Вирок № 63399138, 13.12.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/12603/16-к

н/п 1-кп/640/641/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2016 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Лях М.Ю.,

при секретарі - Хомінської Т.В.,

за участю прокурора - Калюжка А.

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220490004004 від 19.06.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Близнюки Близнюківського району Харківської області, українця, громадянина України, зі середньою професійно-технічною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше судимого: 03.06.2016 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч.3 статті 185, ч.2 статті 304 КК України до 4 років позбавлення волі, з випробовуванням на підставі статті 75 КК України строком на два роки, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 15, ч.2 статті 186 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, вчинений за попередньою змовою групою осіб, повторно за наступних обставин.

19 червня 2016 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та невстановленою особою (неповнолітнім ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.), переслідуючи загальний злочинний намір направлений на відкрите заволодіння чужим майном, перебуваючи у сквері «площа Поезії» за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 1, підійшли до раніше не знайомого ОСОБА_6, який відпочивав у сквері та розпочали з ним розмову. Після чого, ОСОБА_3, маючи умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, відповідно до заздалегідь розподілених ролей з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, шляхом застосування фізичного насилля, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, особи - ОСОБА_3 та співучасники, нанесли потерпілому ОСОБА_6 численні удари по голові, тулубі та верхніх кінцівках. Відповідно до висновку експерта №3453- ая/2016 у ОСОБА_6 були спричинені наступні тілесні ушкодження: синці в ділянці лівого соскоподібного відростка; на передній поверхні правої вушної раковини, в ділянці завитка; в проекції правого скронево-нижньощелепового суглобу; садна на межі тім'яно-потиличній ділянці; в правій скроневій ділянці. За ступенем тяжкості: синці та садна викликають незначні скороминучі наслідки, тривалість яких не перевищує 6 діб і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В той час коли ОСОБА_3 та ОСОБА_7 переслідуючи єдиний умисел, продовжували наносити удари потерпілому ОСОБА_6, невстановлена особа (неповнолітній ОСОБА_5.) реалізовуючи загальний корисливий мотив, стягнув з останнього рюкзак, що був на ньому, оглянувши його вміст, відкрито заволодів наступним майном: комп'ютерна миш «Logitech», навушники ТМ «Lenovo», гаманець із тканини темного кольору, гаманець шкіряний ТМ «Cefiro», обкладинка для паспорту шкіряна, загальною вартістю відповідно до висновку експерта № 41 від 21.06.2016 - 693,00 гривень. Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_5 сховав його до кишені одягу, що був на ньому. Однак, ОСОБА_3 та його співучасники, довести свій злочинний умисел до кінця не змогли з незалежних від них причин, так як були затримані на місці вчинення злочину, співробітниками правоохоронних органів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, не заперечував фактичні обставини справи, найменування та кількість вилученого майна та пояснив, що дійсно 19 червня 2016 року, приблизно о 10-00 годині, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.), перебуваючи у сквері «площа Поезії» в м. Харкові підійшовши до раніше не знайомого ОСОБА_6, нанесли йому численні удари по голові, тулубі та верхніх кінцівках, в той час коли ОСОБА_5 стягнув з нього рюкзак, заволодівши комп'ютерною мишкою, навушниками, двома гаманцями, обкладинкою для паспорту, сховавши їх до кишені одягу, що був на ньому. Однак, були затримані на місці вчинення злочину, співробітниками правоохоронних органів. У вчиненому щиро розкаюється.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3, а також інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності та істинності позицій обвинуваченого та інших учасників судового провадження, яким роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку. Тому, враховуючи думку прокурора, обвинуваченого, суд визнав відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченими та іншими учасниками судового провадження зміст цих обставин.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч.2 статті 15 ч.2 статті 186 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, вчинений за попередньою змовою групою осіб, повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому відповідно до статті 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як обставина, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд, відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України, враховує щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушенні та активне сприяння в розкритті злочину. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 з огляду на положення ст. 67 КК України судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, обставини по справі, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, його щире каяття, приймаючи до уваги, що він працює без офіційного працевлаштування, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий 03.06.2016 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч.3 статті 185, ч.2 статті 304 КК України до 4 років позбавлення волі, з випробовуванням на підставі статті 75 КК України строком на два роки, враховуючи інші обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому основного покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та у межах, встановлених санкціями статей Особливої частини Кримінального кодексу України, за якими він обвинувачується і які передбачають відповідальність за вчинені злочини.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 вироком Близнюківським районним судом Харківської області від 03.06.2016 року за ч.3 статті 185, ч.2 статті 304 КК України до 4 років позбавлення волі, з випробовуванням на підставі статті 75 КК України строком на два роки, суд вважає за необхідним призначити покарання ОСОБА_3 за правилами статті 71 КК України.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 до винесення вироку по справі тримався під вартою, суд вважає зарахувати в строк відбуття покарання строк перебування обвинуваченого під вартою. Згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.06.2016 року вбачається застосування відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27), у зв'язку з чим, суд вирішуючи питання обчислення строку відбуття покарання вважає за необхідним зарахувати в строк відбуття покарання строк утримання під вартою ОСОБА_3 в Харківській установі виконання покарань УДПтСУ в Харківській області, тому строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 21.06.2016 року з урахуванням положення ч.2 статті 72 КК України.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_6 під час досудового розслідування та судового розгляду не заявлявся, що не перешкоджає йому в подальшому звернутися до з відповідною позовною заявою з вимогами до обвинувачених про стягнення матеріальної чи моральної шкоди в порядку цивільного судочинства. Питання про речові докази після набрання вироком законної чинності вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 15 ч.2 статті 186 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді позбавлення волі строк на 4 (чотири) роки. На підставі ч.1 статті 71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком вироком Близнюківським районним судом Харківської області від 03.06.2016 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 4 роки 1 місяць позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної чинності залиши раніше обрану у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 21 червня 2016 року. Зарахувати в строк відбуття покарання попереднє ув'язнення засудженому ОСОБА_3 в Харківській установі виконання покарань УДПСУ в Харківській області, зарахувавши час перебування під вартою в час відбуття покарання, при цьому враховувати вимоги ч.5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону України від 25.11.2015 року № 838-VIII) із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази по справі, а саме: комп'ютерна миш «Logitech», навушники ТМ «Lenovo», гаманець із тканини темного кольору, гаманець шкіряний ТМ «Cefiro», обкладинка для паспорту шкіряна, передані за відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6, після набрання вироком законної чинності - залишити за належністю у його власника.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Київського районного суду

м. Харкова М.Ю. Лях