Рішення № 63403250, 06.12.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.12.2016 Справа №905/2692/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,

до відповідача, Дочірнього підприємства «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Слов'янськ Донецької області, ЄДРПОУ 30708792,

про стягнення 7499319,23 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 03.11.2016р. по 01.12.2016р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №51юр-500/16 від 22.08.2016р. до Дочірнього підприємства «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення 7499319,23 грн., у тому числі: боргу за активну електроенергію, у розмірі 4933944,07 грн., спожиту за період з жовтня 2014р. по лютий 2016р., боргу за реактивну електроенергію у розмірі 66541,93 грн., спожиту за період з жовтня 2014р. по травень 2016р., суми 3% річних у розмірі 171869,74 грн., нарахованих у період з 01.07.2015р. по 30.06.2016р., за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої в січні травні 2014р., серпні 2014р. травні 2016р. та за несвоєчасне виконання грошового зобовязання по оплаті реактивної електроенергії, спожитої в січні травні 2014р., серпні 2014р. травні 2016р., суми інфляційних у розмірі 969774,60 грн., нарахованих з 01.07.2015р. по 30.06.2016р., за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної та реактивної електроенергії спожитої в січні травні 2014р., серпні 2014р. квітні 2016р., суми пені у розмірі 1357188,89 грн., нарахованої з 14.11.2014р. по 30.06.2016р., за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної та реактивної електроенергії спожитої в січні травні 2014р., серпні 2014р. травні 2016р.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2692/16 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 20.09.2016р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/2692/16.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору про постачання електричної енергії №4144 від 09.10.2006р. із відповідачем, невиконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості активної електроенергії по рахункам за жовтень 2014р.-лютий 2016р. та реактивної електроенергії по рахункам за жовтень 2014р.-травень 2016р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування пені та 3% річних за зобовязаннями січня травня, серпня 2014р.-травня 2016р., а також інфляційних витрат за зобовязаннями січня травня, серпня 2014р.-квітня 2016р.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок заявлених позовних вимог, у копіях: договір про постачання електричної енергії №4144 від 09.10.2006р. із протоколом розбіжностей та додатками №5 «Порядок розрахунків», №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до нього; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень 2014р. - травень 2016р.; рахунки за електроенергію №30/4144 за січень 2014р.-лютий 2016р.; рахунки за реактивну електроенергію №30/4144 за січень 2014р. січень 2015р.; рахунки за послуги по перетіканню реактивної енергії за лютий-вересень 2015р., рахунки за послуги по компенсації перетікання реактивної енергії за жовтень 2015р.-травень 2016р.; листи №4097 від 03.11.2014р., №4655 від 27.11.2014р., №5237 від 29.12.2014р., №265 від 28.01.2015р., №684 від 03.03.2015р., №1016 від 27.3.2015р., №1463 від 29.04.2015р., №1958 від 26.05.2015р., №2802 від 26.06.2015р., №3124 від 28.07.2015р., №3637 від 28.08.2015р., №4563 від 29.09.2015р., №б/н від 30.10.2015р., №6952 від 27.11.2015р., №7374 від 29.12.2015р., №281 від 27.01.2016р., №796 від 26.02.2016р., №1229 від 30.03.2016р.; рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, датовані 06.11.2014р., 03.12.2014р., 05.01.2015р., 03.02.2015р., 10.03.2015р., 01.04.2015р., 12.05.2015р., 29.05.2015р., 09.07.2015р., 03.08.2015р., 02.09.2015р., 02.10.2015р., 03.11.2015р., 02.12.2015р., 05.01.2016р., 02.02.2016р., 10.03.2016р., 06.04.2016р.; протокол засідання комісії по спірним питанням №2921 від 15.04.2016р., виписки по рахунку за 22.06.2016р., за 11.03.2014р., за 30.01.2014р., за 20.02.2014р., за 24.04.2014р., за 02.10.2014р., за 24.10.2014р., за 18.11.2014р., за 10.12.2014р., за 27.03.2015р., за 15.05.2015р., за 22.06.2015р., за 14.07.2015р., за 20.08.2015р., за 25.09.2015р., за 29.10.2015р., за 20.11.2015р., за 08.12.2015р., за 16.02.2016р.; довіреності на представників відповідача та позивача, документи, що підтверджують правовий статус підприємства відповідача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику».

11.10.2016р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано письмові пояснення б/н від 10.10.2016р., у яких надано інформацію про встановлення тарифу для вартості спірної електроенергії в розмірі визначеному у відповідних рахунках та актах прийому-передачі; повідомлено про відсутність відомостей про наявність на розгляді у іншого судді даних позовних вимог.

До пояснень додано у копіях: документи, що підтверджують правовий статус підприємства, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, датовані 12.04.2015р., 10.03.2015р., лист ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» №1463 від 29.04.2015р. на адресу директора ДП «СКРЦ «Словянський курорт», лист ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» №684 від 03.03.2015р. на адресу директора ДП «СКРЦ «Словянський курорт», протокол засідання комісії зі спірних питань №2921 від 15.04.2016р.

03.11.2016р. відповідачем через канцелярію суду подано клопотання №10юк/1046 від 02.11.2016р. про залучення у справу, в якості третіх осіб, КЕВ м.Харків та КЕВ м.Луганськ, до якого додано у копіях: договір позички №17 від 05.01.2016р. разом із актом приймання-передачі майна №б/н від 05.01.2016р. та додатковими угодами №1 від 14.02.2016р., №2 від 24.03.2016р., №3 від 29.04.2016р., №4 від 30.05.2016р., №5 від 29.06.2016р., №6 від 29.07.2016р., №7 від 30.08.2016р., №8 від 29.09.2016р.; договір позички №2 від 20.02.2015р. разом із актом приймання-передачі майна №б/н від 20.02.2015р. та додатковою угодою №2 від 30.06.2015р.; договір позички №178 від 26.08.2014р. разом із актом виконаних робіт №1 б/д, договір про відшкодування вартості спожитої електричної енергії №20 від 16.09.2014р., договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію №2 від 20.02.2015р. разом із додатком «Договірні величини споживання електричної енергії» та додатковими угодами №б/н б/д, №2 від 29.06.2015р., №3 від 23.10.2015р.; договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію №11 від 15.01.2016р. разом із додатковими угодами №1 б/д, №2 від 11.04.2016р., №3 б/д, №4 б/д, №5 б/д, №6 б/д, №7 б/д, №7/1 б/д, №8 від 15.08.2016р., №7/6 б/д, №9 б/д, №10 б/д, №11 б/д, №12 б/д; лист №192 від 23.09.2014р.

03.11.2016р. відповідачем надано клопотання №10юк/1047 від 02.11.2016р. про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних витрат на 50%, до якого додано у копіях: баланс (звіт про фінансовий стан) за 9 місяців 2016р., звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2016р., вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1342-25 від 14.09.2016р., сертифікати (висновки) №2370, №2345 про настання обставин непереборної сили вих.№6644/05-4 від 29.12.2014р. та вих.№6598/05-4 від 26.12.2014р. відповідно, рішення господарського суду Донецької області від 23.11.2015р. по справі №905/2251/15, від 08.07.2015р. по справі №908/3221/15.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.11.2016р. продовжено строк розгляду спору по справі №905/2692/16 на 15 днів по 06.12.2016р. в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявності відповідного клопотання відповідача, та відображено про відмову у задоволенні клопотання відповідача №10юк/1046 від 02.11.2016р. про залучення у справу, в якості третіх осіб, КЕВ м.Харків та КЕВ м.Луганськ.

