те ж саме її майно, яке було описане ще 22 липня 2014 року і вищезгаданим рішенням суду було зобовязано виконавчу службу виключити його з акту опису і арешту.

У вказаний день названий державний виконавець винесла постанову про арешт її майна та наклала заборону на його відчуження.

Крім згаданого майна представник відповідача ОСОБА_4 описала і наклала арешт на інше майно, яке належить ОСОБА_1

Всього є вісім їх верстатів, зокрема 5 шт. ОСОБА_2 і 3 шт. ОСОБА_1

Державний виконавець Сотнік К.А. описала і наклала арешт на саморобну стрічкову пилораму з двома електродвигунами, яку він особисто виготовив, циркулярку саморобну, яку він також виготовив власноручно, деревообробний верстат (торцовочний) саморобний 2 шт., фактично один, оскільки один був описаний раніше і належить ОСОБА_2, який виготовив ОСОБА_1, фрезерний верстат (многопил), якого придбала ОСОБА_2 у 2015 році, верстат для виготовлення вагонки, синього кольору, він був описаний раніше і належить ОСОБА_2, трактор колісний марки «ЮМЗ-6 КП», який ОСОБА_1 придбав 19 травня 2008 року на підставі угоди купівлі-продажу № 895892, зареєстрованої товарною біржею, причіп до трактора без номерних знаків, оскільки використовував його у господарі в межах свого села для вивезення тирси на сміттєзвалище.

Картоплекопач, який належить ОСОБА_1, він придбав на ринку м. Каменя-Каширського ще в липні 2009 року.

Вважають, що накладення арешту на належне їм на праві індивідуальної власності майно, є незаконним, оскільки боргові зобовязання перед третіми особами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 має ОСОБА_5, а не вони, а тому позбавлення їх майна в рахунок погашення саме його грошових зобовязань є протиправним позбавленням їх права власності, що забороняється законом.

Після опису майна, ОСОБА_2 стало дуже погано, у звязку з чим 08 листопада 2016 року її госпіталізували у Ратнівську ЦРЛ з діагнозом інсульт. Такими своїми діями працівник відділ виконавчої служби та ОСОБА_4 завдали ОСОБА_2 моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у звязку з ушкодженням здоровя, крововиливу у головний мозок.

У звязку з наведеним, керуючись окремими нормами законів, в ході розгляду справи уточнивши позовні вимоги, просять зобовязати Камінь-Каширський РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області виключити з акту опису й арешту майна від 31 жовтня 2016 року зазначене в підпунктах 1-11 рухоме майно, зокрема:

- стрічкову пилораму з двома електродвигунами;

- деревообробний верстат;

- деревообробний верстат (обрізний) 4 КВт;

- саморобну циркулярку;

- багатопильний верстат фрезерний по дереву;

- верстат для виготовлення вагонки синього кольору,

яке належить ОСОБА_2, а також:

- саморобну стрічкову пилораму з двома електродвигунами;

- деревообробний верстат;

- деревяні бруски 225 шт.;

- трактор ЮМЗ;

- картоплекопач;

- причіп,

яке належить ОСОБА_1 та звільнити його з-під арешту відповідно до постанови від 31 жовтня 2016 року.

Стягнути із відповідачів Камінь-Каширського РВ ДВС ГТУЮ та ОСОБА_4 10 000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати у справі.

Начальником Камінь-Каширський РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області подано до суду заперечення проти позову, де вона зазначає, що державний виконавець не може бути відповідачем по даній справі, оскільки таким є боржник, як особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, тобто ОСОБА_5

З позову вбачається, що він предявлений лише до Камінь-Каширський РВ ДВС ГТУЮ і старшого державного виконавця, а також те, що позивачі вважають дії державного виконавця незаконними, а оскарження дій чи бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби передбачено ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначила, що позивачі визнають адресу вул. Вижар, 110, с. Гута Боровенська Камінь-Каширського району, за якою державний виконавець здійснювала виконавчі дії, як господарство їх сина ОСОБА_5 і їх пояснення в позові не свідчать, що вказане в акті майно належить їм на праві власності.

