Постанова № 63401330, 12.12.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 рокум. Ужгород№ 807/1448/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І., суддів: Скраль Т.В., Шешеня О.М.

при секретарі судового засідання Шмідзен І.Ю.

за участю представників

позивача: адвокат ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії № 1 Апарату національної поліції України, Національної поліції України про визнання дій протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 грудня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова складена в повному обсязі 14 грудня 2016 року.

ОСОБА_2 (далі позивач, ОСОБА_2В.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України (далі відповідач 1), Центральної атестаційної комісії № 1 Апарату Національної поліції України (далі відповідач 2), Національної поліції України (залучено протокольною ухвалою від 29.11.2016 року,далі - відповідач 3) та, уточнивши позовні вимоги, просить: визнати протиправними дії Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України щодо проведення атестації відносно старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах першого територіального управління з (обслуговування Львівської, Івано- Франківської та Закарпатської областей) Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України, підполковника поліції ОСОБА_2 та скасувати рішення Центральної атестаційної комісії № 1 Апарату Національної поліції України, оформлене протоколом ОП № 15.00033793.0043632 від 08.09.2016 року в частині результатів атестування старшого оперуповноваженого в особливо вадливих справах першого територіального управління (з обслуговування Львівської, Івано Франківської та Закарпатської областей) Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України, підполковника поліції ОСОБА_2 "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом № 26 о/с Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України від 23.03.2016 року, на підставі наказу Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області від 29.02.2016 року № 26 о/с відповідно до статті 65 Закону України "Про національну поліцію" позивача призначено на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах першого територіального управління (з обслуговування Львівської, Івано Франківської та Закарпатської областей) Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України. Після проходження атестаційного та психологічного тестувань 27.07.2016 року, співбесіди 15.08.2016 року; тестування на поліграфі 23.08.2016 року, повторної співбесіди 08.09.2016 року, Центральною атестаційною комісією № 1 Апарату Національної поліції України прийнято рішення, яке оформлене протоколом ОП № 15.00033793. 0043632 від 08.09.2016 року, відповідно до якого позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Вказаний висновок вважає протиправним, оскільки відсутні підстави, встановлені Законом України "Про національну поліцію" для призначення проведення атестації позивача, в протоколі засідання Центральної атестаційної комісії №1 не відображені встановлені законом підстави для прийняття вказаного рішення комісією. Крім того, позивач зазначає, що атестаційною комісією не взято до уваги відображені в атестаційному листі позитивні відомості щодо нього із висновком безпосереднього керівника про відповідність займаній посаді. Таким чином, вважає, що висновок Центральної атестаційної комісії № 1 Апарату Національної поліції від 08.09.2016 року є протиправним та необґрунтованим та не може бути підставою для його звільнення з органів поліції.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач 1 надав суду письмові заперечення на адміністративний позов (лист Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України від 13.10.2016 р. № 2765/40-2016, а.с. 49-53), згідно яких позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що атестування поліцейських першого територіального управління (з обслуговування Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей) Департаменту, зокрема старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах першого територіального управління підполковника поліції ОСОБА_3 було розпочато згідно положень Закону України "Про національну поліцію", Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, а також у звязку з тим, що позивач самостійно зареєструвався на електронному сайті та своїми діями дав згоду на участь в атестуванні поліцейських. Позивач за результатами пройденого тестування отримав за тестом на загальні здібності та навички 28 балів, та за тестом на знання законодавчої бази 22 бали, що разом складає 50 балів. Таким чином, атестування позивача було проведене у межах наданих повноважень атестаційними комісіями та у спосіб, який передбачений наказом МВС України від 17.11.2015 р. № 1465, що в свою чергу спростовує твердження позивача про порушення його прав під час проведення атестування.

Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, разом з тим належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Відтак, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та у відповідності до ст. 128 КАС України, справа розглянута за відсутності представника відповідача -1, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач 2 письмове заперечення проти позову з належними доказами не подав, свого представника в судові засідання не направляв, разом з тим належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач 3 письмове заперечення проти позову з належними доказами не подав, свого представника в судові засідання не направляв, разом з тим належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Таким чином, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідачів про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та у відповідності до ст. 128 КАС України, справа розглянута за відсутності представників відповідачів, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Наказом Управління МВС України в Закарпатській області № 256 о/с від 06.11.2015 року ОСОБА_2 звільнений згідно з пунктом 9 розділу ХІ Закону України "Про національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з 06.11.2015 року за пунктом 64 "з " (у звязку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації).

Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 07.11.2015 року № 3 о/с позивач був призначений на посаду старшого оперуповноваженого кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з присвоєнням спеціального звання підполковник поліції.

Наказом Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції від 23.03.2016 року № 26 о/с на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 29.02.2016 року № 26 о/с відповідно до статті 65 Закону України "Про національну поліцію" ОСОБА_2 призначено старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах першого територіального управління (з обслуговування Львівської, Івано Франківської та Закарпатської області) Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України.

