Постанова № 63405069, 07.12.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2016 р. Справа № 922/2487/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Ільїн О.В.

при секретарі судового засідання Довбиш А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Яковця І.Ю., довіреність від 13 квітня 2016 року;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - не з'явився;

3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 (вх. №2930 Х/1-42) та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" (вх. №2932Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2016 року у справі № 922/2487/16

за позовом ТОВ НВП "Водомер", м. Харків

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ", м. Добропілля. м. Білицьке,

2.Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СЕРВІС", м. Київ

про стягнення 264215,09 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ", м. Добропілля. м. Білицьке

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВОДОМЕР", м. Харків

про стягнення пені за порушення умов договору

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2016 року у справі № 922/2487/16 (суддя Хотенець П.В.) первісний позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білецьке, вул. Красноармійська, буд. 1А, розрахунковий рахунок 26005962491951 в ПАО "ПУМБ", м. Донецьк, МФО 334851, розрахунковий рахунок 26002302848537 в філії Донецького обласного управління, територіального відокремленого безбалансового відділення № 10004/01 АТ "Ощадбанк", МФО 335106, код ЄДРПОУ 37014600) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, номер запису в ЄДР 2 480 000 0000 026349 від 06 червня 2005 року, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВОДОМЕР" (61046, м. Харків, вул. Багратіона, буд. 6, розрахунковий рахунок 26003000077446 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 25454162) суми боргу у розмірі 264215,09 грн., з яких: 190803,98 грн., основний борг, 57131,13 грн. пеня, 12202,98 грн. інфляційні втрати, 4077,00 грн. 3% річних; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білецьке, вул. Красноармійська, буд. 1А, розрахунковий рахунок 26005962491951 в ПАО "ПУМБ", м. Донецьк, МФО 334851, розрахунковий рахунок 26002302848537 в філії Донецького обласного управління, територіального відокремленого безбалансового відділення № 10004/01 АТ "Ощадбанк", МФО 335106, код ЄДРПОУ 37014600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВОДОМЕР" (61046, м. Харків, вул. Багратіона, буд. 6, розрахунковий рахунок 26003000077446 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 25454162) 1981,62 грн. судового збору, стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, номер запису в ЄДР 2 480 000 0000 026349 від 06 червня 2005 року, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВОДОМЕР" (61046, м. Харків, вул. Багратіона, буд. 6, розрахунковий рахунок 26003000077446 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 25454162) 1981,62 грн. судового збору; у зустрічному позові відмовлено повністю.

ФОП ОСОБА_2 з вказаним рішенням суду в частині задоволення первісного позову не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в даній частині.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" з вказаним рішенням суду в частині задоволення первісного позову та відмовою в задоволенні зустрічного позову не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в даних частинах.

Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2016 року було прийнято апеляційні скарги до провадження. Одночасно, враховуючи той факт, що апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" подані на одне рішення господарського суду першої інстанції, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи було об'єднано розгляд скарг в одне апеляційне провадження.

05 грудня 2016 року від ТОВ НВП "Водомер" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№12253), в якому останній просить апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" залишити без задоволення.

01 грудня 2016 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх.№12156).

06 грудня 2016 року повторним автоматичним розподілом справи, у зв'язку з перебуванням судді Тихого П.В. у відрядженні, було сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Ільїн О.В., суддя Гетьман Р.А.

У судове засідання, яке відбулось 07 грудня 2016 року, з'явився представник позивача. Інші учасники спору своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання.

На початку судового засідання судом було встановлено, що 01 грудня 2016 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" надійшла заява про відкладення розгляду справи. Необхідність такого відкладення Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" пояснює зайнятістю їх представника у іншому судовому засіданні.

У вiдповiдностi до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язаннi добросовiсно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав i охоронюваних законом iнтересiв другої сторони, вживати заходiв до всебiчного, повного та об'єктивного дослiдження всiх обставин справи.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд вiдкладає в межах строкiв, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спiр не може бути вирiшено в даному засiданнi.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Враховуючи вищевикладене, обмеженість строку розгляду апеляційної скарги, та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ", не перешкоджає вирішенню справи по суті, колегія суддів відхилила клопотання про відкладення розгляду справи.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила наступні обставини справи.

15 травня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВОДОМЕР" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" від імені та за рахунок якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СЕРВІС", було укладено договір підряду № 3555-ДС/Р-2015.

