Рішення № 63403746, 06.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2016Справа №910/16888/16

За позовом Виконувача обов'язків заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Управляння освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації

до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

про стягнення 645429,34 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача 1 - не з'явився;

від позивача 2 - Шурман С.І. (представник за довіреністю);

Трофимчик Я.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - Войнаровська Д.М. (представник за довіреністю);

від прокуратури - Мороз О.В. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року виконувач обов'язків заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Управляння освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 187981,45 грн., заборгованості з відшкодування плати за землю в сумі 14540,16 грн., відшкодування експлуатаційних витрат в розмірі 1628,32 грн., відшкодування вартості теплової енергії в сумі 13595,37 грн. та відшкодування вартості холодної води в розмірі 57,88 грн. а також суми неустойки в розмірі 427626,16 грн. згідно частини 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, всього на суму 645429,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх зобов'язань за Договором оренди нерухомого майна від 22.02.2010 не виконав, після припинення договору у порядку встановленому договором не повернув за актом приймання-передачі наймодавцю майно, крім того рішенням господарського суду міста Києва від 15.07.2014 у справі №910/9921/14 Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» виселено з орендованого приміщення, проте до теперішнього часу відповідач продовжує користуватися займаним приміщенням, на підставі чого позивач просить стягнути з відповідача зазначені суми.

В судовому засіданні представник прокуратури підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник позивача 1 - Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, пояснень по суті спору не надав, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник позивача 2 - Управляння освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, зокрема зазначив, що відповідачем до теперішнього часу рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2014 у справі №910/9921/14 про виселення не виконано. Останній не виселився з займаного приміщення та не передав його за актом приймання-передачі, крім того продовжує користуватися вказаним приміщенням.

Представник відповідача в судовому засіданні частково заперечив проти позовних вимог, зокрема зазначив, що позивачем нараховано до стягнення заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.01.2015 по 01.08.2016, проте відповідач частково сплатив орендну плату, відтак у останнього відсутня заборгованість зі сплати орендної плати за період з січня 2015 по березень 2015 включно. На підставі викладеного відповідач вважає розрахунок заборгованості, що надано позивачем невірним.

Крім того зазначив, що обов'язок орендаря зі сплати орендної плати та інших передбачених договором платежів та штрафних санкцій виникає у останнього після підписання акта приймання-передачі орендованого приміщення, тобто за весь час фактичного користування орендованим майном, відтак оскільки орендоване майно відповідачем ще не повернуто та сторонами не підписаний акт приймання-передачі приміщення, то позовні вимоги щодо стягнення орендної плати є передчасними.

Також додав, що на думку ПАТ «Укртелеком» предметом даного позову є саме стягнення заборгованості з орендної плати за Договором оренди в той час як вимоги щодо стягнення заборгованості за комунальні послуги мають бути предметом окремого позову та розглядатись в окремому провадженні.

Додатково зазначив, що виконання рішення господарського суду міста Києва щодо виселення ПАТ «Укртелеком» з орендованого приміщення ускладнюється тим, що у зазначеному приміщенні розташоване обладнання, яке має прив'язку до телекомунікаційних мереж та кабельної каналізації, у зв'язку з чим останньому необхідно розробити проект та побудувати окреме приміщення до якого перенести всі комунікації, що унеможливлює виконання рішення в короткі строки.

Крім того, враховуючи надмірно великий розмір неустойки порівняно із збитками відповідач просив суд зменшити розмір нарахованої позивачем неустойки до 213813,08 грн.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.02.2010 між Комунальним підприємством «Фінансово - розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної у м. Києві ради» (орендодавець) та Київською міською філією Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна №1459, відповідно до умов п.1.1. якого орендодавець на підставі рішення №129 від 25.06.2007 та розпорядження №941-Р від 04.12.2009 Дніпровської районної у м. Києві ради передає в оренду нерухоме майно, а Орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення першого поверху, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Рогозівська, буд. 4. Згідно із п.2.1 об'єктом оренди є нерухоме майно загальною площею 91,00 кв.м., а також устаткування, інвентар, інше майно згідно із переліком, що є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №1).

Відповідно до п.2.3 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва і знаходиться на балансі Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

22 лютого 2010 року за Актом приймання-передачі Орендодавець передав, а Орендар прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 91,00 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Рогозівська, 4, копія зазначеного акту наявна в матеріалах справи.

Згідно із п.п.2.2 рішення Київської міської ради №34/6250 від 22.09.2011 року «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» орендодавцями майна територіальної громади міста Києва уповноважено виступати районні в місті Києві державні адміністрації - щодо майна, яке передане їм в управління.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради №1112 від 10.12.2010 року «Про питання організації управління районами в місті Києві» затверджено перелік підприємств, організацій та установ, майно яких передано до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. Додатком № 4 до розпорядження КМДА від 10.12.2010 року №1112 затверджено перелік підприємств, організацій та установ, майно яких віднесено до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (в п. 143 таблиці 1 додатку 4 зазначено приміщення ДНЗ №700, вул. Рогозівська, 4).

