Постанова № 63405016, 06.12.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2016 р.Справа № 915/958/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ліпчанської Н.В.,

суддів: Лисенко В.А., Савицького Я.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Молодова В.С.,

та представників сторін:

представники сторін у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ім.К.Л.Петровського"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 06.10.2016р.

у справі №915/958/16

за позовом: Кооперативу "Рассвет",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ім.К.Л.Петровського",

про визнання договору недійсним та зобов'язати повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року Кооператив "Рассвет" (далі - Коопертив) звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ім.К.Л.Петровського" (далі - ТОВ "ім.К.Л.Петровського") про визнання недійсним договору від 05.09.2012р. та зобов'язати повернути земельну ділянку (кадастровий номер 4820986000:07:000:0518), (а.с. 3-5).

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначений договір не є вчиненим, оскільки не проведена його державна реєстрація, як це передбачено законом, а також тим, що орендодавець не є власником земельної ділянки і не мав права укладати договір оренди земельної ділянки.

Відзивів на позовну заяву матеріали справи не містять, однак, відповідач надав заяву про відкладення розгляду справи через відсутність у штаті підприємства посади юриста. Однак, суд вмотивовано відмовлено у його задоволенні.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.10.2016р. у справі №915/958/16 (суддя Коваль С.М.) позов задоволено, визнано договір оренди земельної ділянки від 05.09.2012р. укладений між Кооперативом "Рассвет" та ТОВ "ім.К.Л.Петровського" - недійсним.

Також зобов'язано відповідача повернути земельну ділянку (кадастровий номер 4820986000:07:000:0518) сільськогосподарського призначення загальною площею 100 га, яка знаходиться на території Чапаївської сільської ради Березанського району Миколаївської області, позивачу (а.с.33-36).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність державної реєстрації оспорюваного договору, що згідно діючого законодавства України є неприпустимим, що й зумовило визнання його недійсним.

Не погоджуючись із даним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу сторона посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Апелянт зауважує, що оскаржуваний договір є не вчиненим, а відтак підстав для визнання його не дійсним не вбачає.

Відзивів на апеляційну скаргу до суду не надходило.

У судове засідання 06.12.2016р. представники сторін не з'явились, письмових заяв, клопотань та пояснень до суду не надали.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Пунктом 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку із зазначеним апеляційну скаргу було розглянуто за наявними матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом, предметом спору, що виник між сторонами, є вимога позивача про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 05.09.2012р.

Поняття оренди землі визначено ст. 1 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої за оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Між іншим, Кооперативу на підставі державного акта на право користування землею серії Б №061653, виданого 1992 року виконавчим комітетом Березанської районної ради народних депутатів Миколаївської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за №93, належить земельна ділянка (кадастровий номер 4820986000:07:000:0518) площею 128,4 га для розміщення підсобного господарства та вирощування сільськогосподарських культур, яка розташована в межах території Чапаївської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Як встановлено матеріалами справи, 05.09.2012р. сторонами укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), за умовами якого Кооператив передав, а ТОВ "Ім.К.Л.Петровського" прийняв в строкове платне користування /оренду/ земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 100 га, яка знаходиться на території Чапаївської сільської ради Березанського району Миколаївської області (а.с.12-14).

На виконання вимог Договору Кооператив та ТОВ "Ім.К.Л.Петровського" підписали акт прийому-передачі об'єкта оренди за договором оренди землі від 05.09.2012р. щодо передачі земельної ділянки площею 100 га, яка знаходиться території Чапаївської сільської ради Березанського району Миколаївської області (а.с.15).

Згідно п.3.1 Договору його укладено до 31.12.2022р. з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою.

Відповідно до ч. 1 ст.6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 4 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1-3, 5, 6 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відтак, оскільки Кооператив є користувачем, а не власником земельної ділянки, що не відповідає вимогам законодавства України, є правова підстава для визнання Договору недійсним.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення від 06.10.2016р. винесено при повному з'ясуванні та дослідженні всіх обставин справи з правомірним застосуванням норм діючого законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ім.К.Л.Петровського" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 06.10.2016р. у справі №915/958/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий Н.В. Ліпчанська

Суддя В.А. Лисенко

Cуддя Я.Ф. Савицький