Постанова № 63405475, 07.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4148/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної гвардії України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної гвардії України, Міністерства соціальної політики України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Державна установа «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області», Військова частина 3017, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Національної гвардії України, Міністерства соціальної політики України, в якому просила суд визнати неправомірними дії Головного управління Національної гвардії України щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги як матері померлого військовослужбовця внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням обов'язків військової служби - захисту Батьківщини; визнати неправомірною відповідь Міністерства соціальної політики України від 25.12.2015 №1678/13/84-15; скасувати протокол Головного управління Національної гвардії України в частині прийняття рішення про відсутність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги та зобов'язати провести нарахування та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги як матері померлого військовослужбовця внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті військовослужбовця - її сина ОСОБА_4.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року позов задоволено частково, визнані протиправними дії Головного управління Національної гвардії України щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги як матері померлого військовослужбовця внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням обов'язків військової служби - захисту Батьківщини; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління Національної гвардії України, оформлене протоколом №81/975/1, в частині відсутності підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 - матері колишнього військовослужбовця військової служби, за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_4; зобов'язано Головне управління Національної гвардії України провести нарахування та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу як матері померлого військовослужбовця внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням обов'язків військової служби у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті військовослужбовця - її сина ОСОБА_4; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою відповідач - Головне управління Національної гвардії України, подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Представники іншого відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Разом з тим, пунктом 4 частини першої вказаної статті Кодексу передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

При цьому, позивачем у справах цієї категорії повинна бути фізична особа; відповідачем може бути як орган місцевого самоврядування, так і орган державної влади (наприклад, Головне управління Національної гвардії України, Управління Пенсійного фонду України, Міністерство оборони України) або ж різні суб'єкти владних повноважень як співвідповідачі.

Питання щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві регулюється, зокрема статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Отже одноразова грошова допомога, виплата якої передбачена статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відноситься до соціальних виплат, а тому даний спір належить розглядати місцевим загальним судом як адміністративним в порядку, встановленому КАС України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що Окружний адміністративний суд м. Києва, розглянувши дану справу по суті, порушив правила предметної підсудності та справу вирішено неповноважним судом.

На думку колегії суддів, під час відкриття провадження суд першої інстанції повинен був з'ясувати предметну підсудність даної справи та відповідно до вимог пункту 6 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернути позовну заяву позивачеві (позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду) або у разі з'ясування цієї обставини після відкриття провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України передати справу до іншого адміністративного суду (суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі було з'ясовано, що справа територіально підсудна іншому суду).

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 4 статті 202 КАС України, є, зокрема, вирішення справи неповноважним судом та порушення норм процесуального права.

З цих підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нової постанови.

Вирішуючи дану справу по суті, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до Військової частини 3017 із заявою від 03 серпня 2015 року, в якій просила виплатити одноразову грошову допомогу, у зв'язку із смертю сина - ОСОБА_4, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби в АТО.

Листом Військової частини 3017 позивачу повідомлено про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, посилаючись на протокол комісії Головного управління Національної гвардії України №81/975/1 та лист Міністерства соціальної політики України від 25 грудня 2015 року №1678/13/84-15.

Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 25 грудня 2015 року №1678/13/84-15, Головному управлінню Національної гвардії України повідомлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) особам, звільненим з військової служби, законодавством не передбачена.

Як вбачається з витягу із протоколу 81/975/1 комісії Головного управління Національної гвардії України, за результатами розгляду документів щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 як матері колишнього військовослужбовця військової служби, за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_4, посилаючись на роз'яснення Міністерства соціальної політики України, комісія дійшла висновку про відсутність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Позивач вважає неправомірною відмову у виплаті одноразової грошової допомоги та протиправними протокол №81/975/1 та лист Міністерства соціальної політики України від 25 грудня 2015 року №1678/13/84-15 з огляду на наявність у позивача правових підстав для отримання заявленої до отримання одноразової грошової допомоги у 500-кратному розмірі прожиткового мінімуму, як матері померлого військовослужбовця внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням обов'язків військової служби.

Згідно статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 12 Закону визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Положеннями статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що дія цього Закону поширюється, зокрема на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Статтею 16 Закону визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби (підпункт 2 пункту 2 статті 16).

Статтею 161 Закону визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно статті 162 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначений Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі Порядок №975).

Згідно пункту 4 вказаного Порядку одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала, зокрема, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пункт 5 Порядку №975).

У відповідності до пункту 10 Порядку №975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

- заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

- витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

- витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 14 серпня 2014 року призваний в ЗС України на підставі Указу Президента України від 21.07.2014 №607 та був військовослужбовцем військової частини 3017 Національної гвардії України міста Харкова; з 21 листопада 2014 року по 02 січня 2015 року та з 05 березня 2015 року по 24 березня 2015 року знаходився у службовому відрядженні в зоні проведення антитерористичної операції.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та довідки Військової частини 3017 від 16 квітня 2015 року №3482, ОСОБА_4 є сином ОСОБА_2.

Як вбачається з витягу з наказу Командира військової частини 3017 Національної гвардії України від 16 квітня 2015 №114 відмобілізованого військовослужбовця, солдата ОСОБА_4 старшого водія-гранатометника відділення тяги та підвозу 2-го мінометного взводу мінометної батареї 3-го батальйону оперативного призначення звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України (за станом здоров'я) та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 помер 20 квітня 2015 року.

Відповідно до довідки про причину смерті від 22 квітня 2015 року №3452/70 ОСОБА_4 помер від «злоякісного новоутворення головного бронха зліва».

Відповідно до постанови Військово - лікарської комісії ГУ МВС України в Харківській області від 15.08.2015 №11/3-93 захворювання - злоякісне новоутворення головного бронха зліва, що призвело до смерті ОСОБА_2, пов'язане із захистом Батьківщини.

Отже, ОСОБА_4 помер від захворювання, пов'язаного з виконанням останнім обов'язків військової служби.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для призначення та виплати матері загиблого ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги на підставі підпункту 2 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей», беручи до уваги при цьому, що смерть військовослужбовця настала внаслідок захворювання, що мали місце в період проходження ним військової служби.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління Національної гвардії України щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги як матері померлого військовослужбовця внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням обов'язків військової служби - захисту Батьківщини; визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління Національної гвардії України, що оформлене протоколом №81/975/1, в частині відсутності підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2; зобов'язання Головного управління Національної гвардії України провести нарахування та виплатити ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги як матері померлого військовослужбовця внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням обов'язків військової служби у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті військовослужбовця - її сина ОСОБА_4.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання неправомірною відповіді Міністерства соціальної політики України від 25.12.2015 №1678/13/84-15, оскільки зазначений лист є відповіддю на звернення Головного управління Національної гвардії України, не є нормативно - правовим актом або рішенням індивідуальної дії, а тому не породжує для позивача жодних юридичних наслідків.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що справа вирішена неповажним судом та при ухваленні постанови судом першої інстанції порушено норми процесуального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухваленню нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної гвардії України задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної гвардії України щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги як матері померлого військовослужбовця внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням обов'язків військової служби - захисту Батьківщини.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Національної гвардії України, оформлене протоколом №81/975/1, в частині відсутності підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 - матері колишнього військовослужбовця військової служби, за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_4.

Зобов'язати Головне управління Національної гвардії України провести нарахування та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу як матері померлого військовослужбовця внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням обов'язків військової служби у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті військовослужбовця - її сина ОСОБА_4.

В інший частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 12.12.2016 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.