Постанова № 63406050, 08.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1579/16

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

08 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С.

секретар судового засідання: Ременяк С.Я.,

за участю:

представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника відповідача: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Подільські інтелектуальні системи" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Подільські інтелектуальні системи" звернулось до суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року позов задоволено.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

30 листопада 2016 року на адресу суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.14714/16) від представника позивача.

08 грудня 2016 року до Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшли письмові пояснення (вх.15236/16) від відповідача.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просили суд відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Кам'янець-Подільською ОДПІ ДФС Міндоходів у Хмельницькій області на виконання постанови про призначення документальної позапланової перевірки від 14.07.2015 року, винесеної старшим слідчим з ОВС СУФР ГУ ДФС у Хмельницькій області підполковником податкової міліції ОСОБА_6, на підставі наказу Камянець-Подільської ОДПІ № 788 від 30.10.2015, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Подільські інтелектуальні системи» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарської діяльності у період з 01.01.2011 по 31.12.2013.

За результатами перевірки складено акт від 17.11.2015 року № 815/22-09-22-01/36213065 відповідно до висновків якого, позивачем порушено: - п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.10 п. 5.2, п.п. 5.3.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 п.п. 11.2.1, п.п. 11.3.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 135.1, п. 135.2, п.п. 135.4.1. п. 135.4 ст. 135, ст. 137, п. 138.1, п.138.2, п.138.3, п.138.4, п.138.6, п.138.8, п.п. 138.10.2, п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139, п.140.1 ст.140, ст.142, ст.143, п. 146.1 ст. 146 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягав сплаті в бюджет, всього у сумі 674054 грн.; - п.п. «б» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.п. „а" п. 198.1, п. 198.3, ст.198 Податкового кодексу, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягала сплаті до бюджету, всього в сумі 741627 грн.

Не погоджуючись із висновками викладеними у акті, позивач подав заперечення на адресу відповідача. В ході розгляду заперечення, на підставі п.п. 78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято рішення щодо проведення з 02.03.2016 по 12.03.2016 документальної невиїзної перевірки ПП "Подільські інтелектуальні системи" з питань достовірності нарахування та сплати податку на прибуток та ПДВ за період 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 18.03.2016 року №169/22-09-22-01/36213065, відповідно до висновків якого, позивачем порушено: - п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.10 п. 5.2, п.п. 5.3.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 п.п. .2.1, п.п. 11.3.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 135.1, п. 135.2, п.п.135.4.1. п. 135.4 ст. 135, ст. 137, п. 138.1, п.138.2, п.138.3, п.138.4, п.138.6, п.138.8, п.п. 138.10.2, п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139, п.140.1 ст.140, ст.142, ст.143, п. 146.1 ст. 146 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету всього у сумі 644158 грн., в тому числі занижено за І квартал 2011 року в сумі 40720 грн.; II квартал 2011 року в сумі 51194 грн.; ІІ-ІІІ квартали 2011 року в сумі 102191 грн.; ІІ-ІV квартали 2011 року в сумі 55306 грн.; І квартал 2012 року в сумі 53158 грн.; І півріччя 2012 року в сумі 136123 грн.; 9 місяців 2012 року в сумі 196129 грн.; 2012 рік в сумі 241833 грн.; 2013 рік в сумі 206299 грн. - п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п.п. «г» п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП «Подільські інтелектуальні системи» у періоді з 01.01.2011 по 31.12.2013 занижено суму податку на додану вартість, що підлягала сплаті, до бюджету всього у сумі 738396,99 гривень, в тому числі занижено за : січень 2011 року - 9765 грн., лютий 2011 року - 11429 грн., квітень 2011 року - 12636 грн., травень 2011- року - 16573 грн., червень 2011 року - 15313 грн., липень 2011 року -15369 грн., серпень 2011 року - 17491 грн., вересень 2011 року - 14566 грн., жовтень 2011 року - 11878 грн., листопад 2011 року - 22312 грн., грудень 2011 року - 13827.грн., січень 2012 року - 12705 грн., лютий 2012 року - 21726 грн., березень 2012 року - 21741 грн., квітень 2012 року - 33995 грн., травень 2012 року - 29956 грн., червень 2012 року - 17913 грн., липень 2012 року - 36995 грн., серпень 2012 - 29647 грн., вересень 2012 року - 17306 грн., жовтень 2012 року - 18981 грн., листопад 2012 року - 20875 грн., грудень 2012 року - 21239 грн., січень 2013 року - 17505 грн., лютий 2013 року - 21855 грн., березень 2013 року - 24807 грн., квітень 2013 року - 19794 грн., травень 2013 року - 19461 грн., червень 2013 року - 25703 грн., липень 2013 року - 26619 грн., серпень 2013 року - 23361 грн., вересень 2013 року - 28.186 грн., жовтень 2013 року - 19013 грн., листопад 2013 року - 26146 грн., грудень 2013 року - 27494 грн.