30.11.2016р. представником відповідача електронною поштою надіслано копію клопотання вих. №10юк/1175 від 30.11.2016р. про відмову позивачу в стягненні пені в повному обсязі, зменшення розміру інфляційної різниці і 3% річних на 50%, до якого додано у копіях: баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.10.2016р., вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю 1342 25 від 14.09.2016р., звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2016р., лист військової частини №192 від 23.09.2014р. на адресу генерального директора ДП «СКРЦ «Словянський курорт» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», повідомлення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики України №1/6 802/07 від 08.11.2016р. про визнання торгів такими, що не відбулися, рішення господарського суду Донецької області від 08.07.2015р. по справі №908/3221/15, від 23.11.2015р. по справі №905/2251/15, сертифікат (висновок) №2370 Торгово промислової палати України про настання обставин непереборної сили №6644/05 4 від 29.12.2014р.

06.12.2016р. позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано письмові пояснення б/н б/д, у яких зазначено, що відповідно до протоколу комісії №2921 від 15.04.2016р. знята сума нарахувань за реактивну електричну енергію за період жовтень 2014р.-березень 2016р. (по кожному місяцю окремо), враховуючи те, що таке рішення було прийняте у квітні 2016р., то рахунок по реактивній електроенергії за квітень 2016р. було надано Споживачу з урахуванням сум, які були зняті з нарахування відповідно до протоколу за попередні періоди, відповідачем цей рахунок не оплачено. Відтак, позивач просить стягнути суму боргу за реактивну електроенергію за період жовтень 2014р.-березень 2016р. вже за мінусом сум, які було знято з нарахування відповідно до протоколу, а за період квітень-травень 2016р. у повному обсязі за фактично спожиту електроенергію, тобто фактична сума по реактивній електроенергії за квітень 2016р., яку повинен сплатити відповідач 3701,04 грн.

Також 06.12.2016р. надано заперечення б/н б/д, у яких просить відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, посилаючись на власне вкрай тяжке фінансово-економічне становище; підкреслено те, що розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, не перевищує розміру збитків, які поніс позивач; зазначено, що прийняття судом рішення про зменшення розміру пені може призвести до порушення прав енергогенеруючих компаній та підприємства, яке здійснює централізоване диспетчерське управління обєднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, на отримання у кожному розрахунковому періоді (місяці) оплати вартості електричної енергії та послуг, закуплених у цьому періоді оптовим постачальником електричної енергії та завдати збитки усім членам оптового ринку електроенергії; зауважено, що при розгляді судом клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені, необхідно залучити до участі у справі енергогенеруючі компанії та підприємство, яке здійснює централізоване диспетчерське управління обєднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами.

До заперечення додано у копіях: звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за січень червень 2016р., протокол врегулювання розбіжностей від 15.11.2006р. до договору №4144 від 09.10.2006р. про постачання електричної енергії, протокол розбіжностей до договору на поставку електроенергії №4144.

Представник позивача у судовому засіданні 06.12.2016р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 06.12.2016р. не зявився, причин неявки не повідомив, витребувані судом документи у повному обсязі не надав. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом звязку) відповідних доказів до суду, за цих підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

09.10.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (нині- Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» згідно змін до статуту) (далі-Постачальник) та Дочірнім підприємством «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі-Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №4144, за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 3788 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2006р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5 договору).

Відповідно до протоколу розбіжностей та протоколу врегулювання розбіжностей до договору п.9.5 прийнято у наступній редакції: «Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007р.».

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах, що ними не заперечується.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

За умовами вказаного договору Постачальник, зокрема, зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товарної продукції в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 Договору; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання на межах, визначених додатком №4 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» до цього договору; із дотриманням на межі балансової належності Постачальника граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (п.2.2.2 договору), а Споживач зобов'язався, зокрема, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатка №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та додатка №5 «Порядок розрахунків» до цього договору (п.2.3.4 договору) та здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до цього договору (п.2.3.5 договору).

Пунктом 1 додатку №5 «Порядок розрахунків» до означеного правочину розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа місяця до 24 годин останнього числа поточного місяця.

Відповідно до п.9 вказаного додатку №5, порядок зняття показів реактивних розрахункових приладів обліку та розрахунку плати за перетікання реактивної електроенергії обумовлюється додатками №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» і №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до договору. За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок для здійснення плати за перетікання реактивної електроенергії.

Відповідно до п.10 додатку №5 «Порядок розрахунків» до договору розрахунки за активну електричну енергію, в тому числі за обсяги недорахованої електричної енергії, визначеної на підставі акта порушень Споживачем ПКЕЕ, за перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та потужності і перетікання реактивної електричної енергії здійснюються Споживачем грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

За дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на рахунок Постачальника електричної енергії.

Споживачу для оплати рахунки Постачальник може направляти поштою рекомендованим листом, нарочним або віддавать уповноваженому представник Споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою Постачальника журналі.

При направленні рахунку нарочним Споживач зобовязаний під розпис на супровідному листі Постачальника прийняти рахунок.

За визначенням п.5 означеного додатку до договору сума платежу при остаточному розрахунку визначається виходячи з тарифів, що діяли на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу, згідно даних оформленого між Постачальником та Споживачем «Акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)» (додаток №10 до договору) та інших умов договору, з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Матеріали справи містять акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), зокрема, за жовтень 2014р. - травень 2016р., що підписані сторонами та скріплені печатками.

З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу виставлені рахунки за спожиту ним енергію відповідно до договору про постачання електричної енергії №4144 від 09.10.2006р., у визначений спірний період.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п.6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп.2 п.10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачеві за період з жовтня 2014р. по лютий 2016р. активної електричної енергії у обсязі 6055770 кВт/год на загальну суму 8395236,49 грн. та з жовтня 2014р. по травень 2016р. реактивної електричної енергії у обсязі 2013203 кВАр/год на загальну суму 66541,93 грн., а відповідач її прийняв без заперечень, що підтверджується відповідними актами прийняття-передавання електроенергії.

Рахунок на оплату:

спожитої у жовтні 2014р. активної електроенергії на суму 241450,96 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 2418,59 грн. отримано відповідачем 06.11.2014р.;

спожитої у листопаді 2014р. активної електроенергії на суму 439335,19 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 1971,53 грн. отримано відповідачем 03.12.2014р.;

спожитої у грудні 2014р. активної електроенергії на суму 551520,84 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 2021,84 грн. отримано відповідачем 05.01.2015р.;

спожитої у січні 2015р. активної електроенергії на суму 572112,35 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 5867,17 грн. отримано відповідачем 03.02.2015р.;

спожитої у лютому 2015р. активної електроенергії на суму 541597,15 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 1346,22 грн. отримано відповідачем 10.03.2015р.;

спожитої у березні 2015р. активної електроенергії на суму 477064,81 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 2848,05 грн. отримано відповідачем 01.04.2015р.;

спожитої у квітні 2015р. активної електроенергії на суму 428894,08 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 1959,88 грн. отримано відповідачем 12.05.2015р.;

спожитої у травні 2015р. активної електроенергії на суму 242516,45 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 2367,07 грн. отримано відповідачем 29.05.2015р.;

спожитої у червні 2015р. активної електроенергії на суму 251765,24 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 3422,32 грн. отримано відповідачем 09.07.2015р.;

спожитої у липні 2015р. активної електроенергії на суму 321946,18 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 4172,98 грн. отримано відповідачем 03.08.2015р.;

спожитої у серпні 2015р. активної електроенергії на суму 391554,30 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 4905,64 грн. отримано відповідачем 02.09.2015р.;

спожитої у вересні 2015р. активної електроенергії на суму 350456,21 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 3906,34 грн. отримано відповідачем 02.10.2015р.;

спожитої у жовтні 2015р. активної електроенергії на суму 450124,43 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 2936,15 грн. отримано відповідачем 03.11.2015р.;

спожитої у листопаді 2015р. активної електроенергії на суму 791357,82 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 3390,61 грн. отримано відповідачем 02.12.2015р.;

спожитої у грудні 2015р. активної електроенергії на суму 772714,78 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 4371,18 грн. отримано відповідачем 05.01.2016р.;

спожитої у січні 2016р. активної електроенергії на суму 784848,98 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 3990,24 грн. отримано відповідачем 02.02.2016р.;

спожитої у лютому 2016р. активної електроенергії на суму 785976,72 грн. та послуг з перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 4054,67 грн. отримано відповідачем 10.03.2016р.;

перетікання реактивної електроенергії у березні 2016р. на суму 4315,18 грн. отриманий відповідачем 06.04.2016р., про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, датовані 06.11.2014р., 03.12.2014р., 05.01.2015р., 03.02.2015р., 10.03.2015р., 01.04.2015р., 12.05.2015р., 29.05.2015р., 09.07.2015р., 03.08.2015р., 02.09.2015р., 02.10.2015р., 03.11.2015р., 02.12.2015р., 05.01.2016р., 02.02.2016р., 10.03.2016р., 06.04.2016р.

Рахунок на оплату:

перетікання реактивної електроенергії у квітні 2016р. на суму 2353,18 грн. отриманий відповідачем 27.04.2016р.;

перетікання реактивної електроенергії у травні 2016р. на суму 3923,09 грн. отриманий відповідачем 26.05.2016р., про що свідчать відповідні відмітки на цих документах.

Повноваження осіб, що здійснили приймання перелічених документів від імені Дочірнього підприємства «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» підтверджено довіреностями останнього №б/н від 28.12.2015р. та №б/н від 28.12.2015р.

Одночасно слід зазначити, що 15.04.2016р. відбулось засідання комісії зі спірних питань Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», яке оформлено протоколом №2921, у якому було вирішено за договором №4144 ГП «СКРЦ Словянський курорт» за період з жовтня 2014р. по березень 2016р. помісячно виконувати сторнування з активної електроенергії: в обсязі 645784 кВт/год на суму 909828,75 грн. з ПДВ, реактивної енергії: в обсязі 42458 кВАр/год на суму 1324,75 грн. з ПДВ та надбавки на суму 23,11 грн. з ПДВ. Сторнування внести у базу даних з урахуванням ознаки «впливає на заборгованість минулих періодів».

Як вказує позивач у поясненнях б/н б/д, на підставі цього протоколу відповідачу була знята сума нарахувань за реактивну електричну енергію за період жовтень 2014р.-березень 2016р. (по кожному місяцю окремо), враховуючи те, що таке рішення було прийняте у квітні 2016р., то рахунок по реактивній електроенергії за квітень 2016р. було надано Споживачу з урахуванням сум, які були зняті з нарахування відповідно до протоколу за попередні періоди; відповідачем цей рахунок не оплачено; відтак, позивач просить стягнути суму боргу за реактивну електроенергію за період жовтень 2014р.-березень 2016р. вже за мінусом сум, які було знято з нарахування відповідно до протоколу, а за період квітень-травень 2016р. у повному обсязі за фактично спожиту електроенергію, тобто фактична сума по реактивній електроенергії за квітень 2016р., яку повинен сплатити відповідач 3701,04 грн.

Заперечень відповідача з цього приводу не надано.

З огляду на таке та беручи до уваги фактичні обставини справи, вищенаведені пояснення прийняті судом та рахується сума по реактивній електроенергії за квітень 2016р. у розмірі 3701,04 грн., сторнування з активної електроенергії за період жовтень 2014р.-лютий 2016р. у сумі 856292,42 грн.

Відтак, сума боргу, з урахуванням протоколу засідання комісії по спірним питанням №2921 від 15.04.2016р., за період з жовтня 2014р. по лютий 2016р. активної електричної енергії, становить 7538944,07 грн. та з жовтня 2014р. по травень 2016р. реактивної електричної енергії 66541,93 грн.

Відповідно до п.10 додатку №5 «Порядок розрахунків» до договору розрахунки за активну електричну енергію, в тому числі за обсяги недорахованої електричної енергії, визначеної на підставі акта порушень Споживачем ПКЕЕ, за перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та потужності і перетікання реактивної електричної енергії здійснюються Споживачем грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Одночасно п.6.11 ПКЕЕ встановлено, що тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

Відтак, означене положення додатку №5 до договору не суперечить приписам чинного законодавства у сфері спірних правовідносин.

Приймаючи до уваги викладені обставини та означені вище умови оплати, розрахунок відповідачем за перетікання реактивної електроенергії та отриману активну електроенергію повинно бути вчинено у термін протягом 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Тобто, сплата за зобов'язанням жовтня 2014р. повинна бути здійснена: не пізніше 13.11.2014р.;

листопада 2014р. - не пізніше 10.12.2014р.;

грудня 2014р. - не пізніше 13.01.2015р.;

січня 2015р. - не пізніше 10.02.2015р.;

лютого 2015р. - не пізніше 17.03.2015р.;

березня 2015р. - не пізніше 08.04.2015р.;

квітня 2015р. - не пізніше 19.05.2015р.;

травня 2015р. - не пізніше 08.06.2015р.;

червня 2015р. - не пізніше 16.07.2015р.;

липня 2015р. - не пізніше 10.08.2015р.;

серпня 2015р. - не пізніше 09.09.2015р.;

вересня 2015р. - не пізніше 09.10.2015р.;

жовтня 2015р. - не пізніше 10.11.2015р.;

листопада 2015р. - не пізніше 09.12.2015р.;

грудня 2015р. не пізніше 14.01.2016р.;

січня 2016р. - не пізніше 09.02.2016р.;

лютого 2016р. - не пізніше 16.03.2016р.;

березня 2016р. - не пізніше 13.04.2016р.;

квітня 2016р. - не пізніше 05.05.2016р.;

травня 2016р. - не пізніше 02.06.2016р.

Разом з цим, відповідач розрахунки за спожиту активну та перетікання реактивної електроенергії у визначений спірний період у повному обсязі та належним чином не здійснив, у зв'язку з чим порушив строки обумовлені сторонами у договорі.

Приймаючи до уваги відомості представлені позивачем, що не спростовані у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, відповідач частково розрахувався за поставлену у спірний період активну електроенергію, у звязку з чим у нього утворилась заборгованість за активну електроенергію спожиту у жовтні 2014р.-лютому 2016р. в розмірі 4933944,07 грн. та заборгованість з послуг по перетіканню реактивної електроенергії в жовтні 2014р. травні 2016р. в розмірі 66541,93 грн.

Так, приймаючи до уваги викладені обставини справи, вбачається, що позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо поставки активної електроенергії за спірним правочином протягом жовтня 2014р.-лютого 2016р., а також послуг з перетікання реактивної електроенергії протягом жовтня 2014р. травня 2016р. вартістю у вищенаведених розмірах та невиконання відповідачем в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошового зобов'язання з оплати отриманої активної електроенергії в сумі 4933944,07 грн. та реактивної електроенергії в розмірі 66541,93 грн. у встановлені договором строки.

Відповідачем доказів, що свідчать про сплату цієї суми заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення сум основного боргу у повному обсязі.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.10 додатку №5 до договору встановлено, що за дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на рахунок Постачальника електричної енергії.

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання становить 969774,60 грн. (нарахування здійснено загалом у період з 01.12.2014р. по 30.06.2016р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії за березень-травень, серпень 2014р.жовтень 2014р.-квітень 2016р., виходячи з суми боргу (за кожним зобовязанням місяця), що існувала на перший день місяця, в якому платіж мав бути здійснений і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція/дефляція, та у період з 01.07.2015р. по 30.06.2016р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за січень-травень, серпень 2014р.-лютий 2016р. у такий самий спосіб). Враховано часткові оплати;

3% річних 171869,74 грн. (фактично нараховані загалом за період з 14.11.2014р. по 30.06.2016р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії за період березень-травень, серпень 2014р. - травень 2016р., та за період з 14.11.2014р. по 30.06.2016р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за період січень-травень, серпень 2014р. - лютий 2016р. щодо кожної із сум та у проміжку часу відносно них згідно наданого розрахунку, не включаючи день фактичної сплати). Враховано часткові оплати.

