Постанова № 63405397, 13.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Тетяна Григорівна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року справа №812/59/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохін А.А.

Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Святодух О.Б.,

за участю сторін по справі:

позивач: Водолазський Д.В. (за довіреністю)

відповідач: не з'явився

третя особа: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного від 21 червня 2016 року у справі №812/59/16 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство «Хімік» Публічного акціонерного товариства «Азот» про визнання протиправними та скасування вимог від 03.12.2015 року №Ю-53-25, від 12.01.2016 року №-53-25, від 03.03.2016 року №Ю-53-25, від 06.06.2016 року №Ю-53-25, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2015 року №Ю-53-25 на суму 2 595 530,05 грн.

Луганським окружним адміністративним судом ухвалою від 24 лютого 2016 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство «Хімік» Публічного акціонерного товариства «Азот».

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року об'єднано адміністративну справу №812/128/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство «Хімік» Публічного акціонерного товариства «Азот» про визнання протиправною та скасування вимоги від 12.01.2016 року №Ю-53-25 зі справою №812/59/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство «Хімік» Публічного акціонерного товариства «Азот» про визнання протиправною та скасування вимоги від 03.12.2015 року №Ю-53-25 в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі основний № 812/59/16.

Заявою від 15 червня 2016 року позивачем збільшено позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2015 року №Ю-53-25 на суму 2 595 530,05 грн., від 12.01.2016 року №Ю-53-25 на суму 31 463 939,18 грн., від 03.03.2016 року №Ю-53-25 на суму 41 436 635,92 грн., від 06.06.2016 року №Ю-53-25 на суму 43 043 692,26 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року позов задоволено, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № Ю-53-25 від 03.12.2015 в частині визначення податкового боргу по сплаті суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2595530,05 грн.; визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № Ю-53-25 від 12.01.2016 в частині визначення податкового боргу по сплаті суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 31463939,18 грн.; визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № Ю-53-25 від 03.03.2016 в частині визначення податкового боргу по сплаті суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 41820839,68 грн.; визнано протиправною та скасовано податкову вимогу №Ю-53-25 від 06.06.2016 в частині визначення податкового боргу по сплаті суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 43043692,26 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначив, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що ст.. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» чітко встановлена заборона передачі свого обов'язку по сплаті єдиного внеску третім особам та визначений вичерпаний перелік обставин, коли передача свого обов'язку по сплаті єдиного внеску може відбутися. Позивач грубо порушив вищезазначену статтю закону, оскільки передало свої обов'язки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове страхування третій особі - ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ». Жодним нормативно-правовим актом не визначено, що у разі накладання арешту на кошти платника єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, обов'язок по його сплаті може бути переданий третій стороні.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги,, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що у відповідності до вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі Закон № 2464-VI), ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідачем відповідно до ст. 25 Закону № 2464-VI було сформовано та направлено позивачеві податкові вимоги про сплату боргу (неустойки), а саме: - №Ю-53-25 від 03.12.2015 року на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 30.11.2015р. в розмірі 2 595530 грн.05 коп.; - №Ю-5325 від 12.01.2016 року станом на 31.12.2015р. на суму 31 463 939,18 грн.; - №Ю-5325 від 03.03.2016р. станом на 29.02.2016р. на суму 41 436 635,92 грн.; - №Ю-5325 від 06.06.2016р. станом на 31.05.2016р. на суму 43043692,26 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого держаного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.09.2015 року було накладено арешт на кошти, які містяться на рахунках, що належать ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот».

З 30.09.2015 року по 11.11.2015 року сплата єдиного внеску від імені ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» здійснювалась ДП «Хімік» ПАТ «Азот» на підставі договору доручення № 35/ФО/15-209 від 20 липня 2015 року.

У платіжних дорученнях в призначенні платежу зазначено, що оплата здійснювалась за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот».

Відповідач листом № 2281/10/28-05-17 від 18.11.2015 р. повідомив позивача про те, що частиною 9 ст.25 Закону № 2464-VI заборонена передача платниками єдиного соціального внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам, крім випадків, передбачених законодавством. СПДПІ встановлено, що з 30.09.2015 року по 11.11.2015 року сплату єдиного соціального внеску за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» здійснило ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» в загальній сумі 17 826 381,33 грн., чим самим було порушено частину 9 ст.25 Закону № 2464-VI. Відповідно до чинного законодавства в ІС «Податковий блок» забезпечено блокування проведення сплати єдиного внеску третьою особою, у зв'язку з чим з 13.11.2015 року рознесення платежів від ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ» по сплаті єдиного внеску до інтегрованої картки платника податків ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» не здійснюється. Також зазначено, що сплачені суми єдиного соціального внеску будуть повернуті на рахунок ДП «Хімік» ПАТ «Азот», внаслідок чого у інтегрованій картці ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» виникне податковий борг з єдиного соціального внеску.

На час направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2015 року № Ю-53-25 грошові кошти, сплачені Дочірнім підприємством «Хімік» ПАТ «Азот» за ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», не повернуті на поточний рахунок Третьої особи.

Позивач, починаючи з 01.01.2016р. сплачує єдиний внесок з власних рахунків. Відповідач, керуючись п. 6 ст. 25 Закону № 2464, отримані суми направляв на погашення заборгованості позивача у порядку календарної черговості їх виникнення,зокрема, за період сплати за позивача єдиного внеску ДП «Хімік» ПАТ «Азот».

Наведені обставини сторонами не оспорюють ся.

У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами ч. 8, ч.12 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно п. 1 частини 2 статті 6 Закону N 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначено статтею 9 Закону N 2464-VI, за приписами частини 5 якої сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Згідно до частини 7 цієї статті єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця(ч.8 ст.9 Закону N 2464-VI).

За приписами ч.10 ст.9 Закону N 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається:1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до ч.12 ст.9 Закону N 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно ч. 4 ст..25 Закону N 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до ч.6 ст..25 Закону N 2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

У ч.9 ст.25 Закону №2464-VI визначено, що передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що Законом №2464-VI чітко визначено порядок сплати єдиного внеску безпосередньо платником єдиного внеску. Передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Накладання арешту на кошти платника єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, чинним законодавством не визначено в якості випадку, коли допускається передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження сплати позивачем єдиного внеску за спірний період.

Наявні копії платіжних доручень свідчать про сплату єдиного внеску ДП «Хімік» ПАТ «АЗОТ», що є порушенням вимог ч.9 ст.25 Закону Україну №2461, а тому відповідачем правомірно не було зараховано сплачені суми у розрахунок сплати позивачем єдиного внеску.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає,що при направленні позивачеві спірних вимог відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому судом першої інстанції безпідставно задоволено позов.

Застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень ч.1 ст.1000 Цивільного кодексу України колегія суддів вважає помилковим виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За приписами частини 2 цієї статті виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;

Відповідно до частини 4 статті 8 Закону N 2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Законом №2464 не передбачено поширення на спірні правовідносини положень ст.1000 Цивільного Кодексу України. Крім того, відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

За приписами частини 2 цієї статті до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про відмову у задоволені позову.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного від 21 червня 2016 року у справі №812/59/16 - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного від 21 червня 2016 року у справі №812/59/16 - скасувати.

У задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство «Хімік» Публічного акціонерного товариства «Азот» про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № Ю-53-25 від 03.12.2015 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби в частині визначення податкового боргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» по сплаті суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2 595 530,05 грн.; визнання протиправною та скасування податкової вимоги № Ю-53-25 від 12.01.2016 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби в частині визначення податкового боргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» по сплаті суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 31 463 939,18 грн.; визнання протиправною та скасування податкової вимоги № Ю-53-25 від 03.03.2016 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби в частині визначення податкового боргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» по сплаті суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 41820839,68 грн.; визнання протиправною та скасування податкової вимоги №Ю-53-25 від 06.06.2016 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби в частині визначення податкового боргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» по сплаті суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 43 043 692,26 грн. - відмовити.

Судові витрати по справі у вигляді сплати судового збору покласти на позивача.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 грудня 2016 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 14 грудня 2016 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г.Гаврищук

Судді: А.А.Блохін

М.Г.Сухарьок