Постанова № 63402566, 07.12.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року справа № 823/971/16

11 год. 02 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Гоголевій Ю.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю, представника відповідача ОСОБА_2 - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «СпецКріо-Черкаси» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» ОСОБА_4, про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося приватне підприємство «СпецКріо-Черкаси» (далі-позивач) з позовною заявою до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі-відповідач), в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу з єдиного внеску від 04.10.2016 № Ю-4108-25.

Ухвалою суду від 13.09.2016 до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявлює самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено - публічне акціонерне товариство «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» ОСОБА_4.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області 04.10.2016 необґруновано та безпідставно винесено вимогу № Ю-4108-25 про сплату боргу (нодоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне в загальній сумі 51 372 грн 70 коп., оскільки позивачем у встановлені законом строки та в повному обсязі до Державного бюджету України сплачено всі необхідні платежі через банківську установу, що підтверджується платіжними дорученнями, які прийнято банком до виконання. Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 22.06.2015 у справі № 925/647/15 за позовом приватного підприємства «СпецКріо-Черкаси» до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 та Кредит» зобовязано останнього виконати платіжні доручення позивача № 2, № 6, № 10 від 27.03.2015 та № 13 від 31.03.2015 про сплату єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Отже, позивачем вчинені всі необхідні дії для фактичної сплати зобов'язань, тому вимога про сплату недоїмки є неправомірною та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, звертаючи увагу суду на те, що що оскільки на обліковому рахунку позивача рахувалася заборгованість, то відповідачем було правомірно сформовано вимогу від 04.10.2016 № Ю-4108-25 про сплату боргу (недоїмки).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову з підстав викладених у запереченні на адміністративний позов та просила відмовити у задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що приватне підприємство «СпецКріо-Черкаси» є платником єдиного внеску, перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області.

На виконання зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які передбачені абзацом 2 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», позивачем до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 та Кредит» подано платіжні доручення спрямовані на перерахування до бюджету єдиного внеску від 27.03.2015 № 2 на суму 4 987 грн 21 коп., № 6 на суму 5 293 грн 66 коп., № 10 на суму 5 109 грн 79 коп. та від 31.03.2015 № 13 на суму 4 563 грн 02 коп.

На підставі постанови правління Національного банку України від 17.09.2015 № 612 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 та Кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015 № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_3 та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 22.06.2015 у справі № 925/647/15 за позовом приватного підприємства «СпецКріо-Черкаси» до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 і Кредит» зобовязано останнього виконати платіжні доручення позивача № 2, № 6, № 10 від 27.03.2015 та № 13 від 31.03.2015 про здійснення переказу на рахунок ДПІ у м. Черкаси № 37199201002301 коштів щодо сплати єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

У зв'язку з тим, що кошти щодо сплати єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за вказаними платіжними дорученнями не були зараховані на рахунок відповідача, державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області 04.10.2016 прийнято оскаржувану вимогу № Ю-4108-25 про сплату позивачем недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 51 372 грн 70 коп., в тому числі недоїмка - 46 358 грн 19 коп. та пеня в сумі 5 014 грн 51 коп.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 цього Закону платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 та частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Частиною 7 статті 9 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Пунктом 1 частини 10 цієї статті передбачено, що у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів, днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів надсилає платнику єдиного внеску вимогу, якщо такий платник має недоїмку.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, а також відповідальність суб'єктів переказу, загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначає Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2346-III (далі - Закон № 2346-III).

Відповідно до пункту 1.24 статті 1 цього Закону переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

У підпункті 7.1.2 пункту 7.1 статті 7 Закону № 2346-III міститься визначення «поточний рахунок»: рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону № 2346-III банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Приписами до пункту 8.2 цієї статті визначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Пунктами 22.1, 22.4 статті 22 Закону № 2346-III передбачено, що ініціювання переказу здійснюється за таким розрахунковим документом як платіжне доручення та вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому, банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Вимоги пункту 22.4 статті 22 Закону № 2346-III узгоджуються з положеннями пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, згідно з яким за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом № 2346-III з вини банку, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, наведені законодавчі приписи дозволяють зробити висновок про те, що обов'язок платника зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу.

При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.

Тобто, за наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування слід визнати виконаним незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що платіжні доручення щодо сплати до бюджету єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2, № 6, № 10 та № 13 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 та Кредит» позивачем подані 27.03.2015 та 31.03.2015, при цьому рішення «Про віднесення публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 та Кредит» до категорії неплатоспроможних» прийнято 17.09.2015.

Крім того, суд бере до увагу, що рішенням господарського суду м. Києва від 22.06.2015 у справі № 925/647/15 за позовом приватного підприємства «СпецКріо-Черкаси» до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 та Кредит» зобовязано останнього виконати платіжні доручення позивача № 2, № 6, № 10 від 27.03.2015 та № 13 від 31.03.2015 про сплату на рахунок ДПІ у м. Черкаси № 37199201002301 єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем виконано обов'язок зі сплати єдиного внеску у повному обсязі, у строки та порядку, визначені законодавством, то вимога державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області № Ю-4108-25 від 04.10.2016 про сплату боргу (недоїмки) підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Вказана позиція також підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.06.2016 № К/800/43077/16.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 04.10.2016 № Ю-4108-25.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (ідентифікаційний код 39497534) на користь приватного підприємства «СпецКріо-Черкаси» (ідентифікаційний код 09807856) судові витрати із сплати судового збору у сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Постанову складено у повному обсязі 12.12.2016