Рішення № 63404463, 08.12.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2016 р.Справа № 922/5517/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши справу

за позовомТовариство з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" (ТДВ "ЧЗМК"), м. Червоноград треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ", м. Київ 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Сава", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Груз", м. Харків про стягнення 281068,74 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

3-ї особи ТОВ "Метінвест - СМЦ" - не з'явився

3-ї особи ТОВ "Сава" - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

28.09.2015 Товариство з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Груз" про стягнення вартості втраченого вантажу у розмірі 281 068, 74 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.03.2016 у справі № 922/5517/15 (суддя Жельне С.Ч.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 (колегія суддів у складі: ОСОБА_2 головуючий суддя, судді Камишева Л.М., Россолов В.В.), у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05 жовтня 2016 року скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 09.03.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 у справі № 922/5517/15, справу № 922/5517/15 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 жовтня 2016 року для розгляду справи № 922/5517/15 призначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою суду від 02 листопада 2016 року було призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 16 листопада 2016 р.

Третьою особою ТОВ "САВА" були надані до суду пояснення (вх. №38941 від 15.11.2016), які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Розгляд справи було відкладено на 01 грудня 2016 року.

В судовому засіданні, яке розпочалося 01 грудня 2016 року було оголошено перерву до 08 грудня 2016 року.

Представники сторін та третіх осіб в судове засідання не з'явилися.

Норми ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, в судові засідання з'являлися повноважні представники сторін які надавали письмові пояснення та заперечення, докази на підтвердження власних правових позицій, внаслідок чого справа може бути розглянута за результатами повного та всебічного розгляду спору.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З'ясувавши та оцінивши при новому розгляді справи в сукупності, усі допустили та належні докази у справі, врахувавши вказівки викладені в постанові Вищого господарського суду України від 05 жовтня 2016 року по справі №922/5517/15, всебічно і повно перевіривши доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.

Предметом даного позову є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості втраченого вантажу у розмірі 281 068, 74 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 23.03.2015 між ТОВ "Метінвест-МЦ" (постачальником) та ТДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" (покупцем) було укладено договір поставки № МКП-142742/03/15, відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник зобовязується передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця металопродукцію (товар), а покупець зобовязується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов договору.

Поставка товару за цим договором здійснюється на умовах FCA (склад постачальника або станція відправлення), якщо інше не вказано в рахунку-фактурі постачальника або в інших додатках до договору (п. 2.2 договору поставки).

ТДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" надіслало на адресу ТОВ "Метінвест-МЦ" довірчий лист, в якому зазначило, що довіряє отримати металопрокат 14.07.2015 з с. Партизанське по дорученню № 495 віл 02.07.2015 на менеджера із постачання ОСОБА_3 Перевізник: ТОВ "БЕСТ ГРУЗ". Водій ОСОБА_4, з завантаженням на автомобіль НОМЕР_1, водійське посвідчення ВВт 122089 від 10.02.1976.

Відповідно до видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи, №№ 90361672, 90353681, 90358465 від 15.07.2015 та довіреності № 495 від 02.07.2015 менеджер із постачання ТДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" ОСОБА_3 отримав від ТОВ "Метінвест-МЦ" металопрокат за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, смт. Партизанське, вул. Леніна, 25.

Водночас, судом встановлено, що 14.07.2015 між позивачем та відповідачем в електронній формі було укладено договір-заявку № 0/02/15 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом. Предмет даного договору: "Замовник - ТДВ "Червоноградський завод металоконструкцій". Маршрут м. Партизанське, м. Дніпропетровськ м. Червоноград. Найменування вантажу, вага, обєм метал, 21.5 т. Вид завантаження верхня. Дата та час завантаження 14.07.2015-15.07.2015. Дата та час розвантаження 16.07.2015 до 14.00. Адреса завантаження 1. Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25, ТОВ Метінвест-МЦ"; 2. м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 60. Адреса розвантаження Львівська обл., м. Червоноград, вул. Львівська, 53. Контактна особа на завантаження Юлія 067 215 8538, Євгеній 067 413 67 67. Контактна особа на розвантаження - ОСОБА_3 050 370 90 87. Вартість, умови оплати 12 200 б/н з ПДВ після розвантаження 3-4 дні. П.І.П. водія ОСОБА_4, техпаспорт СХХ 836018, водійське посвідчення ВВТ 122089 від 10.02.1976. Тел. водія 063 285 06 97. Марка, держ. Номер машини МАН АО 2837 АІ, АМ 8001 ХТ.".

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із ст. ст. 929, 932 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. п. 11.1, 11.5, 11.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Після прийняття вантажу згідно із товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

ТОВ "Метінвест-СМЦ" надало товарно-транспортні накладні №№ 80930533, 80916901, 80931172 від 15.07.2015, в яких автомобільним перевізником зазначено ТОВ "Бест Груз", водій - ОСОБА_4, вантажовідправник - філія ТОВ "Метінвест-СМЦ" у м. Дніпропетровськ, вантажоодержувач - ТДВ "Червоноградський завод металоконструкцій", вантаж металопрокат, маса брутто 11 т 830 кг, 2 т 272 кг та 4 т 490 кг відповідно.

Всі вищевказані товарно-транспортні накладні містять підпис водія-експедитора ОСОБА_4 про прийняття вантажу до перевезення.

Прийняття до перевезення вантажу ТДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" водієм експедитором ОСОБА_4 за товарно-транспортними накладними №№ 80930533, 80916901 від 15.07.2015 підтверджено висновком судової економічної експертизи № 12671 від 02.02.2016, яка проведена судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Згідно із п. 13.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Відповідно до п. 140 Статуту автомобільного транспорту УРСР вантажовідправник і вантажоодержувач мають право вважати вантаж втраченим і вимагати відшкодування за його втрату, якщо цей вантаж не було видано вантажоодержувачу на його вимогу: при міському і приміському перевезенні - протягом 10 днів з дня прийняття вантажу, при міжміському перевезенні - протягом 30 днів після закінчення строку доставки.

Згідно із ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Статтею 133 Статуту автомобільного транспорту УРСР передбачено, що автотранспортні підприємства або організації несуть відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу або до передачі згідно з Правилами іншим підприємствам, організаціям, установам, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким вони не могли запобігти і усунення яких від них не залежало, зокрема внаслідок: а) вини вантажовідправника (вантажоодержувача); б) особливих природних властивостей вантажу, який перевозиться; в) дефектів тари або упаковки, які не могли бути виявлені по зовнішньому вигляду при прийманні вантажу до перевезення, або застосування тари, що не відповідає властивостям вантажу або встановленим стандартам, при відсутності слідів пошкодження тари у дорозі; г) здачі вантажу до перевезення без вказівки в товарно-транспортних документах на його особливі властивості, що вимагають особливих умов або застережних заходів для збереження вантажу при перевезенні або зберіганні; д) здачі до перевезення вантажу, вологість або температура якого перевищують встановлені норми.

В звязку з ненадходженням вантажу, позивач 22.07.2015 р. цінним листом направило TOB Бест Груз лист-вимогу № 247 від 21.07.2015 р. про видачу товару або відшкодування його вартості, вручення якої підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач стверджує, що не Договір з його боку не виконувався, оскільки позивач в телефонному режимі відмовився від послуг відповідача.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження відмови позивача від виконання Договору відповідачем суду не надано.

Відповідач також вказує, що жодних договорів з водієм, який мав безпосередньо перевозити вантаж позивача, відповідачем не укладалось і вказаний в Договорі автомобіль відповідачем не направлявся за вказаним у Договорі маршрутом, у відповідача відсутні товарно-транспортні накладні та інші супроводжуючі документи. Особа водія не встановлювалась. Акти виконаних робіт за договором-заявкою від 14.07.2015 р. не складались. Оплата за замовлення або за залучення до виконання даного транспортного замовлення інших осіб, як це передбачено п. 2.2.2 договору-заявки. замовником не здійснювались. Акти про нестачу вантажу також не складались.

Відповідач у відзиві на позов висловив припущення про те, що позивач самостійно домовився з водієм ОСОБА_4, телефон якого був вказаний у п. 1 Договору. Тому, який автомобіль виїжджав за маршрутом позивача, яким чином та де було здійснено завантаження, і чому ТДВ ЧЗМТ не отримало свій вантаж, відповідачу не відомо.

Крім того вказує, що листа-вимоги від 21.07.2015 р. відповідач не отримував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, як Господарський кодекс України, так і Цивільний кодекс України вимагають належного виконання боржником свого зобовязання перед кредитором у відповідності до положень договору та чинного законодавства.

Згідно частини 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором сторін та законом одностороння відмова від зобов'язання не встановлена.

Згідно пункту 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 14 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність, за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до частини 1 ст. 314 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У разі втрати або нестачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу який втрачено або якого не вистачає (частина 3 ст. 314 Господарського кодексу України та частина 2 ст. 924 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 933, 934, 935 Цивільного кодексу України клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором. У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі. За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу. Клієнт або експедитор має право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв'язку із розірванням договору.

Ст. ст. 909, 917, 924 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Ст. ст. 306, 308, 314, 316 Господарського кодексу України передбачено, що допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином. Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Згідно ст.ст. 1, 8-10. 14 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником. Експедитори за дорученням клієнтів, зокрема, надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження. У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Експедитор має право не приступати до виконання обов'язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до п. 140 Статуту автомобільного транспорту, вантажовідправник і вантажоодержувач мають право вважати вантаж втраченим і вимагати відшкодування за його втрату, якщо цей вантаж не було видано вантажоодержувачу на його вимогу: при міському і приміському перевезенні - протягом 10 днів з дня прийняття вантажу, при міжміському перевезенні - протягом 30 днів після закінчення строку доставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У разі втрати або нестачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу який втрачено або якого не вистачає (ч. 3 ст. 314 ГК України та ч. 2 ст. 924 ЦК України).

