Ухвала суду № 63404300, 14.12.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

про забезпечення позову

"14" грудня 2016 р. Справа № 916/3461/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерджі Груп

До відповідача: Інженерно-технологічний інститут „Біотехніка Національної академії аграрних наук України

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача: Національної академії аграрних наук України

про визнання договору оренди продовженим на новий строк

Суддя Дяченко Т.Г.

СУТЬ СПОРУ: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Енерджі Груп звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка Національної академії аграрних наук України, у якій просить суд:

- визнати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №10 від 30.12.2009р. та договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №13 від 30.12.2009р., укладені між Інженерно-технологічним інститутом „Біотехніка Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю „Енерджі Груп, продовженим (поновленим) на строк до 31.10.2019 року;

- зобовязати Інженерно-технологічний інститут „Біотехніка Національної академії аграрних наук України здійснити заходи щодо погодження з Національною академією аграрних наук України та підписання додаткових угод до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №10 від 30.12.2009р. та договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №13 від 30.12.2009р. про продовження строку їх дії до 31.10.2019р.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерджі Груп обґрунтовані наступним.

За результатами проведеного конкурсу на право укладення договору оренди 30.12.2009 р. Інженерно-технологічний інститут Біотехніка ОСОБА_1 аграрних наук (на теперішній час Інженерно-технологічний інститут Біотехніка Національної академії аграрних наук України) та ТОВ ОСОБА_2, за погодженням з ОСОБА_1 академією аграрних наук, уклали договори оренди нерухомого майна, що належить до держаної власності - державного окремого індивідуально визначеного майна: нежитлових приміщень інженерно-лабораторного корпусу Інженерно-технологічного інституту Біотехніка ОСОБА_1 Аграрних Наук України, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19 (реєстраційний № 00495929.1. АААГВГ 796, інвентаризаційний №01044), що перебуває на балансі відповідача:

-договір № 10 на нежитлові приміщення загальною площею 428,2 кв.м на четвертому поверсі корпусу;

-договір № 13 на нежитлові приміщення загальною площею 431,0 кв.м на пятому поверсі корпусу.

Факт передачі відповідного окремого індивідуально визначеного майна - нежитлових приміщень інженерно-лабораторного корпусу Інженерно-технологічного інституту Біотехніка ОСОБА_1 академії аграрних наук, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19 (реєстраційний № 00495929.1. АААГВГ 796, інвентаризаційний №01044) підтверджується актами приймання-передачі від 30.12.2009р., підписаними між сторонами, відповідно до кожного з зазначених вище договорів оренди.

Як вказує позивач, в подальшому між відповідачем та орендарем були укладені аналогічні за своїм змістом та датою підписання додаткові угоди до кожного з договорів, а саме: № 1 від 01.01.2011 р., № 2 від 01.10.2011 р., б/н від 22.10.2012 р. та б/н від 31.10.2013р. Так, відповідно до додаткових угод від 31.10.2013 р. строк дії договорів оренди було продовжено до 31.10.2016 р.

Як зазначає позивач, 12.09.2016 р. позивачем як орендарем на адресу відповідача було направлено лист за вих. № 05/09 з проханням продовжити строк дії договорів оренди шляхом укладення відповідних додаткових угод. Вказаний лист, до якого також було додано новий звіт про оцінку нерухомого майна та два примірники додаткової угоди, підписаної з боку орендаря (підтверджується відповідним описом), було отримано відповідачем 13.09.2016 р. за вх. №314, про що свідчить відповідна відмітка про реєстрацію.

Проте, за ствердженнями позивача, будь-якої відповіді на звернення з боку відповідача на адресу орендаря не надійшло.

Крім того, позивач зазначає, що впродовж місяця після закінчення терміну дії договорів оренди, з боку відповідача на адресу орендаря не надходило будь-яких повідомлень про небажання продовжувати термін дії договорів оренди, або відповідей на листи орендаря. При цьому, позивач посилається на п. 10.4. укладених договорів оренди, згідно яких, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цім договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невідємною частиною договору при обовязковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти обєктом оренди.

Крім зазначено, за твердженням позивача, доказом відсутності заперечень з боку відповідача щодо продовження строку дії договорів оренди впродовж місяця після закінчення строку їх дії (31.10.2016 р.), є прийняті відповідачем платежі від орендаря, в рахунок внесення орендної плати за листопад та грудень 2016 р. (після закінчення строку дії договорів оренди), та виставлені і оплачені рахунки по компенсації витрат за комунальні послуги.

Отже, позивач вважає, що орендарем та відповідачем було здійснено низьку конклюдентних дій (направлення повідомлення орендаря про бажання продовжувати договори оренди, відсутність протилежного повідомлення з боку відповідача, прийняття відповідачем орендної плати за два місяці після спливу строків дії договорів оренди), які породжують правові наслідки у вигляді продовження або поновлення дії договорів оренди на новий строк на тих самих умовах.

До того ж, позивач посилається на положення ст. 285 ГК України, ст. 777 ЦК України, ч. 3 ст. 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна, вказуючи на переважність його прав перед іншими особами на продовження договорів оренди на новий строк.

Однак, 12.12.2016 р. орендарем було отримано лист відповідача за вих. №527 про необхідність звільнення займаних нежитлових приміщень у звязку із закінченням строку дії договорів оренди та намірами передати відповідні нежитлові приміщення строком на три роки, в тому числі на умовах конкурсу. Таку вимогу відповідача позивач вважає свідченням наявності спору щодо факту продовження строку дії договорів оренди.

Поряд з цим позивач вказує, що у нього повністю відсутня будь-яка заборгованість по сплаті орендної плати та отриманим комунальним послугам, про що свідчать відповідні бухгалтерські акти звірки станом на 31.10.2016 р. і 29,11.2016 р., які підтверджують факт отримання та неповернення відповідачем платежів з орендної плати від орендаря за листопад та грудень 2016 року.

З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до суду за захистом свої законних прав та інтересів, а саме з вимогою про визнання договорів оренди продовженими (поновленими) та зобовязання відповідача здійснити заходи щодо погодження з управителем майна Національною академією аграрних наук України та підписання додаткових угод про продовження строку дії договорів оренди. Адже пунктом 10.4. договорів оренди передбачена процедура документального оформлення зазначеного факту, яка передбачає підписання додаткових угод (договорів) про продовження строків дії договорів, що при наявності спору та позиції відповідача є неможливим, оскільки ним не визнається факт та право позивача на продовження строків дії відповідних договорів оренди, що випливає з його вимог про звільнення орендованих приміщень.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.12.2016 року порушено провадження у справі № 916/3461/16.

Одночасно з поданням позовної заяви до суду, представником позивача надано заяву про забезпечення позову, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю „Енерджі Груп просить суд забезпечити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерджі Груп до Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка Національної академії аграрних наук України про визнання договорів оренди нерухомого майна, що належить до державної власності продовженими (поновленими) на строк до 31.10.2019р. та зобовязання вчинити певні дії, шляхом заборони Інженерно-технологічному інституту „Біотехніка Національної академії аграрних наук України вчиняти будь-які дії щодо передачі державного окремого індивідуально визначного майна нежитлових приміщень інженерно-лабораторного корпусу Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка Національної академії аграрних наук України, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19 (реєстраційний номер №00495929.1 АААГВГ 796, інвентаризаційний №01044) в оренду або оголошення конкурсу на право укладення договору оренди щодо цього майна, в частині яка перебуває в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерджі Груп.

В обґрунтування заяви, поданої до суду в порядку ст.ст.66,67 ГПК України, позивач посилається на те, що орендарем та відповідачем було здійснено низьку конклюдентних дій, які породжують правові наслідки у вигляді продовження або поновлення дії договорів оренди на новий строк на тих же умовах. Однак, отримання 12.12.2016 р. орендарем листа відповідача про необхідність звільнення займаних нежитлових приміщень у звязку із закінченням строку дії договорів оренди, зі змісту якого випливає, що незважаючи на наявні правові підстави вважати укладені договори оренди продовженими, відповідач розглядає можливість передачі майна в оренду третім особам, в тому числі на умовах проведення конкурсу та одержав відповідне погодження у управителя майна - Національної академії аграрних наук України, безумовно свідчить про імовірну можливість передачі відповідачем майна в оренду третім особам, в тому числі на умовах проведення конкурсу, що, при наявності даного судового спору, очевидно створить негативні наслідки правового характеру у вигляді вимог імовірних нових орендарів щодо зайняття тих чи інших нежитлових приміщень, що може порушити охоронювані законом права та інтереси позивача, як орендаря майна.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерджі Груп про забезпечення позову, дослідивши матеріали, надані позивачем до позову, суд доходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2009 року між Інженерно-технологічним інститутом „Біотехніка Національної академії аграрних наук України (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Енерджі Груп (Орендар) було укладено Договір оренди №10 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до п. 1.1. якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначено майно не житлові приміщення інженерно-лабораторного корпусу Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка Національної академії аграрних наук України, площею 428,2 кв.м., розміщене за адресою: 65012, м. Одеса, вулиця Велика Арнаутська, 19 (реєстраційний номер 00495929.1 АААГВГ 796, інвентаризаційний номер 01044) на четвертому поверсі (ах), що перебуває на балансі Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка Національної академії аграрних наук України (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку майна на „02 грудня 2009 року і становить за незалежною оцінкою 1369041,04грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі до Договору оренди №10 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.12.2009р., Орендодавцем було передано, а Орендарем прийнято в строкове платне користування окреме індивідуальне визначене майно - нежитлові приміщення інженерно-лабораторного корпусу Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка Національної академії аграрних наук України площею 428,2 кв.м.. розміщене за адресою: 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19 на четвертому поверсі (ах).

У редакції Додаткової угоди від 31 жовтня 2013 року до Договору оренди №10 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30 грудня 2009 року, пунктом 1 Сторони погодили продовжити строк дії Договору до 31.10.2016р.

Пунктом 10.4 Договору оренди №10 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.12.2009р. визначено, що у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невідємною частиною Договору при обовязковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти обєктом оренди.

30.12.2009 року між Інженерно-технологічним інститутом „Біотехніка Національної академії аграрних наук України (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Енерджі Груп (Орендар) було укладено Договір оренди №13 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до п. 1.1. якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначено майно не житлові приміщення інженерно-лабораторного корпусу Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка Національної академії аграрних наук України, площею 431,0 кв.м., розміщене за адресою: 65012, м. Одеса, вулиця Велика Арнаутська, 19 (реєстраційний номер 00495929.1 АААГВГ 796, інвентаризаційний номер 01044) на пятому поверсі(ах), що перебуває на балансі Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка Національної академії аграрних наук України (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку майна на „02 грудня 2009 року і становить за незалежною оцінкою 1377993,20 грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі до Договору оренди №13 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.12.2009р., Орендодавцем було передано, а Орендарем прийнято в строкове платне користування окреме індивідуальне визначене майно - нежитлові приміщення інженерно-лабораторного корпусу Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка Національної академії аграрних наук України площею 431,0 кв.м. розміщене за адресою: 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19 на пятому поверсі(ах).

У редакції Додаткової угоди від 31 жовтня 2013 року до Договору оренди №13 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30 грудня 2009 року, пунктом 1 Сторони погодили продовжити строк дії Договору до 31.10.2016р.

Відповідно до п. 10.4 Договору оренди №13 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.12.2009р., у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невідємною частиною Договору при обовязковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти обєктом оренди.

Матеріалами справи засвідчується, що 12.09.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Енерджі Груп на адресу Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка Національної академії аграрних наук України було скеровано лист вих.№05/09, який отримано Відповідачем 13.09.2016р. (вх. №314), з проханням продовжити строк дії Договору оренди №10 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.12.2009р. та Договору оренди №13 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.12.2009р.

Однак, ніякої відповіді з боку Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка Національної академії аграрних наук України на звернення орендаря з проханням продовжити строк дії укладених між сторонами договорів оренди, які б свідчили про небажання Орендодавця продовжувати строк їх дії, Товариству з обмеженою відповідальністю „Енерджі Груп надано не було, будь-яких додаткових листів або повідомлень від Орендодавця на адресу Орендаря не надходило.

Орендарем продовжували сплачуватись орендні платежі, а Орендодавцем, відповідно, такі платежі приймались, про що свідчать копії платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи, а саме: платіжного доручення №75 від 01.11.2016р. на суму 18190,82грн., платіжного доручення №76 від 01.11.2016р. на суму 87844,72 грн., платіжного доручення №90 від 25.11.2016р. на суму 15478,34 грн., платіжного доручення №89 від 24.11.2016р. на суму 20214,56 грн.

Крім того, в актах звірки взаєморозрахунків за період жовтень 2016 року, сторони погодили наявність станом на 31.10.2016р. передоплати за оренду за листопад 2016 року з боку орендаря за договором № 13 в розмірі 44065,66 грн., та за договором № 10 в розмірі 43779,06 грн.

В актах звірки взаєморозрахунків за період 01.11.2016 29.11.2016 року, сторони погодили наявність станом на 29.11.2016р. заборгованості на користь орендаря за договором № 13 в розмірі 88131,32 грн., та за договором № 10 в розмірі 87558,12 грн.

12.12.2016р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерджі Груп від Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка Національної академії аграрних наук України надійшов лист за №527, відповідно до якого Орендаря повідомлено, що Договори оренди нежитлових приміщень №10 та №13 від 30.12.2009р. з 1 листопада 2016р. є припиненими та зазначено про необхідність у найкоротший термін звільнити орендовані приміщення.

З даного листа Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка Національної академії аграрних наук України від 12.12.2016р. №527 також вбачається, що Національна академія аграрних наук України надала згоду відповідачу на передачу в оренду нежитлових приміщень загальною площею 2472,5 кв. в будівлі лабораторного корпусу, що обліковується на балансі Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка Національної академії аграрних наук України, які розташовані за адресою: м.. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19 терміном до трьох років для розміщення лабораторій та офісних приміщень, і на проведення конкурсу, у разі його необхідності при наявності двох або більше пропозицій щодо оренди.

Отже, враховуючи усе вищевикладене, можна зробити висновок, що даний спір між сторонами виник у звязку з невизнанням відповідачем права позивача на продовження строків дії договорів оренди державного майна, про що свідчить лист Орендодавця від 12.12.2016 р., згідно якого ним не визнається факт продовження спірних договорів оренди нежитлових приміщень та вказується на припинення їх дії.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За статтею 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Не допускається накладення арешту на майно, на яке накладено арешт відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, заборона вчиняти дії має стосуватися лише пакета акцій, безпосередньо пов'язаного з предметом спору. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Викладене знайшло своє відображення у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову.

Разом з тим, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, оцінюючи ймовірність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову та наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, господарський суд враховує, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду і умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути на момент виконання рішення у разі задоволення позову.

Враховуючи зазначене, на думку суду, існує реальна загроза того, що внаслідок здійснення відповідачем відповідних дій, направлених на передачу майна в оренду іншим особам, можуть бути порушені права позивача відносно цього обєкту, у разі встановлення судом їх наявності, для відновлення яких потрібно буде додати значних зусиль.

У звязку з викладеним суд вважає, що є підстави для вжиття заходів забезпечення позову, які служать засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної особи позивача.

З огляду на вищенаведене, господарський суд вважає цілком обґрунтованою заяву позивача про забезпечення позову в частині шляхом заборони Інженерно-технологічному інституту „Біотехніка Національної академії аграрних наук України вчиняти будь-які дії щодо передачі державного окремого індивідуально визначного майна нежитлових приміщень інженерно-лабораторного корпусу Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка Національної академії аграрних наук України, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19 (реєстраційний номер №00495929.1 АААГВГ 796, інвентаризаційний №01044) в оренду іншим особам, в частині яка перебуває в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерджі Груп, а саме не житлових приміщень загальною площею 428,2 кв.м на четвертому поверсі корпусу та нежитлових приміщень загальною площею 431,0 кв.м на пятому поверсі корпусу, до розгляду спору у справі №916/3461/16 по суті.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерджі Груп про забезпечення позову від 13.12.2016 р. - задовольнити частково.

2.Заборонити Інженерно-технологічному інституту „Біотехніка Національної академії аграрних наук України (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька дорога, буд. 26; код ЄДРПОУ 00495929) вчиняти будь-які дії щодо передачі державного окремого індивідуально визначного майна нежитлових приміщень інженерно-лабораторного корпусу Інженерно-технологічного інституту „Біотехніка Національної академії аграрних наук України, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19 (реєстраційний номер №00495929.1 АААГВГ 796, інвентаризаційний №01044) в оренду іншим особам, в частині, яка перебуває в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерджі Груп (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1; код ЄДРПОУ 35882008), а саме нежитлових приміщень загальною площею 428,2 кв.м на четвертому поверсі корпусу та нежитлових приміщень загальною площею 431,0 кв.м на пятому поверсі корпусу, до розгляду спору у справі №916/3461/16 по суті.

Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю „Енерджі Груп (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1; код ЄДРПОУ 35882008).

Боржником за цією ухвалою є Інженерно-технологічний інститут Біотехніка Національної академії аграрних наук України (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька дорога, буд. 26; код ЄДРПОУ 00495929).

Ухвала набирає чинності 14 грудня 2016р. та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалу суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Т.Г. Дяченко