Рішення № 63404273, 13.12.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2016 р.Справа № 916/2939/16

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Теплодаренерго

Відповідач: Спільне Українсько-Індійське підприємство „Кораса

Про: стягнення 5356,66 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Теплодаренерго (далі позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Спільного Українсько-Індійського підприємства „Кораса (далі - відповідач) про стягнення 5356,66 грн., з яких: 5219,78 грн. - основний борг; 39,00 грн. - 3% річних; 136,88 грн. - інфляційні нарахування; 572,61 грн. - пеня; - 43,65 грн. - 10% штрафу річних.

Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

01.10.2015 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Споживач) укладено договір №34/15-Т на користування тепловою енергією в гарячій воді від 01.10.2015 р. для приміщення, розташованого за адресою: вул. Комунальна, 4 в м. Теплодар, Одеська область.

Відповідно до п. 3.1. даного договору ціна послуг складає 17735,30 грн., а вартість - 2038,54 грн. за 1 Гкал відпущеної теплової енергії з врахуванням ПДВ.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах

енергетики та комунальних послуг від 30.04.2015 р.№ 1416 був встановлений наступний тариф: Тариф на теплоенергію в гарячій воді - 1638,64 грн. за 1 Гкал. без урахування ПДВ.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах

енергетики та комунальних послуг від 29.10.2015 р.№ 2690 був встановлений наступний тариф:

Тариф на теплоенергію в гарячій воді - 1698,78 грн. за 1 Гкал. без урахування ПДВ.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах

енергетики та комунальних послуг від 28.11.2015 р.№ 54 був встановлений наступний тариф:

Тариф на теплоенергію в гарячій воді 1578,09 грн. за 1 Гкал. без урахування ПДВ.

За період з 31.12.2015 р. по 31.03.2016 р. Позивач надав Відповідачу, теплову енергію на суму 5219,78 грн., за яку Позивач не розрахувався.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.6 ст.19 Закону України „Про теплопостачання споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У відповідності до п.6.1.1. вказаного договору, Спільне Українсько-Індійське і підприємство „Кораса прийняло на себе обовязки своєчасно та в повному обсязі, проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 5219,78грн. боргу підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 549 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно п. 7.3. Договору у разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання Споживач зобов'язаний сплатити Виконавцю заборгованість з урахуванням норм ст. 625 ЦКУ, а і пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки і в розмірі 10% річних від суми неналежно виконаного зобов'язання.

Отже, за умовами Договору та наведеними нормами чинного законодавства України, позивачем розраховано: 39,00 грн. сплати 3% річних; 136,88 грн. інфляційних; 572,61грн. пені та 43,65 грн. сплати 10% річних штрафу.

Заявлені Позивачем вимоги підлягають задоволенню, крім стягнення 10% штрафу 43,65 грн., з огляду на наступне.

Відповідно ст. 549 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, визначений у Договорі обовязок відповідача сплатити 10% річних від суми неналежного виконання зобов`язання за своєю правовою природою є не штрафом, а пенею, оскільки відсоток річних розраховується за кожен день прострочення. Пеня в розмірі 572,61грн. вже нарахована позивачем і в цій частині, як зазначалось вище, позов підлягає задоволенню. Чинним законодавством не передбачено повторної відповідальності за одне й теж порушення.

З огляду на наведене, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими, підтвердженими

матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 5219,78 грн. боргу; 39,00 грн. сплати 3% річних; 136,88 грн. інфляційних та 572,61 грн. пені. В решті позову слід відмовити, зі стягненням з відповідача витрат по сплаті судового збору пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Спільного Українсько-Індійського підприємства „Кораса (65490, вул. Комунальна, 4, м. Теплодар, Одеська обл., код - 21079017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплодаренерго (65490, м. Теплодар, вул. Польова, 1, Одеська обл., код - 32483079): 5219 гривень 78 коп. боргу; 39 гривень сплати 3% річних; 136 гривень 88 коп. інфляційних; 572 гривні 61 коп. пені; та 1337 грн. 08 коп. судового збору.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.А. Демешин