На підставі висновків акта перевірки Камянець - Подільською ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області, з урахуванням п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, були прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.04.2016 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток на 257874.00 грн., в тому числі основний платіж - 206299 грн., штрафна санкція - 51575 грн.; та № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на 300730,00 грн, в тому числі основний платіж - 240584,00 грн., штрафна санкція 60146,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковим органом повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності винесення податкових повідомлень-рішення від 04.04.2015 року №0002112202, №0002122202, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Абз. 1 підпункту 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України встановлює, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п. 7.3 ст. 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів. регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Абз. 1 п. 44.2 ст. 44 ПК України встановлює, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.2 ст. 135 цього Кодексу доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Нормами підпункту 138.8 передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

За приписами п. п. 139.1.9 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Положеннями ст. 201 ПК України передбачено форму та порядок заповнення податкової накладної, яку платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у даному пункті.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підпунктами 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Положеннями п. 111.1 ст. 111 ПК України пердбачено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такий вид юридичної відповідальності як фінансова відповідальність.

Відповідно до п. 113.3 ст.113 штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Як слідує з матеріалів справи, позивач надає споживачам телекомунікаційні послуги доступу до мережі Інтернет та аналового/цифрового кабельного телебачення з використанням волоко-оптичної кабельної мережі та з використанням радіочастотного ресурсу у Хмельницькій обсласті (м.Кам'янець-Подільський та Кам'янець-Подільський район та м.Дунаївці) та Чернівецькій області (м. Кіцмань).

Рішенням НКРЗ № 218 від 13.05.2010 року позивача внесено до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій.

На підставі ліцензії НР №1046-п від 14 березня 2012 року позивач здійснює діяльність з надання провайдером програмної послуги.

Відповідно до поданої відповідачу податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік позивачем задекларовано доходи від операційної діяльності в сумі 1631900,00 грн. та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 1610905,00 грн.

Перевіркою встановлено, що ПП «Подільські інтелектуальні системи» в період з 01.01.2011 по 31.12.2013 отримало грошові кошти від платників через мережу терміналів і платіжних систем за посередництва ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», «Ізі Софт», ТОВ «Український платіжний сервіс», ТОВ «Фінайті» та ТОВ «ОСМП»; ФОП ОСОБА_7 (НОМЕР_3); ПАТ «Альфа-Банк».

З метою організації та здійснення переказів коштів від клієнтів-споживачів послуг доступу до мережі Інтернет та телекомунікаційних послуг, позивачем укладено договори з ТОВ «Український платіжний сервіс», ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», ТОВ «Фінайті» та ПАТ «Альфа-Банк», які є фінансовими установами та процесінговими центрами, що володіють платіжними системами та мережею терміналів і які мають право на здійснення фінансових операцій по переказу коштів (трансакцій), на приймання готівкових коштів від споживачів послуг позивача з подальшим перерахунком акумульованих коштів на поточний рахунок позивача.

Всього у 2013 році позивачу через систему терміналів поступило 1693510,57 грн.

Однак, під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідач встановив, що кошти в сумі 1402703,00 грн, що отримані підприємством від фінансових установ та процесінгових центрів є іншими доходами, а не доходами від основної діяльності підприємства.

Позивач в судовому засіданні стверджував, що кошти в сумі 1402703,00 надійшли від фізичних осіб (населення) як проплата за телекомунікаційні послуги доступу до мережі Інтернет та аналогового/цифрового кабельного телебачення, внесені через мережу терміналів.

На думку ж податкового органу, позивач не підтвердив первинними документами, що зазначені кошти надійшли від фізичних осіб як розрахунки за спожиті ними послуги від основної діяльності ПП "Подільські інтелектуальні системи".

Колегія суддів погоджується з також позицією відповідача, з огляду на наступне.

Відносини між операторами, провайдерами телекомунікацій та споживачами послуг регулюються Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 11.04.2012 № 295 (далі - Правила № 295).

Відповідно до п. 3 Правил № 295 автоматизована система розрахунків за послуги (білінгова система) - сукупність технічних і програмних засобів, що виконують функції з тарифікації, розрахунку платежів за надані послуги, формування платіжних документів для абонентів тощо.

П. 5 Правил № 295 встановлює, що оператори, провайдери надають споживачам послуги відповідно до Законів України "Про телекомунікації", "Про захист прав споживачів", цих Правил, інших нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері телекомунікацій.

Загальними вимогами щодо надання та отримання вказаних послуг визначено, що надання послуг здійснюється у разі: 1) укладення договору відповідно до основних вимог, встановлених НКРЗІ; 2) їх оплати споживачем.

Надання програмної послуги абонентові здійснюється на підставі угоди, укладеної між абонентом і провайдером такої послуги відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та інших нормативно-правових актів (п. 14 Правил № 295).

Пунктом 24 цих Правил передбачено, що під час підключення кінцевого обладнання споживача до телекомунікаційної мережі оператор телекомунікацій повинен присвоїти йому абонентський номер чи інший мережевий ідентифікатор та/або задіяти персональний номер абонента.

Положеннями п. 30 Правил № 295 встановлено, що абонент, який отримує послуги без укладення договору в письмовій формі, може зареєструватися в оператора, провайдера, надавши йому персоналу дані згідно із законом у порядку, встановленому НКРЗІ.

За змістом п. 39 Правил № 295 визначено, що оператори, провайдери зобов'язані: вести облік обсягу та вартості наданих послуг за кожним видом, окремо забезпечувати його достовірність, зберігати записи про надані послуги протягом строку позовні давності, визначеного законом; приймати від фізичних і юридичних осіб заяви про надання послуг, вести їх облік та задовольняти такі заяви (за наявності технічної можливості), надавати відповіді у строки, передбачені законодавством; дотримуватися встановленого законодавством порядку укладення договорів.

Відповідно до п. 69 Правил № 295 визначено, що оператор, провайдер здійснює розрахунки за всі надані послуги з кожним абонентом окремо (у тому числі з використанням особового рахунка абонента, на якому ведеться облік нарахованих та сплачених коштів).

Під час невиїзної перевірки відповідачем досліджувалися реєстри (списки) фізичних осіб як абонентів, в яких зазначено списки осіб із зазначенням прізвища, ім'я, по-батькові, назви вулиці, зазначення ІР-адреси, nickname користувача, дату його підключення до послуги та обраний тариф.

Проте, судовова колегія погоджується з доводами апелянта, що зазначені списки не розкривають даних щодо: ідентифікації наведених в них осіб як клієнтів та споживачів послуг, що могли надаватись ПП «Подільські інтелектуальні системи» у 2011-2013рр.; взяття на облік в розрізі окремо взятої фізичної особи як абонента-споживача послуг, що унеможливлює визначення дати початку отримання ним послуг, а отже визначення та розрахунку обєкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість; підключення даних осіб до телекомунікаційної мережі; отримання (споживання) даними особами послуг, що могли надаватись ПП "Подільські інтелектуальні системи" у 2011-2013 рр.; розміру та вартості спожитих даними особами послуг, що могли надаватись ПП «Подільські інтелектуальні системи» у 2011-2013 рр.; факту та повноти розрахунків цих осіб за спожиті послуги, які могли надаватись ПП "Подільські інтелектуальні системи" у 2011-2013 рр.; способів розрахунків (готівковий/безготівковий, безпосередньо провайдеру або за допомогою посередників) наведених в них осіб за спожиті послуги, які могли надаватись ПП "Подільські інтелектуальні системи" у 2011 -2013 рр.; стану розрахунків фізичних осіб (дебетово-кредитове сальдо) за спожиті послуги станом на кінець кожного звітного періоду, який для окремо взятої особи міг бути різним; терміну перебування, в розрізі окремо взятої особи, на обліку споживачів послуг, які могли надаватись ПП "Подільські інтелектуальні системи" у 2011-2013 рр.

Колегія суддів звертає увагу, що додатком № 14 до акту перевірки від 18.03.2016 встановлена відсутність значної кількості абонентів відповідно до наданих позивачем списків абонентів за 2013 рік (а.с. 236-240, т. 1).

Крім того, в матеріалах справи відсутні документи первинного та бухгалтерського обліку, що відображають дані про фінансово-господарські показники та показники доходів, отримані позивачем у періоді з 01.01.2011 по 31.12.2013 в результаті провадження господарської діяльності по наданню (реалізації) телекомунікаційних послуг, послуг кабельного телебачення та послуг доступу до мережі Інтернет фізичним особам (населенню).

Вказані документи не надавались позивачем і під час проведення перевірки.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів. регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не підтверджено первинними документами отримання доходів в сумі 1402703,00 грн саме від основної діяльності (надання послуг доступу до мережі Інтернет та телекомунікаційних послуг).

Щодо доводів апелянта про завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у 2013 році в сумі 1077595,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (далі - П(С)БО 16 «Витрати»), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (зі змінами та доповненнями), витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Згідно з п. 11 П(С)БО 16 «Витрати» собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Оскільки у період, який підлягав перевірці, основним видом діяльності ПП «Подільські інтелектуальні системи» було надання послуг доступу до мережі Інтернет та телекомунікаційних послуг, то відповідно до актів виконаних (наданих) робіт (послуг), банківських виписок, видаткових та податкових накладних на придбання, позивачем понесено витрати на придбання послуг доступу до швидкісного Інтернету, каналів звязку, інших супутніх послуг.