Рішенням суду від 09.10.2014 року право власності на деревообробний станок синього кольору для виготовлення вагонки, стрічкову пилораму та три циркулярки з електродвигунами потужністю 2.0, 2.3 та 3.0 кіловати підтверджувалося лише накладними та квитанціями до прибуткового касового ордеру. Із змісту вказаного рішення та змісту позову вбачається, що назване майно перебувало та перебуває у господарстві ОСОБА_5

Позивачі, зазначаючи що державний виконавець описав у господарстві ОСОБА_5 їх майно саморобні стрічкову пилораму з двома електродвигунами та циркулярку, будь-яких документів на підтвердження купівлі-продажу матеріалів, з яких вони виготовлялися, до позовної заяви не додають.

Також ставить під сумнів належність позивачам деревообробного верстата (торцовочного) саморобного 2 шт.

Зазначила, що позивачем ОСОБА_2 не підтверджено завдану їй моральну шкоду внаслідок опису майна, після чого їй стало дуже погано і було госпіталізовано до Ратнівської ЦРЛ з діагнозом інсульт, оскільки виконавчі дії здійснювалися на території господарства боржника ОСОБА_5, а не за її адресою проживання.

Враховуючи викладене, вважає, що позивачами не доведено наявності права власності на будь-яке майно вказане в акті опису та арешту майна від 31 жовтня 2016 року та заподіяння шкоди, у звязку з чим просить позовну заяву залишити без розгляду.

Позивач та представник уточнені позовні вимоги підтримали повністю з підстав зазначених в позовній заяві та пояснили, що належне майно ОСОБА_2 раніше за рішенням суду було виключено з акту опису і знято арешт, оскільки було доведено, що воно належить позивачу.

Крім того, позивач ОСОБА_1 пояснив, що він сам зробив верстати, що належать йому, як підприємець, він закупляв на торгах лісодеревину, з якої були виготовлені заготовки описані державним виконавцем. Трактор придбав в смт. Любешів, про що зазначено в свідоцтві про реєстрацію, однак на себе не зареєстрував. Картоплекопач придбав у 2009 році на ринку в м. Камені-Каширському, однак будь-яких доказів в даний час подати не може. Він також придбавши платформу автомобіля «ЗИЛ», з неї виготовив причіп до трактора.

Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 пояснив, що позивач внаслідок отриманих хвилювань від опису майна, потрапила до лікарні і проходить лікування, у звязку з чим відповідачі повинні відшкодувати моральну шкоду.

Старший державний виконавець Камінь-Каширський РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області позов не визнала і пояснила, що звільнення згаданого рухомого майна з-під арешту суперечить чинному законодавству, оскільки описане майно знаходилося на території боржника ОСОБА_5

Крім того, ОСОБА_10 пояснила, що опис майна проводився не в помешканні ОСОБА_2, і вона взагалі не була присутня при описі, а тому твердження, що потрапила із інсультом до лікарні із-за опису майна, є надуманим. У звязку з цим просить в позові відмовити повністю із всіх підстав.

Відповідач ОСОБА_5 позов визнав повністю та пояснив, що описане майно дійсно належить його батькові ОСОБА_1 та тещі ОСОБА_2 При описі та арешті він не був присутній, оскільки перебував на роботі в м. Києві і зароблені гроші повністю сплатив стягувачам.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 позов не визнала та пояснила, що позивачі приховують майно боржника з метою щоб він не сплачував присуджену судом шкоду, а також пояснила, що ОСОБА_2 і до того випадку, як потрапила до лікарні в даний час, постійно лікувалася в різних лікарнях області.

Заслухавши пояснення позивача, представника, старшого державного виконавця, відповідача ОСОБА_5, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно ст. 41 ч. ч. 1, 4 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 59 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно ст. 319 ч. 1 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як убачається із акту опису і арешту майна від 31 жовтня 2016 року (а.с. а.с. 14-15) державним виконавцем Камінь-Каширського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_4 на підставі виконавчого листа №157/495/14-ц виданого 24 червня 2014 року Камінь-Каширським районним судом про стягнення із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 моральної шкоди, описано і накладено арешт на таке майно:

- саморобна стрічкова пилорама укомплектована двома електродвигунами;

