Рішення № 63404454, 05.12.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2016 р.Справа № 922/3832/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом АК "Харківобленерго", м. Харків до Публічного АТ Футбольний Клуб "Металіст", м. Харків про стягнення 75582,95 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №01-16юр/3220 від 25.04.2016 року;

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

АК "Харківобленерго" (м. Харків) звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 75582,95 грн., з яких: вартість електричної енергії в 48194,68 грн. (тарифна складова - 40162,23 грн. та ПДВ 20 % - 8032,45 грн.) на п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954; плата з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 10627,08 грн. тарифна складова за КРЕ - 8855,90 грн. та ПДВ 20 % - 1771,18 грн.), пеню 11726,10 грн., 3% річних 1563,48 грн., індекс інфляції 3471,61 грн. на п/р 26005474695 в АТ ОСОБА_2 Аваль м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 00131954. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 10.11.16р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.12.2016 року на 11:45 год.

Представник позивача в судовому засіданні 05.12.16р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 05.12.16р. не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про, що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось на адресу суду з відміткою про отримання, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи та відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи те, що норми ст. 65 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 10.11.16р. сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме поштового повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.11.16р., яке повернулось на адресу суду з відміткою про отримання відповідачем зазначеної ухвали 14.11.16р., а отже відповідач мав достатньо часу підготувати відзив на позовну заяву та надати витребувані судом документи.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд виходить з наступного.

26.07.2013 між сторонами Акціонерною компанією "Харківобленерго" та ПАТ "Футбольний клуб "Металіст" укладено договір на постачання електричної енергії № 041- 16510.03 (далі - Договір).

Договір, відповідно до п. 9.4. договору, пролонгований на 2016 рік.

Відповідно до п. 2.3.3 договору Відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування за умовами додатку 2 "Порядок розрахунків".

Відповідно до п.п. 2.3.3 договору, п. 1, 4.5, 5 додатку 2 до договору "Порядок розрахунків"; п. 10.2 "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України за № 28 від 31.07.1996 зі змінами та доповненнями; ст. 193, п. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, споживач зобов'язаний своєчасно проводити оплату всієї використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

Так за період з серпня по жовтень 2016 року станом на 01.11.2016 прирощена заборгованість відповідача за Договором №041-16510.03 перед АК "Харківобленерго" складає 58821,76 грн., де:

-вартість електричної енергії в розмірі 48194,68 грн. (тарифна складова - 40162,23 грн. та ПДВ 20 % - 8032,45 грн.) - за вересень, жовтень 2016 року;

-плата з компенсації перетікання реактивної енергії (далі - КРЕ) у розмірі 10627,08 грн. (тарифна складова за КРЕ - 8855,90 грн. та ПДВ 20 % - 1771,18 грн.) - за серпень - жовтень 2016 року.

Борг відповідача за товарну продукцію (електричну енергію) без ПДВ за період з вересня по жовтень 2016 року складає 40162,23 грн. грн.

Нарахування товарної продукції проводиться відповідно до тарифів на електроенергію, що встановлюються і регулюються відповідним уповноваженим органом Кабінету Міністрів України в особі Національної комісії регулювання електроенергетики України та обов'язкові для застосування усіма підприємствами, установами та організаціями.

Крім того, у відповідача є заборгованість з податку на додану вартість в сумі 8032,45 грн. Сума заборгованості нарахована відповідно до розділу 5 Податкового кодексу України.

За серпень - жовтень 2016 року борг відповідача за плату з компенсації перетікання реактивної енергії без ПДВ складає 8855,90 грн.

Відповідно до п.п.2.3.4 Договору, відповідач має здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком 4А "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії"". При укладанні договору сторони дійшли згоди та підписали додаток 4А (Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії).

Відповідно до п. 6.33 Правил величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до "Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 №19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 за №93/6381, та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Також, як вказує позивач, у відповідача є заборгованість за податок на додану вартість на КРЕ, що складає 1771,18 грн. Дана сума заборгованості нарахована відповідно до розділу 5 Податкового кодексу України.

Відповідачем вимоги умов договору не виконуються, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобовязання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт господарювання (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязків.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 58821,76 грн. заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором у сумі 58821,76 грн., суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 58821,76 грн. заборгованості правомірними та обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 11726,10 грн.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.

Судом перевірено строк нарахування пені та встановлено, що задоволенню підялгає пеня в сумі 11726,10 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1563,48 грн. та інфляційних втрат в розмірі 3471,61 грн., суд зазначає таке.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобовязання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі в сумі 1563,48 грн.

Стосовно заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача 3471,61 грн. суми інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

В інформаційному листі від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським суд України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30). В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат визнав їх вірно розрахованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, та стягненню підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 3471,61 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.ст.44- 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, то судові витрати покладаються на відповідача повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 548 - 549, 598, 610 - 612, 625, 629 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193, 198, ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України; ст.ст.1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ "МЕТАЛІСТ" (вул. Плеханівська, 65, м. Харків, 61001 п/р 26006010923200 у АТ "Укрсиббанк" м. Харкова МФО 351005, код 24341697) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, 149,61037, м. Харків, 61037, ЄДРПОУ 00131954, п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823) вартість електричної енергії в сумі 48194,68 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ "МЕТАЛІСТ" (вул. Плеханівська, 65, м. Харків, 61001 п/р 26006010923200 у АТ "Укрсиббанк" м. Харкова МФО 351005, код 24341697) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, 149,61037, м. Харків, 61037, ЄДРПОУ 00131954, п/р 26005474695 в АТ "ОСОБА_2 Аваль" м. Київ, МФО 380805) плата з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 10627,08 грн.; пеню 11726,10 грн.; 3% річних 1563,48 грн.; індекс інфляції 3471,61 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ "МЕТАЛІСТ" (вул. Плеханівська, 65, м. Харків, 61001 п/р 26006010923200 у АТ "Укрсиббанк" м. Харкова МФО 351005, код 24341697) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, 149,61037, м. Харків, 61037, ЄДРПОУ 00131954, на п/р 26005474695 в АТ "ОСОБА_2 Аваль" м. Київ, МФО 380805) витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_3