Наказом Національної поліції України № 210 о/с від 20.11.2015 року "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу посаду, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС від 17.11.2015 року № 1465 прийнято рішення провести атестування поліцейських апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України", головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, центральною атестаційної комісією. Пунктом 2 вказаного наказу створено центральну атестаційну комісію.

Пунктом 3 вказаного наказу зобовязано керівників структурних підрозділів апарату НПУ, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України", Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Національної поліції у м. Києві скласти списки поліцейських апарату Національної поліції міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України", головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві, які підлягають атестуванню.

Судом встановлено, що позивачем 27.07.2016 року пройдено тестування на загальні здібності та навички, за результатами якого він набрав 28 бал та тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) за результатами якого він набрав 22, та загалом позивачем набрано 50 бали.

15 серпня 2016 року та 08 вересня 2016 року позивач проходив співбесіду, що проводилась Центральною атестаційною комісією № 1 Апарату Національної поліції.

Відповідно до атестаційного листа за висновком прямого керівника від 04.08.2016 року позивач займаній посаді відповідає, проте згідно з висновком Атестаційної комісії займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з протоколом ОП № 15.00033793.0043632 від 08.09.2016 року на засіданні Центральної атестаційної комісії № 1 Апарату Національної поліції були присутні голова комісії, секретар та три члени комісії, якими під час проведення атестації було досліджено атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади", інформацію з відкритих джерел.

В протоколі також зазначено, що членами Центральної атестаційної комісії № 1 Апарату Національної поліції особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою Центральної атестаційної комісії поставлено на голосування рішення, а саме: 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність». За результатами голосування "за" - 3, "проти" - 2.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.2 ст.3 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень(крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження) та згідно п.2 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється, в тому числі, на спори з приводу проходження публічної служби.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

02 липня 2015 року Верховною ОСОБА_4 України прийнятий Закон України Про Національну поліцію № 580 - VIII (далі Закон 580 ), який згідно з п. 1 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень цього Закону набирав чинності з 07 листопада 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону 580 Національна поліція України - центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ст. 3 Закону 580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_4 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України 580 атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція), зокрема п. 3 розділу І.

Зазначений перелік випадків атестування поліцейських є вичерпним. Інших випадків проведення атестації поліцейських Законом не передбачено.

Разом з тим, наказ Національної поліції України від 20.11.2015 року "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві" містить лише мету проведення атестації, яка визначена в ч. 2 ст. 57 Закону 580, проте не містить підстав для проведення атестації відносно позивача. Однак, суд зазначає, що мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, так як мета - це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава - це причина або достатній привід для її проведення.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками (ч. 3 ст. 57 Закону 580).

Частиною 4 ст. 57 Закону 580 встановлено, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Відповідно до з ч. 5 ст. 57 Закону 580 порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Виходячи з наведених норм суд констатує, що проведення атестації поліцейського можливе виключно у випадках визначених нормами Закону 580 та Інструкції. Метою проведення атестації із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей та за наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді. При цьому мають значення фактичні обставини, що мали місце і передували проведенню атестування та звільненню особи через службову невідповідність. Кожна з зазначених підстав для проведення атестування повинна бути зв'язана з певними передумовами. Зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинно бути зумовлене існуванням реальних мотивів для звільнення, а саме: неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку та правил несення служби тощо.

Крім того, відповідно до п. 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 580 працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до п.10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 580 працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наведені правові норми вказують, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Як вже було встановлено судом, наказом ГУ Національної поліції в Закарпатській області від 07.11.2015 року № 3 о/с позивача призначено на посаду старшого оперуповноваженого кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Згідно зі ст. 59 Закону 580, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.

У відповідності до ст. 58 Закону 580 призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Таким чином, оскільки позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених п. 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 580, шляхом видання наказу про призначення за його згодою, він вважається відповідно до статті 58 даного Закону призначеним безстроково.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону 580 строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту. Прийняття на службу постійно або тимчасово встановлюється наказом згідно з яким приймається на службу особа.

Разом з тим, суд констатує, що норми Закону 580 (в т.ч., розділ XI "Прикінцеві та перехідні положення") не передбачають процедури переатестації та не встановлюють додаткових підстав для атестації.

Позивач прийнятий на службу в поліції шляхом видання наказу про призначення за його згодою, а сам наказ не містить умов про проведення конкурсу та тимчасовість призначення на посаду. Таким чином, питання про відповідність вимогам до поліцейських було вирішено у момент видання наказу про прийняття позивача на службу в поліції.

Відтак, суд констатує, що індивідуальні підстави, визначені ч.2 ст. 57 Закону 580, для атестації позивача були відсутні.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 2 розділу ІІ Інструкції у Національній поліції України створюються такі атестаційні комісії: атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України. До повноважень атестаційної комісії органу поліції належить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції.

У відповідності до п. 1 розділу IV Інструкції організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають: 1) створення атестаційних комісій; 2) складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню; 3) визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії; 4) розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії; 5) доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.

