Ухвала суду № 63406535, 12.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 грудня 2016 року м. Київ К/800/29178/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу Комунального автотранспортного підприємства 052810 на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 16 серпня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального автотранспортного підприємства 052810, директора комунального автотранспортного підприємства 052810 Роганова Олександра Петровича про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Комунального автотранспортного підприємства 052810 (далі - Підприємство), директора комунального автотранспортного підприємства 052810 Роганова Олександра Петровича в якому просив: визнати протиправними дії Підприємства щодо відмови у задоволенні інформаційного запиту, направленого на підставі норм Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI, в редакції періоду спірних правовідносин); зобов'язати відповідачів надати йому запитувану інформацію.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що відмова відповідача у наданні йому публічної інформації згідно запиту не ґрунтується на вимогах закону, порушує його права, а тому ОСОБА_1 просив про задоволення позову.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 16 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року, позов задоволено, визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано Підприємство надати позивачу запитувану ним інформацію.

У касаційній скарзі відповідач - Підприємство, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2016 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху, з підстав її невідповідності вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржнику, у строк до 17 листопада 2016 року запропоновано усунути зазначені в ухвалі недоліки та роз'яснено, що у випадку їх невиконання касаційну скаргу буде йому повернуто.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали до Вищого адміністративного суду України надійшла заява скаржника, зареєстрована в канцелярії суду 7 листопада 2016 року, якою недоліки касаційної скарги усунуто.

Разом з тим, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.

За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що запитувана позивачем інформація є публічною у розумінні Закону № 2939-VI, а тому відповідач зобов'язаний надавати таку за відповідними запитами.

Як встановлено судами, 11 лютого 2016 року позивач звернувся з електронним запитом № 085-2016р., в якому просив комунальне Підприємство надати інформацію за 2015 рік про: обсяг побутового сміття, вивезеного на полігон ТПВ з багатоповерхового та приватного сектора; загальний обсяг сміття, розміщеного на полігоні ТПВ, який обслуговує КАТП; кількість абонентів, яким здійснюється нарахування плати за вивіз сміття (окремо по приватному сектору та багатоповерхівкам); загальний річний обсяг нарахування плати за вивіз побутового сміття; кількість контейнерів для сміття, встановлених на території м. Краматорська.

Листом від 11 березня 2016 року № 857-04 відповідач відмовив в наданні запитуваної інформації, мотивуючи це тим, що запитувана інформація не стосується використання бюджетних коштів, а Підприємство не є розпорядником інформація, яка була запитана позивачем.

Разом з тим, за визначенням статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Водночас статтею 6 Закону № 2939-VI визначено види публічної інформації з обмеженим доступом до якої віднесено: конфіденційну інформацію; таємну інформацію; службову інформацію.

Частиною 2 цієї ж правової норми Закону № 2939-VI встановлено випадки, за яких здійснюється обмеження доступу до інформації відповідно до закону і лише при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Разом з тим, за приписами пунктів 1, 4 частини 2 статті 13 Закону № 2939-VI встановлено, що до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють інформацією про стан довкілля, іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

У даному випадку, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, запитувана позивачем інформація є публічною за своєю суттю і стосується інформації про стан довкілля, становить суспільний інтерес, а тому відповідач зобов'язаний був надати таку у порядку та строки, встановлені Законом № 2939-VI.

Одночасно, суди правильно зазначили про відповідність запиту на інформацію, направленого позивачем засобами електронної пошти, вимогам статті 19 Закону № 2939-VI, оскільки такий спосіб оформлення запиту прямо передбачений названою статтею.

За таких обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, узгоджується з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновку не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або порушили норми процесуального права.

Керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального автотранспортного підприємства 052810, директора комунального автотранспортного підприємства 052810 Роганова Олександра Петровича про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Комунального автотранспортного підприємства 052810 на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 16 серпня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року, відмовити.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України М.І. Мойсюк