Ухвала суду № 63405570, 14.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 711/7092/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Кондрацька Н.М. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Желтобрюх І.Л.

за участю секретаря судового засідання: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, у порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3 на постанову Придніпровського районного суду міста Черкаси від 31 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року позивач, ОСОБА_3, звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просила визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії позивача, призначеної відповідно до ст.. 37-1 Закону України «Про державну службу» у редакції, чинній на день призначення пенсії з 01 липня 2016 року та виплатити пенсію державного службовця у розмірі 90 % заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі з урахуванням підвищення з 01 грудня 2015 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року та довідки управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області від 01 липня 2016 року №10038/08 про заробітну плату із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у розмірі 90 %, провести нарахування та здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат без змін значення індексації пенсії у результаті перерахунку та забезпечити виплату пенсії у подальшому у розмірі 90 % сум заробітної плати згідно зазначеної довідки.

Постановою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 31 жовтня 2016 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову Придніпровського районного суду міста Черкаси від 31 жовтня 2016 року та прийняти нову, якою адміністративний позов - задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 90% від суми заробітної плати.

07 червня 2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії призначеної відповідно до ст.. 37-1 Закону України «Про державну службу» у редакції, чинній на день призначення пенсії з 01 грудня 2015 року, згідно з п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року №1013 та надала для перерахунку довідку про заробітну плату управління Пенсійного фонду України у м. Черкасах №10058/08 від 01 липня 2016 року.

07 липня 2016 року позивачу відмовлено у перерахунку. Підставами відмови зазначено, що відповідно до ст.37-1Закону «Про державну службу»в редакції на час звернення з заявою про перерахунок, порядок і умови перерахунку пенсії державних службовців визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року вилучено пункт 4постанови Кабінету Міністарів України № 865 від 31 травня 2000 року щодо порядку обчислення заробітної плати при проведенні перерахунку пенсій державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України.

Вважаючи, що її права, свободи та законні інтереси порушено, позивач звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції на момент виходу позивачки на пенсію) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Згідно з ст.. 37-1 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на момент виходу позивача на пенсію) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу»: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Так, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок внесено зміни у ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців та фактично скасовано норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку.

Крім того постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка діє з 15 грудня 2015 року, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865, а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу».

Так, у 2016 році Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури - відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.

За таких обставин, враховуючи вищевказані норми, колегія суддів дійшла висновку, що з 15 липня 2015 року відсутні правові підстави для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу».

Норми законодавства, якими скасовано право на перерахунок призначених пенсій на час розгляду адміністративної справи є чинними, неконституційними не визнавались.

Отже, чинним законодавством України скасовано право на перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу», а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку. Суд не може підміняти собою законодавчий орган, встановлюючи додаткові підстави до перерахунку пенсії там, де їх не визначив законодавчий орган.

Крім зазначеного, колегія суддів звертає увагу, що нездійснення перерахунку пенсії позивачу не призвело до зменшення розміру пенсії працівника прокуратури, яку особа отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

Так, у п. 2.1 рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року зазначено, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У рішенні «Ейрі проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Великода проти України» зазначено, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Відповідно до позиції, викладеної Європейським судом з прав людини у рішенні «Кйартан Асмундсон проти Ісландії», зазначені положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат: «Одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень».

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про перерахунок пенсії державного службовця.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Придніпровського районного суду міста Черкаси від 31 жовтня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Придніпровського районного суду міста Черкаси від 31 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 14.12.2016

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

І.Л. Желтобрюх

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Безименна Н.В.