Постанова № 63406158, 12.12.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сингаївський О.П.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"12" грудня 2016 р. Справа № 296/6392/16-а

ОСОБА_2 апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання Нероди І.В.,

позивача та його представника, представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "16" вересня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання рішень неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2016 року позивач звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира із адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною відмову ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у проведенні перерахунку її пенсії за вислугу років, відповідно до ст.50-1 Закону «Про прокуратуру», що діяла станом на 26.09.1997, на підставі довідки прокуратури Житомирської області про заробітну плату від 29.06.2016 № 18/294. Також, позивач просила зобов'язати відповідача здійснити їй з 01.01.2016 перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років, відповідно до ст.50-1 Закону «Про прокуратуру» (в редакції від 26.09.1997) у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеного у довідці прокуратури Житомирської області № 18/294 від 26.09.2016, без обмеження граничного розміру пенсії.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 16 вересня 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправною відмову ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у перерахунку пенсії ОСОБА_4 за вислугу років у розмірі 90 % від заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Житомирської області від 29 червня 2016 року № 18/294.

Зобов'язано ОСОБА_5 об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_6 з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, що діяла станом на 26.09.1997) у розмірі 90 % від заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Житомирської області від 29 червня 2016 року № 18/294, без обмеження граничного розміру та з урахуванням фактично здійснених з 01.01.2016 виплат.

Вирішено питання про відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області сплаченого судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят один) грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову-про відмову в задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду не відповідають змісту Закону України "Про прокуратуру", чинного на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 з 1997 року перебуває на обліку в ОСОБА_2 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (Управління Пенсійного фонду України у м. Житомирі Житомирської області) та отримує пенсію відповідно до ст.50-1 Закону «Про прокуратуру» № 1789-XII у розмірі 90 % від суми заробітної плати.

У липні місяці 2016 року, у зв'язку із черговим підвищенням заробітної плати на підставі постанови КМ України № 1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати. Особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», позивач звернулась із заявою до відповідача з проханням провести перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням довідки прокуратури Житомирської області за № 18/294 від 29.06.2016.

ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 06.07.2016 № 5361/04 ОСОБА_4 було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки з 01.06.2015 пенсії у порядку та на умовах, визначених Законом «Про прокуратуру» не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються. Також, відповідач посилався на те, що згідно Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2015 року КМ України не визначено умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулася до суду з позовом за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції перевіряючи дії суб"єкта владних повноважень на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновків про їх протиправність, оскільки відповідач повинен був перерахувати позивачу пенсію, згідно довідки № 18/294, яка видана прокуратурою Житомирської області 29.06.2016, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії, з розрахунку 90% від суми місячного заробітку.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач з 26.09.1997 року перебуває на пенсії, яку призначено відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу).

За змістом ст.50-1 вказаного Закону працівники прокуратури, яким присвоєно класні чини, із стажем роботи в органах прокуратури 20 років і більше мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років.

Пенсії за вислугу років призначаються:

а) слідчим працівникам незалежно від віку з вислугою не менше 20 років на посадах слідчого, начальника або заступника начальника слідчого підрозділу (відділу, частини), що безпосередньо займається провадженням попереднього слідства, - у розмірі 50 відсотків місячного заробітку. За кожний рік вислуги понад 20 років пенсія збільшується: на слідчій робіт - на 3 відсотки, а на будь-якій прокурорській посаді - на 2 відсотки заробітку, з якого обчислюється пенсія;

б) працівникам, які займають прокурорські посади, перелічені у статті 56 цього Закону, після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками з вислугою на цих посадах не менше 20 років - у розмірі 50 відсотків місячного заробітку. За кожний рік вислуги понад 20 років пенсія збільшується на 2 відсотки цього заробітку;

в) працівникам, зазначеним у пунктах "а" та "б" частини другої цієї статті, які не мають вислуги 20 років, якщо стаж служби в органах прокуратури становить не менше 12 років, після досягнення чоловіками 60 років при загальному стажі роботи 25 років і більше, а жінками - 55 років при загальному стажі роботи 20 років і більше - у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорсько-слідчих посадах з розрахунку 50 відсотків місячного заробітку за 20 років вислуги. За кожний рік загального стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років - для жінок пенсія збільшується на один відсоток місячного заробітку, з якого вона обчислюється.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 відсотків, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4, - на п'ять відсотків відповідного заробітку.

Загальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений згідно з цією статтею, не може перевищувати 75 відсотків відповідного заробітку, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 відсотків, до категорії 2, - 80 відсотків.

До стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується:

слідчим працівникам (пункт "а" частини другої цієї статті) - час роботи в органах прокуратури, в тому числі військової прокуратури, на посадах слідчого, начальника або заступника начальника слідчого підрозділу (відділу, частини), що безпосередньо займається провадженням попереднього слідства; робота на зазначених посадах в органах внутрішніх справ і Служби безпеки України по безпосередньому провадженню попереднього слідства; частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років;

прокурорським працівникам (пункт "б" частини другої цієї статті) - час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі; слідча робота в органах прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України; робота суддею; частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

У заробіток для обчислення пенсій за вислугу років включаються відповідні оклади за посадою, надбавки до посадових окладів за класні чини, вислугу років, а також інші виплати відповідно до статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

До пенсії за вислугу років, призначеної згідно з цією статтею, встановлюються надбавки на утримання непрацездатних членів сім'ї та на догляд за одиноким пенсіонером у розмірах і за умов, передбачених статтею 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Право на пенсію за вислугу років мають особи, зазначені у пунктах "а", "б", "в" частини другої цієї статті, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працювали не менше двох років на прокурорсько-слідчих посадах. Пенсії призначаються і виплачуються після звільнення зі служби в органах прокуратури.