Відповідно до п.1.1 Положення про Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.01.2011 року №9, Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної є структурним підрозділом районної держадміністрації, що утворюється розпорядженням голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, є підзвітним та підконтрольним голові районної держадміністрації та Головному управлінню освіти і науки Київської міської державної адміністрації.

Пунктом 2.1 Положення визначено, що одним із основних завдань управління є забезпечення реалізації державної політики в галузі освіти на території Дніпровського району міста Києва.

Розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №449 від 27.10.2011 року «Про закріплення майна, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації» майно - ДНЗ №700 по вул. Рогозівська, 4, закріплено на праві господарського відання за Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (п.138 додатку № 1 до розпорядження).

01.10.2012 року між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» Київська міська філія (орендар), а також Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (балансоутримувач) укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до договору оренди від 22.02.2010 №1459, відповідно до умов якої на підставі п.2.1 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, яке затверджене рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року №34/6250, та п.п.4, 5 розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.05.2012 №236 «Про організаційно-правові заходи з припинення комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної в місті Києві ради» Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація приймає на себе права та обов'язки орендодавця і стає стороною за договором оренди від 22.02.2010 №1459, далі - договір, укладеним між Комунальним підприємством «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» та Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» Київською міською філією.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 01.10.2012 пункт 2.3 договору викладено у новій редакції: «Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, передано до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, закріплено на праві господарського відання за управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації».

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що відповідач після припинення Договору не повернув нерухоме майно, що було передане в йому оренду та без достатніх правових підстав (договору оренди) фактично користується приміщенням, яке віднесене до сфери управління Дніпровської районної у місті Києві адміністрації та закріплено на праві господарського відання за позивачем - Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. Тому на підставі викладеного прокурор просить стягнути з відповідача 217803,18 грн. заборгованості з орендної плати та відшкодування комунальних витрат за період з 01.01.2015 по 01.08.2016, крім того відповідно до частини другої ст.785 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно ч.3 ст.180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору сторонами погоджено пунктом 8.1 Договору, відповідно до якого цей договір діє з 22 лютого 2010 року до 4 грудня 2012 року включно.

Приписами ч.2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Разом з тим умовами Договору, а саме пунктом 8.4, передбачено, що цей договір автоматично припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, Договір оренди №1459 від 22.02.2010 закінчив свою дію 4 грудня 2012 року.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Також пунктом 8.3 Договору сторонами було передбачено, що після закінчення строку дії договору, у разі відсутності заперечень з боку Орендодавця щодо продовження цього договору на новий строк, Орендар зобов'язаний звернутися до власника об'єкту оренди в порядку, визначеному Положенням про порядок надання об'єктів нерухомого майна, затвердженого рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради, що діє на день звернення.

Відповідно до п.8 додаткової угоди №1 від 01.10.2012, у разі продовження договору на новий строк або внесення змін щодо істотних умов договору, процедура вчинення зазначених дій здійснюватиметься у порядку, визначеному чинним законодавством та Положенням про оренди майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №34/6250 (із змінами та доповненнями).

У відповідності до ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.07.2014 у справі № 910/9921/14 за позовом прокуратури Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації до ПАТ «Укртелеком» про виселення з нежитлового приміщення, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2014, були встановлені наступні обставини.

Листом вих.№29/42-2930-2/1343 від 31.10.2012 (вх.№2741 від 05.11.2012) відповідач звернувся до Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації з проханням переукласти на новий термін дії договір оренди частини приміщення загальною площею 91,0 кв.м., розташованого в м. Києві по вул. Рогозовського, 4 за №1459 від 22.02.2010 у зв'язку з його закінченням 04.12.2012.

Листом вих.№29/42-2930-2/1543 від 20.12.2012 відповідач звернувся до Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації з проханням переукласти на новий термін дії договір оренди частини приміщення загальною площею 91,0 кв.м., розташованого в м. Києві по вул. Рогозовського, 4 за №1459 від 22.02.2010 у зв'язку з його закінченням 04.12.2012.

У відповідь листом вих.№5-11/27-7616/4 від 25.01.2013 Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила, що з метою розгляду питання щодо продовження договору оренди нежитлових приміщень загальною площею 91,00 кв.м за адресою вул. Рогозовського, 4 необхідно отримати від управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації погодження на подовження зазначеного договору та відповідно до підпункту 12.5 пункту 12 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №34/6250 необхідно подати заявку з відповідним пакетом документів до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Листом вих.№82500.12-2/173 від 08.02.2013 (вх.№220 від 11.02.2013) ПАТ «Укртелеком» звернувся до Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації та зазначив, що у зв'язку з закінченням договору №1459 від 22.02.2010 та на підставі листа Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.01.2013 №5-11/27-7616/4, просив надати довідку про об'єкт оренди, поверховий план орендованого приміщення та доручення на проведення експертної оцінки майна з метою визначення його ринкової вартості для подальшого розрахунку нової орендної плати.