Відповідно до пункту 1.1. договору, в порядку та умовах визначених умовами договору, підрядник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВОДОМЕР") зобов'язується своїми силами та на свій ризик виконати, а замовник (Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ") зобов'язується прийняти та оплатити роботи по встановленні приладів обліку теплової енергії на котельнях №20 та №25 в м. Білецьке, філіалу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" "УКК" (об'єкт) у відповідності з умовами дійсного договору.

Згідно пункту 4.7. договору, сторони погодили, що приймання завершенних підрядником робіт здійснюється сторонами шляхом підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) за останній місяць виконаних робіт у відповідності з Графіком виконання робіт (додаток №3).

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за договором № 3555-ДС/Р-2015 від 15 травня 2015 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВОДОМЕР" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 15 травня 2015 року, у відповідності до якого Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зобов'язувався в порядку та на умовах передбачених договором відповідати перед позивачем за первісним позовом за виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ", які виникли за договором № 3555-ДС/Р-2015 від 15 травня 2015 року.

Як зазначає ТОВ НВП "Водомер" після завершення підрядних робіт та складання документації в порядку пункту 4.7. договору замовником не було проведено оплату за виконані роботи, у зв'язку з чим останній просить суд солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 264215,09 грн., з яких: 190803,98 грн., основний борг, 57131,13 грн. пеня, 12202,98 грн. інфляційні втрати та 4077,00 грн. 3% річних.

В той же час, у зв'язку з тим, що підрядником виконання робіт відбулось на 11 днів пізніше ніж передбачалось договором, замовник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВОДОМЕР" 41976,88 грн. пені за договором підряду № 3555-ДС/Р-2015 від 15 травня 2015 року.

Судом першої інстанції первісний позов було задоволено в повному обсязі враховуючи доведення факту закінчення підрядних робіт та відсутності доказів їх оплати з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ". В задоволенні зустрічного позову було відмовлено, з огляду на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" було пропущено строк позовної давності на звернення з даним позовом.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції ФОП ОСОБА_2 зазначає на неможливості солідарного стягнення заборгованості оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВОДОМЕР" було наділено правом пред'явлення вимоги до поручителя протягом 6 місяців з моменту порушення зобов'язання, тобто 15 квітня 2016 року. На думку апелянта, враховуючи той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВОДОМЕР" в даний період не звернулось до ФОП ОСОБА_2, договір поруки є припиненим.

За твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" місцевий господарський суд не належним чином дослідив обставини справи та порушив норми матеріального права з огляду на:

1)відсутність підстав для стягнення основної суми боргу, оскільки підрядником не було надано повного обсягу документації в порядку статті 5.3 договору;

2)те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВОДОМЕР" заявлено, а судом першої інстанції стягнуто, штрафні санкції у вигляді пені за період який складає більше ніж 6 місяців;

3)відсутність пропуску позовної давності, оскільки початок перебігу позовної давності починається від дня коли особа довідалась про порушення свого права. На думку апелянта, початком перебігу позовної давності слід вважати дату підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3).

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах доводи учасників спору, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає в повній мірі норм матеріального законодавства зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 15 травня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВОДОМЕР" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" від імені та за рахунок якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СЕРВІС", було укладено договір підряду № 3555-ДС/Р-2015.

Відповідно до пункту 1.1. договору, в порядку та умовах визначених умовами договору, підрядник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВОДОМЕР") зобов'язується своїми силами та на свій ризик виконати, а замовник (Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ") зобов'язується прийняти та оплатити роботи по встановленні приладів обліку теплової енергії на котельнях №20 та №25 в м. Білецьке, філіалу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" "УКК" у відповідності з умовами дійсного договору.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються заповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За змістом статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пуктом 1.2. договору передбачалось, шо роботи повинні були виконані в суворій відповідності з договірною ціною та кошторною документацією (додаток№1,2), Графіком виконання робіт (додаток№3).

В пункті 4.7. договору сторони погодили, що приймання завершенних підрядником робіт здійснюється сторонами шляхом підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) за останній місяць виконаних робіт у відповідності з Графіком виконання робіт (додаток №3).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що вартість робіт по договору узгоджується сторонами в договірній ціні та іншій кошторисній документації (додаток №1 та №2), та складає 190803,98 грн. в тому числі ПДВ.

Оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, протягом 5 календарних днів з 90 календарного дня від дати підписання сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) та виконавчої документації у відповідності до пункту 4.1 та пункту 4.2 договору. Авансування не виконується. (пункт 5.3. договору)

На виконання умов договору підрядник виконав, а замовник прийняв будівельні роботи по установці приладів обліку теплової енергії на котельнях №20 та №25 в м. Еілецьке, філіалу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" "УКК", про що свідчить підписанний сторонами Акт № 1/15 примання виконаних будівельних робіт за липень 2015 року від 10 липня 2015 року, на котельні №20, із загальною вартістью 95333,29 грн. та Акт №2/15 примання виконаних будівельних робіт за липень 2015 року від 10 липня 2015 року, на котельні №25, із загальною вартістью 95470,69 грн. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2015 року від 10 липня 2015 року.

