Постанова № 63404842, 14.12.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.12.2016 справа №913/450/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: суддіОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі за участю представників сторін від позивача від відповідача від ВДВС розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 Не зявився ОСОБА_5В.(довіреність від 04.01.16 №07) ОСОБА_6 (довіреність від 04.01.16 №06) ОСОБА_7 (довіреність від 30.12.15 №20-22/611) Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу господарського суду Луганської області від18.10.16р.у справі за скаргою на дії №913/450/15 (головуючий суддя Рябцева О.В., судді Ворожцов А.Г., Секірський А.В.) Комунального підприємства Лисичанськтепломережа, м. Лисичанськ, Луганська область дії державного виконавця у справі за позовом до про Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ Комунального підприємства Лисичанськтепломережа, м. Лисичанськ, Луганська область стягнення 17481651 грн. 51 коп. ВСТАНОВИВ: До господарського суду Луганської області від Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа», на підставі ст. 1212 ГПК України надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відповідно до якої КП «Лисичанськтепломережа» просило суд:

- визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 07.07.2016 у виконавчому провадженні ВП № 49439972 про стягнення виконавчого збору в сумі 1 751 543 грн. 80 коп.;

- скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.07.2016 у виконавчому провадженні ВП № 49439972 про стягнення виконавчого збору в сумі 1 751 543 грн. 80 коп.

В обґрунтування скарги заявник посилався на норми Закону України «Про виконавче провадження», ст. 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», статті 22, 43, 64, 69, 75, 86, 115, ч. 3 ст. 121-2 ГПК України. Зазначав, що в добровільному порядку до прийняття оспорюваної постанови повністю сплатив суму боргу за спожитий природний газ в сумі 12 220 412 грн. за судовим наказом, а відтак підстави для стягнення виконавчого збору відсутні.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.10.2016 року визнані неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 07.07.2016 у виконавчому провадженні ВП № 49439972 про стягнення виконавчого збору на суму 1222041,20 грн. Визнано недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.07.2016 у виконавчому провадженні ВП № 49439972 про стягнення виконавчого збору в сумі 1222041,20 грн.

В іншій частині скаргу залишено без задоволення.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати ухвалу через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для вирішення спору, невідповідність висновків суду обставинам справи, прийняти нову ухвалу про відмову у задоволені скарги.

Апелянт зазначає, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 23.11.2015 державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа та пунктом 2 цієї постанови наданий строк для самостійного виконання рішення суду - 7 днів з моменту її винесення, тобто до 30.11.2015.

Станом на 30.11.2015 (на дату закінчення строку на самостійне виконання рішення суду), рішення суду виконано не було.

Частково сплата боргу боржником здійснена 21.12.2015р. - погашення основного боргу в розмірі 12 220 412,98 грн., яка перерахована (як наполягав на цьому відповідач (боржник) у своїй скарзі) згідно платіжного доручення від 21.12.2015 № 3 на виконання Договору «Про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування», який був укладений між сторонами, вже після спливу строку на самостійне виконання.

Відповідно до п.5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобовязані протягом трьох днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомити державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обовязкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник фізична особа про зміну місця роботи.

Всупереч зазначеному при частковому виконанні рішення суду за платіжним дорученням №3 від 21.12.2015 боржник не повідомив державного виконавця про часткове виконання рішення.

У звязку з находженням на лікарняному судді Сгара Е.В. протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.05.2016 змінено склад судової колегії по розгляду скарги. Скарга розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Агапов О.Л., судді: Будко Н.В., Мартюхіна Н.О.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Луганської області від 29.09.2015 у справі № 913/450/15 частково задоволений позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та стягнуто з Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заборгованість в сумі 12 220 412,98 грн., інфляційні втрати в сумі 4 404 831,27 грн., 3 % річних в сумі 817 277,34 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 72 916,42 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення суду видано наказ від 16.10.2015 № 913/450/15 зі строком предявлення до виконання до 16.10.2016 включно.

23.11.2015р. старшим державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 49439972 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 16.10.2015 № 913/450/15 та надано строк для добровільного виконання - до 30.11.2015р.

23.11.2015 державним виконавцем прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

16.12.2015 між Територіальним органом казначейства в Луганській області, Департаментом фінансів Луганської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Лисичанської міської ради, Управлінням з виконання політики Лисичанської міської ради в галузі житлово-комунального господарства, КП «Лисичанськтепломережа», ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укргазвидобування» укладено договір № 424/375-в про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування відповідно до п. 16 ст. 14 та ст. 32 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375.

На підставі цього договору КП «Лисичанськтепломережа» за платіжним дорученням від 21.12.2015 № 3 перерахувало на рахунок ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 12 220 412 грн.

Відповідач (боржник) за супровідним листом від 04.01.2016 № 09 направив до Відділу копію договору від 16.12.2015 № 424/375-в про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 та копію платіжного доручення від 21.12.2015 № 3 про перерахування на рахунок ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 12220412 грн., що підтверджено копією цього листа, наданого органом державної виконавчої служби з відміткою (штрих-кодом) про його одержання 12.01.2016 (належним чином засвідчені документи долучені до скарги КП «Лисичанськтепломережа» від 28.07.2016 № 1478 про оскарження постанови від 07.07.2016 про арешт коштів).

Під час розгляду скарги господарським судом також встановлено, що головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС Мінюсту України ОСОБА_8 винесена вимога від 15.03.2016 № 49439972/18 про особисте надання керівником відповідача (боржника) в строк до 22.03.2016 з 10 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. пояснень, документів та інформації стосовно виконання рішення суду за наказом від 16.10.2015 № 913/450/15 та постанов про стягнення виконавчого збору.

15.03.2016 головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України винесена постанова про здійснення приводу директора Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» ОСОБА_9 на 05.04.2016 з 14 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. до ВПВР Департаменту ДВС Мінюсту України з приводу виконання наказу від 16.10.2015 № 913/450/15 у виконавчому провадженні № 49439972.

Керівник відповідача (боржника) тричі перебував у відрядженні в м. Києві у ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України для надання документів на вимогу державного виконавця від 15.03.2016 № 49439972/18, а саме: з 04.04.2016 по 06.04.2016, з 13.04.2016 по 15.04.2016 та з 19.07.2016 по 21.07.2016, що підтверджується наказами від 01.04.2016 № 126, від 13.04.2016 № 132, від 18.07.2016 № 211 та посвідченнями про відрядження з відмітками органу виконання.

Неодноразові вимоги господарського суду щодо надання пояснень про обставини виконання судового рішення у цій справі органом державної виконавчої служби проігноровані.

07.07.2016 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання винесено постанову № 49439972 про стягнення виконавчого збору в сумі 1 751 543,80 грн. у звязку з невиконанням боржником наказу суду від 16.10.2015 №913/450/15 про стягнення з КП «Лисичанськтепломережа» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» заборгованості в сумі 12 220 412,98 грн., інфляційних втрат в сумі 4 404 831,27 грн. 3 % річних в сумі 817 277,34 грн. та витрат зі сплати судового збору в сумі 72 916,42 грн., всього 17 515 438,01 грн. (є предметом розгляду даної скарги).

Також, 07.07.2016 старшим державним виконавцем Відділу винесено постанову ВП № 49439972 про арешт коштів боржника у межах повної суми заборгованості за виконавчим документом 17 515 438,01 грн., з урахуванням вимог по виконавчому збору в сумі 1 751 543,80 грн., а всього у межах суми 19 266 981,81 грн. (розглядається за скаргою від 28.07.2016 № 1478 судовою колегією в іншому складі).

26.07.2016 КП «Лисичанськтепломережа» отримало постанову від 07.07.2016 № 49439972 про стягнення виконавчого збору в сумі 1751543,80 грн. за вхідним № 433, про що свідчить відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції на супровідному листі до постанови.

Статтею 121-2 ГПК України визначено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець здійснює примусове виконання рішень в порядку, передбаченому законом.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на день прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження ) визначено, що державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і предявлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до пятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, повязані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Втім, обставини розгляду скарги свідчать про те, що боржник у встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання судового рішення, суму боргу не сплатив, а державний виконавець не вчинив ніяких дій і не розпочав примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

В ч. 2 п. 1 ст. 28 цього Закону зазначається, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про наступний порядок дій державного виконавця, який полягає:

- у відкритті виконавчого провадження і наданні строку на добровільне виконання рішення;

- у разі невиконання рішення в повному обсязі у визначений строк, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення;

- зі спливом строку на добровільне виконання, постановою державного виконавця стягується виконавчий збір в розмірі 10 відсотків від суми, що підлягає стягненню.

Законодавцем в ст.ст. 27, 28 Закону врахована можливість часткового виконання рішення боржником до початку його примусового виконання, у звязку з чим розмір виконавчого збору повязується не з сумою боргу за виконавчим документом, а з сумою, що підлягає стягненню.

Державний виконавець понад 6 місяців не вчиняв дій з виконання судового рішення (за виключенням викликів керівника підприємства, пояснень щодо результатів яких на вимогу господарського суду не надано) чим фактично порушив приписи п. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», в якому передбачено, що державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Приймаючи 07.07.2016 постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець не скористався повноваженнями, передбаченими ст. 11 Закону, зокрема, щодо здійснення перевірки виконання боржником рішень, хоча такі відомості були в розпорядження органу Державної виконавчої служби.

Таким чином, враховуючи конкретні обставини спору, на думку колегії суддів, господарський суд дійшов правомірного висновку, що орган Державної виконавчої служби 12.01.2016 був повідомлений про часткове виконання рішення суду на суму 12 220 412 грн., а отже при винесенні постанови 07.07.2016 про стягнення виконавчого збору державний виконавець мав врахувати, що сума, яка підлягала стягненню складала 5 295 026,01 грн., а відтак і сума виконавчого збору повинна була скласти 529 505,60 грн.

Враховуючи вищевказане, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

У звязку з викладеним, керуючись ст. ст. 33, 99, 102-103, 105-106, 121-2 ГПК України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Луганської області від 18.10.2016 року у справі № 913/450/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили в день її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у 20-ти денний строк.

Головуючий О.Л. Агапов

Судді: Н.В. Будко

ОСОБА_3