За приписами ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Таким чином, застосований позивачем розрахунок інфляційних витрат суперечить вищевикладеним приписам постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями), і тому є не вірним та не може бути прийнятий для нарахування цих вимог.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог встановлено невідповідність визначеного позивачем періоду прострочення дійсному, з огляду на що здійснив перерахунок інфляційних витрат та 3% річних, з дотриманням приписів постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» №14 від 17.12.2013р., суд дійшов висновку про розмір інфляційних витрат у сумі 841278,16 грн. та 3% у загальному розмірі 171976,79 грн.

Пунктом 4.2.1 договору визначено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 «Порядок розрахунків» до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 1357188,89 грн. (фактично нараховані загалом за період з 14.11.2014р. по 30.06.2016р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії за період жовтень 2014р. - травень 2016р., та за період з 14.11.2014р. по 30.06.2016р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за період січень-жовтень 2014р. - лютий 2016р. щодо кожної із сум та у проміжку часу відносно них згідно наданого розрахунку, не включаючи день фактичної сплати, із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України). Враховано часткові оплати.

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог, з урахуванням встановленого вище, суд встановив, що їх загальний розмір становить суму 1358097,88 грн., що є більшою, ніж заявлено до стягнення.

Одночасно відповідач у клопотанні просить відмовити у стягненні пені у повному обсязі, зменшити розмір інфляційних витрат та 3% річних на 50%, посилаючись на наявність форс-мажорних обставин, зауважує на край важкому фінансовому становищі підприємства, що здійснює господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції; вказано, що сплата пені, 3% річних та інфляційнох різниці фактично може бути здійснена виключно за рахунок прибутку підприємства, тому що ці витрати не віднесені на собівартість санаторно-курортної путівки, однак, на протязі 2014-2016 років відповідач несе збитки, що згідно фінансового звіту за 9 місяців 2016р. склали 5,2 млн. грн., також збитковими були і попередні роки. Враховуючи вищезазначене та важке становище відповідача, застосовані пеня, інфляційна різниця та 3% річних ляжуть непомірним грузом на платіжні можливості Слов'янського курорту.

Стосовно викладених підстав зменшення розміру інфляційних витрат та 3% річних на 50% слід зазначити таке.

Останні не можна розцінювати, як підставу для звільнення від сплати нарахованих згідно ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційних витрат, адже не є відповідальністю за своєю правовою природою повязаною з виною боржника.

У ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних та інфляційні витрати є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобовязання, адже виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням зокрема процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (п.2.).

Означене встановлено Верховним судом України у Постанові від 12.12.2011р. (Про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 02.08.2011р. у справі №07/238-10), та вказано, що зокрема 3% річних нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Отже, законодавець не повязує застосування ст.625 Цивільного кодексу України із наявністю чи відсутністю вини боржника, тобто виходячи із суті 3% річних та інфляційних витрат, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання незалежно від того, виникла така неможливість за наявності його вини чи випадково, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника на весь розмір суми, належної до сплати кредиторові.

Зважаючи на викладене, відсутність вини у невиконанні зобовязань з оплати вартості активної електроенергії за жовтень 2014р.-лютий 2016р. та реактивної електроенергії за жовтень 2014р.-травень 2016р., наявність форс-мажорних обставин не є підставою для зменшення даних позовних вимог на 50%.

До того ж слід зауважити на приписах ст.42 Господарського кодексу України, відповідно до яких субєкти господарювання самостійно, на власний ризик здійснюють господарську діяльність, і, з відсиланням на положення п.1 ст.625 Цивільного кодексу України, не звільняються від відповідальності за неможливість виконання ними грошового зобовязання.