У відповідь листом №1-35/220 від 05.03.2013 Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації повідомило що, при обстеженні Дніпровською районною санітарно-епідеміологічною станцією м. Києва дошкільного навчального закладу №700, було встановлено, що в закладі має місце перевантаження. Разом з тим групове приміщення надано в оренду без дотримання висновку держсанепідекспертизи на функціонування виносного концентратора в дошкільному закладі. Про порушені питання Дніпровська районна санітарно-епідеміологічною станція м. Києва повідомила листом від 23 квітня 2012 року №966 управління освіти та голову Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації. У зв'язку з вищезазначеним та згідно ст.16 Закону України «Про дошкільну освіту», листа МОН від 13.05.2010 №1/9-316 «Про використання приміщень дошкільних навчальних закладів» і враховуючи збільшення контингенту дітей дошкільного віку приміщення дошкільних навчальних закладів не можуть бути надані в орендне користування, так як повинні використовуватися за прямим призначенням.

З подальшої переписки між сторонами вбачається, що позивач неодноразово повідомляв відповідача про те, що приміщення за адресою вул. Рогозовського, 4 не може бути надано в орендне користування та необхідність звільнити орендоване приміщення та здати його по акту приймання-передачі.

Крім того, вказаним судовим рішенням встановлено той факт, що Договір оренди припинився, а у відповідача відсутні підстави для подальшого перебування у займаних приміщеннях, які мають бути ним звільнені. На цій підставі рішенням Господарського суду м. Києва від 15.07.2014 відповідач був виселений з нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Рогозівська, 4.

Станом на момент розгляду даної справи, рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2014 у справі №910/9921/14 не скасоване та набрало законної сили.

Приписами ч.4 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до частини першої ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч. 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

З вказаних правових норм вбачається, що після закінчення строку дії договору оренди, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованими приміщеннями протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендарю.

Згідно з п.5.15 Договору, орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди з боку власника об'єкту оренди, останній зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати об'єкт оренди по акту приймання-передачі орендодавцю.

Згідно із частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зважаючи на те, що Договір припинився 04 грудня 2012 року, враховуючи положення пункту 8.3 Договору, норми ст. 764 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо надання відповідачу можливості погодження питання щодо продовження дії договору протягом одного місяця, а також зважаючи на положення п. 5.15 Договору щодо строку повернення орендованого майна, господарський суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний був повернути позивачу-1 об'єкт оренди до 4 лютого 2013 року.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, станом на час розгляду даної справи відповідач не повернув орендодавцю нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Рогозівська, 4, та продовжує ним користуватися. Рішення господарського суду м. Києва від 15.07.2014 по справі № 910/9921/14 про виселення відповідача із вказаних приміщень, відповідачем не виконано.

Згідно з ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється орендна плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Відповідно до п.6.1 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київради від 21.04.2015 №415/1280 орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати та її розмір, визначені згідно з цим положенням, зазначаються у договорі оренди. Нарахування орендної плати припиняється у разі припинення договору оренди з дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди орендарем та підприємством-балансоутримувачем. Крім орендної плати орендар сплачує: податки та збори у розмірах та порядку, визначених законодавством України; компенсацію витрат підприємств-балансоутримувачів за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, та плату за комунальні послуги (п.6.5 Положення).

У відповідності до п. 4.1 Договору у редакції Додаткової угоди № 1459-пр від 01.10.2012 за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку і використання орендної плати, затвердженої рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради від 27.03.2008 № 221, від 12.03.2009 №338 та від 22.12.2009 № 412. Орендна плата за цим договором сплачується згідно розрахунку викладеному в Додатку №2, що є невід'ємною частиною договору.

Додатком №2 до Договору встановлено, що загальна сума орендної плати за базовий місяць згідно фіксованої ставки становить 5187,00 грн. і нараховується з 22 лютого 2010 року.

Згідно із п. 4.2 Договору та з останнім абзацем Додатку №2 до Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікований у поточному місяці.

Відповідно до п.4.5 Договору оренди, в редакції додаткової угоди від 01.10.2012 №1459-р останнім днем нарахування орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця. Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату (п.4.6 Договору).

Згідно з п.4.9 Договору, розмір компенсації (відшкодування) плати за землю сплачується згідно розрахунку, викладеному в додатку №4, що є невід'ємною частиною договору, сплачується орендарем окремо від орендної плати на рахунок балансоутримувача з урахуванням податку на додану вартість.

На підставі викладеного, враховуючи те, що ПАТ «Укртелеком» до теперішнього часу не повернуло орендодавцю об'єкт оренди, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховується орендна плата за користування приміщенням та плата на відшкодування витрат балансоутримувача.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за період з 01.01.2015 по 01.08.2016, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості та відповідності умовам Закону та договору, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 217803,18 грн., з яких: 187981,45 грн. заборгованості з орендної плати, 14540,16 грн. заборгованості з відшкодування плати за землю, 1628,32 грн. відшкодування експлуатаційних витрат, 13595,37 грн. відшкодування вартості теплоенергії, 57,88 грн. відшкодування вартості холодної води.

Відповідно до ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини другої ст.785 Цивільного кодексу України в разі якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, враховуючи, що строк виконання відповідачем свого зобов'язання за Договором щодо повернення майна настав, але останнім не виконаний, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розмір неустойки за порушення зобов'язання орендаря щодо повернення майна встановлений частиною другою ст.785 Цивільного кодексу України в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як свідчить наявний в матеріалах справи розрахунок позовних вимог, наданий позивачем, неустойка за порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення орендованого майна позивачем нараховується за період з 01.01.2015 по 01.08.2016 року, що відповідає умовам Договору та чинному законодавству.

Перевіривши розрахунок суми неустойки судом встановлено, що здійснений він у відповідності до Методики розрахунку і використання орендної плати, а тому є обґрунтованим. З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 427626,16 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Разом з тим, щодо заперечень відповідача стосовно невідповідності розрахунку заборгованості дійсним обставинам справи, зокрема відсутності у відповідача заборгованості за період з січня 2015 по березень 2015 включно, суд вважає за необхідне зазначити, що в ході перевірки наданого позивачем розрахунку заборгованості судом встановлено, що останній здійснено з урахуванням часткових оплат ПАТ «Укртелеком» орендної плати.

Крім того, твердження відповідача про те, що обов'язок орендаря зі сплати орендної плати та інших передбачених договором платежів та штрафних санкцій виникає у останнього після підписання акта приймання-передачі орендованого приміщення, не приймається судом до уваги, оскільки є вільним трактуванням відповідача норм договору на свою користь. Аналіз змісту пункту 6.2 Договору свідчить про те, що сторони визначили період сплати орендної плати до дати фактичної передачі майна орендодавцю. Згідно положень норм законодавства та умов договору, орендар зобов'язаний здійснювати орендну плату та інші платежі щомісяця, при цьому підписання акта приймання-передачі майна при його поверненні лише встановлює закінчення періоду за який підлягає внесенню орендна плата. Відсутність акта приймання-передачі майна не звільняє орендаря від обов'язку вносити орендну плату за весь час фактичного користування майном.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо відсутності підстав для стягнення з нього вартості наданих комунальних послуг у зв'язку з тим, що порядок і розмір вартості таких послуг регулюється окремим договором між сторонами і вказана вимога є предметом окремого позову з огляду на те, що, згідно пояснень представника позивача таких договір припинив свою дію у зв'язку із закінченням договору оренди, в той час, як обов'язок сплати фактично спожитих комунальних послуг орендарем за весь час фактичного користування майном встановлено умовами договору оренди та нормами Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій». Позивачем надано розрахунок спожитих відповідачем житлово-комунальних послуг, який відповідачем не заперечується.

Разом з тим, стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За приписами ч.4 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Положеннями п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відтак, враховуючи наведені відповідачем обставини, в обґрунтування свого клопотання, суд не вбачає підстав для зменшення нарахованої позивачем суми неустойки.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача, що зменшення розміру неустойки є правом суду, а не його обов'язком, що ґрунтується на наявності виняткових обставин та доведеності відповідачем такого клопотання.

Додатково, щодо неможливості швидкого звільнення орендованого приміщення відповідачем у зв'язку з необхідністю перенесення обладнання, перепідключення зазначеного обладнання та відсутності у зв'язку з цим вини відповідача у неможливості звільнення приміщення, суд зазначає, що наданий відповідачем план заходів по перенесенню обладнання зі спірного об'єкта відповідачем розроблено та затверджено лише у грудні 2014 року, тоді, як обов'язок звільнити приміщення у зв'язку із закінченням дії договору оренди виник ще у лютому 2013 року.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, або на підтвердження факту передачі орендованого приміщення орендодавцю.

На підставі положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрателеком» (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) на користь Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02105, м. Київ, просп. Миру, буд. 6-А; ідентифікаційний код 37397216) 217803 (двісті сімнадцять тисяч вісімсот три) грн. 18 коп. заборгованості, 427626 (чотириста двадцять сім тисяч шістсот двадцять шість) грн. 16 коп. неустойки.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрателеком» (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м.Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний код 02910019) витрати зі сплати судового збору в сумі 9682 (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 12.12.2016

Суддя Я.В. Маринченко