Згідно з п. 11 розділу IV Інструкції, атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Таким чином, саме атестаційний лист є основним документом, який розглядається атестаційними комісіями. Зазначене підтверджується також вимогами Інструкції щодо осіб, які складають вказані атестаційні листи та до їх змісту.

Відповідно до п. 3 розділу IV Інструкції атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.

У відповідності до п. 4 розділу IV Інструкції на поліцейських, які отримали нове призначення з вибуттям з підлеглості попередньому керівнику за три місяці і менше до початку атестування, атестаційні листи складаються за новим місцем служби з урахуванням матеріалів-характеристик, отриманих при прийнятті його на нову посаду та з особових справ.

Відповідно до п. 7 розділу IV Інструкції керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

Відповідно до п. 9 розділу IV Інструкції прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Як вбачається з атестаційного листа, начальником першого територіального управління (з обслуговування Львівської, Івано Франківської та Закарпатської областей) Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України полковником поліції ОСОБА_4 зроблено висновок, що за період служби в поліції та на займаній посаді позивач зарекомендував себе як грамотний фахівець, ініціативний і принциповий працівник. За час служби в поліції за зібраними позивачем матеріалами зареєстровано 4 кримінальних правопорушення, про підозру повідомлено 3 особам. За його участю проведено 5 санкціонованих обшуків.

Безпосереднім керівником Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України ОСОБА_5 зроблено висновок про те, що позивач займаній посаді відповідає.

Відповідно до п. 10 розділу IV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Відповідно до п. 12 розділу IV Інструкції за рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять тестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією. Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Відповідно до п. 16 розділу IV Інструкції Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Відповідно до п. 15 розділу IV Інструкції атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до п. 20 розділу IV Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Відповідно до п. 21 розділу IV у протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу.

Разом з тим, суд зазначає, що з протоколу Центральної атестаційної комісії № 1 ОП № 15.00025413.0043632 від 15.08.2016 року вбачається, що атестаційна комісія діяла з порушенням вимог статті 57 Закону 580 та пункту 16 розділу IV Інструкції, не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо. Висновок (рішення) комісії є немотивованим і не підтверджується жодними матеріалами чи доказами, відомості про те, в чому саме проявляється невідповідність позивача займаній посаді, у висновку відсутні та не встановлені в судовому засіданні.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за наслідками тестування позив отримав 28 балів з тестування загальних навичок та 22 бали з тесту на знання законодавчої бази. При цьому, згідно пункту 10 Розділу ІV Інструкції №1465, мінімальний бал за кожен тест складає 25 балів. Разом з тим суд зазначає, що згідно положень Інструкції 1465, результати тестування обовязково враховуються, однак вони мають оцінюватись разом з іншими матеріалами, що були подані для атестування.

Оскільки негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи законодавчі вимоги, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення (висновку) атестаційної комісії, яка спричинена недоведеністю та неповним з'ясуванням всіх обставин справи атестаційною комісією. При цьому, негативна оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейського, його освітнього та кваліфікаційного рівнів, що дається атестаційною комісією з повним ігноруванням викладеної в атестаційному листі позитивної характеристики стосовно атестованого, не може вважатися обґрунтованою та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами перед судом.

Доводи позивача про те, що йому перед початком проведення атестації не був повідомлений персональний склад Центральної атестаційної комісії № 1, яка винесла оскаржуване рішення, що позбавило можливості позивачу скористатись своїм правом на відвід голові, секретарю чи членам атестаційної комісії, суд вважає обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до абз.2 п.4 Розділу ІІІ Інструкції відвід має бути вмотивованим і поданий до початку розгляду питання у формі письмової заяви на імя голови атестаційної комісії.

Таким чином, поліцейський для можливості реалізації свого права на відвід голові, секретарю чи членам атестаційної комісії повинен бути ознайомлений зі складом атестаційної комісії до дня початку проведення атестації. Проте цієї можливості позивачеві забезпечено не було.

Особи, які складали оскаржуваний протокол не були зазначені в наказі Національної поліції України від 20.11.2-15 року № 210 о/с, яким зокрема було затверджено склад Центральної атестаційної комісії.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що ні Національною поліцією України, ні самою Центральною атестаційною комісією реалізація права позивача на відвід голові, секретарю чи членам атестаційної комісії не була забезпечена.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України, Центральна атестаційна комісія 1 Апарату Національної поліції та Національна поліція України, як суб'єкти владних повноважень, не довели правомірності дій проведенню атестування ОСОБА_2 та правомірності рішення щодо результатів атестування позивача, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення

Керуючись ст. ст. 2, 17, 52, 71, 86, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_2 до Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії № 1 Апарату національної поліції України, Національної поліції України про визнання дій протиправними та скасування рішення задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним дії Центральної атестаційної комісії № 1 Апарату національної поліції України щодо проведення атестації старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах першого територіального управління (з обслуговування Львівської, Івано Франківської та Закарпатської областей) Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_2.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії № 1 Апарату національної поліції України, оформлене протоколом ОП № 15.00033793.0043632 від 08.09.2016 року, щодо невідповідності ОСОБА_2 займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання її копії (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8