Ухвала суду № 63402986, 14.12.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

"14" грудня 2016 р. № 01-39/903/953/16 Суддя господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест+», м. Луцьк

до відповідача: Приватного підприємства «Автопалац», м. Луцьк

про стягнення 1500000 грн.

Встановив: 12.12.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест+» звернулося до господарського суду Волинської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Автопалац» про стягнення 1500000 грн. заборгованості. Також просять звільнити позивача від сплати судового збору та стягнути останній за результатами вирішення спору.

Подана заява не може бути прийнята господарським судом Волинської області, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Згідно ч.2 ст.44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2.2.1 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно Закону України Про Державний бюджет України на 2016р. розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2016р. становить 1378 грн..

Позивач, звертаючись з позовною заявою про стягнення 1000000 грн., зобовязаний був сплатити 22500 грн. судового збору, а також підтвердити зазначену дію шляхом долучення до матеріалів позовної заяви відповідного оригіналу платіжного документа.

Додатково суд повідомляє правильні платіжні реквізити для перерахування сум судового збору не змінилися - отримувач коштів: УДКСУ у м.Луцьку Волинської обл., код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009628, банк отримувача: ГУДКCУ у Волинській області, код банку отримувача (МФО): 803014, рахунок отримувача: 31219206783002, Код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", призначення платежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Волинської області (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 03499885 (суду, де розглядається справа).

В прохальній частині позовної заяви позивач просить звільнити його від сплати судового збору та стягнути останній за результатами вирішення спору. На підтвердження вказаного клопотання надають довідку №2147 від 15.07.2016р. відділення АТ «ОСОБА_1 Аваль» про залишок коштів на рахунку ТОВ «Інвест+»(станом на 15.07.2016р.) в сумі 485,33 грн..

Суд розглянувши вказане клопотання позивача, відхиляє його, як не обґрунтоване, при цьому виходить з такого.

Згідно ст.8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору.

У п.3.1 постанови пленуму Вищий господарський суд України від 21.02.2013р. №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України зазначив, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Доводи позивача про відсутність можливості оплатити судовий збір, через відсутність коштів на рахунку товариства не приймаються судом, оскільки довідкою №2147 від 15.07.2016р. відділення АТ «ОСОБА_1 Аваль» стверджується залишок коштів на рахунку ТОВ «Інвест+» в сумі 485,33 грн. станом на 15.07.2016р., а позов подано до суду 12.12.2016р., тобто після 5 місяців з моменту видачі такої довідки. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного майнового стану позивача на час звернення із позовом до суду не подано.

Конституція України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація відносно шляхів полегшення доступу до правосуддя № К (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Згідно п.4 ч.1 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Окрім цього, згідно ч.1 ст.56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до вищезазначеної норми, обов'язок позивача направити відповідачам копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідачів дані документи.

Згідно п.2 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно п.п.59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, належним доказом відправлення стороні позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

До позовної заяви не додано опису вкладення в цінний лист, а отже позивачем не додано доказів, з яких вбачалося б направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача. Доданий фіскальний чек від 12.12.2016р. не може бути належним доказом відправлення відповідачу позовної заяви з доданими документами, оскільки в ньому відсутній перелік документів, які надсилаються та точна адреса направлення.

Суд зазначає, що відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Національним законодавством України (ст.56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідачів на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст.6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати сторони про подання позову до суду шляхом направлення їм копії такої позовної заяви з додатками.

Окрім того, принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні в справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Таким чином, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі, суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст.59 ГПК України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Викладені обставини в сукупності виступають підставою для повернення даної позовної заяви без розгляду, що в свою чергу, не позбавляє позивача права на повторне звернення з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.

На підставі викладеного, господарський суд, керуючись ст.ст.56, 57, п.4, 6 ч.1 ст.63, 86 ГПК України, -

ухвалив:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест+» на 2-х арк. з доданими документами на 3-х арк. - повернути позивачу без розгляду.

Суддя А. С. Вороняк