Постанова № 63404964, 08.12.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2016 р. Справа№ 911/1285/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від позивача: Кириченко М.І. - за дов.

від відповідача: Пазюра О.О. - за дов.

від третіх осіб: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» в особі Києво-Святошинської філії з експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз»

на рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2016

у справі №911/1285/16 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техсоюз «Факел»

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» в особі Києво-Святошинської філії з експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_4;

2) ОСОБА_5

про стягнення 80 000,00 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техсоюз «Факел» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» в особі Києво-Святошинської філії з експлуатації газового господарства ПАТ «Київоблгаз» (далі, ПАТ «Київоблгаз») про стягнення з відповідача 80 000,00 грн. збитків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2016 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача громадян ОСОБА_4 (далі, третя особа-1) та ОСОБА_5 (далі, третя особа-2).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.08.2013 між позивачем (замовником), як власником газопроводу середнього тиску для газопостачання житлового масиву індивідуальних житлових будинків та багатоповерхової забудови в с. Софіївська Борщагівка, та відповідачем (виконавцем) було укладено Договір №904 на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами), згідно якого виконавець зобов'язався приєднувати до об'єкта газопроводи третіх осіб виключно за погодженням із замовником.

Пункт 6.5.1. Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 19.04.2012 №420 «Про затвердження Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України» надавав право позивачу залучати кошти від наступних замовників, що приєднуються до того самого місця забезпечення потужності, як пропорційну участь у додаткових витратах по створенню додаткової потужності, у зв'язку з чим позивач умовою приєднання наступних житлових будинків до власного газопроводу середнього тиску встановив укладення договору, згідно якого ціна за приєднання об'єктів споживання газу до газової мережі позивача була встановлена в сумі 40 000,00 грн.

Однак, в січні 2016 року позивач виявив самовільне приєднання відповідачем двох домоволодінь по АДРЕСА_1 до власного газопроводу без надання дозволу на таке приєднання в порядку пункту 4.1.6. Договору №904 на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України від 05.08.2013.

Позивач, звертаючись до суду, стверджує, що вказане порушення зобов'язань з боку відповідача позбавило його права та можливості укласти відповідні договори з особами, що приєдналися до газопроводу та отримати відповідну плату за приєднання в розмірі 40 000,00 грн. з кожного. Зазначені кошті позивач вважає збитками та просить суд стягнути їх з відповідача як з особи, яка порушила господарське зобов'язання.

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.07.2016 у справі №911/1285/16 позов задоволено у повному обсязі.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» в особі Києво-Святошинської філії по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техсоюз «Факел» 80 000,00 грн. збитків, 1 378,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що наявними у справі належними письмовими доказами є доведеним повний склад цивільного правопорушення, а саме: наявність протиправного діяння відповідача, наявність збитків (документально доведеного їх розміру) та наявність причинного зв'язку між збитками та їх розміром, що виникли у позивача, та порушенням зобов'язання відповідачем, де збитки є наслідком, а невиконання зобов'язання - причиною.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» в особі Києво-Святошинської філії з експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2016 у справі №911/1285/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи, рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, не відповідає обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що спірні об'єкти були приєднані до газопроводу, який не є власністю позивача, а перейшов у власність відповідача за договором з гр. ОСОБА_6, оскільки відповідно до пункту 6.6. Постанови НКРЕ від 19.04.2012 №420 газові мережі зовнішнього газопостачання, побудовані ГП (ГДП), є його власністю.

Скаржник зазначає, що дозвіл №25/12 від 25.12.2014, виданий ТОВ «Техсоюз «Факел» гр. ОСОБА_6, не містить посилання щодо обмеження потужності приєднання гр. ОСОБА_6, а отже ПАТ «Київоблгаз» керувалось виключно гідравлічним розрахунком газопроводу, що є додатком до проекту на його будівництво.

Як стверджує відповідач, у пункті 1.6. Типового договору на приєднання до газових мереж №2502330200337 від 17.06.2015 вказана величина пропускної потужності газопроводу, необхідна саме на об'єкт замовника, а не загальна пропускна потужність газопроводу в точці приєднання.

Також апелянт зазначив, що судом першої інстанції не було досліджено обґрунтованість вартості дозволу на підключення до газопроводу одного об'єкту газифікації, яка з невідомих міркувань та розрахунків, на йому думку, встановлена позивачем на рівні 40 000,00 грн. за один дозвіл, не дивлячись на те, що об'єкти газифікації можуть бути різної опалювальної площі з різною кількістю газоспоживаючого обладнання та різної потужності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Федорчук Р.В., судді: Агрикова О.В., Лобань О.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 (головуючий суддя Федорчук Р.В., судді: Агрикова О.В., Лобань О.І.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 31.08.2016.

У зв'язку із перебуванням судді Агрикової О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, розпорядженням начальника відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 №09-52/4233/16 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів для розгляду апеляційної скарги відповідача у справі №911/1285/16 сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у наступному складі: головуючий суддя Федорчук Р.В., судді: Лобань О.І., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 (головуючий суддя Федорчук Р.В., судді: Лобань О.І., Майданевич А.Г.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження.

У судове засідання, призначене на 31.08.2016, представники третіх осіб не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 розгляд справи відкладено на 10.10.2016.

29.09.2016 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд залишити рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2016 у справі №911/1285/16 без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

У зв'язку із звільненням судді Федорчука Р.В. у відставку, розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 №09-52/5470/16 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 01.11.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 розгляд справи відкладено на 17.11.2016.

17.11.2016 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду копію типової схеми гідравлічного розрахунку газопроводу, яка була оглянута колегією суддів та долучена до матеріалів справи.

Треті особи у судове засідання, призначене на 17.11.2016, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

У зв'язку з неявкою у судове засідання третіх осіб, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2016 розгляд справи було відкладено на 08.12.2016.

Треті особи у судове засідання, призначене на 08.12.2016, вкотре не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення третіх осіб про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень, які повернулися на адресу суду із відмітками «за закінченням терміну зберігання», та з огляду на те, що їх неявка не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі третіх осіб.

Представник позивача у судових засіданнях проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судових засіданнях підтримував доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду скасувати, у позові відмовити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Згідно частини 1, 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Матеріалами справи підтверджується, що 08.02.2012 за №КС14212020484 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Газопостачання житлового масиву індивідуальних житлових будинків та багатоповерхової забудови в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області (газопровід середнього тиску), замовник ТОВ «Техсоюз «Факел», вартість будівництва за затвердженою проектною документацією (вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію) 560,5 тис. грн. (том 1, а.с. 45-47).

18.07.2013 за № КС142131991013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Газопостачання житлового масиву індивідуальних житлових будинків та багатоповерхової забудови в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області (ІІ черга, 1й пусковий комплекс - газопровід середнього тиску), замовник ТОВ «Техсоюз «Факел» (том 1, а.с. 137).

05.08.2013 між ТОВ «Техсоюз «Факел», як власником газопроводу середнього тиску (замовник), та ПАТ «Київоблгаз» (виконавець), відповідно до Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» було укладено Типовий договір №904 на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) (далі, Типовий договір; том 1, а.с. 25-32), відповідно до умов якого замовник передав виконавцю в експлуатацію складові Єдиної газотранспортної системи, які безпосередньо приєднані до газових мереж виконавця, який є газорозподільним підприємством, та використовуються для забезпечення розподілу природного газу, або які призначені для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам.

За змістом пункту 4.2. Типового договору замовник зобов'язався своєчасно оформлювати Акти виконаних робіт (наданих послуг) та розраховуватись з виконавцем, забезпечити проведення капітального ремонту об'єкта власними силами або відшкодувати витрати на його проведення виконавцем.

Замовник має право вимагати від виконавця належної експлуатації об'єкта, дотримання вимог нормативних документів, в тому числі щодо ведення необхідної документації (пункт 5.2. Типового договору).

Виконавець зобов'язався проводити якісно роботи та надавати послуги, визначені Типовим договором, гарантувати безпечні умови експлуатації газового обладнання, надавати замовнику на його прохання необхідну інформацію про хід виконання робіт (пункти 4.1.1., 4.1.3. Типового договору), при наданні послуг дотримуватись Правил безпеки, правил ведення робіт, державних будівельних норм та правил, інших нормативних документів щодо порядку, строків та якості виконання робіт, порядку їх оформлення документами (пункт 4.1.4. Типового договору); приєднувати до об'єкта газопроводи третіх осіб виключно за погодженням із замовником (пункт 4.1.6. Типового договору). Виконавець має право експлуатувати об'єкт, використовуючи його для провадження своєї господарської діяльності з розподілу (транспортування) природного газу та здійснювати технічне обслуговування об'єкта (пункт 5.1.1. Типового договору).

Також, сторонами підписано Акт розмежування ділянок експлуатації газових мереж, споруд на них та газоспоживаючого обладнання від 05.08.2013, та Додатком №1 погоджено відомості про об'єкт, наданий замовником в експлуатацію виконавцю, а саме розподільчі газопроводи середнього тиску в с. Софіївська Борщагівка (діаметром 63мм - довжиною 991м, діаметром 40мм довжиною 560м, діаметром 90мм довжиною 305м, діаметром 160мм довжиною 220м, діаметром 315мм довжиною 32м, діаметром 125мм довжиною 276м, діаметром 110 мм довжиною 150 м).

25.12.2014 позивачем ТОВ «Техсоюз «Факел» надано дозвіл № 25/12 на підключення до вуличного газопроводу середнього тиску та видачу технічних умов громадянці ОСОБА_6 на проектування газопостачання ділянки АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 103).

20.02.2015 між ТОВ «Техсоюз «Факел» та гр. ОСОБА_6 було укладено договір №26/02 (том 1, а.с. 48), згідно якого ТОВ «Техсоюз «Факел» (сторона-2) зобов'язався надати відповідний дозвіл на оформлення технічних умов для проектування та підключення газопроводу, а гр. ОСОБА_6 (сторона-1) зобов'язалася сплатити вартість приєднання до газопроводу сторони-2 в сумі 40 000,00 грн. без ПДВ.

Як вірно встановив суд першої інстанції, аналогічні договори позивачем укладалися і з іншими споживачами, які бажали здійснити приєднання до газопроводу позивача. Зокрема, 16.02.2015 між позивачем та гр. ОСОБА_7 (АДРЕСА_3) було укладено договір №16/02, вартість приєднання 40 000,00 грн. була фактично сплачена квитанціями від 18.02.2015 та від 27.02.2015; 27.02.2015 між позивачем та гр. ОСОБА_8 (АДРЕСА_2) було укладено договір №27/02, вартість приєднання 40 000,00 грн. була фактично сплачена квитанцією від 13.03.2015 (том 1, а.с. 51-54).

Відповідно до частини 1 статті 317, частин 1 та 2 статті 319, частини 1 статті 320, частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За таких обставин законом передбачено право власника використовувати своє майно для здійснення господарської діяльності та отримання прибутку. Крім того, позивач посилається на те, що залучення коштів наступних замовників передбачено пунктом 6.5.1. Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 19.04.2012 №420 «Про затвердження Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України» (далі, Порядок №420), і яка діяла на час укладення вищезазначених договорів, у якому зазначено, що у разі необхідності створення додаткової потужності необхідні витрати для виконання в повному обсязі робіт згідно з проектно-кошторисною документацією на зовнішнє газопостачання об'єкта замовника фінансуються за рахунок пропорційної участі наступних замовників (у разі їх наявності), що приєднуються до того самого місця забезпечення потужності, та/або за рахунок коштів, залучених ГП (ГТП) як поворотна фінансова допомога від замовників. Згідно технічних умов від 29.10.2007 №2057-21, позивачем проектування та будівництво газопроводу, який після введення в експлуатацію став його власністю, здійснювалось з урахуванням наступних перспективних навантажень.

За таких обставин, судом встановлено на підставі належних та допустимих доказів факт того, що позивач як власник існуючого газопроводу, визначив вартість приєднання нових споживачів в сумі 40 000,00 грн. та відповідно до закону був вправі розраховувати на отримання зазначеної суми на підставі укладених договорів від усіх наступних споживачів, які бажали отримати дозвіл на приєднання своїх газових мереж до газопроводу позивача, як дольову участь у створенні додаткової потужності.

Матеріалами справи підтверджується, що 29.04.2015 ПАТ «Київоблгаз» видало громадянці ОСОБА_6 Технічні умови на зовнішнє газопостачання об'єкту (житлового будинку по АДРЕСА_1 38а в с. Софіївська Борщагівка) при нестандартному приєднанні, відповідно до яких місце (точка) забезпечення потужності - існуючий газопровід середнього тиску ДН 40 мм, прокладений по АДРЕСА_1 позивачем. Копія технічних умов залучена до матеріалів справи (том 1, а.с. 50).

Технічними умовами не було передбачено наступне приєднання інших споживачів до газових мереж ОСОБА_6, як і не було передбачено створення резерву потужності з урахуванням наступних навантажень.

Дозволом позивача на приєднання будинку гр. ОСОБА_6 № 25/12 від 25.12.2012 також не була передбачена можливість підключення інших об'єктів до газопроводу середнього тиску позивача.

Товариством «Інжбуд-С» розроблено робочий проект на зовнішнє газопостачання при нестандартному приєднанні по АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 84).

17.06.2015 між ПАТ «Київоблгаз» (власник за договором) та гр. ОСОБА_6 (замовник за договором) було укладено Типовий договір №2502330200337 на приєднання до газових мереж, відповідно до якого житловий будинок по АДРЕСА_1 приєднується до газових мереж власника, що перебувають у його експлуатації, пропускна потужність газопроводу замовника в точці приєднання (максимально можливе перетікання обсягу газу за одиницю часу через перетин трубопроводу - розділ І «Загальні положення» Порядку №420) - 4,16 куб.м. на годину. Згідно пункту 3.5. вказаного договору побудовані власником за цим договором газові мережі зовнішнього газопостачання замовника є його власністю.

Згідно пункту 1.3. Порядку №420 зовнішнє газопостачання - газові мережі від місця забезпечення потужності до місця приєднання об'єкта або земельної ділянки замовника; внутрішнє газопостачання - газові мережі від місця приєднання об'єкта або земельної ділянки замовника до його газових приладів (пристроїв) включно або до системи газоспоживання третіх осіб (замовників, споживачів).

Пунктами 1.2. та 1.3. Типового договору від 17.06.2015 №2502330200337 встановлено, що місце забезпечення потужності об'єкта замовника гр. ОСОБА_6 було визначено на існуючому газопроводі середнього тиску діаметром 40 мм, що прокладений по АДРЕСА_1, що належить позивачу та перебуває в експлуатації ПАТ «Київоблгаз» відповідно до Типового договору від 05.08.2013 №904, а точка приєднання - на відключаючому пристрої після вузла обліку.

Згідно робочого проекту (від місця забезпечення потужності до точки приєднання, тобто мережа зовнішнього газопостачання) передбачено прокладення підземного газопроводу середнього тиску з поліетиленової труби діаметром 32х3,0(SDR 11) довжиною 54 погонних метра, глибиною залягання не менше 1,1 м., вихід газопроводу з землі із встановленням КБРТ з регулятором тиску газу та лічильника газу мембранного типу G-4 «Самгаз» на стойці.

Актом прийняття внутрішньої і зовнішньої мереж систем газопостачання від 17.08.2015 внутрішні і зовнішні мережі газопостачання будинку ОСОБА_6 були прийняті до експлуатації.

30.09.2015 відповідачем гр. ОСОБА_5 були видані Технічні умови на зовнішнє газопостачання об'єкту при стандартному приєднанні, товариством «Інжбуд-С» розроблено відповідний робочий проект на зовнішнє газопостачання при стандартному приєднанні. Актом прийняття зовнішньої мережі системи газопостачання від 17.12.2015 мережі газопостачання були прийняті до експлуатації.