Відтак, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення з Дочірнього підприємства «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» підлягають задоволенню частково щодо стягнення інфляційних витрат у сумі встановленій судом та 3% річних - у межах позовних вимог, тобто у сумі визначеній позивачем, адже за розрахунком суду їх загальний розмір становить суму більшу, ніж заявлено до стягнення, а саме 3% річних у розмірі 1357188,89 грн., інфляційні витрати 841278,16 грн.

Стосовно вимоги щодо відмови у стягненні пені слід зазначити таке.

За висновками суду, оцінивши надані сторонами докази у сукупності із обєктивними обставинами складної ситуації у державі та економічного її становища, сферу та специфіку діяльності підприємства відповідача, період, за який виник борг на який нараховано штрафні санкції, ступень вини відповідача, часткове погашення суми основного боргу, загальний розмір нарахованих сум у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України, перенасиченість грошовими вимогами позивача, враховуючи положення ст.129 Конституції України, та обставини, на які посилається відповідач у своєму зверненні, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про наявність обставин, які є підставою для задоволення цього клопотання частково.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру цієї санкції.

Матеріали справи свідчать про те, що було порушено господарське зобовязання, наслідки чого передбачені умовами п.4.2.1 договору, а саме застосування позивачем пені.

Розмір пені, на стягненні якого наполягає позивач становить 1357188,89 грн.

Частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до пп.3.17.4. п.3.17 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» «вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо».

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про їх зменшення. При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків порушенням зобов'язання відповідачем.

У п.3.2 рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013р. зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Відтак, суд, враховуючи заперечення позивача №б/н б/н, зменшує розмір суми пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, від розмірузаявленого Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» на 50%, тобто до 678594,44грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на таке, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, у частині стягнення з Дочірнього підприємства «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Слов'янськ Донецької області, пені підлягають задоволенню частково, у сумі встановленої судом.

Судові витрати в цій частині, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, до Дочірнього підприємства «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення 7499319,23 грн., у тому числі: боргу за активну електроенергію, у розмірі 4933944,07 грн., спожиту за період з жовтня 2014р. по лютий 2016р., боргу за реактивну електроенергію у розмірі 66541,93 грн., спожиту за період з жовтня 2014р. по травень 2016р., суми 3% річних у розмірі 171869,74 грн., нарахованих у період з 01.07.2015р. по 30.06.2016р., за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої в січні травні 2014р., серпні 2014р. травні 2016р. та за несвоєчасне виконання грошового зобовязання по оплаті реактивної електроенергії, спожитої в січні травні 2014р., серпні 2014р. травні 2016р., суми інфляційних у розмірі 969774,60 грн., нарахованих з 01.07.2015р. по 30.06.2016р., за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної та реактивної електроенергії спожитої в січні травні 2014р., серпні 2014р. квітні 2016р., суми пені у розмірі 1357188,89 грн., нарахованої з 14.11.2014р. по 30.06.2016р., за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної та реактивної електроенергії спожитої в січні травні 2014р., серпні 2014р. травні 2016р., задовольнити частково.

2. Зменшити розмір стягуваної суми пені до 678594,44 грн.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» Закритого акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (84110, Донецька область, м.Словянськ, вул.Пушкінська, б.2, ЄДРПОУ 30708792, банківські реквізити не вазано) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, 8, адреса для листування: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Войніч, 2, ЄДРПОУ 00131268, банківські реквізити не зазначено) 6692228,34грн., у тому числі 4933944,07 грн. боргу за активну електроенергію, 66541,93 грн. боргу за реактивну електроенергію, 171869,74 грн. суми 3% річних, 841278,16 грн. інфляційних витрат та 678594,44 грн. пені, а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 110562,34 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. В судовому засіданні 06.12.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2016р.

Суддя О.В. Кротінова