Постанова № 63402448, 06.12.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року справа № 823/1477/16

16 год. 41 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Гоголевій Ю.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 - особисто, представника відповідача ОСОБА_2 - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

11.10.2016 до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі-відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з Національної поліції;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 18 календарних років служби;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середній заробіток за весь час затримки виплати при звільненні по день фактичного розрахунку в розмірі 44 002 грн. 86 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звільнений зі служби в поліції в запас Збройних Сил України за п. 2 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію». В порушення положень ст. 9 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідачем не здійснено виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з Головного управління Національної поліції у Черкаській області одноразову грошову допомогу при звільненні в судовому порядку. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача, середній заробіток за весь час затримки виплати при звільненні по день фактичного розрахунку відповідно зі ст. 117 Кодексу законів про працю України.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов просив задовольнити з підстав, викладених вище.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову, зазначила що право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби мають ті особи, які набули право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення та доводи позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Черкаській області. Наказом № 22 о/с від 12 лютого 2016 року позивач був звільнений зі служби в поліції в запас Збройних Сил України за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» через хворобу.

При звільненні ОСОБА_1 не була виплачена одноразова грошова допомога при звільненні, передбачена ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У зв'язку з цим позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Черкаській області із заявою від 10.05.2016 про виплату йому відповідної одноразової грошової допомоги при звільненні.

Листом від 17.05.2016 № 29/Б-56 позивачу було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції.

Не погоджуючись із вищевказаною відмовою Головного управління Національної поліції в Черкаській області, позивач звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Вказана норма права встановлює певні умови, за яких виникає право на виплату одноразової грошової допомоги.

Так, зазначена допомога виплачується особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також умовою виплати відповідної допомоги є звільнення зі служби за станом здоров'я.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, ОСОБА_1 проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Черкаській області.

Відповідно до ст. 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, ОСОБА_1 належить до осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а отже, має право й на допомогу, передбачену ч. 1 ст. 9 вказаного Закону.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач був звільнений зі служби в запас Збройних Сил України у зв'язку з хворобою, відтак, він має право на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.

При розгляді та вирішенні даної справи суд також враховує, що відповідно до п. 11 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» норми і положення ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України.

Порядок та розміри одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби визначені постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Порядок).

Відповідно до п. 10 Порядку у редакції, чинній на час звільнення ОСОБА_1 зі служби (12 лютого 2016 року), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Головне управління Національної поліції в Черкаській області відмовляючи позивачу у виплаті одноразової вихідної допомоги зазначила, що до 12 березня 2016 року норми п. 10 Порядку не поширювалися на поліцейських, а тому позивач, який був звільнений зі служби у Національній поліції 12 лютого 2016 року, не має права на отримання відповідної допомоги.

Вказаний висновок відповідача є необґрунтованим, оскільки пп. 4 п. 7 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Кабінету Міністрів України в місячний строк було доручено привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Відповідно до преамбули, вищевказаний Порядок був прийнятий відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та не може суперечити йому.

З огляду на викладене та враховуючи, що право ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби прямо передбачене ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в в цій частині.

У зв'язку із вищевикладеним суд звертає увагу, що ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачає виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби за станом здоров'я у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Аналогічний розмір одноразової грошової допомоги для осіб, які звільняються зі служби за станом здоров'я, був визначений також п. 10 Порядку.

Відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 977 від 28 листопада 2016 року розмір місячного грошового забезпечення позивача становив 5535 грн. 00 коп.

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 22 о/с від 12 лютого 2016 року вислуга років ОСОБА_1 на час звільнення становила 18 років 02 місяці та 14 днів.

Таким чином, розмір одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, право на отримання якої має позивач, становить 49 815 грн. 00 коп. (5535 грн. 00 коп. х 18 років / 2 (50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби) = 49 815 грн. 00 коп.).

З приводу правовідносин щодо стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середнього заробітку за весь час затримки виплати при звільненні по день фактичного розрахунку в розмірі 44 002 грн. 86 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно із частиною 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Таким чином, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Верховний Суд України в постанові від 15 вересня 2015 року по справі № 21-1765а15 вказав на те, що обовязок роботодавця щодо виплати середнього заробітку на час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України.

Тобто, підставою відповідальності власника або уповноваженого ним органу є склад правопорушення, який включає два юридичні факти:

- порушення строків розрахунку при звільненні;

- вина власника чи уповноваженого ним органу.

Виходячи із встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність вини відповідача у невчасному розрахунку позивача при звільненні, оскільки відповідач вважав, що провів всі розрахунки з позивачем при звільненні з Національної поліції.

Натомість право позивача на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби встановлено судом під час розгляду даної справи.

Оскільки вина відповідача не була доведена, за таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати при звільненні по день фактичного розрахунку в розмірі 44 002 грн. 86 коп. є не обґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в силу ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Черкаській області щодо невиплати ОСОБА_1 при звільненні з Національної поліції одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні повні вісімнадцять календарних років служби у сумі 49 815 грн.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ідентифікаційний код - 40108667) на користь ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу при звільненні з Національної поліції в розмірі 49 815 (сорок девять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, або без виклику особи яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Постанова складена в повному обсязі 12.12.2016.