Рішення № 63403011, 08.12.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.2016 Справа № 904/8985/16За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Нікопольський ремонтний завод", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 238 800 грн. 87 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 13.05.2014р. №14-127;

ОСОБА_2 - представник, дов. від 18.04.2014р. №14-109 (був присутній у судовому засіданні 22.11.2016р.);

від відповідача: ОСОБА_3 представник, дов. від 26.08.2016р. №15.

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву до 08.12.2016р.

Позивач просить стягнути з відповідача 238 800 грн. 87 коп., що складає 112 168 грн. 02 коп. - пені, 54 829 грн. 80 коп. - штрафу, 5 608 грн. 40 коп. - 3% річних та 66 194 грн. 65 коп. - інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язань з оплати природного газу, поставленого відповідно до умов Договору від 24.12.2014р. №403/15-ПР купівлі-продажу природного газу.

Відповідач у відзиві до позовної заяви (вх. №72311/16 від 24.11.2016р.) не заперечує проти позовної заяви, але просить суму пені, інфляційних збитків, 3% річних, штрафу та судового збору, що підлягає стягненню, розстрочити строком на 3 місяці рівними платежами, посилаючись на те, що: - ПрАТ "НРЗ" ніколи не ухилялось від виконання своїх зобов'язань та здійснювало всі можливі заходи для їх виконання; - на сьогоднішній час підприємство знаходиться у скрутному становищі у зв'язку з нестабільною та складною політичною та економічною ситуацією в країні; - стягнення з відповідача усієї суми боргу не тільки ускладнить фінансовий стан завод, і, як наслідок, призведе до неможливості виплат не лише зарплати працівникам та сплати податків до бюджету, а й ускладнить попередню сплату, згідно з умовами договору на закупівлю природного газу у позивача, що призведе до нових позовів та штрафних санкцій.

Також у додатку до відзиву до позовної заяви (вх. №74981/16 від 06.12.2016р.) відповідач просить зменшити розмір штрафу до 1 грн. та пені до 1 грн., як непомірно великих по відношенню до спричинених збитків, а також повідомляє про те, що: - пред'явлений до стягнення розмір неустойки є непомірно великим; - станом на момент звернення до суду заборгованості не існувало (зобов'язання виконано у добровільному порядку та у повному обсязі); - період прострочення є незначним; - в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження збитків, які зазнав позивач через несвоєчасне виконання грошового зобов'язання і відомостей щодо його майнового стану; - зазначені нарахування мають постійний характер, внаслідок чого неустойка перетворюється на джерело невиправданих додаткових прибутків для позивача та додаткове фінансове навантаження для відповідача, що не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності та розумності, а отже у таких випадках суд має право її зменшувати.

Крім того, в уточненнях до відзиву до позовної заяви (вх. №75436/16 від 07.12.2016р.), які надійшли засобами електронного зв'язку, відповідач просить стягнути інфляційні нарахування з урахуванням контррозрахунку відповідача та 3% річних, зменшити суму штрафу до 1 грн. і пені до 1 грн., та не розглядати клопотання у прохальній частині відзиву щодо надання розстрочки. В обґрунтування здійсненого контр розрахунку інфляційних нарахувань відповідач зазначає, що: - згідно пункту 6.1 Договору купівлі продажу природного газу 40/15-ПР остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу; - індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; - якщо термін прострочення виконання боржником грошового зобов'язання становить менше ніж місяць, то індекс інфляції при визначенні заборгованості не нараховується.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2014р. між позивачем - Національною акціонерною компанією Нафтогаз України, як продавцем, та відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Нікопольський ремонтний завод", як покупцем, було укладено договір №403/15-ПР купівлі-продажу природного газу (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі газ), на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб; покупець є кінцевим споживачем (пункт 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 605,0 тис. куб.м, у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб.м): у січні 50,0 тис. куб.м, у лютому 50,0 тис. куб.м, у березні 50,0 тис. куб.м, у квітні 50,0 тис. куб.м, у травні 45,0 тис.куб.м, у червні 50,0 тис. куб.м, у липні 45,0 тис.куб.м, у серпні 45,0 тис.куб.м, у вересні 50,0 тис. куб.м, у жовтні 55 тис. куб.м, у листопаді 55,0 тис. куб.м та у грудні 60,0 тис. куб.м.

Згідно пункту 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу; обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Відповідно до пункту 5.2 Договору ціна за 1000 куб.м природного газу становить 6 434 грн. 60 коп. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того ПДВ 20% - 1 268 грн. 72 коп., всього з ПДВ 7 612 грн. 32 коп.

В подальшому у зв'язку зі зміною вартості газу сторонами згідно додаткових угод від 27.02.2015р. №1, від 27.03.2015р. №2, від 10.04.2015р. №3, від 12.05.2015р. №4, від 08.06.2015р. №5, від 08.10.2015р. №6, від 22.10.2015р. №7, від 25.11.2015р. №10 до пункту 5.2 Договору вносилися, зокрема, наступні зміни щодо ціни газу з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання:

- з 01.02.2015р. - до сплати за 1000 куб.м - 6 139 грн. 60 коп., крім того ПДВ 20% - 1 227 грн. 92 коп., всього з ПДВ 7 367 грн. 52 коп.;

- з 01.03.2015р. - до сплати за 1000 куб.м - 9 403 грн. 60 коп., крім того ПДВ 20% - 1 880 грн. 72 коп., всього з ПДВ 11 284 грн. 32 коп.;

- з 01.04.2015р. - до сплати за 1000 куб.м - 7 959 грн. 10 коп., крім того ПДВ 20% - 1 591 грн. 82 коп., всього з ПДВ 9 550 грн. 92 коп.;

- з 01.05.2015р. - до сплати за 1000 куб.м - 7 561 грн. 30 коп., крім того ПДВ 20% - 1 512 грн. 26 коп., всього з ПДВ 9 073 грн. 56 коп.;

- з 01.06.2015р. та з 01.10.2015р. по 31.10.2015р. - до сплати за 1000 куб.м - 7 347 грн. 10 коп., крім того ПДВ 20% - 1 469 грн. 42 коп., всього з ПДВ 8 816 грн. 52 коп.;

- з 01.11.2015р. - до сплати за 1000 куб.м (при місячному обсягу споживання до 50 тис. куб.м) - 7 214 грн. 12 коп., крім того ПДВ 20% - 1 442 грн. 82 коп., всього з ПДВ 8 656 грн. 94 коп.;

- з 01.12.2015р. - до сплати за 1000 куб.м (при місячному обсягу споживання до 50 тис. куб.м) - 7 218 грн. 58 коп., крім того ПДВ 20% - 1 443 грн. 72 коп., всього з ПДВ 8 662 грн. 30 коп.

Як вбачається на виконання умов Договору у період з лютого по грудень 2015р. позивачем було здійснено постачання відповідачу газу на загальну суму 2 873 145 грн. 48 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

- від 28.02.2015р. за лютий 2015р. на суму 318 549 грн. 46 коп.;

- від 31.03.2015р. за березень 2015р.на суму 464 733 грн. 43 коп.;

- від 31.05.2015р. за травень 2015р. на суму 338 452 грн. 87 коп.;

- від 30.06.2015р. за червень 2015р. на суму 336 799 грн. 89 коп.;

- від 31.07.2015р. за липень 2015р. на суму 260 563 грн. 44 коп.;

- від 31.08.2015р. за серпень 2015р. на суму 273 858 грн. 75 коп.;

- від 31.10.2015р. за жовтень 2015р. на суму 353 630 грн. 61 коп.;

- від 30.11.2015р. за листопад 2015р. на суму 304 949 грн. 51 коп.;

- від 31.12.2015р. за грудень 2015р. на суму 221 607 грн. 52 коп.

У пункті 6.1 Договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місцем поставки газу.

Отже, відповідач повинен був остаточно розрахуватися за отриманий газ відповідно до 14.03.2015р., до 14.04.2015р., до 14.06.2015р., до 14.07.2015р., до 14.08.2015р., до 14.09.2015р., до 14.11.2015р., до 14.12.2015р. та до 14.01.2016р.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, в силу наведеного, переданий на підставі Договору позивачем та отриманий відповідачем природний газ протягом лютого - грудня 2015 року (лютий-березень, травень-серпень, жовтень-грудень 2015 року) щодо кожного окремо місяця його поставки підлягав оплаті відповідачем в строк до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається згідно наданого розрахунку (а.с. 6-8) та операціях по підприємству "Нікопольський ремонтний завод ПрАТ" (а.с. 37) відповідач за поставлений газ розрахувався повністю, проте з порушенням строків, установлених Договором, у тому числі:

- 23.06.2015р.у сумі 318 549 грн. 46 коп.;

- 25.06.2015р. у сумі 338 452 грн. 87 коп. та у сумі 464 733 грн. 43 коп.;

- 15.07.2015р. у сумі 336 799 грн. 89 коп.;

- 23.07.2015р. у сумі 440 826 грн. 00 коп.;

- 24.07.2015р. у сумі 132 247 грн. 80 коп.;

- 12.08.2015р. у сумі 128 315 грн. 64 коп.;

- 20.08.2015р. у сумі 119 023 грн. 02 коп.;

- 24.09.2015р. у сумі 154 835 грн. 72 коп.;

- 23.10.2015р. у сумі 352 660 грн. 82 коп.;

- 30.11.2015р. у сумі 150 000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногоспо-0дарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості; у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення платежу понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Таким чином, пеня згідно розрахунку становить 112 168 грн. 02 коп. (загальний період з 15.03.2015р. по 24.06.2015р.), штраф - 54 829 грн. 80 коп. (за період з 15.03.2015р. по 22.06.2015р. і за період з 15.04.2015р. по 24.06.2015р.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р.

Згідно листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" розрахунок суми боргу з врахуванням індексу інфляції здійснюється шляхом множення суми заборгованості (на момент її виникнення) на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума, яка внесена з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, якщо сума внесена з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, якщо з 16 по 31 день місяця, інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Отже, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 66 194 грн. 65 коп. (з квітня 2015р. по червень 2015р.), а річні 5 608 грн. 40 коп. (загальний період з 15.03.2015р. по 24.06.2015р.).

З урахуванням листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р., який згідно постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" може враховуватись при проведенні індексації, суд вважає помилковою думку відповідача щодо відсутності підстав для інфляційного нарахування за червень місяць.

Що стосується клопотання відповідача про зменшення розміру пені до1 грн. та штрафу до 1 грн., суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, чинне законодавство не обмежує право господарського суду на зменшення неустойки певним вичерпним колом обставин.

Отже, враховуючи обставини, наведені відповідачем у додатку та уточненні до відзиву на позов, а також повну оплату відповідачем придбаного природного газу і недоведеність позивачем наявності збитків, які були спричинені простроченням відповідача, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50% та штрафу на 50%.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 56 084 грн. 01 коп. і штраф у розмірі 27 414 грн. 90 коп.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Нікопольський ремонтний завод" (53201, м. Нікополь Дніпропетровської області, пр. Трубників, 56; ідентифікаційний код 31167067) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) 66 194 грн. 65 коп. - інфляційних нарахувань, 5 608 грн. 40 коп. - річних, 56 084 грн. 01 коп. - пені, 27 414 грн. 90 коп. - штрафу та 3 582 грн. 01 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"13" грудня 2016р.