30.09.2015 між ПАТ «Київоблгаз» (власник за договором) та гр. ОСОБА_5 (замовник за договором) було укладено договір №2501330201336 (том 1, а.с. 250-252) на приєднання до газових мереж, відповідно до якого житловий будинок замовника по АДРЕСА_1 приєднується до газових мереж власника, що перебувають у його власності, користуванні, експлуатації, пропускна потужність газопроводу замовника в точці приєднання - 4,83 куб.м. на годину.

Згідно пунктів 1.2. та 1.3. Договору від 30.09.2015 №2501330201336 місце забезпечення потужності об'єкта замовника гр. ОСОБА_5 було визначено на існуючому газопроводі середнього тиску діаметром 32 мм, що прокладений по АДРЕСА_1 (тобто, газопроводу, який є мережею зовнішнього газопостачання гр. ОСОБА_6.), а точка приєднання - на межі балансової належності.

30.09.2015 відповідачем були видані гр. ОСОБА_4 Технічні умови на зовнішнє газопостачання об'єкту при стандартному приєднанні, товариством «Інжбуд-С» розроблено відповідний робочий проект на зовнішнє газопостачання при стандартному приєднанні. Актом прийняття зовнішньої мережі системи газопостачання від 17.12.2015 мережі газопостачання були прийняті до експлуатації.

Також, 30.09.2015 між ПАТ «Київоблгаз» (власник за договором) та гр. ОСОБА_4 (замовник за договором) було укладено договір № 2501330201335 на приєднання до газових мереж, відповідно до якого житловий будинок замовника по АДРЕСА_1 приєднується до газових мереж власника, що перебувають у його власності, користуванні, експлуатації, пропускна потужність газопроводу замовника в точці приєднання - 4,83 куб.м. на годину.

Згідно пунктів 1.2. та 1.3. Договору від 30.09.2015 №2501330201335, місце забезпечення потужності об'єкта замовника гр. ОСОБА_4 було визначено на існуючому газопроводі середнього тиску діаметром 32 мм по АДРЕСА_1 (тобто газопроводу, який є мережею зовнішнього газопостачання гр. ОСОБА_6.), а точка приєднання - на межі балансової належності.

Таким чином, всупереч пункту 4.1.6. Типового договору №904, укладеного ПАТ «Київоблгаз» із позивачем, відповідач, отримавши дозвіл позивача на приєднання до газопроводу одного нового споживача - гр. ОСОБА_6, фактично здійснив приєднання до газопроводу позивача трьох споживачів, при цьому місцем забезпечення потужності наступних замовників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (приєднання яких здійснено без дозволу позивача) є мережа зовнішнього газопостачання ОСОБА_6

При цьому, як уже зазначалося, технічними умовами, виданими гр. ОСОБА_6, не було передбачено приєднання інших споживачів.

Зазначені відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечення з того приводу, що фактичного приєднання ще двох споживачів на даний час ще не відбулося, оскільки договір розподілу природного газу не укладався, пуск газу не виконувався, нарахування плати за дану послугу не здійснювалось, а відтак позов є передчасним і між сторонами відсутній предмет спору, правомірно не взяті судом першої інстанції до уваги з огляду на наступне.

Так, діючий на момент виникнення спірних відносин Порядок №420 розрізняв поняття підключення до газових мереж - це надання газотранспортним, або газорозподільним, або газодобувним підприємством послуги замовнику щодо фізичного підключення об'єктів системи газопостачання та/або споживання замовника до газових мереж згідно з установленим порядком (абзац тридцятий пункту 1.3. Порядку №420), та приєднання до газових мереж - це надання газотранспортним або газорозподільним підприємством послуги замовнику з виконання організаційних і технічних заходів, спрямованих на створення можливості здійснення транспортування або розподілу необхідного обсягу природного газу до місця приєднання об'єкта замовника з дотриманням показників якості та надійності (абзац тридцять четвертий пункту 1.3. Порядку №420).

Так, за договором розподілу природного газу здійснюється саме підключення до газових мереж, а не приєднання, а Типовим договором №904 від 05.08.2013 погодженню з позивачем, як власником газопроводу, належало саме приєднання до газових мереж третіх осіб, що фактично відбулось на підставі укладених с гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 договорів від 30.09.2015 на приєднання до газових мереж.

Відповідно до пункту 6.1. Порядку №420 приєднання та підключення об'єктів газоспоживання (газопостачання) замовника до ЄГТСУ здійснюються ГП (ГТП) на підставі договору на приєднання до газових мереж, типова форма якого затверджується НКРЕ.

При цьому, відповідно до пункту 6.5.1. Порядку №420, якщо на дату підготовки технічних умов на зовнішнє газопостачання об'єкта замовника є необхідність створення ГП (ГТП) додаткової потужності в місці забезпечення потужності замовника, технічні умови на зовнішнє газопостачання об'єкта замовника видаються з урахуванням розвитку газових мереж для створення резерву потужності у місці забезпечення потужності замовника, і в технічних умовах окремо зазначаються величина загальної потужності та потужності, заявленої замовником. У разі необхідності створення додаткової потужності необхідні витрати для виконання в повному обсязі робіт згідно з проектно-кошторисною документацією на зовнішнє газопостачання об'єкта замовника фінансуються за рахунок пропорційної участі наступних замовників (у разі їх наявності), що приєднуються до того самого місця забезпечення потужності, та/або за рахунок коштів, залучених ГП (ГТП) як поворотна фінансова допомога від замовників. При цьому в технічних умовах на зовнішнє газопостачання наступних замовників місце забезпечення потужності має збігатися з місцем забезпечення потужності первинного замовника, для якого технічними умовами передбачено створення резерву потужності.

Твердження апелянта з приводу того, що судом першої інстанції було безпідставно зроблено посилання на норми Порядку №420, оскільки введення в експлуатацію газопроводу було здійснене 08.02.2012, тобто раніше, ніж прийнятий Порядок №420, оцінюються судом критично, оскільки всі дії по наданню права (дозволів) на приєднання об'єктів до газопроводу середнього тиску здійснювались саме в період дії вказаного порядку.

Водночас, як вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, діючий на момент розгляду справи Кодекс газорозподільних систем передбачає, що для приєднання об'єкта замовника до газових мереж, які не належать Оператору ГРМ та підключені до його ГРМ і які в результаті приєднання об'єкта замовника набудуть статусу газорозподільної системи, Оператор ГРМ зобов'язаний звернутися до власника зазначених газових мереж для отримання письмової згоди на приєднання об'єкта замовника до його газових мереж. Замовник має право самостійно отримати згоду власника газових мереж. При цьому між власником зазначених мереж і Оператором ГРМ має бути підписана угода (про наміри, меморандум тощо) про зобов'язання власника укласти з Оператором ГРМ перед пуском газу на об'єкт замовника один із договорів на користування газових мереж (господарського відання, користування чи експлуатації), передбачених цим Кодексом (частина 2 розділу «Порядок приєднання об'єктів замовників до ГРМ» Кодексу). Також, Кодексом передбачено, що технічні умови приєднання видаються замовнику з урахуванням розвитку об'єктів газорозподільної системи для створення резерву потужності у місці забезпечення потужності замовника. У технічних умовах окремо зазначається величина загальної технічної (пропускної) потужності в місці забезпечення потужності, яка має бути створена; необхідні витрати для виконання в повному обсязі робіт згідно з проектом зовнішнього газопостачання фінансуються за рахунок пропорційної участі наступних замовників (у разі їх наявності), що будуть приєднуватися до того самого місця забезпечення потужності, та/або за зверненням замовника за рахунок коштів поворотної фінансової допомоги, яка має повертатися при приєднаннях інших замовників до того самого місця забезпечення потужності, та з урахуванням їх дольової участі; в технічних умовах приєднання наступних замовників місце забезпечення потужності має збігатися з місцем забезпечення потужності первинного замовника, для якого технічними умовами передбачено створення резерву потужності. При цьому в договорах на приєднання наступних замовників визначається їх дольова участь (сума компенсації витрат) на створення резерву потужності, яка визначається як співвідношення замовленої ними потужності в точках приєднання до загальної технічної потужності в місці забезпечення потужності (частина 4 розділу 2 «Порядок приєднання об'єктів замовників до ГРМ» Кодексу).

Посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на Кодекс газорозподільних систем здійснене для того, щоб показати, що правове регулювання спірних відносин станом на дату вирішення спору є подібним до правового регулювання, яке здійснювалось Порядком №420.

Водночас, прийняте судом рішення про задоволення позовних вимог ґрунтується саме на нормах Порядку №420, а тому посилання відповідача у апеляційній скарзі на порушення норм частини 3 статті 5 Цивільного кодексу України є безпідставними.

Посилання відповідача на те, що мережі газопостачання наступних споживачів гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були приєднані до мережі зовнішнього газопостачання гр. ОСОБА_6, які в силу умов укладеного з нею договору (пункт 3.5. Договору від 17.06.2015 №2502330200337) та закону (пункт 6.6. Порядку №420) стали власністю відповідача, а відтак приєднання нових споживачів до мережі, яка належить відповідачу, не потребувало отримання дозволу позивача, судом відхиляються з огляду на наступне.

По-перше, як уже зазначалося, видані гр. ОСОБА_6 технічні умови не передбачали приєднання наступних споживачів.

По-друге, зазначені аргументи відповідача не спростовують той факт, що отримавши від позивача дозвіл на приєднання житлового будинку одного споживача гр. ОСОБА_6, відповідач фактично приєднав житлові будинки трьох споживачів - ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, чим порушив умови Типового договору №904 від 05.08.2015, укладеного із позивачем, вимоги Порядку №420 та позбавив позивача, як власника газопроводу, законно очікуваного права отримати від наступних двох споживачів кошти як дольову участь у створенні резерву потужності, розмір яких позивачем було визначено в сумі 40 000,00 грн. з кожного, що підтверджено позивачем належними та допустимими доказами.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав (пункт 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Згідно з частиною 1 цієї статті особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, відповідно до частини 2 цієї статті, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Отже, виходячи з системного аналізу правових норм, збитки являють собою ті негативні наслідки, що виникають у кредитора як невідворотний результат порушення боржником свого зобов'язання.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України у справі № 42/266-6/492 від 30.05.2006).

Суд зазначає, що чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що позивачем належними та допустимими доказами доведено повний склад цивільного правопорушення, а саме:

- факт наявності господарського правопорушення відповідача (факт приєднання відповідачем трьох споживачів до газопроводу позивача за наявності згоди на приєднання лише одного з них, всупереч пунктам 4.1.5. та 4.1.6. Типового договору №904 від 05.08.2013 та з порушенням вимог пункту 6.5.1. Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого Постановою НКРЕ від 19.04.2012 № 420);

- факт наявності та розмір збитків (документально доведено, що позивачем розмір плати за приєднання до власного газопроводу як дольову участь у створенні резерву потужності визначено в розмірі 40 000,00 грн. за кожне приєднання, і позивач, як власник газопроводу, мав законне право на одержання зазначеної плати від кожного наступного споживача та міг, у даному випадку, реально отримати дохід у розмірі 80 000,00 грн.);

- факт наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між господарським правопорушенням відповідача та завданими таким правопорушенням збитками (приєднавши будинки до газопроводу без дозволу позивача, відповідач позбавив позивача як власника газопроводу законно очікуваного права отримати від двох споживачів кошти як дольову участь у створенні резерву потужності в сумі 40 000,00 грн. з кожного).

- про наявність вини відповідача свідчать два елементи: а) наявність у останнього реальної можливості діяти правомірно і погодити відповідне приєднання із позивачем; б) невжиття ним всіх необхідних заходів для недопущення протиправної поведінки та попередження настання збитку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що у діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для застосування до нього відповідальності у вигляді стягнення збитків у формі упущеної вигоди, розмір заявлених позивачем до стягнення збитків обгрунтований, а тому позовні вимоги є доведеними та правомірно задоволені судом першої інстанції у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» в особі Києво-Святошинської філії з експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» в особі Києво-Святошинської філії з експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» на рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2016 у справі №911/1285/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2016 у справі №911/1285/16 залишити без змін.

Матеріали справи №911/1285/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко