Постанова № 63405373, 13.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пантелєєв Д.Г.

Суддя-доповідач - Блохін Анатолій Андрійович

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року справа №266/1798/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г. розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 жовтня 2016 року у справі № 266/1798/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2016 року позивач звернувся із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя (далі - УПФУ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що з 18.07.2015 року йому призначено пенсію за віком, яка після призначення не сплачується. Позивач звернувся із заявою до УПФУ та отримав відповідь від 26.04.2016 року, в якій УПФУ зазначає, що пенсія позивачу не сплачується на підставі внесених Законом України №213-VIII від 02.03.2015 року та Закону України 911-VIII від 24.12.2015 року, якими внесено зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що тимчасово в період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року та у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року особами, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» призначені пенсії не сплачуються, позивач продовжує працювати на посаді судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя. Вважає, що позивач порушує його права на отримання призначеної пенсії. Просив суд визнати неправомірними дії УПФУ щодо припинення виплати пенсії з 18.07.2015 року, зобов'язати УПФУ поновити виплату пенсії за віком з 01.11.2015 року.

Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 жовтня 2016 року у справі № 266/1798/16-а позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя щодо припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_2 з 18 липня 2015 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 01 листопада 2015 року в призначеному розмірі.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права, і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що пенсія позивачу не сплачується на підставі внесених Законом України №213-VIII від 02.03.2015 року та Закону України 911-VIII від 24.12.2015 року, якими внесено зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що тимчасово в період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року та у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року особами, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» призначені пенсії не сплачуються, позивач продовжує працювати на посаді судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя. Таким чином, виплату пенсії ОСОБА_2 припинено з 18.07.2015 року згідно вимог діючого законодавства.

Сторони в судове засідання не прибули, відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя та з 18.07.2015 року йому призначена пенсія за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 12.01.2004 року по теперішній час позивач працює на посаді судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя.

Призначену з 18.07.2015 року пенсію позивач не отримує відповідно до Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» призупинено виплату пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про що листом від 26.04.2016 року УПФУ повідомив позивача.

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо відмови в поновленні виплати пенсії за віком позивачу з 01.11.2015, призначеної відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що з 01.06.2015 відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів», у зв'язку з чим посада, на якій працює позивач не дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тому що пенсія на теперішній час призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, з 01.11.2015 відсутні підстави для невиплати пенсії за віком.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

З 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIIІ від 02.03.2015 (далі - Закон № 213-VIIІ), яким внесено зміни до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та визначено,

що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Пунктом п'ятим «Прикінцевих положень» Закону № 213-VIIІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Оскільки Закон №213-VIIІ не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З огляду на аналіз наведених норм закону, колегія суддів дійшла висновку, що з 1 червня 2015 року позивач, яка працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», втратила право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного закону. Проте, з цієї дати їй повинна бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.05.2016 у справі №333/6710/15-а.

Відповідно до ч.2 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Таким чином, дії відповідача щодо не відновлення виплати пенсії є неправомірними, оскільки на підставі аналізу вищенаведених норм законів колегія суддів дійшла висновку, що незважаючи на ту обставину, що позивач працює на посаді, яка передбачає призначення пенсії на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідач з 01.06.2015 року протиправно не відновив виплату призначеної пенсії позивачеві на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 01.01.2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 911-VIII від 24/12/.2015 (далі - Закон №911-VIIІ), яким внесено зміни до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та визначено,

що тимчасово, у період з 1січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах та умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії /щомісячне грошове утримання/ не виплачуються.

Тобто, виходячи з положень вищенаведених норм законів та прийняття їх у часі відповідач повинен був відновити позивачеві виплату пенсії за віком та виплачувати її за період з 01.11.2015 до 31.12.2015. З 01.01.2016 тимчасово на період 2016 року почали діяти обмеження щодо виплати пенсії позивачеві з огляду на ту обставину, що вона працює на посаді, передбаченої Законом України «Про судоустрій і статус суддів», що виключає виплату призначеної пенсії.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги про визнання неправомірними дій щодо відмови у поновленні раніше призначеної пенсії за віком з 18 липня 2015 року; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя відновити виплату раніше призначеної пенсії за віком, починаючи з 01.11.2015 року до 31.12.2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що внаслідок порушення норм матеріального закону суд першої інстанції частково невірно вирішив справу за суттю вимог, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.94, ст.195 ч.1, ст.197, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.1, п.3, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст.244-2 ч.2, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 жовтня 2016 року у справі № 266/1798/16-а - задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 жовтня 2016 року у справі № 266/1798/16-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя щодо припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_2 з 18 липня 2015 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 01 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок