Ухвала суду № 63400579, 14.12.2016, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1479/16-цПровадження № 2/724/844/16

У Х В А Л А

13 грудня 2016 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Руснака А.І.

секретаря: Трофа М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хотин Чернівецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АВТО ЛАЙФ» про визнання недійсним договору лізингу та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АВТО ЛАЙФ» про визнання недійсним договору лізингу та стягнення коштів в сумі 27 785,00 гривень.

05 грудня 2016 року від представника відповідача ОСОБА_2 «Лізингова компанія «АВТО ЛАЙФ» - ОСОБА_3 надійшла заява в якій він просить призначити в справі науково-правову експертизу договору, посилаючись на те, що договори фінансового лізингу різних компанії відрізняються один від одного, а тому постає питання чи дійсно договір фінансового лізингу суперечить діючому законодавству, тому просить на вирішення експерту поставити такі питання:

- чи відповідають умови договору лізингу укладеного між Позивачем та Відповідачем законодавству про лізинг (Закон України «Про фінансовий лізинг», параграфу 6, глави 58, книги 5 Цивільного кодексу України)?

- чи відповідають умови договору лізингу укладеного між Позивачем та Відповідачем законодавству про захист прав споживачів?

- якому нормативну акту повинна надаватися переваги (спеціальний закон) при регулювання відносин лізингу (Закон України «Про захист прав споживачів», Цивільний кодекс України, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закон України «Про фінансовий лізинг»)?

- яким чином судам потрібно застосовувати правові висновки ВСУ, зроблені щодо договорів лізингових компаній «Автофінанс» та «Еталон», по відношенню до договору лізингу укладеного між даними сторонами спору?

- чи потребує договір фінансового (непрямого) лізингу нотаріальної форми з огляду на ст. 799, 806 ЦКУ та ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг»?

- чи повинен мати Відповідач ліцензію для укладення договору фінансового лізингу на дату укладення договору? Чи існує така ліцензія в Україні?

Експертизу просить доручити Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, що має дозволи на проведення відповідних експертиз та поважних фахівців, який знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4. Оплату за проведення експертизи гарантує.

Також просить розглянути дану заяву без участі представника відповідача.

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву в якій просив відмовити відповідачеві в задоволенні клопотання про призначення науково - правової експертизи договору фінансового лізингу та розглядати дане клопотання без його участі.

Вивчивши та дослідивши вищевказану заяву та матеріали справи, суд приходить висновку, що в задоволенні заяви про призначення в справі науково-правової експертизи слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 143 ЦПК України визначено порядок призначення експертизи. Зокрема, в частині першій вказаної статті зазначено, що «для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі».

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі, зокрема, висновків експертів.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 213 ЦК України, на вимогу однієї або двох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Згідно умов статті 143 ЦПК України, експертиза призначається для зясування питань, що потребують спеціальних знань, а тому суд вважає недопустимим ставити перед судовим експертом правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема про правову оцінку.

За таких обставин, суд вважає, що підстав для призначення науково-правової експертизи не має, тому заява представника відповідача задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, та керуючись статтею 143 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 «Лізингова компанія «АВТО ЛАЙФ» - ОСОБА_3 про призначення в справі науково-правової експертизи договору фінансового лізингу - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.І. Руснак