ТОВ Метінвест-СМЦ надало:

- ТТН № 80930533 від 15 липня 2015 року, в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ Бест Груз, водій - ОСОБА_4, вантажовідправник - філія ТОВ Метінвест-СМЦ у м. Дніпровську, вантажоодержувач - ТОВ Червоноградський завод металоконструкцій, маса брутто 11 т. 830 кг., вантаж - металопрокат;

- ТТН № 80916901 від 15 липня 2015 року , в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ Бест Груз, водій - ОСОБА_4, вантажовідправник - філія ТОВ Метінвест-СМЦ у м. Дніпровську, вантажоодержувач - ТОВ Червоноградський завод металоконструкцій, маса брутто 2 т. 272 кг., вантаж - металопрокат;

- ТТН № 80931172 від 15 липня 2015 року, в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ Бест Груз, водій - ОСОБА_4, вантажовідправник - філія ТОВ Метінвест-СМЦ у м. Дніпровську, вантажоодержувач - ТОВ Червоноградський завод металоконструкцій, маса брутто 4 т. 490 кг., вантаж - металопрокат.

Всі вищевказані ТТН містять підпис водія/експедитора ОСОБА_4.

Згідно висновку експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5 вх. № 405 від 11.02.2015 р. по першому питанню, - в обсязі наданих документів. документально підтверджується прийняття до перевезення вантажу ТОВ Червоноградський завод металоконструкцій водієм-експедитором ОСОБА_4 за товарно-транспортною накладною № 80930533 від 15.07.2015 р. в кількості 11,830 т. По другому питанню, - в обсязі наданих документів, документально підтверджується прийняття до перевезення вантажу ТОВ Червоноградський завод металоконструкцій водієм-експедитором ОСОБА_4 за товарно-транспортною накладною № 80916901 від 15.07.2015 р. в кількості 2, 272 т. По третьому питанню, - підтвердити документально прийняття до перевезення вантажу водієм ОСОБА_4 від ТОВ Сава (вул. Затишна, 9а, м. Дніпропетровськ, 49057) 14-15 липня 2015 року для вантажоодержувача - ТОВ Червоноградський завод металоконструкцій (80100, м. Червоноград, вул. Львівська, б. 53) судовому експерту не є видається можливим.

Таким чином, суд вважає підтвердженим належними та допустимими доказами прийняття відповідачем до перевезення за Договором вантажу за:

- ТТН № 80930533 від 15 липня 2015 року, в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ Бест Груз, водій - ОСОБА_4, вантажовідправник - філія ТОВ Метінвест-СМЦ у м. Дніпровську, вантажоодержувач - ТОВ Червоноградський завод металоконструкцій, маса брутто 11 т. 830 кг., вантаж - металопрокат;

- ТТН № 80916901 від 15 липня 2015 року, в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ Бест Груз, водій - ОСОБА_4, вантажовідправник - філія ТОВ Метінвест-СМЦ у м. Дніпровську, вантажоодержувач - ТОВ Червоноградський завод металоконструкцій, маса брутто 2 т. 272 кг., вантаж - металопрокат;

- ТТН № 80931172 від 15 липня 2015 року, в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ Бест Груз, водій - ОСОБА_4, вантажовідправник - філія ТОВ Метінвест-СМЦ у м. Дніпровську, вантажоодержувач - ТОВ Червоноградський завод металоконструкцій, маса брутто 4 т. 490 кг., вантаж - металопрокат.

Товарно-транспортних накладних на передання експедитору-перевізнику за Договором решти вантажу, зокрема отриманого позивачем від ТОВ Сава, позивачем суду не надано і факт прийняття такого вантажу відповідачем до перевезення суд вважає недоведеним.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на пункт 2.2.1. Договору, в якому сторони визначили одним з обовязків перевізника-експедитора, тобто відповідача, дії з організації надання автотранспорту під завантаження у вказані замовником строки, документально та технічно готового до виконання перевезень вантажів, оскільки вантаж було прийнято безперешкодно вказаним у Договорі водієм-експедитором. Підстав для тлумачення вказаного пункту як такого, що передбачає обовязковість надання перевізником-експедитором попереднього письмового підтвердження про подачу автомобіля, суд не вбачає, оскільки з умов Договору вбачається який транспорт, з яким водієм, коли та куди має бути подано тощо. Крім того, відповідно до ст. 933 ЦК України, у разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі. Проте, доказів висунення позивачу будь-яких зауважень щодо наданої документації та інформації про властивості наданого до перевезення вантажу, відповідач суду не надав.

Товарно-транспортних накладних на передання експедитору-перевізнику за Договором решти вантажу, зокрема отриманого позивачем від ТОВ Сава, позивачем суду не надано, а тому факт прийняття такого вантажу відповідачем до перевезення суд вважає недоведеним.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 243263,94 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити у зв'язку з недоведеністю позивачем передання експедитору-перевізнику за Договором решти вантажу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Груз" (61111, м. Харків, вул. Тимурівців, 62/1, код ЄДРПОУ 39559663) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Львівська, 53, код ЄДРПО 39559663) - 243263,94 грн. вартості втраченого вантажу та 3648,95 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.12.2016 р.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя ОСОБА_1