Таким чином, враховуючи положення пункту 5.3. договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" було зобов'язано провести з позивачем за первісним позовом повний розрахунок за виконані роботи включно до 13 жовтня 2015 року.

Оскільки відповідачем не надано жодних доказів проведення оплати з підрядником колегія суддів дійшла до висновку про доведеність позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу.

За доводами апеляційної скарги у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" відсутні підстави для стягнення основної суми боргу, оскільки підрядником не було надано повного обсягу документації (пункт 4.1, 4.2 договору) в порядку статті 5.3 договору, а саме Акту приймання-передачі демонтованого матеріалу.

Втім варто зауважити, що за змістом статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Таким чином загальна норма Цивільного кодексу України пов'язує необхідність проведення оплати з моментом остаточної здачі основної роботи. Оскільки в даному випадку факт виконання основної роботи підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3), обов'язок проведення оплати виникає з моменту складання даної документації.

В свою чергу акт приймання - передачі демонтованого товару не має ніякого відношення до факту виконання підрядних робіт, оскільки є тільки проміжним документом, що підтверджує факт демонтажу, в той час як кінцевим документом є акт приймання виконаних будівельних робіт.

Відповідно до пункту 8.5. договору за несвоєчасне виконання зобов'язання, яке передбачене пунктом 5.3. договору, замовник сплачує підряднику неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

З позовної заяви вбачається нарахування підрядником пені за період з 15 жовтня 2015 року по 01 липня 2016 року в сумі 57131,13 грн. Враховуючи той факт, що прострочення з виплати обумовленої договором суми відбулось з 14 жовтня 2015 року нарахування штрафних санкцій з 15 жовтня 2015 року не суперечить вимогам законодавства та є правом сторони.

Втім варто зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Оскільки щодо іншого строку нарахування штрафних санкцій сторони не дійшли згоди в договорі нарахування пені повинно припинитись через шість місяців з моменту виникнення прострочення. З приводу обрання невірного періоду нарахування пені погодився й сам позивач в судовому засіданні. Отже період нарахування пені повинен складати з 14 жовтня 2015 року по 13 квітня 2016 року.

Колегія суддів встановила, що за період прострочення заборгованості з 15 жовтня 2015 року (дата яка обрана позивачем) по 13 квітня 2016 року складає 41 631, 65 грн.

У зв'язку з чим, судом першої інстанції було безпідставно стягнуто 15 499,48 грн. пені. Відтак рішення в даній частині підлягає скасуванню.

Крім того позивачем заявлено до стягнення 12202,98 грн. інфляційних втрат та 4077,00 грн. 3% річних

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки нарахування інфляційних втрат та 3 % річних здійснено позивачем в межах періоду прострочення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність стягнення з боржника 12202,98 грн. інфляційних втрат та 4077,00 грн. 3% річних задовольнити.

В той же час колегія суддів звертає увагу, що місцевий господарський суд дійшов до висновку про правомірність солідарного стягнення суми основного боргу, пені інфляційних втрат та 3 % річних з огляду на укладення між позивачем та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 договору поруки від 15 травня 2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення належного виконання зобов'язання за договором № 3555-ДС/Р-2015 від 15 травня 2015 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВОДОМЕР" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 15 травня 2015 року, у відповідності до якого Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зобов'язувався в порядку та на умовах передбачених договором відповідати перед позивачем за первісним позовом за виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ", які виникли за договором № 3555-ДС/Р-2015 від 15 травня 2015 року.

Відповідно до пункту 3.1. договору поруки Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 відповідає перед позивачем за первісним позовом за виконання зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" за основним договором в повному обсязі, на суму в розмірі 190803,98 грн., згідно умов договору поруки від 15 травня 2015 року.

Згідно пункту 2.3. строк виконання зобов'язання Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, яке забезпечене договором становить 180 календарних днів, від дня настання строку виконання зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" за основним договором.

Відповідно до частини 1 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Пунктом 2.4. договору поруки передбачено, що у випадку порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" основного договору, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність перед позивачем за первісним позовом.

В той же час суд не звернув увагу, що згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга стаття 251 та частина друга стаття 252 ЦК України).

З пункту 7.1 договору поруки вбачається, що порука діє до моменту припинення дії основного зобов'язання.

Цей договір припиняється, якщо кредитор впродовж 6 місяців від дня настання терміну виконання зобов'язання кредитора за основним договором не пред'явить вимоги до поручителя (пункт 7.4 договору).

Втім умова договору поруки (пункт 7.1 договору поруки) про його дію до моменту припинення дії основного зобов'язання не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частинні першій статті 252 ЦК України,

Таким чином, у договорі поруки не встановлено строк її дії відповідно до статті 252 ЦК України, а тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Аналогічна позиція була висловлена в постанові Верховного Суду України № 6-2239цс15 від 24 лютого 2016 року, № 6-1451цс16 від 14 вересня 2016 року.

Отже позивач мав право на звернення до поручителя протягом 6 місяців з моменту виникнення порушення зобов'язання - 14 жовтня 2015 року, а 13 квітня 2016 року було кінцевою датою на подання претензії до поручителя, після спливу якого договір поруки припинив свою дію.

Зважаючи на те, що вимога до поручителя була направлена Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВОДОМЕР" 15 травня 2016 року, позивач пропустив строк на звернення з претензією до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 і відповідний договір припинив свою дію.

Зазначене виключає можливість стягнення заборгованості з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2. У зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню в частині солідарного стягнення заборгованості з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.

Поряд з цим, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову.

Позивач за зустрічним позовом вказує підставу для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВОДОМЕР" факт порушення відповідачем строків виконання робіт, що підтверджується Актом за формою КБ-2В, який підписаний уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до пункту 1.1. договору, в порядку та умовах визначених умовами договору, підрядник зобов'язується своїми силами та на свій ризик виконати, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи по встановленні приладів обліку теплової енергії на котельнях №20 та №25 в м. Білецьке, філіалу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" "УКК" (об'єкт) у відповідності з умовами дійсного договору.

Пунктом 1.2. договору передбачалось, шо роботи повинні були виконані в суворій відповідності з договірною ціною та кошторисною документацією (додаток №1,2), Графіком виконання робіт (додаток№3).

В межах пункту 3.1 договору було передбачено строк виконання робіт - 45 днів з дня підписання договору. Таким чином кінцевою датою виконання робіт було 29 червня 2016 року.

Як вбачається з Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) фактично роботи були завершені 10 липня 2015 року. А отже підрядником дійсно відбулось прострочення виконання робіт на 11 днів.

Пунктом 8.3. договору передбачалось, що у випадку порушення відповідачем встановлених у додатку 3 строків виконання робіт, відповідач сплачує позивачу штрафну санкцію в розмірі 1% від вартості усіх робіт по договору.

04 жовтня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВОДОМЕР" у запереченнях до зустрічного позову (Том 1 а.с.111-113) зазначив на необхідності застосування наслідків спливу позовної давності до даної вимоги.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимогпро стягнення неустойки (штрафу, пені).

За приписами частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки підрядні роботи повинні були бути завершені 29 червня 2015 року, 30 червня 2015 року є початком перебігу строку позовної давності. Відтак даний позов повинен був бути поданий не пізніше 29 червня 2016 року.

Позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВОДОМЕР" про стягнення сум неустойки 13 вересня 2016 року, тобто з пропущенням строку позовної давності визначеної діючим законодавством України, що в силу статті 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог.

На підставі зазначеного доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" в цій частині є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 часткового задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ". У зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню в частині солідарного стягнення з ФОП ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 264215,09 грн. та в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" 15 499,48 грн. пені.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 99, 101, п.2 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 задовольнити.

Апеляційну скаргу "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ задовольнити частково.

Рішення скасувати в частині солідарного стягнення з ФОП ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 264215,09 грн. та в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" 15 499,48 грн. пені.

В цій частини прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білецьке, вул. Красноармійська, буд. 1А, розрахунковий рахунок 26005962491951 в ПАО "ПУМБ", м. Донецьк, МФО 334851, розрахунковий рахунок 26002302848537 в філії Донецького обласного управління, територіального відокремленого безбалансового відділення № 10004/01 АТ "Ощадбанк", МФО 335106, код ЄДРПОУ 37014600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВОДОМЕР" (61046, м. Харків, вул. Багратіона, буд. 6, розрахунковий рахунок 26003000077446 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 25454162) суму боргу у розмірі 248 715,61 грн., з яких: 190803,98 грн., основний борг, 41631,65 грн. пеня, 12202,98 грн. інфляційні втрати, 4077,00 грн. 3% річних"

В іншій частині рішення залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 12 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Россолов В.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Ільїн О.В.