Рішення № 63402966, 08.12.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 грудня 2016 р. Справа № 902/492/16

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Сидоренко О.О.,

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 220/773/д від 25.12.2015р.;

відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 11.01.2016р.;

ОСОБА_3, довіреність № б/н від 01.08.2016р.;

третя особа: ОСОБА_4, довіреність №1096 від 23.09.2016р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський, 6 , м. Київ, 03168)

до: державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" (вул. Червоноармійська, 57, м. Вінниця, 21100)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача представництво замовника №4277 Міністерства оборони України (вул. Тернопільська, 17, ДП "Новатор" м. Хмельницький 29018)

про стягнення 277894 грн 91 коп.,

В С Т А Н О В И В :

Міністерством оборони України заявлено позов до державного підприємства "45 експериментальний завод" про стягнення 277894 грн 91 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані простроченням виконання відповідачем зобовязань з надання послуг, в результаті чого останньому нараховано штрафні санкції в загальній сумі 277894 грн 91 коп.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 15.06.2016р. (суддя Говор Н.Д.) за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/492/16.

Відповідно до ухвали суду від 15.09.2016р. відкладено слухання справи до 12.10.2016р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача представництво замовника №4277 Міністерства оборони України.

03.10.2016р. відповідно до повторного автоматизованого розподілу документообігу суду справу №902/492/16, в зв'язку зі звільненням судді Говор Н.Д. з посади судді, передано на розгляд судді Тварковському А.А.

Ухвалою суду від 06.10.2016р. вказану справу суддею Тварковським А.А. прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Для надання можливості сторонам подати додаткові докази по справі в обґрунтування своїх доводів та заперечень на позов в судовому засіданні 20.10.2016р. оголошувалася перерва до 15.11.2016р. (10 год. 00 хв.). Крім того, у звязку із необхідністю витребування нових доказів по справі, ухвалою суду від 15.11.2016р. відкладено її розгляд до 08.12.2016р. Цією ж ухвалою продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в ньому та подані до суду докази.

Натомість представники відповідача позов не визнали з підстав, зазначених у запереченнях на позовну заяву від 22.08.2016р. та поясненнях вих. №233 від 04.08.2016р., в яких державним підприємством "45 експериментальний механічний завод", серед іншого, зазначено, що на виконання п. 4.12 Договору та підтвердження факту використання авансу підприємством надані замовнику документи, що підтверджують надання послуг, а саме 86 посвідчень військового представництва та акти приймання наданих послуг. Надання інших документів, які підтвердили використання авансу, договором не передбачено. Строки надання послуг відповідачем не порушено, оскільки згідно із п. 5.16 Договору дата надання послуг є дата закінчення прийняття ВП МОУ наданих послуг. ВП МОУ закінчило приймати послуги 06.12.2015р., а відтак договір фактично діяв до 06.12.2016р. Термін договору зазначений в п. 5.17 є умовним, так як фактично його продовжено до 06.12.2015р., що підтверджується роботою ВП МОУ (видано посвідчення про прийняття ТЗ). Тобто фактичне продовження ВП МОУ виконання своїх функцій є підтвердженням продовження дії договору. Позовна заява не містить даних, які б підтверджували вину виконавця, так як на дату видачі посвідчення ВП МОУ відповідач вплинути не може. Крім того, відповідачем вказано, що розрахунок заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій є незрозумілим. Так, в розрахунок пені за порушення терміну надання послуг увійшла сума, на яку, як зазначає позивач, прострочено надання послуг за договором. Однак, позивачем в розрахунку невірно вказано ціну 182828 грн 13 коп., а відповідно до специфікації сума за одиницю складає 182820 грн 30 коп. Крім того, не зрозумілою є також дата, станом на яку проведено позивачем розрахунок пені (станом на 23.05.2016р.). А відтак, на думку відповідача, зазначені обставини є підставою для відмови в задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача представництва замовника №4277 Міністерства оборони України заявлений Міністерством оборони України позов підтримав. В обґрунтування своєї процесуальної позиції посилався на відзив на позовну заяву вих. №1033 від 12.09.2016р. та поданні до суду докази згідно пояснення вих. №705 від 06.12.2016р., в яких, зокрема, зазначено, що представництвом замовника №477 в межах своєї компетенції вживалися всі заходи направлені на упередження прострочення ДП "45 експериментальний механічний завод" надання послуг з ремонту військової техніки. Про стан та неналежне виконання підприємством умов договору представництвом замовника №4277 своєчасно і неодноразово надавались доповіді замовнику. Крім того, відповідач стверджує, що станом на 26.11.2015р. військовому представництву були наданні всі необхідні розрахунково-калькуляційні матеріали (далі РКМ) та документи первинного бухгалтерського обліку. Однак зазначене не відповідає дійсності, про що свідчать супровідні листи представництва замовника, адресовані ДП "45 експериментальний механічний завод". Зазначене свідчить про те, що підприємством РКМ надані вже після закінчення терміну дії договору. Керівними документами Міністерства оборони передбачено термін розгляду РКМ протягом 10 днів, тобто термін надання останнього висновку мав становити 28.12.2015р. Висновок наданий був замовнику 23.12.2015р. (без порушення термінів розгляду). Своєчасний розгляд РКМ з боку представництва замовника №4277 дозволив Міністерству оборони України здійснити розрахунок з підприємством до кінця 2015р. За результатами розгляду розрахунково-калькуляційних матеріалів складено відповідні Висновки, які направлені замовнику робіт за договором. Підтвердженням надання висновків замовнику є факт остаточного розрахунку з боку Міністерства оборони України з підприємством. Таким чином, з огляду на вказане, представництво замовника виконало свої зобовязання передбачені договором на належному рівні та своєчасно, а ДП "45 експериментальний механічний завод" з порушенням термінів.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

16.04.2015р. Міністерством оборони України (замовник, позивач) та державним підприємством "45 експериментальний механічний завод" (виконавець, відповідач) укладено договір №294/15/56 (Договір, а.с. 13-19, т.с. 1), відповідно до п. 1.1. якого на виконання замовлення виконавець зобовязується у 2015 році надати замовнику послуги в терміни, обсязі за цінами, що зазначені в календарному плані (специфікації) закупівлі (надання) послуг (календарний план) (додаток №1 до договору) з ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціального призначення (33.12.2) (регламентований ремонт засобів заправки та транспортування пального з проведенням ремонту базового шасі) (ЗЗТП), а замовник прийняти наданні послуги та оплатити їх на умовах та у порядку, визначеному договором.

Згідно із п. 2.2. Договору контроль за якістю наданих послуг, своєчасністю їх виконанням здійснюється відділом технічного контролю виконавця, 4277 військовим представництвом Міністерства оборони України (ВП МОУ). Приймання послуг з ремонту здійснюється ВП МОУ відповідно до вимог «Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організація», затвердженого постановою КМУ від 21.10.2009р. №1107 зі змінами та доповненнями, а також умовами договору.

ВП МОУ у порядку, визначеному ГОСТ 15307-17 здійснює контроль за якістю послуг на відповідність вимогам, визначеним у п. 1.1. Договору в обємі «Переліку вузлів, блоків, агрегатів, які предявляються на приймання» та «Переліку покупних комплектуючих виробів, сировини та матеріалів, які підлягають обовязковій перевірці військовим представництвом на вхідному контролі», що розробляється ВП МОУ на підставі діючої ремонтної та технологічної документації і погоджується з виконавцем (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна договору становить 23759671 грн 02 коп., за загальним фондом МКВ 2101020/7, КЕКС 2260, стаття 1935 кошторису Міністерства оборони України, в тому числі податок на додану вартість 3959945 грн 17 коп. та є рішенням комітету з конкурсних торгів щодо визначення переможця та акцепту пропозиції конкурсних торгів від 01.02.2015р. №75126/6 (Додаток №5)

Згідно із п. 4.1. Договору розрахунок (розрахунки) здійснюються замовником шляхом повної (часткової) оплати наданих послуг, які передбаченні календарним планом (специфікацією) надання послуг (Додаток №1). Замовник оплачує виконанні та прийнятті послуги за договірною ціною, встановленою сторонами і зафіксованою у протоколі (протоколах) погодження договірної ціни (Додаток 2 до договору) та затвердженого замовником на підставі прийнятих фактичних витрат, повязаних з виконанням зобовязань за договором з урахуванням встановленого договором рівня прибутку.

Договірна ціна визначається замовником з урахуванням висновку ВП МОУ щодо договірної ціни (за кожну одиницю окремо та частини в цілому) шляхом аналізу собівартості послуг, трудомісткості їх надання та розгляду розрахунково-калькуляційних матеріалів (РКМ), складених виконавцем на підставі прийнятих фактичних витрат, повязаних з виконанням зобовязань за договором. Висновок ВП МОУ в термін, визначений керівними документами Міністерства оборони України повинен бути наданий замовнику. У разі, якщо ВП МОУ не погоджується з витратами, які виконавець предявляє до відшкодування у РКМ, то ВП МОУ зобовязується протягом 2 робочих днів, з моменту направлення висновку замовнику, письмово направити на адресу виконавця інформацію по кожній статті непогоджених витрат з обовязковим посиланням на нормативно-правові документи (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п.п. 4.4., 4.5. Договору виконавець після надходження повідомлення про готовність до здачі відремонтованих виробів, впродовж не більш ніж 10 днів, надає на адресу ВП МОУ РКМ щодо рівня договірної ціни та первинні підтверджуючі документи. РКМ виконавця (та співвиконавців у разі залучення) повинні бути оформленні відповідно до вимог Методичних рекомендацій з оформлення собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Міністерства оборони України від 09.07.2007р. №373, діючим нормативним документам та трудових витрат на надання послуг (виконання робіт).

Згідно із п.п. 4.9.-4.11. Договору оплата здійснюється протягом 20-ти банківських днів з дати підписання акту приймання наданих послуг (Додаток №3 до договору) за умови наявності відповідних бюджетних коштів на рахунках МОУ. Виконавець після отримання посвідчення про прийняття наданих послуг та висновку ВП МОУ за договором надсилає замовнику рахунок. До рахунку додаються: посвідчення ВП МОУ про прийняття наданих послуг (в цілому по завершенню надання послуг за договором або на предявлену до приймання партію виробів, або на кожну окрему одиницю); акт приймання наданих послуг.

Відповідно до п. 4.12. Договору за письмовим погодженням між сторонами відповідно до належним чином оформленого рішення Міністра оборони України, з метою виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості держави в умовах особливого періоду, та період проведення антитерористичної операції замовник має право здійснювати попередню оплату в розмірі 80 відсотків від суми договору терміном до 6 місяців (але не пізніше терміну надання послуг за договором) згідно абзацу 2 пункту 2 постанови КМУ «Про здійснення попередньої оплати товарів і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 23.03.2014р. №117 (зі змінами). Виконавець у строк не пізніше терміну надання послуг, після отримання попередньої оплати, повинен надати замовнику документи, що підтверджують фактичне надання послуг (посвідчення ВП МОУ, акти приймання наданих послуг) або повернути невикористанні кошти на рахунок замовника.

Згідно із п.п. 5.12., 5.13. Договору виконавець сповіщення встановленої форми (ГОСТ В 15.307-77 додаток 4, форма 1) повідомляє ВП МОУ про готовність виробів до приймання. За позитивним результатом приймання ВП МОУ видають посвідчення (додаток 4 до договору), яким підтверджується відповідність наданих послуг вимогам, зазначеним у п. 2.1. Договору. На підставі отриманого посвідчення сторони мають право оформити акт приймання-передачі військового майна (додаток 4 Тимчасового керівництва) для відправки у військові частини.

Датою надання послуг виконавцем:

- щодо виконання надання послуг є дата закінчення приймання ВП МОУ наданих послуг стосовно одиниці чи/або партії ЗЗТП, яка зазначена у посвідченнях ВП МОУ;

- щодо виконання договору в цілому - є дата підписання акту звіряння розрахунків (Додаток 6). Термін надання послуг до 26.11.2015р. (п.п. 5.16., 5.17. Договору).

Згідно із п. 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобовязань за договором, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та Договору.

Відповідно до п. 7.2. Договору види порушень та санкцій за них:

- за порушення строків надання послуг з вини виконавця сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка від ціни не наданих послуг (з ПДВ) за кожний день прострочення поза встановлені договором строки, а за прострочення понад 30 днів з вини виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної ціни;

- у випадку неповернення попередньої оплати (її частини) або ненадання у термін, на який здійснено попередню оплату документів, що підтверджують фактичне надання послуг (посвідчення ВП МОУ, акти приймання наданих послуг), виконавець сплачує штрафні санкції у розмірі однієї облікової ставки Національно банку України за кожний день прострочення від суми невикористаних коштів.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 01.12.2015р., а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобовязань (п. 10.1. Договору).

Додатками №1, 2, 3, 4, 6 до Договору сторонами затверджено календарний план (специфікації) закупівлі (надання) послуг, форму протоколу погодження договірної ціни, акту приймання наданих послуг, посвідчення представництва замовника, акту звіряння розрахунків між сторонами (а.с. 20-24, т.с. 1).

Додатковою угодою №1 до Договору сторонами внесено зміни до календарного плану (специфікації) додатку №1 Договору (а.с. 25-26, т.с. 1).

Судом встановлено, що на виконання умов договору, Міністерством оборони України здійснено передоплату за послуги з регламентованого ремонту засобів заправки та транспортування пального з проведенням ремонту базового шасі на загальну суму 17 000 000 грн, що підтверджується на явним в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 27-28, т.с. 1).

Водночас відповідачем на виконання взятих на себе зобовязань за договором надано позивачу послуги з ремонту засобів заправки та транспортування пального на суму 23759671 грн 02 коп., що стверджується актом приймання наданих послуг №1 від 23.12.2015р. (а.с. 29, т.с. 1)

Матеріалами справи підтверджено, що послуги ремонту семи одиниць техніки: АЦ-5,5-4320М №27575; АТМЗ-5-4320 №23145; АЦ-5,5-4320М №27578; АЦ-5,5-4320М №27585; АЦ-5,5-43220М №27579; АЦ-5,5-4320М №27576; АТМЗ-5-4320 №23144 відповідачем надано з порушенням терміну їх надання, тобто після 26.11.2015 року, що підтверджується посвідченнями представництва замовника №4277 від 03.12.2015р. №310, від 06.12.2015р. №311 та від 06.12.2015р. №312, зведеною (а.с. 30-32, т.с. 1).

Крім того, в матеріалах справи міститься інформація дат приймання техніки та дат надання відповідних РКМ та повідомлення про предявлення виробу на приймально-здавальні випробовування та приймання з яких слідує, що надання послуг з регламентованого ремонту засобів заправки та транспортування пального відповідачем здійснювалося з порушення термінів їх надання.

У звязку із простроченням терміну надання послуг позивачем направлялася на адресу відповідача претензія вих. №342/12/463 від 19.05.2016р. про сплату штрафних санкцій за порушення терміну надання послуг і звітування за отриману попередню оплату відповідно до умов Договору (а.с. 33, т.с. 1). Проте, як слідує з матеріалів справи, вказана претензія відповідачем залишена без відповіді.

Посилаючись на прострочення термінів надання відповідачем послуг за Договором та порушення звітування за отриману попередню оплату відповідно до умов Договору, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 277894 грн 91 коп. штрафних санкцій.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено в ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України)

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що підставами позову є прострочення виконання відповідачем зобовязань, встановлених умовами договору про закупівлю послуг за державні кошти від 16.04.2015 року, у результаті чого предметом позову стало стягнення штрафних санкцій, зокрема:

- пені за порушення строків надання послуг;

- пені за ненадання у відповідний термін документів, що підтверджують надання послуг (посвідчень ВП МОУ, актів приймання наданих послуг).

Нормативне врегулювання правовідносин щодо застосування штрафних санкцій визначається наступним.

Так, статями 193, 199 ГК України, частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Відповідно до ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Що стосується обґрунтованості стягнення пені в розмірі 11463 грн 95 коп.

Дійсно, абзацом 1 пункту 7.2. Договору встановлено, що за порушення строків надання послуг з вини виконавця сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка від ціни не наданих послуг (з ПДВ) за кожний день прострочення поза встановлені договором строки, а за прострочення понад 30 днів з вини виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної ціни;

Тобто сторони, дотримуючись відповідної письмової форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязань, встановили відповідну пеню за порушення строків надання послуг.

Виходячи із аналізу обставин справи та умов договору, які визначають, що датою надання послуг виконавцем щодо виконання надання послуг є дата закінчення приймання ВП МОУ наданих послуг стосовно одиниці чи/або партії ЗЗТП, яка зазначена у посвідченнях ВП МОУ, судом встановлено, що посвідчення на 7 одиниць техніки датовані після 26.11.2015 року, що у свою чергу беззаперечно підтверджує факт невчасного виконання ДП « 45 експериментальний завод» зобовязань по ремонту вказаних одиниць техніки. А тому наявні усі праві підстави для нарахування пені від ціни вчасно ненаданих послуг.

Враховуючи ціну наданих послуг на конкретний вид та одиницю військової техніки, яка була погоджена сторонами актом від 23.12.2015 року, а також періоди прострочення (по одній одиниці АЦ-5,5-4320 з 27.11.2015 року по 02.12.2015 року дата посвідчення; по чотирьом одиницям АЦ-5,5-4320 з 27.11.2015 року по 05.12.2015 року дата посвідчення; по двом одиницям АТМЗ-5-4320 з 27.11.2015 року по 05.12.2015 року дата посвідчення), суд визначив загальний розмір пені 11463 грн 62 коп., який співпав із розміром, що визначений позивачем в обґрунтованому розрахунку ціни позову (а.с.42, т.с.1). Разом із тим даний розмір є на 33 копійки менший, ніж позивач заявив в позові. Відтак обґрунтованою та такою, що підлягає до стягнення є пеня у розмірі 11463 грн 62 коп.

Що стосується правомірності стягнення пені в розмірі 266410 грн 96 коп.

Так, абзацом 2 пункту 7.2. Договору встановлено, що у випадку неповернення попередньої оплати (її частини) або ненадання у термін, на який здійснено попередню оплату документів, що підтверджують фактичне надання послуг (посвідчення ВП МОУ, акти приймання наданих послуг), виконавець сплачує штрафні санкції у розмірі однієї облікової ставки Національно банку України за кожний день прострочення від суми невикористаних коштів.

Досліджуючи обставини справи в контексті правомірності нарахування вказаної пені, а також системно аналізуючи положення п.7.2 Договору у взаємозвязку зі змістом усього договору, суд дійшов висновку, що для застосування вказаного виду штрафних санкцій обовязковим є:

- по-перше, неповернення відповідачем позивачу попередньої оплати 17 000 000 грн у строк до 26.11.2015 року або ненадання позивачу у цей же строк документів, що підтверджують фактичне надання послуг, а саме: посвідчень ВП МОУ та актів приймання наданих послуг на усю техніку, що ремонтувалась;

- по-друге, розмір пені нараховується за кожен день прострочення, тобто починаючи із 26.11.2015 року і розраховується саме від суми невикористаних коштів авансу (17 000 000 грн).

Слід відмітити, що як стверджується матеріалами справи, станом на 26.11.2015 року відповідачем не було передано позивачу посвідчень ВП МОУ та актів приймання наданих послуг на усю техніку, що ремонтувалась.

Тому, на думку суду, у позивача наявні правові підстави для нарахування зазначеного виду штрафних санкцій, починаючи з 26.11.2015 року (дати надання послуг) і до 23.12.2015 року, до дати підписання акта про надання послуг.

Разом із тим, суд, виходячи із умов договору та обставин справи, категорично не погоджується із базою обрахування пені, тобто із тим, що пеня має обраховуватися протягом усього періоду прострочення, виходячи із суми 17 000 000 грн.

Так, за умовами п.7.2 Договору пеня має обраховуватися із суми невикористаних коштів, тобто суми невикористаного авансу. Сам зміст Договору не міститься поняття використання коштів, він також не ототожнює його і не повязує із поняттям надання послуг (підписанням посвідчень) та підписанням будь-яких актів. Тому доводи позивача, що підтвердженням використання коштів має бути саме акт виконання наданих послуг, як то акт від 23.12.2015 року, судом не беруться до уваги.

Таким чином, суд вважає, що дане поняття має сприйматися у своєму буквальному значенні і свідчить саме про фактичне використання ДП « 45 експериментальний завод» отриманих в якості авансу грошей на ремонт техніки.

Враховуючи, що витрата коштів є категорією, яка впливає на визначення договірної ціни на підставі поданих позивачу РКМ, суд приходить до висновку, що за умовами Договору саме висновки ВП МОУ покликані підтверджувати понесені відповідачем фактичні витрати на ремонт техніки.

Як вбачається із наявних у справі висновків ВП МОУ, станом на 25.11.2015 року підтверджується понесення відповідачем фактичних витрат на ремонт техніки на суму 10048711 грн 49 коп., тобто база обрахунку пені з 27.11.2015 року (дати вказаної позивачем в розрахунку) мала б становити лише 6 951 288 грн 51 коп., а не 17 000 000 грн, як вказує позивач.

При цьому 02.12.2015 року військовим представництвом МОУ ще додатково було підтверджено витрат на 5 284 704 грн 64 коп. А 10.12.2015 року сума підтверджених витрат перевищила 17 000 000 грн.

Відтак, на переконання суду, з 10.12.2015 року правові підстави для нарахування пені взагалі зникли.

Здійснивши обрахунок пені, виходячи із динаміки підтвердження розмірів фактичних витрат за період з 27.11.2015 року по 10.12.2015 року за допомогою ІПС «Законодавство», суд прийшов до висновку щодо підставності стягнення пені в розмірі 24795 грн 40 коп.

Таким чином, з урахуванням усього вище викладеного, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позову про стягнення штрафних санкцій в загальній сумі 36259 грн 02 коп. В решті позову в сумі 241635 грн 89 коп. слід відмовити.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" (вул. Червоноармійська, 57, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 08341806) на користь Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський, 6 , м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) 36259 грн 02 коп. штрафних санкцій та 543 грн 96 коп. витрат зі сплати судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 241635 грн 89 коп. відмовити.

Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати позивачу рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 13 грудня 2016 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук.2 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пр-т. Повітрофлотський, 6 , м. Київ, 03168)