Постанова № 63405850, 08.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 р. Справа № 524/4552/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.09.2016р. по справі № 524/4552/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Поліцейського роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції рядовий поліції Козачука Сергія Олександровича, третя особа - Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

14.06.2016 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Поліцейський роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції рядовий поліції Козачук Сергій Олександрович, третя особа - Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову серії ПС3 №023959 від 08.06.2016 року в справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення за відсутністю у діях позивача складу такого правопорушення.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.09.2016 року по справі №524/4552/16-а позов ОСОБА_1 до поліцейського роти № 4 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Козачука Сергія Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволено.

Скасовано постанову серії ПС3 №023959, винесену поліцейським роти №4 батальойну Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульним поліції Козачуком Сергієм Олександровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Третя особа, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.09.2016 року по справі №524/4552/16-а та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Поліцейський роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції рядовий поліції Козачук Сергія Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення-відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.06.2016 року інспектором роти №4 батальойну УПП в м. Кременчуці ДПП рядовим поліції Козачуком С.О. винесено постанову серії ПС3 №023959 про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП.

В постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що водій Volkswagen Caddy НОМЕР_1 08.06.2016 року о 14год. 30хв. на вул. Пролетарській 14 в м. Кременчуці здійснив рух по смузі для маршрутних ТЗ, позначеній знаком 5.8 "Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів", чим порушив п.17.1 ПДР України.

Не погодившись із вищезазначеною винесеною постановою відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності покладається на відповідача, приймаючи до уваги те, що крім показів свідка, інших доказів відповідачем суду надано не було, то і вина позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП доведене не була, а тому постанова у справі про адміністративне правопорушення від 08.06.2016 року серії ПС3 №023959 підлягає скасуванню.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких - перевірка документів особи, опитування особи, зупинення транспортного засобу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено колегією суддів, що 08 червня 2016 року інспектором роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Козачук С.О. винесено постанову серії ПСЗ №023959 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за те, що водій ОСОБА_1 цього дня, близько 14 год. 30 хв. здійснив рух транспортним засобом WOLKSWAGEN CADDY, НЗ НОМЕР_1 на вул. Пролетарська, біля буд. 14. у м. Кременчуці, по смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 «дорога зі смугою для руху маршрутних транспортних засобів», чим порушив п. 17.1 ПДР України.

Згідно з п. 17.1 ПДР України на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.

Згідно з ч. З ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На місці вчинення адміністративного правопорушення інспектором було роз'яснено позивачу положення статей 307, 308, а також права, передбачені статтею 268 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі статтями 287-289 КУпАП, що підтверджується підписом позивача на постанові.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право давати пояснення.

Згідно з постановою серії ПСЗ №023959 адміністративне правопорушення вчинене у м. Кременчуці по вул. Пролетарській. Будь-яких пояснень, про рух транспортного засобу по іншій вулиці, водій під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не надавав.

Згідно п. 4 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015р. № 1395, яка є спеціальним підзаконним нормативно правовим актом та безпосередньо визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені ч. З ст. 122 виноситься без складання протоколу.

При цьому у відповідності до п. 2 розділу III Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч. З ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 2 ст. 222 КУпАП повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, передбачені частиною 3 ст. 122 КУпАП, надано працівникам органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Справа про адміністративне правопорушення, як визначено в ч. 1 ст. 276 КУпАП. розглядається за місцем його вчинення.

Положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-УІІІ, який був прийнятий після винесення Рішення Конституційним судом України 26 травня 2015 року по справі № 25-рп/2015, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено зокрема до компетенції Національної поліції - ч.2 ст. 25^ КупАП.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Зважаючи на те, що водій транспортного засобу WOLKSWAGEN CADDY (НЗ НОМЕР_1) на вул. Пролетарська, біля буд. 14, у м. Кременчуці, рухався по смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 «дорога зі смугою для руху маршрутних транспортних засобів», чим порушив п. 17.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП, колегія суддів приходить висновку, що інспектор роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Козачук С.О. не порушив процедуру щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, діяв в межах наданих йому законом повноважень, мав право розглянути вказане адміністративне правопорушення та винести постанову ПСЗ № 023959 від 08.06.2016 року.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу. або

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми чинного матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

З приводу розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Згідно ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції за подання апеляційної скарги було сплачено судовий збір у загальному розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 3334 від 27.10.2016 року.

Колегія суддів зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору, а тому, відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Враховуючи, що судовим рішенням відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з Державного бюджету України на користь Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції витрат зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.09.2016р. по справі № 524/4552/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Поліцейського роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції рядовий поліції Козачука Сергія Олександровича, третя особа - Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції (39600, м.Кременчук, проїзд 40 років ДАЇ, 3) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С. Повний текст постанови виготовлений 12.12.2016 р.