Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.
Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2016 року справа №805/4869/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Жаботинської С.В., суддів Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року у адміністративній справі № 805/4869/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнипласт» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 02.10.2015 року № 001671706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 36756, 26 грн. (з яких: штраф у розмірі 7043, 00грн. за період з 21.10.2014 року по 31.07.2015 року, штраф у розмірі 8147, 75грн. за період 21.01.2015 року по 31.07.2015 року; пеня у розмірі 21565, 51грн.) та визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 06.11.2015 року № Ю-328-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в розмірі 5490, 47 грн., штрафу в розмірі 15190, 75 грн. та пені в розмірі 21565, 51 грн. ( а.с. 5-6, 22-23).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08.10.2015 року та 17 листопада 2015 року на адресу позивача надійшли рішення відповідача від 02.10.2015 року № 001671706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та вимога про сплату боргу недоїмки і штрафу та пені від 06.11.2015 року № Ю-328-25.
Позивач вважає спірні рішення та вимогу незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягає скасуванню, оскільки на підставі п. 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 позивач вважає себе звільненим від виконання своїх обов'язків, визначених ч 2 ст. 6 Закону № 2464 на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Крім того, 02.12.2015 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Підприємство позивача знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, що триває на території Донецької і Луганської областей.
За таких обставин, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року позовні вимоги задоволено.
Скасовано рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 001671706 від 02.10.2015р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 36756, 26 грн.
Скасовано вимогу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-328-25 від 06.11.2015 року щодо сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафу та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 42246, 73грн.
При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що норми Закону № 1669 є нормами прямої дії та передбачають для платників єдиного внеску звільнення від виконання своїх обов'язків до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Тобто, положення передбачені п. 9.3 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення від виконання обов'язків, визначених ст. 6 цього Закону, поширюється на позивача як платника єдиного внеску. Розпорядження Кабінету Міністрів є підзаконним нормативно-правовим актом. Його юридична цінність не має такої ж загальності та верховенства, як безпосередньо Закон № 1669.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що підставою для звільнення від обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану є заява платника єдиного внеску до органів доходів і зборів та сертифікат Торгово-промислової палати України, який у позивача відсутній.
При цьому, зазначає, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилась АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, зобов'язані виконувати всі функції Закону № 2464.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнипласт» зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області, включене до ЄДРПОУ за номером 30701598 ( а.с. 7-8).
23.10.2014 року відповідачем отримано заяву позивача № 52 від 23.10.2014 року про неможливість виконання грошових зобов'язань перед бюджетом ( а.с. 9).
02.10.2015 р. відповідачем прийнято рішення № 001671706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 36756, 26 грн. (з яких: штраф у розмірі 7043, 00грн. за період з 21.10.2014 року по 31.07.2015 року, штраф у розмірі 8147, 75грн. за період 21.01.2015 року по 31.07.2015 року; пеня у розмірі 21565, 51грн.) ( а.с. 11).
Також, 06.11.2015 року Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2015 року № Ю-328-25, на загальну суму боргу в розмірі 42246, 73 грн. (з яких: недоїмка в розмірі 5499, 47грн.; штраф в розмірі 15190, 75 грн. та пеня в розмірі 21565, 51 грн.).
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності винесення податковим органом вимоги щодо сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску із урахуванням положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 року (далі Закон України № 2464) та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон України № 1669).
При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відносини, щодо сплати єдиного внеску регулює Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) та Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) та Податковий кодекс України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).
Відповідно до ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI, днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частиною 11 статті 9).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
За частиною 10 статті 25 Закону № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Пунктом 2 та 3 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім п. 4 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після її завершення.
Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
За положеннями статті першої цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Пунктом 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 жовтня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/18327/14 від 26 січня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року, визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015 року у справі № К/800/19383/15 клопотання Кабінету Міністрів України про зупинення виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року задоволено та зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року до розгляду касаційної скарги у Вищому адміністративному суді.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 липня 2015 року у справі № К/800/19383/15 задоволено частково касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».
Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».
Відповідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи позивач був зареєстрований у м. Донецьку за адресою: 83087, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Калініна, буд. 102, потім підприємство перереєстровано у м. Красноармійськ, за адресою: 85307, Донецька обл., м. Красноармійськ, Шахтарський мік-н, буд 26-б. ( а.с. 7-8).
Зазначені міста віднесені до Переліку населених пунктів, на території, яких здійснювалась антитерористична операція.
До того ж, підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України 1669 внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме підпункт б) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» було доповнено пунктом 9-3 (який згідно з Законом України від 02.03.2015 р. № 219-VІІІ перейменований в пункт 9-4) такого змісту:
«9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються».
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
Як вказувалось колегією суддів вище, позивач здійснював свою діяльність на непідконтрольній Україні території у м. Донецьку, (потім підприємство перереєстровано у м. Красноармійськ, за адресою: 85307, Донецька обл., м. Красноармійськ, Шахтарський мік-н, буд 26-б) а тому, оскільки вказані міста входять до міст, на території якого здійснюється АТО, своєчасно не зміг сплатити суму єдиного внеску, при цьому позивач звертався до контролюючого органу, на обліку якого знаходився на той час (Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів) з заявою про звільнення його від виконання своїх обов'язків, посилаючись на те, що підприємство здійснює свою діяльність на території АТО, що підтверджується копією заяви, наявної в матеріалах даної справи від 23 жовтня 2014 року (а.с. 9).
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що наявними у матеріалах доказами (відомостями облікової картки) підтверджується відсутність боргу у позивача зі сплати ЄСВ у розмірі 5490, 47 грн. ( а.с. 46-68).
Крім того, з наданих додаткових пояснень у справі вбачається, що ТОВ «Юнипласт» зверталось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 03.12.2015 року № Ю-328-25.
З рішення суду вбачається, що 03.12.2015 року Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області винесено вимогу № Ю-328-25 станом на 30.11.2016 року про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, якою позивача зобов'язано сплатити суму боргу з єдиного внеску на загальну суму 36756, 26 грн., з яких 1135, 25 грн. - недоїмка, 14055, 50 грн. - штрафні санкції, 21565, 51 грн. - пеня.
Сума боргу по спірній вимозі складалась з недоїмки 1135, 25 грн. за жовтень 2015 року відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за № 1525641422 від 19.11.2015 року, штрафних санкцій в розмірі 14055, 59 грн. (зменшення боргу по штрафним санкціям в обліковій картці у сумі 1135, 25 грн.) та пені 21565, 51 грн., нарахованих згідно рішення від 02.10.2015 року за № 001671706.
Тобто, податковий орган двічі надавав позивачу вимогу про сплату сум боргу зі штрафних санкцій та пені.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНИПЛАСТ» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 03.12.2015 року за № Ю-328-25 задоволено.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 03.12.2015 року № Ю-328-25 про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 36 756, 26 грн.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року набрала законної сили 15.06.2016 року.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що рішення відповідача від 02.10.2015 року № 001671706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 36756, 26 грн. (з яких: штраф у розмірі 7043, 00грн. за період з 21.10.2014 року по 31.07.2015 року, штраф у розмірі 8147, 75грн. за період 21.01.2015 року по 31.07.2015 року; пеня у розмірі 21565, 51грн.) та вимога відповідача від 06.11.2015 року № Ю-328-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в розмірі 5490, 47 грн., штрафу в розмірі 15190, 75 грн. та пені в розмірі 21565, 51 грн. є протиправними та небгрунтованими, тому підлягає скасуванню.
Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
З огляду на вищезазначене та керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року у адміністративній справі № 805/4869/15-а - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.В.Жаботинська
Судді І.А.Васильєва
Е.Г.Казначеєв
Судове рішення № 63405332, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 805/4869/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: