ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Шалота К.В.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
УХВАЛА
іменем України
"13" грудня 2016 р. Справа № 296/3557/16-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шевчук С.М.
суддів: Бучик А.Ю.
ОСОБА_2,
за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,
сторін та їх представників: позивач - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "03" листопада 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання нечинним рішення (листа) ,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом в якому просила визнати нечинним рішення управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради №262/13 від 16.02.2015 року.
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 03 листопада 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та вважаючи, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернулася до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та постановити нове.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначила, що на її думку судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Також позивач вказала про безпідставність не задоволення її заяв про відвід судді.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що поданий ОСОБА_3 позов фактично зводиться до незгоди з інформацією, що міститься в листі управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради №262/13 від 16.02.2015 року, який вона вважає не чинним, а у відповідності до ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, а саме: нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії, яким оскаржуваний лист №262/13 від 16.02.2015 року не є відповідно до визначених законодавством термінів.
Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
05 лютого 2015 року ОСОБА_3 звернулася до голови Житомирської міської ради з клопотанням про надання дозволу на одержання безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва, обслуговування житлового будинку у межах норм безоплатної передачі за адресою: провулок 1-й Винокурний, 7.
В листі управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради від 16 лютого 2015 року за вих. №262/13 було вказано, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність громадянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розташовується у межах «червоних» ліній вул. Маликова, затверджених рішенням міської ради від 10.09.2005 року №583, та відноситься до території багатоповерхової житлової забудови, згідно Генерального плану м. Житомира, затвердженого рішенням міської ради від 26.12.2001 р. № 266. та зазначено, що на вказаній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна.
Також у вищевказаному листі від 16.02.2015 № 262/13 було відмічено, що питання підготовки рішень Житомирської міської ради щодо земельних питань відноситься до компетенції управління регулювання земельних відносин міської ради, у зв'язку з чим ставиться питання про переадресування заяви ОСОБА_3 щодо виділення земельної ділянки площею 0,1000 га по пров. 1-му Винокурному, 7 до вказаного управління за належністю (а.с.9).
Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги слід вказати, що відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, що була чинною на час звернення позивача з клопотанням) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Також частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, що була чинною на час звернення позивача з клопотанням) встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Одночасно слід відмітити, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).
Так, ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема - спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01 червня 2010 року № 781/11/13-10 визначено, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.
Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний лист № 262/13 від 16.02.2015 р. має інформативний характер та не порушує права та законні інтереси позивача, адже є відповіддю, наданою державним органом, та не містить в собі ознак ані нормативного акта, ані акта індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало б обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов ОСОБА_3 до виконкому Житомирської міської ради про визнання не чинним листа від 16.02.2015 № 262/13 є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Приведені в апеляційній скарзі доводи (щодо порушення судом норм процесуального права, відмови суду у задоволенні заяви про відвід судді), висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. При вирішенні питання про відвід судді, суд виходив з наявних у справі доказів та положень ст.27, 28 КАС України. Відтак, приведені позивачем доводи не спростовують обставин щодо правомірності прийнятої судом першої інстанції постанови та не є підставою для її скасування.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, а тому підстав для скасування цього судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "03" листопада 2016 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М. Шевчук
судді: А.Ю.Бучик
ОСОБА_2
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10020
3- відповідачу/відповідачам: Виконавчий комітет Житомирської міської ради майдан ОСОБА_4, 4/2,м.Житомир,10014
4-третій особі: - ,
Судове рішення № 63406116, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 296/3557/16-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: