Ухвала суду № 63406652, 30.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 листопада 2016 року м. Київ К/800/32875/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги представника Сумської міської ради на судові рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 вересня 2016 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 та Незалежної професійної спілки Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради до Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, Сумської міської ради, треті особи: Сумський міський голова Лисенко Олександр Миколайович, Голова комісії з ліквідації Войтенко Володимир Володимирович про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2016 року представник Сумської міської ради звернувся з касаційною скаргою на постанови Зарічного районного суду м. Суми від 14 вересня 2016 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року якими, зокрема, рішенням першої інстанції позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з ліквідації Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, оформлене протоколом від 6 травня 2016 року, в частині звільнення позивачки. Поновлено ОСОБА_1. на роботі в Департаменті містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на посаді головного спеціаліста - юрисконсульта сектору з правового забезпечення у сфері архітектури та містобудування з 7 травня 2016 року. Стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 12 068,38 грн. У решті в задоволенні позову відмовлено. Апеляційним судом змінено рішення суду першої інстанції в частині. Поновлено ОСОБА_1. на роботі в Департаменті містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на посаді головного спеціаліста - юрисконсульта сектору з правового забезпечення у сфері архітектури та містобудування з 6 травня 2016 року. Стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 11 928,05 грн. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ставиться вимога про скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові. Вказується на те, що установа є ліквідованою, тому звільнення працівників цієї установи є правомірним.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми, касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

За правилами пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно фактичних обставин справи, позивачку звільнено у зв'язку з ліквідацією органу, в якому вона працювала.

Верховний Суд України неодноразово звертав увагу судів на необхідність ретельної перевірки того, чи відбувається реальне скорочення штату чисельності працівників при реорганізації підприємств, установ, організацій. Якщо в суді не буде доведено факт реального скорочення робочих місць, звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України не може бути визнано законним.

У зв'язку з цим відповідачем повинні бути надані докази, що свідчать про те, що після попередження про вивільнення державному службовцю пропонувалися вакантні посади в цьому державному органі, і він відмовився від запропонованої роботи, або відмовився від проходження перепідготовки (перекваліфікації) в порядку, встановленому законодавством.

При цьому, під пропозицією вакантної посади розуміється пропозиція, яка виходить від уповноваженої посадової особи кадрової служби державного органу про призначення на посаду органу прокуратури, в тому числі нижчу, обов'язки за якою державний службовець може виконувати з урахуванням його професії, кваліфікації та раніше займаної посади.

При дослідженні працевлаштуванні інших працівників Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради відповідачем не доведено наявність працівників, які б мали переважне право на залишення на роботі внаслідок скорочення штатів (зміни істотних умов праці).

В касаційній скарзі представник Сумської міської ради вказує на повну ліквідацію Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради у зв'язку з чим працівники були звільнені у зв'язку із скороченням штатів.

Проте, як установлено судами попередніх інстанцій, повної ліквідації фактично не відбулося, а функції Департаменту передані двом новоствореним юридичним особам з правонаступництвом цих функцій. У новоствореному Управлінні архітектури та земельних відносин передбачена посада, аналогічна тій, які раніше займала позивачка, проте їй при вивільненні запропоновано посаду головного спеціаліста відділу з питань дизайну міського середовища, яка не відповідала її кваліфікації.

Доводи касаційної скарги висновок судів попередніх інстанцій не спростовують.

Створивши Управління архітектури і містобудування Сумської міської ради, відповідачі при цьому не відмовились від функцій та завдань, які виконував ліквідований орган та перевели частину працівників в новостворене Управління, що підтверджує те, що відбулася не повна ліквідація, а реорганізація.

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Сумської міської ради на судові рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 вересня 2016 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 та Незалежної професійної спілки Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради до Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, Сумської міської ради, треті особи: Сумський міський голова Лисенко Олександр Миколайович, Голова комісії з ліквідації Войтенко Володимир Володимирович про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко