Постанова № 63404839, 13.12.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.12.2016р. справа №908/4482/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: секретаря ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу від позивача: від відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» м.Запоріжжя не з"явився не з"явивсяна ухвалу господарського суду Запорізької області від14.11.2016р. у справі№908/4482/14 (суддя Корсун В.Л.)за позовом до відповідача про Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» м.Запоріжжя Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» м.Запоріжжя стягнення пені у сумі 250 593,12грн., 3% річних у сумі 57 828,19грн., інфляційних у сумі 33 597,94грн. ВСТАНОВИВ Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» м.Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з заявою про розстрочку виконання рішення суду, в якій просив розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2014р. по справі №908/4482/14 за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» до ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» в частині стягнення 33597,94грн. - інфляційних, 57 828,19грн. - 3% річних, 250 593,12грн. - пені та 6 840,18грн. - судового збору на 6 місяців, починаючи з листопада 2016 року, встановивши відповідний графік сплати заборгованості з пені, 3% річних, інфляційних та судового збору, з посиланням на ст.22, 121 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.11.2016р. відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2014р. по справі №908/4482/14 на 6 місяців щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 57828,19, інфляційних втрат у сумі 33597,94., пені у сумі 250593,12грн. та витрат зі сплати судового збору у сумі 6 840,18грн.

Ухвала господарського суду в частині відмови у наданні розстрочки виконання рішення суду мотивована тим, що вимоги заявника є необґрунтованими та недоцільними, а відтак заява не підлягає задоволенню.

Не погодившись з даною ухвалою, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» подав апеляційну скаргу, в якій просить суд ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.11.2016р. по справі №908/4482/14 скасувати та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву про надання розстрочки рішення суду на 6 місяців згідно відповідного графіку у повному обсязі.

На думку апелянта, ухвала господарського суду Запорізької області від 14.11.2016р. по справі №908/4482/14 прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, без повного з»ясування обставин, що мають значення для справи.

Апелянт зазначає, що місцевим судом не було взято до уваги виняткові обставини, які ускладнюють виконання відповідачем рішення.

В даному випадку, як вважає скаржник, тільки за умови надання судом розстрочки виконання рішення суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» має можливість отримати необхідне джерело фінансування, погашення кредиторської заборгованості за електроенергію та сплати поточного споживання.

Сторони у судове засідання не з"явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористались.

Відповідно до ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про розстрочку виконання рішення.

За правилами ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Згідно ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги обмеження процесуального строку, встановленого для розгляду апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду та враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду за наявними матеріалами справи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо розстрочки виконання судового рішення.

Спірні правовідносини регулюються Господарським процесуальним кодексом України.

Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.12.2014р. по справі №908/4482/14 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» м.Запоріжжя до Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про стягнення інфляційних у сумі 33597,94грн., 3% річних у сумі 57 828,19грн., пені у сумі 250 593,12грн. задоволені. Стягнуто з відповідача на користь відповідача інфляційні у сумі 33597,94грн., 3% річних у сумі 57 828,19грн., пеню у сумі 250 593,12грн. та судовий збір в сумі 6840,18грн. (а.с. 75-76).

16.12.2014р. господарським судом Запорізької області виданий наказ на примусове виконання рішення суду від 03.12.2014р. по справі №908/4482/14 у порядку ст.116 Господарського процесуального кодексу України (а.с.78).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.07.2016р. замінено відповідача у справі №908/4482/14 Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат» та визнано боржником у виконавчому провадженні з виконання наказу від 16.12.2014р. (а.с.95-97).

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» м.Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2014р. по справі №908/4482/14 за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» до ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» в частині стягнення 33 597,94грн. - інфляційних, 57 828,19грн. - 3% річних, 250 593,12грн. - пені та 6 840,18грн. - судового збору на 6 місяців, починаючи з листопада 2016 року, встановивши відповідний графік сплати заборгованості з пені, 3% річних, інфляційних та судового збору, з посиланням на ст. 22, 121 Господарського процесуального кодексу України (а.с.104-109).

Позивач надав письмові заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду (а.с.132-133).

Із заперечень позивача №008-32/17242 від 14.11.2016р. вбачається, що останній щодо надання розстрочення виконання рішення не згоден, оскільки відповідач просить розстрочити заборгованість, яка є санкціями за невиконання договірних зобов»язань щодо оплати електроенергії. Позивач зазначає про не вжиття боржником жодних заходів, спрямованих на погашення заборгованості з моменту прийняття рішення у даній справі. Складне фінансове становище підприємства не повинно відображатись на виконання ним своїх цивільно-правових зобов»язань перед іншими юридичними та фізичними особами. Відсутність грошових коштів, тяжке фінансове становище не є виключними обставинами, які можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 14.11.2016р. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» м.Запоріжжя про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2014р. по справі №908/4482/14 на 6 місяців, згідно відповідного графіку, відмовив, з посиланням на ст.121 Господарського процесуального кодексу України, з чим відповідач не погодився.

Перевіривши правильність у відмові надання господарським судом розстрочки виконання рішення суду, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та відповідність оскаржуваної ухвали вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Згідно п.7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (із змінами та доповненнями) розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Як вказано у п. 7.2 вказаної Постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вже зазначалось вище, рішенням господарського суду Запорізької області від 03.12.2014р. по справі №908/4482/14 з Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» стягнуто інфляційні у сумі 33597,94грн., 3% річних у сумі 57 828,19грн., пеню у сумі 250 593,12грн, судовий збір в сумі 6840,18грн.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження скрутного фінансового становища Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до матеріалів справи надано: копії звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2016р. (форма № 2), відповідно до якого збиток по фінансовому результату складає 32 639грн.; довідки №11/01-153 від 01.11.2016р. за підписом головного бухгалтера ТОВ ЗТМК про суму невідшкодованого ПДВ станом на 01.10.2016р. у розмірі 63192 003грн.; бухгалтерських довідок №11/01-154 від 01.11.2016р. за підписом головного бухгалтера ТОВ ЗТМК про суму дебіторської заборгованості, яка станом на 30.09.2016р. складає суму 485 249 грн.; бухгалтерської довідки № 11/01-155 від 01.11.2016р. за підписом головного бухгалтера ТОВ ЗТМК про суму кредиторської заборгованості, яка станом на 30.09.2016р. складає суму 703 637грн.; свідоцтва про державну реєстрацію обєкта (обєктів) підвищеної небезпеки від 19.12.2013р.; свідоцтва про реєстрацію потенційно небезпечного обєкта, дата оформлення паспорта ПНО 08.01.2014р.; контрактів з компаніями ОSТТОR (від 30.05.2016р. № 14-10/56) та ТІТАNIUM STANDART LIMІТЕD (від 28.10.16р. № 16-28/10/001); вимоги ВАТ Запоріжжяобленерго від 24.10.2016р. № 005-32/16116 до ТОВ ЗТМК щодо виконання судового рішення по справі № 908/4482/14.

Також в обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що ТОВ ЗТМК віднесено до підприємств України І класу підвищеної небезпеки та занесене до Державного реєстру обєктів підвищеної небезпеки (код 2338983006.01.1) та до Державного реєстру потенційно небезпечних обєктів (реєстраційний № ПНО-01.23.2004.0001820 в зв'язку з тим, що у виробництві продукції підприємства задіяний рідкий хлор, а на його території знаходиться один з найбільших в Україні складів рідкого хлору. Особливістю виробництва губчастого титану є технологічно замкнутий цикл хлорної металургії, що включає в себе виплавку титанових шлаків, виробництво тетрахлориду титана магнія, отримання магнію та хлору, металотермічне відновлення тетрахлорида титана магнія. При цьому, у випадку зупинки виробництва підприємства наявність значної кількості сильнодіючих ядовитих (небезпечних) речовин є небезпечною для навколишнього середовища та може викликати надзвичайні події екологічного характеру.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №83 від 04.12.2015р. Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави ТОВ ЗТМК включено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, його безпечне функціонування вимагає постійного здійснення поточних платежів за спожиті матеріали, сировину, енергоносії та інше, що забезпечує його безперебійну роботу.

З пояснень відповідача вбачається, що ТОВ ЗТМК є єдиним та унікальним підприємством з виробництва титану губчастого, титанових сплавів, литва, титанового шлаку, тетрахлориду титану, титанових зливок та ін. видів титанової продукції в Україні та Європі.

Проте, як вбачається з матеріалів справи належних та допустимих доказів того, що через обставини, на які він посилається в своїй заяві про розстрочку виконання рішення по справі №908/4482/14 заявник, у нього виник важкий фінансовий стан, який утруднює чи унеможливлює виконання судового рішення по даній справі, і що станом на час звернення до суду із цією заявою у боржника виник тяжкий фінансовий стан і у нього відсутні як кошти для сплати присудженої судовим рішенням суми заборгованості, так і відсутнє майно, на яке можливо було б звернути стягнення на вказану суму, останнім надано не було.

Судова колегія зазначає, що наданий заявником ОСОБА_5 про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2016р. (форми № 2) не містить відмітки про прийняття вказаного звіту контролюючим органом та останній не надав суду доказів того, що саме вказаний звіт у відповідній редакції був наданий в електронному вигляді відповідному контролюючому органу і такий контролюючий орган прийняв звіт у тій редакції, яка надана місцевому господарському суду.

Також, надані ТОВ ЗТМК довідки про стан дебіторської, кредиторської заборгованості та про суми невідшкодованого ТОВ ЗТМК ПДВ, не можуть бути розцінені як такі, що підтверджують тяжке фінансове становище підприємства боржника та неможливість виконання підприємством відповідача рішення суду по даній справі, оскільки вказані довідки не відображають повною мірою фінансове становище підприємства відповідача станом на час розгляду цієї заяви місцевим господарським судом.

Крім того, довідки датовані 01.11.2016р., проте зміст цих довідок свідчить, що інформація, яка в них зазначена, відображена головних бухгалтером ТОВ ЗТМК станом на 30.09.2016р.

Як встановлено ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном, отже тяжке фінансове становище, яке, як зазначає заявник, стало підставою для звернення до суду з наведеною заявою, не є переконливим та законним підґрунтям для невиконання господарських зобов'язань та не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Заявник просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду від 03.12.2014р. по справі №908/4482/14 строком на 6 місяців згідно відповідного графіку.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Визначеність цього строку судом в контексті положень ч.3 ст.50 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при розстрочці суд має конкретно визначити дату, на яку переноситься виконання кожної частки рішення, оскільки в іншому випадку невизначеність такого параметру виконання є несумісною із принципами, закріпленими ст.ст. 6, 13 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником не надано жодного доказу часткової оплати позивачу присудженої до стягнення рішенням суду по справі № 908/4482/14, яке набрало законної сили ще 16.12.2014р., суми заборгованості. Тобто, відповідачем (заявником) рішення суду не виконується вже більше ніж 21 місяць.

Через невиконання споживачами, у тому числі й ТОВ ЗТМК зобовязань зі сплати заборгованості, ВАТ Запоріжжяобленерго не має змоги виконувати свої зобовязання перед іншими контрагентами. Так, відносно товариства позивача відкрито виконавче провадження, в рамках якого на кошти та все інше майно накладено арешт. Крім того, у звязку із скрутним фінансовим станом, у ВАТ Запоріжжяобленерго утворилась заборгованість із виплати заробітної плати за вересень-жовтень 2016 року, що може свідчити про наявність загрози банкрутства ВАТ Запоріжжяобленерго.

Позивач і відповідач є субєктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики. А тому, невиконання відповідачем зобовязань щодо оплати 3 % річних, інфляційних нарахувань, пені, яка виникла внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем (заявником) зобовязань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії №76 від 01.12.2012р. негативно відображується і на підприємстві позивача. А подальше ухилення відповідача від сплати вказаної заборгованості може завдати істотної шкоди позивачу, в т.ч. й матеріальної.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо врахування позиції стягувача (позивача по справі), відповідно до якої розстрочка виконання рішення повністю суперечить і його інтересам. Разом з тим, негативні наслідки вчиненого відповідачем порушення, яке відбулось з його вини, не можуть покладатися на інших осіб, зокрема, на позивача по справі.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Запорізької області, що у даному випадку заява відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2014р. по справі №908/4482/14 є такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 14.11.2016р. у справі №908/4482/14 є законною та обґрунтованою, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апелянта щодо порушенням судом норм процесуального права не знайшли підтвердження, тому не приймаються до уваги колегією суддів.

Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не спростовують висновку місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» м.Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.11.2016р. у справі № 908/4482/14 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.11.2016р. у справі № 908/4482/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О. Радіонова

Судді І.В.Зубченко

ОСОБА_3

Надруковано: 4 екз. 1.позивачу 1.відповідачу 1 у справу 1.ДАГС