Також перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 сума витрат понесених ПП «Подільські інтелектуальні системи» на придбання послуг доступу до швидкісного Інтернету, каналів звязку, інших супутніх послуг, які формують собівартість реалізованих у даному періоді послуг доступу до мережі Інтернет та телекомунікаційних послуг, перевищує суму доходів отриманих підприємством від реалізації цих послуг.

За період з 01.01.2013 по 31.12.2013 сума витрат, понесених ПП «Подільські інтелектуальні системи», які в своїй сукупності формують собівартість реалізованих у даному періоді послуг доступу до мережі Інтернет та телекомунікаційних послуг, перевищує суму доходів отриманих підприємством від реалізації цих послуг на загальну суму 698551 грн. (собівартість послуг 868506 грн. - сума доходів від наданих послуг 169955 грн.).

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" та Податковим кодексом України, для субєктів господарської діяльності, в частині розрахунків із державою по податку на прибуток, встановлено визначальну (істотну) умову, виконання якої надає право на декларування витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, робіт (послуг), у складі податкової звітності, - їх понесення у власній господарській діяльності, що направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, з подальшим визнанням отриманого доходу у складі бухгалтерського обліку та складі податкової звітності.

Згідно з п. 138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 ПК України при проведені перевірки податковим органом встановлено використання субєктом господарської діяльності витрат, які формують собівартість реалізованих послуг доступу до мережі Інтернет та телекомунікаційних послуг, в розмірі 698551 грн., поза межами власної господарської діяльності без мети отримання економічного зиску, оскільки вони не призвели до отримання доходу від цієї діяльності.

А тому, судова колегія погоджується з позицією податкового органу, що сума витрат в розмірі 698551 грн. не підлягає включенню до складу рядка 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» Декларації з податку на прибуток за 2013 рік.

При дослідженні судом апеляційної інстанції наданих ПП «Подільські інтелектуальні системи» актів форми КБ-2в встановлено, що замовником та виконавцем робіт в них виступає позивач. Найменування будівництва та його адреса - кабельні мережі м. Камянець-Подільський, Камянець-Подільський р-н., однак в даних документах не конкретизовані райони міста Камянця-Подільського (адреси вулиць і будинків) та населені пункти Камянець- Подільського району, в яких могли виконуватись роботи.

Згідно вказаних актів монтажні роботи по установленню повітряних кабельних мереж та прокладання кабельних мереж в будівлях та спорудах позивачем не виконувались, що підтверджується відсутністю відомостей у вказаних актах щодо будь-яких витрат на трудові ресурси, заробітну плату, залучення необхідного устаткування, машин та механізмів.

В судовому засіданні представники позивача стверджували, що ПП "Подільські інтелектуальні системи" власними силами та ресурсами виконувало зазначені роботи без залучення будь-яких машин та механізмів.

Також колегія суддів вважає за потрібне звернути увагу, що акти списання матеріалів від 31.03.2013, від 30.06.2013, від 30.09.2013, від 31.12.2013 є документами, які кореспондуються та є за своєю суттю взаємоповязаними із описаними вище актами форми КБ-2в.

Як встановлено в ході проведеної перевірки та наголошувалось в судовому засіданні представником відповідача, інженером технагляду ОСОБА_8, від імені за участі якого складено дані акти списання матеріалів та акти форми КБ-2в, у 2013 році не виконувалось для ПП «Подільські інтелектуальні системи» будь-яких робіт.

Відповідно до реєстраційних та облікових даних наявних в Камянець-Подільській ОДПІ, та згідно аналітично-інформаційних баз даних ДФС України, ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) господарську діяльність припинено (ліквідовано, закрито), дата державної реєстрації про припинення - 27.11.2006.

Крім того, згідно з даними звітів форми 1ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», поданими ПП «Подільські інтелектуальні системи» за 2013 рік встановлено, що підприємством не нараховувалось та не виплачувалось ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) будь-яких доходів.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги пояснення представників позивача, що ОСОБА_9 здійснювався інженерний нагляд за монтажними роботи по установленню повітряних кабельних мереж та прокладаню кабельних мереж в будівлях та спорудах на підставі цивільно-правового договору як з фізичною особою, оскільки відстутні будь-які відомості про проведення розрахунків з вказаною особою.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом правомірно нараховані податковізобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 04.04.2015 року №0002112202 та №0002122202, що в свою чергу свідчить про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та про обгрунтованість та вмотивованість вимог апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного вище, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог приватного підприємства "Подільські інтелектуальні системи" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватне підприємство "Подільські інтелектуальні системи" до Кам'янець-Подільська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Подільські інтелектуальні системи" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 14 грудня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_10 ОСОБА_11