- деревообробний станок типу двостороння циркулярка для калібровки пиломатеріалів 2 шт.;

- саморобна деревообробна стрічкова пилорама укомплектована двома електродвигунами;

- саморобна циркулярка;

- станок фрезерний по дереву;

- станок для виготовлення вагонки модель С25-4 УХЛ4, № 1451-1989;

- деревяні бруски 120 шт. довжиною 1м, шириною 5 см, висотою 7 см;

- деревяні бруски 105 шт. довжиною 1м, шириною 5 см, висотою 7 см;

- трактор марки «ЮМЗ-6 АКЛ» без номерних знаків, №477302, 1986 року випуску, обладнаний фронтальним погружчиком;

- картоплекопач двохрядний, навісний;

- причіп без номерних знаків та інших ідентифікуючих, синього кольору,

Постановою про арешт майна боржника від 31 жовтня 2016 року (а.с. 13) вказаним державним виконавцем на виконання названого виконавчого листа накладено арешт на вищеперелічене майно, що належать боржнику ОСОБА_5 та знаходяться по вул. Вижар, 11, в с. Гута-Боровенська Камінь-Каширського району.

Згідно свідоцтва про реєстрацію машин (а.с. 16), трактор марки «ЮМЗ-6КЛ», 1986 року випуску, реєстраційний номерний знак АС 10978, належить ОСОБА_11. У вказаному свідоцтві зазначено, що зареєстровано угоду, згідно якої покупцем є ОСОБА_1.

Оскільки арешт накладався на майно боржника ОСОБА_5, а вказаний трактор йому не належить, є підстав для виключення цього транспортного засобу із акту опису і арешту.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 09 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ВДВС Камінь-Каширського РУЮ Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виключення майна з акту опису та звільнення його з-під арешту встановлено, що ОСОБА_2 придбала в ТОВ НВК МП «ОСОБА_9 люкс ЛТД» пилораму, чотирьохсторонній деревообробний станок, багатопильний станок, обрізний станок, пилку циркулярну, торцовочну пилку, у звязку з чим це майно боржнику ОСОБА_5 не належить. Дане рішення 03 листопада 2014 року набрало законної сили.

При розгляді справи встановлено що позивачі є приватними підприємцями, що також вбачається із витягу з реєстру платників єдиного податку (а.с. 10).

Як убачається із рахунку № 037 від 06 лютого 2007 року та квитанції до прибуткового касового ордера №2, ОСОБА_2 придбала у науково-виробничого комерційного малого підприємства «ОСОБА_9 люкс ЛТД» за 12420 грн. багатопильний станок з 2 електродвигунами 7.5 та 2.2 КВт та торцовку обладнану 1 електродвигуном 5.5 КВт.

Згідно договору купівлі-продажу необробленої деревини №2203/2203/л/2016 від 06 вересня 2016 року, графіку поставки необробленої деревини та товарно-транспортної накладної, Державне підприємство СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» продало, а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 купив необроблену деревину для власної переробки, за 58766 грн.

Аналізуючи вищевказані докази, суд вважає доведеним належність зазначених в акті опису і арешту майна та постанові про арешт майна боржника, а саме: саморобної стрічкової пилорами укомплектованої двома електродвигунами; деревообробного станка типу двостороння циркулярка для калібровки пиломатеріалів 2 шт.; саморобної деревообробної стрічкової пилорами укомплектованої двома електродвигунами; саморобної циркулярки; станка фрезерного по дереву; станка для виготовлення вагонки ОСОБА_2, а деревяних брусків в кількості 120 шт. довжиною 1м, шириною 5 см, висотою 7 см та деревяних брусків в кількості 105 шт. довжиною 1м, шириною 5 см, висотою 7 см ОСОБА_1

Щодо виключення з акту опису і арешту майна картоплекопача двохрядного, навісного та причепа без номерних знаків, синього кольору, то суд вважає, що таких підстав немає, оскільки доказів про належність вказаного майна позивачам останні не подали і при розгляді справи не довели.

Відповідно до ст. 23 ч. ч. 1, 2 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно до ст. 1167 ч. 1 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Умовами настання цивільно-правової відповідальності за наведеними нормами є завдання моральної шкоди неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв'язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача.

Так, під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за ст. 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Згідно з п. 3 розяснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 2005 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

Статтею 58 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Всупереч вказаним вимогам закону, позивачем ОСОБА_2 не доведено факту спричинення шкоди старшим державним виконавцем ДВС, протиправність її дій і її вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками, оскільки опис майна, яке в подальшому було арештоване, проводився не на території домогосподарства ОСОБА_2, у відсутності останньої, а довідка з Ратнівської ЦРЛ не може бути доказом спричинення такої шкоди саме державним виконавцем.

Згідно ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Задовольняючи позов частково, суд, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, стягує із відповідачів в користь позивачів судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як убачається із квитанцій від 14 листопада 2016 року (а.с. а.с. 1, 4) ОСОБА_2, як фізичною особою-підприємцем, було сплачено 1929 грн. 20 коп. судового збору, з яких 1378 грн. за позовні вимоги майнового характеру та 551 грн. 20 коп. немайнового характеру (стягнення моральної шкоди).

Крім цього, згідно квитанції до прибуткового касового ордер №11 від 07 грудня 2016 року ОСОБА_2 сплачено 600 грн. за надання юридичної допомоги.

Оскільки позов в частині виключення з опису та звільнення з під арешту майна, яке належить ОСОБА_2, задоволено повністю, а в частині стягнення в її користь моральної шкоди відмовлено, суд присуджує із відповідачів понесені останньою вищевказані судові витрати в рівних частинах і стягує їх в розмірі по 689 грн. судового збору, та по 150 грн. за надання юридичної допомоги (половину понесених таких витрат).

Згідно квитанцій від 14 листопада 2016 року (а.с. а.с. 2, 3) ОСОБА_1 було сплачено 551 грн. 20 коп. судового збору та 2700 грн. за надання юридичної допомоги, що убачається із квитанцій до прибуткового касового ордера №8 від 14 листопада 2016 року та № 8 від 30 листопада 2016 року.

Суд, із врахуванням того, що з опису виключається та звільняється з-під арешту майно, яке належить ОСОБА_1 в кількості 2/3 частини від того, яке він просив звільнити, присуджує вищевказані судові витрати пропорційно до задоволеної частини, і визначає їх в розмірі 367 грн. 46 коп. (551,20грн. : 3 * 2) за сплачений судовий збір та 1800 грн. за надання правової допомоги (2700грн. : 3 * 2), які стягує із відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 23, 316, 391, 392, 1167, 1173 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 23, 316, 391, 392, 1167, 1173 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -Деревообробні бруски, фактично палетні заготовки, належать ОСОБА_1

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Виключити з опису та звільнити з-під арешту майно, зазначене в акті опису і арешту майна від 31 жовтня 2016 року, яке знаходиться за адресою: вул. Вижар, 110, с. Гута-Боровенська Камінь-Каширського району в господарстві ОСОБА_5 та належить

ОСОБА_2, а саме:

- саморобну стрічкову пилораму з двома електродвигунами;

- деревообробний верстат;

- деревообробний верстат (обрізний) 4 КВт;

- саморобну циркулярку;

- багатопильний верстат фрезерний;

- верстат для виготовлення вагонки синього кольору,

ОСОБА_1, а саме:

- саморобну стрічкову пилораму з двома електродвигунами;

- деревообробний верстат;

- деревяні бруски 120 шт.;

- деревяні бруски 105 шт.;

- трактор ЮМЗ;

та звільнити його з-під арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31 жовтня 2016 року.

В решті позовних вимог відмовити.

В позові ОСОБА_2 про стягнення 10000 грн. моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

Стягнути із Камінь-Каширського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, ОСОБА_5 в користь ОСОБА_2 по 689 (шістсот вісімдесят девять) гривень сплаченого судового збору та по 150 (сто пятдесят) гривень витрат за надання правової допомоги.

Стягнути із Камінь-Каширського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 по 183 (сто вісімдесят три) гривні 73 копійки сплаченого судового збору та по 900 (девятсот) гривень 00 копійок витрат за надання правової допомоги.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційних скарг в 10-ти денний строк з дня його проголошення.

Особи, які не брали участь у справі і не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: ОСОБА_12