Постанова № 63402915, 14.12.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 922/4800/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

позивача - Петроченка С.О.,

відповідача - Сорокіної І.В.,

ПАТ "Хлібзавод "Салтівський" - не з'явився,

ТОВ "Сістем Білдінг Менеджмент" - не з'явився,

ТОВ "Десаж Істейт" - не з'явився,

Національного банку України - не з'явився,

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - не з'явився,

прокурора - Збариха С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2016

у справі № 922/4800/15 господарського суду Харківської області

за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

до Публічного акціонерного товариства "Каравай"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Хлібзавод "Салтівський",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сістем Білдінг Менеджмент",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Десаж Істейт"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Національного банку України,

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

за участю прокуратури Харківської області

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки та застави.

Також, позивачем було заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.07.2016 (колегія суддів у складі: суддя Інте Т.В. - головуючий, судді Лаврова Л.С., Шарко Л.В.) задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову. Вжито заходи по забезпеченню позову шляхом заборони відчуження: - нежитлових будівель літ. "А-2", площею 2622,4 м2, літ. "Б-1" площею 1055,5 м2, літ. "В-1", площею 43,5 м2, літ. "Г-1", площею 9,8 м2, загальною площею 3731,2 м2, розташованих за адресою: місто Харків, площа Повстання, будинок номер 2-А; - нежитлових будівель літ. "А-4", "В-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", "З-1", "И-1", "М-2", "Р-1", "С-1", "Т-1", "У-1", "Ф-1", "Х-1", "Ч-1", "Ш" загальною площею 10351,7 м2, розташованих за адресою: місто Харків, вул. Польова, 55; - основних засобів, а саме обладнання, що є предметом застави за договором застави № 165/12-KLMV/S-1 від 09.07.2012, який укладено Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Публічним акціонерним товариством "Каравай".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 (колегія суддів у складі: суддя Барбашова С.В. - головуючий, судді Гребенюк Н.В., Істоміна О.А.) ухвалу господарського суду Харківської області від 20.07.2016 скасовано. Заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" про вжиття заходів до забезпечення позову залишено без задоволення.

У касаційній скарзі позивач та у письмових поясненнях на касаційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просять скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2016, а ухвалу господарського суду першої інстанції від 20.07.2016 залишити в силі. Скарга мотивована порушенням господарським судом апеляційної інстанції вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України. Скаржник вважає, що оскільки власник спірного майна - ТОВ "Сістем Білдінг Менеджмент" знаходиться у процесі самоліквідації, у зв'язку з чим у позивача є побоювання, що ним будуть вчинятися дії щодо реалізації спірного майна (предметів іпотеки та забезпечення, щодо яких розглядається дана справа). У обґрунтування необхідності забезпечення позову позивач також вказує на те, що на виконання рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 01.12.2014, яким за позовом ПАТ "Каравай" було визнано недійсними іпотечні договори та договір застави, укладені ПАТ "Каравай" та АТ "Златобанк", з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були вилучені записи про обтяження іпотекою спірного майна на користь АТ "Златобанк", що надало можливість переходу права власності на спірне майно від ПАТ "Каравай" до ТОВ "Сістем Білдінг Менеджмент" та подальше обтяження цього майна на користь ТОВ "Десаж Істейт". Однак, вказане рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 01.12.2014 було скасовано рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 29.05.2015, а Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16.12.2015 відхилив касаційну скаргу у даній справі. Отже, як зазначає скаржник, ПАТ "Каравай" вже вчинялись дії, в результаті яких змінився власник спірного майна.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Каравай" просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку ПАТ "Каравай", заява позивача про забезпечення позову не обґрунтована і базується лише на припущеннях позивача.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання забезпечення позову у даній справі, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на таке:

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому, відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд має право вжити заходи до забезпечення позову , як за заявою сторони, прокурора так і з власної ініціативи, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Визначальним при вирішенні питання про забезпечення позову є оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно правова позиція викладена у роз'ясненнях, які надані містяться у постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16.

Господарський суд першої інстанції, задовольняючи клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна, що є предметом спору, виходив з встановленого факту перебування ТОВ "Сістем Білдінг Менеджмент" у стані ліквідації та тієї обставини, що спірне майно може бути відчужене в процесі ліквідації, а відтак існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відчуження цього майна може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Господарський суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову виходив з того, що факт реалізації спірного майна або підготовчих дій щодо його реалізації позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено, а тому вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі є передчасним.

Однак, Вищий господарський суд не погоджується з таким висновком апеляційного господарського суду з огляду на наступне:

Так, предметом спору є звернення стягнення кредиторської заборгованості на предмет іпотеки за двома іпотечними договорами та на предмет застави за договором застави.

Так, господарським судом не спростовано висновок місцевого господарського суду стосовно того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами та договором застави, оскільки новий власник - ТОВ "Сістем Білдінг Менеджмент" у зв'язку з самоліквідацією не позбавлений можливості здійснити відчуження вказаного нерухомого майна третім особам.

При цьому, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зауважити на тому, що у випадку відсутності у ТОВ "Сістем Білдінг Менеджмент" наміру здійснювати будь-яке відчуження предмета іпотеки та застави, застосовані місцевим господарським судом заходи до забезпечення позову ніяким іншим чином не обмежують права товариства щодо спірного майна до вирішення спору по суті, оскільки унеможливлюють лише відчуження відповідного майна ТОВ "Сістем Білдінг Менеджмент".

З огляду на викладене, враховуючи пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом спору, наявність обставин, які свідчать про можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна, звернення стягнення на яке є предметом позовних вимог в даній справі.

У даному випадку посилання господарського суду апеляційної інстанції на неподання позивачем додаткових доказів у підтвердження наміру відповідача здійснити відчуження спірного майна не може бути достатньою правовою підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду, оскільки встановлені господарським судом першої інстанції обставини були достатніми для обґрунтування висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, з врахуванням повноважень господарського суду, визначених ст. 67 ГПК України.

Враховуючи викладене, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права, а ухвала господарського суду Харківської області від 20.07.2016 - залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі № 922/4800/15 скасувати.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.07.2016 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Десаж Істейт" (м. Київ, вул. Декабристів, 3, код ЄДРПОУ 39211888) на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (м. Київ, вул. Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) 1 378,00 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя: В. Картере Судді: Т. Барицька Н. Губенко