Ухвала суду № 63405399, 14.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Малінов О.С.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року справа №233/3242/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О., секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника відповідача Бусела В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника начальника Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області Чепракової Олени Василівни на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2016 р. у справі № 233/3242/16-а (головуючий І інстанції Малінов О.С.) за позовом ОСОБА_4 до Першого заступника начальника Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області Чепракової Олени Василівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі позивач) звернулась до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Першого заступника начальника Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області Чепракової О.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії АА № 218695 від 14 червня 2016 року у вигляді штрафу у розмірі 2550,00 грн.

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2016 року позовні вимоги за вказаним позовом задоволено, зокрема, постанову серії АА № 218695 від 14 червня 2016 року, винесену першим заступником начальника Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області Чепраковою Оленою Василівною про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч.5 ст.165-1 КУпАП скасовано.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимоги в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що у відповідності до пункту 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, підставою для звільнення платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є заява такого платника, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку, або за місцем його тимчасового проживання не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, яка позивачкою не подана. Крім того апелянт зазначив, що позивачкою не надано сертифікат Торгово-промислової палати України про наявність обставин непередбаченої сили (форс-мажору), які підстави для звільнення від відповідальності.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив останню задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явились.

За правилами частинипершої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

ОСОБА_4 працює на посаді головного бухгалтера ТОВ «ТД «ЛІДЕР» що визнається сторонами. 14 червня 2016 року заступником начальника Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Чепраковою О.В. відносно позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серія АА № 218695 за порушення п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі за текстом - Закону), - несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2016 року в сумі 16152,72 грн. та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.165-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн. (а.с.4). Підставами для притягнення позивача до адміністративної відповідальності були встановлені контролюючим органом порушення строків сплати єдиного внеску на підставі чого було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача від 02.06.2016 року.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.11, 12 ч.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть в тому числі адміністративну відповідальність згідно із Законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно абз.2 п.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Суть спірних правовідносин полягає у визначенні правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 2550 грн., що регулюється нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення та Податкового кодексу України, а також у дотриманні контролюючим органом всіх процесуальних норм при прийнятті рішення суб'єкта владних повноважень.

За приписами підпункту 20.1.41 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 11, 12 частини 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частин 3, 4, 5 статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, протокол та постанова по справі про адміністративне правопорушення були складені за відсутністю ОСОБА_4, жодних пояснень по суті правопорушення, встановленого податковим органом, позивач не надавала. Копію постанови про накладення адміністративного стягнення отримано позивачем 21 червня 2016 року.

Щодо пояснень відповідача з приводу повідомлення позивача про час і місце розгляду постанови про притягнення до адміністративної відповідальності телефонограмою, куди позивач не з'явилась, про що складено акт, то колегія суддів не вважає це належним повідомленням позивача, оскільки остання не підтверджує зазначені обставини, що не спростовується матеріалами справи.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суб'єкт владних повноважень, приймаючи рішення, що матиме вплив на права, свободи чи інтереси особи, особливо, якщо це рішення може мати несприятливі наслідки для особи не повинен порушувати право особи, щодо якої прийнято рішення на участь у процесі його прийняття. Особа, щодо якої приймають рішення, має право бути вислуханою суб'єктом владних повноважень: вона може наводити обставини та докази на їх підтвердження, правові аргументи тощо.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахування штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Разом із цим, згідно п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI, тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зупиняється застосування до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася (або проводиться) антитерористична операція, норм статей 25 (Заходи впливу та стягнення) і 26 (відповідальність за порушення цього Закону) цього Закону.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено м.Костянтинівка, де зареєстровані позивач та відповідач.

Як вже зазначалося судом, відповідно до п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Суд не враховує заперечення представника відповідача щодо неподання позивачем вказаної заяви, оскільки ТОВ «ТД ЛІДЕР» в силу п.9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Факт несвоєчасної сплати єдиного внеску з порушенням строку на 1 день визнається сторонами і додаткового доказування не потребує.

Суд зазначає, що станом на день розгляду даної справи судом (05 вересня 2016 року) АТО триває, як тривала і станом на 14 червня 2016 року (дата прийняття спірної постанови).

Також суд не враховує заперечення відповідача в частині ненадання позивачем сертифікату Торгово-промислової палати України про підтвердження наявності форс-мажорних обставин, оскільки вказана норма передбачена загальним законом, у той же час під час вирішення даного спору слід керуватись нормою спеціального закону - «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме вищенаведеним п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VIяким умовою для звільнення від відповідальності за порушення вимог цього Закону є перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Необхідність надання платником єдиного внеску сертифікату ТПП України цим Законом не передбачена.

Відповідно до п.п. 20.1.41 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.

Згідно вимог ст. 234-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ст. 165-1). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.

Відповідно до вимог п.3 ст.288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення. Отже у разі незгоди з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, встановлено законодавче право її оскарження до суду.

Згідно вимог ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

При таких обставинах колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який зазначив, що відповідач безпідставного притягнув позивача до адміністративної відповідальності за умов відсутності в його діях вини, як обов'язкового елементу складу адміністративного правопорушення.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Повний текст постанови складений 14 грудня 2016 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Першого заступника начальника Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області Чепракової Олени Василівни на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2016 р. у справі № 233/3242/16-а-залишити без задоволення.

Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2016 р. у справі № 233/3242/16-а-залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення може бути оскаржена протягом двадцяти днів після складення постанови в повному обсязі.

Колегія суддів: О.О.Шишов

І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов