Ухвала суду № 63406015, 08.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1991/16

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

08 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника відповідача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Позивач в судове засідання не зявився. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника сторони, який прибув в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що наказом №8 о/с від 05.02.2016 року ОСОБА_3 старший сержант поліції звільнений зі служби в поліції.

Після звільнення позивач пройшов обстеження в військово-лікарській комісії ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області". Внаслідок обстеження був встановлений причинний зв'язок між захворюваннями позивача з його проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується протоколом ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області" № 68 від 12 квітня 2016 року та постановою ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області" з установлення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у колишніх працівників органів внутрішніх справ та НП із числа осіб рядового та начальницького складу.

За результатами обстеження позивач отримав довідку серії АГ №0017469 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності, в якій зазначено, що ступінь втрати професійної придатності у відсотках становить 50%, захворювання пов'язане із проходженням служби в ОВС.

З довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №0720957 встановлено, що ОСОБА_3 встановлено ІІІ групу інвалідності.

11 липня 2016 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області із заявою (рапортом), в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності (захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ).

Однак, Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області своїм листом № 29/з-84 від 19.07.2016 року повідомило позивача, що на теперішній час в МВС України та Національній поліції України не врегульоване питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, які отримали захворювання, травму та поранення відповідно до довідки медико - соціальної експертної комісії від причин інвалідності "захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ".

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням останньому ІІІ групи інвалідності, а тому вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо виплати зазначеної допомоги.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20.12.1990 року встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21.10.2015 року затвердив "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

Згідно пункту 1 Порядку № 850 від 21.10.2015 року цей Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Положеннями підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 від 21.10.2015 року передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 від 21.10.2015 року грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Однак, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію" (Відомості Верховної ОСОБА_4 УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами).

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.

Так, вказаний закон було опубліковано в газеті Голос України, 06.08.2015, а тому датою набрання ним чинності є 07.11.2015 року.

Згідно п.3 ч.1 ст. 97 ЗУ "Про Національну поліцію", одноразова грошова допомога призначається та виплачується, у разі визначення поліцейському інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання службових обов'язків під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежні суверенітету та територіальної цілісності України

Відповідно до ч.2 ст. 97 вищевказаного Закону, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейським встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

В свою чергу, позивач вважає, що відноситься до категорії осіб яким передбачена вище вказана одноразова грошова допомога відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію".

Розділом XI прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" №580-УІІІ (із змінами) встановлено, що право на отримання одноразової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про Національну поліцію".

Таким чином, стаття 23 Закону України "Про міліцію" передбачає, що право на одноразову грошову допомогу у працівника міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала навіть після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходженні що і було зазначено в довідці МСЕК.

Так як з 25 квітня 2016 року у позивача виникло право на отримання грошової допомоги в зв'язку з встановленням йому як працівнику міліції ІІІ групи інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в ОВС України, він звернувся із заявою до ГУНП України в Хмельницькій області з проханням провести йому виплату одноразової грошової допомоги.

До заяви позивачем надані всі необхідні документи, перелік яких наведений в самій заяві.

Згідно пункту 9 Порядку № 850 від 21.10.2015 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цього Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно пункту 4 Порядку № 850 від 21.10.2015 року, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Аналіз зазначених норм Порядку дає підстави для висновку, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства внутрішніх справ України, на орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, покладено обов"язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС) розпорядниками нижчої ланки.

Так враховуючи, що поліція у процесі своєї діяльності взаємодіє з органами правопорядку та іншими органами державної влади відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та інших нормативно-правових актів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_3 у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 15 грудня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5