Ухвала суду № 63405728, 12.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року Справа № 876/9218/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.

за участю секретаря судового засіданняФедак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій незаконними, скасування акту та свідоцтва,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції в якому просила, з урахуванням уточнень (т.1 а.с.180-182) визнати незаконними дії Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо підготовки до продажу на електронних торгах нежитлового приміщення - гаражу № III, загальною площею 16, 1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 42 та передачі вказаного майна для реалізації на електронних торгах; скасувати акт державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, зокрема гаражу № III, загальною площею 16, 1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 42 від 06.01.2016 р.; скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, зокрема гаражу № III, загальною площею 16, 1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 42, яке видане нотаріусом на підставі акту державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна від 06.01.2016 р.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції в частині вимог про скасування акта державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, зокрема гаражу № III, загальною площею 16,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 42, від 06.01.2016 року; про скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, зокрема гаражу № III, загальною площею 16,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 42, яке видане нотаріусом на підставі акта державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна від 06.01.2016 року - закрито.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що із вищевказаними позовними вимогами вона звернулася до суду тому, що орган виконавчої влади, зокрема Галицький ВДВС ЛМУЮ під час здійснення управлінських функцій порушив норми законодавства України, оскільки незаконно підготував та передав на реалізацію на електронних торгах спільну сумісну власність подружжя, а саме гараж № III, загальною площею 16,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 42. Таким чином, було порушено її право власності на вказаний гараж, яке гарантується ст. 41 Конституції України, оскільки вона не має жодних заборгованостей перед державою чи іншими органами, особами, а виконавче провадження було відкрите відносно покійного чоловіка ОСОБА_2, а не відносно неї - ОСОБА_1

Після проведених ДП «Сетам» електронних торгів вищевказаного майна, виконавча служба не зважаючи на зазначені порушення склала акт про проведення електронних торгів від 06.01.2016 р. на підставі якого згідно Розділу IX п. 8 «Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», чинного на момент проведення електронних торгів, нотаріус видав свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Однак, 17.11.2016 р., не дивлячись на вищевказане, Львівський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою провадження у справі в частині вимог про скасування акта державного виконавця про проведення електронних торгів від 06.01.2016 р. та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів - закрив.

Судом першої інстанції порушено п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України, відповідно до якого юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Так, вирішуючи питання про закриття провадження в частині позовних вимог, зокрема щодо скасування акта державного виконавця про проведення електронних торгів та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, Львівським окружним адміністративним судом не було досліджено того, що вказаний акт державного виконавця є правовим актом індивідуальної дії та виданий суб'єктом владних повноважень під час здійснення своїх управлінських функцій.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» чинного на момент подання позовної заяви, органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» чинного на момент подання позовної заяви, державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» 20.05.2013 № 8, для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Таким чином Галицький ВДВС ЛМУЮ є органом державної влади, який здійснюючи свою владну управлінську функцію.

ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» та інші нормативно-правові акти відповідач підготовив та передав на реалізацію на електронних торгах гараж № III, загальною площею 16, 1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 42, у якому апелянт має 1/2 частки у праві власності відповідно до ст.ст 60, 63, 70 СК України. У наслідок своїх протиправних дій орган виконавчої влади видав правовий акт індивідуальної дії, зокрема акт про проведення електронних торгів від 06.01.2016р., який вона оскаржує в межах адміністративного судочинства згідно вищезазначених положень. Також у єдиній зв'язці з незаконними діями виконавчої служби, вказаним актом є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається згідно «Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», затверджений наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 р. № 656/5, та підлягає скасуванню в межа адміністративного судочинства, адже є похідним від незаконних дій відповідача.

Однак, суд всупереч ст. 86 КАС України не дослідив вищевказаних обставин та норм права, у результаті чого постановив увалу від 17.11.2016 р., яка підлягає повному скасуванню, а справу слід направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Окрім того, увесь зміст оскаржуваної ухвали є ідентичним із змістом Постанови Верховного Суду України від 23.09.2014р. по справі № 3-112гс14. Верховний Суд України у вказаній постанові дає тлумачення прилюдним торгам як договору купівлі-продажу і саме такі прилюдні торги, на яких було продано гараж № III, загальною площею 16, 1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 42 оскаржуються нею в межах цивільного судочинства, а незаконні дії державної виконавчої служби в межах адміністративного судочинства, однак не зрозуміло на якій правовій підставі суд першої інстанції вирішив закрити провадження в частині позовних вимог.

Також, безпідставними є вказівки суду першої інстанції про те, що вона не оскаржувала акту опису та арешту майна, не просила виключити майно з акту опису, оскільки ще в червні місці 2015р. вона звернулася до суду загальної юрисдикції в порядку ст. 60 чинного на той момент Закону України «Про виконавче провадження» з проханням виключити з акту опису та арешту вищевказаний гараж.

З огляду на вище викладене просить скасувати увалу Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2016р. а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 23.01.2015 року ВП №46175475 відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №464/11206, виданого 30.07.2014 року Сихівським районним судом м. Львова, про конфіскацію у ОСОБА_2 на користь держави всього особисто належного йому на праві власності майна. Державним виконавцем проведено опис майна, що належить боржнику, про що складено відповідний акт опису й арешту майна від 30.04.2015 року. Згідно з наявного в матеріалах справи протоколу №135896 проведення електронних торгів, ДП МЮ України «СЕТАМ» 21.12.2015 року проведено електронні торги з реалізації нежитлового приміщення - гаража №3, загальною площею 16,1 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Городоцька, буд.42, гараж 3. На підставі наведеного 06.01.2016 року було складено ОСОБА_2 державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування акта державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, зокрема гаражу № III, загальною площею 16,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 42, від 06.01.2016 року; про скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, зокрема гаражу № III, загальною площею 16,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 42, яке видане нотаріусом на підставі акта державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна від 06.01.2016 року, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження. Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» й Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення - статті 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження», а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначено ОСОБА_4 реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.12.2015 року за №2710/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 року за №1620/28065 (чинним на момент проведення оскаржуваних електронних торгів). Зокрема, електронні торги - продаж майна на прилюдних торгах за принципом аукціону або на комісійних умовах засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 1 розділу І ОСОБА_4). ОСОБА_4 передбачено вимоги щодо проведення електронних торгів, а саме: правила, які визначають процедуру проведення торгів (правила передачі майна на реалізацію, правила підготовки до проведення електронних торгів, правила реєстрації учасників електронних торгів, правила проведення електронних торгів у формі аукціону, правила оформлення результатів електронних торгів).

З огляду на це суд першої інстанції вважав, що процедура реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Однак суду першої інстанції не врахував, що завданням адміністративного судочинства, у відповідності до вимог ч. 1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, а відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Поза увагою суду залишено ту обставину, що позивачем не оскаржується процедура прилюдних торгів, а акт державного виконавці про проведення прилюдних торгів, який є актом індивідуальної дії та виданий суб'єктом владних повноважень під час здійснення своїх управлінських функцій у звязку з виконанням вироку суду в частині конфіскації майна.

Крім того. розглядаючи спір суд не звернув увагу на ту обставину, що позивачем оскаржується і свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів видане нотаріусом, однак такий не був залучений до розгляду справи, та не зясовано його ставлення щодо закриття провадження у справі.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є передчасною, винесена з порушенням норм процесуального права, а відтак підлягає скасуванню.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 199, ст. 202, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року про закриття провадження у справі № 813/2051/16 скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

ОСОБА_5

Повний текст ухвали виготовлений 14.12.2016 року