Працівникам прокуратури, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Особи, звільнені з роботи в порядку дисциплінарного стягнення з позбавленням класного чину або позбавлені класного чину за вироком суду, після звільнення втрачають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Права на одержання пенсії, передбаченої цією статтею, позбавляються також особи, звільнені з роботи у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння.

Підвищення пенсій за вислугу років у зв'язку з індексацією грошових доходів населення провадиться відповідно до статті 97 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та інших актів законодавства України.

Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються органами соціального захисту населення і виплачуються з Пенсійного фонду України відповідно до статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За пенсіонерами з числа прокурорсько-слідчих працівників зберігається право на медичне обслуговування в тих медичних установах, в яких вони перебували на обліку, та інші пільги, передбачені для працівників прокуратури Законом України "Про прокуратуру".

Зі змісту вказаної статті вбачається, що станом на час призначення позивачу пенсії, зазначена норма не передбачала права на перерахунок пенсії, а тому посилання позивача та суду першої інстанції, що перерахунок пенсії має бути проведено згідно вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) не узгоджуються з вказаною правовою нормою.

В послідуючому, порядок призначення пенсії щодо визначення відсотків, а також щодо визнання права на перерахунок пенсії змінювався на підставі внесених змін до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Зокрема, Законом України від 12.07.2001 р. N 2663-III ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" викладено в новій редакції.

Так, відповідно до ч.1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно ч.17 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Частиною 18 статті 50-1 вказаного Закону визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Саме у зв"язку з внесеними змінами, позивачу проводився перерахунок пенсії в послідуючому .

Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Разом з тим, 15.07.2015 набув чинності Закон України "Про прокуратуру" згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення : Закон України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793, N 50, ст. 474; 1995 р., N 11, ст. 71, N 34, ст. 268; 2001 р., N 9, ст. 38, N 44, ст. 233; 2002 р., N 17, ст. 117, ст. 125; 2003 р., N 29, ст. 233, N 30, ст. 247; 2004 р., N 8, ст. 66; 2005 р., N 2, ст. 32, N 6, ст. 132, N 11, ст. 198; 2006 р., N 1, ст. 18, N 19 - 20, ст. 156; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66, N 33, ст. 442; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78, N 48, ст. 357; 2010 р., N 37, ст. 497, NN 41 - 45, ст. 529; 2011 р., N 23, ст. 160, N 30, ст. 279; 2012 р., N 12 - 13, ст. 82; 2013 р., N 14, ст. 89, N 21, ст. 208, N 37, ст. 490, N 39, ст. 517; 2014 р., N 11, ст. 132, N 17, ст. 593, N 20 - 21, ст. 745, N 22, ст. 816; із змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року N 1642-VII), крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50- 1, частини третьої статті 51- 2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року;

Отже, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії (в липні 2016 року) Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, втратив чинність, що виключає його застосування при перерахунку пенсії.

Посилання позивача на те, що соціальні гарантії не можуть бути звужені чи скасовані відповідно до ст. 22 Конституції України, а тому при перерахунку пенсії відповідач мав керуватися нормами Закону України "Про прокуратуру" які діяли на час призначення пенсії, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки процедури призначення пенсії та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом проведення, а тому при перерахунку пенсії має застосовуватися законодавство, яке діє на час виникнення права на перерахунок пенсії. Окрім того, на час призначення пенсії, чинне законодавство не передбачало норми щодо перерахунку пенсії.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" (чинної на час виникнення права на перерахунок пенсії) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому посилання ОСОБА_4 на те, що її право на перерахунок пенсії скасовано не заслуговує уваги, оскільки вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону від від 12.07.2001 р. N 2663-III.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії та на час розгляду справи судом першої інстанції, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято. Доказів на підтвердження того, що бездіяльність Кабінету Міністрів України з приводу не прийняття відповідного нормативно - правового акту визнано неправомірною не надано та не встановлено судом.

Також, згідно вимог статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" лише Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії, норми законодавства, щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визнані неконституційними, а тому посилання позивача на те, що нова редакція Закону України "Про прокуратуру" суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг його прав, а тому не повинна застосовуватися при вирішенні питання про перерахунок пенсії, є безпідставними.

Окрім того, у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011, Конституційний суд України зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Відповідно до п. 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) ( 254к/96-ВР ). У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 ( v002p710-99 ) у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ), здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України (384/2011 ) бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при відмові ОСОБА_4 в перерахунку пенсії, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити.

Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "16" вересня 2016 р. скасувати, прийняти нову.

Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання рішень неправомірними та зобов"язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

ОСОБА_3

Повний текст cудового рішення виготовлено "13" грудня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,10000

3- відповідачу ОСОБА_5 об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул.Перемоги,55,м.Житомир,10003

4 - представнику позивача ОСОБА_7 АДРЕСА_2 - ,