Ухвала суду № 63402898, 12.12.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

12 грудня 2016 р. Справа № 902/614/16

За заявою Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Теплоенергетик" № 542 від 24.11.2016 р. про відстрочку виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 30.08.2016 р. у справі №902/614/16

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6)

до:Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Теплоенергетик" (24000, Вінницька обл., м. Могилів-Подільський, проспект Незалежності, б. 281)

про стягнення 55262,44 грн. заборгованості

Господарський суд Вінницької області у складі

Головуючого судді: Маслія І.В.

Cекретар судового засідання: Василишена Н.О..

За участю представників сторін:

Позивача (стягувача): не з'явився.

Відповідача (боржника/заявника): ОСОБА_1 - представник за довіреністю.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 30.08.2016р. у справі № 902/614/16 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Теплоенергетик" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1564,38 грн. 3 % річних, 40374,15 грн. інфляційних; 11630,48 грн. пені та 1335,77 грн. витрат зі сплати судового збору, в позові в частині стягнення 184,97 грн. 3% річних та 1508,46 грн. - пені відмовлено.

13.09.2016р. видано наказ про примусове виконання рішення суду по даній справі.

30.11.2016 року до Господарського суду Вінницької області надійшла заява Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Теплоенергетик" № 542 від 24.11.2016 р. про відстрочку виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 30.08.2016р. у справі № 902/614/16.

Заява мотивована наступним. Єдиним видом діяльності КП "Теплоенергетик» є виробництво, транспортування та розподіл теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання житлового фонду, комунально-побутових та соціально-культурних закладів, що підключені до теплових мереж підприємства і мають з ним відповідні договори. Серед них заклади бюджетної сфери (заклади охорони здоров'я, дошкільні заклади, середні та вищі навчальні заклади, державні установи та організації) займають 25%, іншу частину споживачів складає населення міста.

Природний газ використовується підприємством виключно для виробництва теплової енергії, відповідно, його оплата може бути здійснена коштами, що надходять від споживачів за вироблену та відпущену теплову енергію. Інших джерел надходження коштів у підприємства немає.

На даний час склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 30 серпня 2016 року у справі № 902/612/16, які обумовлені причинами, що не залежні від КП «Теплоенергетик». Основною причиною неможливості виконання рішення є те, що підприємству з боку держави не відшкодовано заборгованість з різниці в тарифах, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувались органами державної влади та місцевого самоврядування на протязі тривалого часу.

Виконання рішення суду шляхом звернення на майно підприємства, може призвести до його ліквідації. В свою чергу, надходження коштів в опалювальний період від споживачів теплової енергії дасть змогу оплатити поточні рахунки за отриманий від стягувача природний газ.

Звертаємо увагу суду на відсутність вини КІІ «Теплоенергетик» у виникненні даного спору, у зв'язку з затримкою виконання державою зобов'язань по відшкодуванню різниці в тарифах. Тому просить відстрочити виконання рішення від 30 серпня 2016 року на 5 місяців.

Ухвалою суду від 01 грудня 2016 року розгляд заяви відповідача (боржника) призначено у судове засіданні на 12 грудня 2016 року, викликано у судове засідання представників боржника та стягувача.

В судове засідання на визначену дату з'явився заявник (боржник), позивач правом участі в судовому засіданні не скористався.

У судовому засіданні представник заявника (боржника) просив суд задовольнити заяву про відстрочку виконання рішення по справі № 902/614/16 та відстрочити рішення суду по даній справі на 5 місяців з підстав викладених в заяві.

Заслухавши пояснення представника заявника (боржника), розглянувши заяву про надання відстрочки виконання рішення по справі та дослідивши інші матеріали справи, суд виходить з наступного.

Статтею 121 ГПК України, на яку посилається заявник, як на підставу відстрочення виконання судового рішення, встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Отже, відстрочення виконання рішення можливе лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

Вирішуючи питання про надання господарським судом відстрочки чи розстрочки виконання рішення, зміну способу чи порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання.

Частина 2 ст. 181 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які звільняють боржника від господарсько-правової відповідальності.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на доступ до суду включає право на своєчасне виконання рішення (див. рішення у справі "Трихліб проти України", заява № 58312/00, пп. 25 - 32, від 20 вересня 2005 року у справі "ОСОБА_2 проти Італії", заява № 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, п. 66).

З огляду на викладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наведені обставини справи, доводи відповідача (боржника), суд вважає, що відстрочення виконання рішення господарського суду за вказаних обставин не можливе, тому відмовляє у задоволені заяви.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити повністю у задоволенні заяви Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Теплоенергетик" № 542 від 24.11.2016 р. про відстрочку виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 30.08.2016 р. у справі №902/614/16.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6)

3 - відповідачу (24000, Вінницька обл., м. Могилів-Подільський, проспект Незалежності, б. 281)