Вирок № 63398996, 14.12.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/6857/16-к

Провадження №1-кп/639/427/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Крбеян К.О.,

прокурора - Касьяненка Я.М.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220500001993 від 01.08.2016 року, у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-11.06.2010 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.190, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі;

-29.07.2013 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

-11.11.2013 року Жовтневим районним судом м. Харкова, з урахуванням ухвали апеляційного суду Харківської області від 06.03.2014 року, за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, 01.10.2015 року звільнений з Олексіївської виправної колонії №25 умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 10 днів,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово засудженим, на шлях виправлення та перевиховання не став, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, вчинив повторно злочин із корисливих мотивів, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 31.07.2016 року приблизно о 15 год. 00 хв. перебував поблизу домоволодіння АДРЕСА_2, що належить раніше йому не знайомому ОСОБА_1 Саме в той час у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення будь-якого чужого майна, поєднане із проникненням у сховище, яким вважається огороджена територія вказаного домоволодіння.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 спочатку увійшов через відчинену хвіртку на територію вказаного домоволодіння, яка огороджена парканом, тобто виконав всі дії, які вважав за необхідне для здійснення проникнення до сховища.

Надалі, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2, перебуваючи на території домоволодіння, побачив біля будинку на бетонному блоці залишені без нагляду мобільний телефон «PRESTIGIO РАР 4020 DUO» вартістю 630 гривень, належний ОСОБА_1, та перфоратор «CRAFT СВН-1100» вартістю 1211 гривень, належний раніше йому не знайомому ОСОБА_3, який допомагав господарю домоволодіння проводити ремонтні роботи. Потім ОСОБА_2, діючи повторно, з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілій стороні, та бажаючи їх настання, з метою наживи, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно заволодів зазначеним майном.

Після цього ОСОБА_2, звернувши на свою користь викрадене майно, з місця скоєння злочину зник, маючи намір розпорядитися ним на власний розсуд.

В результаті скоєного злочину ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_1 майнової шкоди на суму 630 грн., а потерпілому ОСОБА_3 на суму 1211 грн., що підтверджено висновком судової-товарознавчої експертизи №4240 від 10.08.2016 року.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 визнав свою вину в інкримінованому злочині за ч.3 ст.185 КК України у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, надав суду показання щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом.

Під час допиту у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 надав показання, що в денний час в липні 2016 року, точної дати не пам'ятає, він проходив поблизу буд.АДРЕСА_2, побачив, що на даху будинку чоловіки ремонтують покрівлю, територія цього домоволодіння огороджена парканом. Після цього, через хвіртку він зайшов у двір та побачив на полу при вході в будинок перфоратор та мобільний телефон, які взяв та вийшов із двору, вказані дії він вчиняв таємно. Далі, вийшовши із двору, повернув та пішов по вулиці, пройшов приблизно 50-100 метрів. Потім побачив, що за ним біжать чоловіки, після цього зупинився, а коли чоловіки підбігли, то віддав їм викрадене майно. Пізніше потерпілі викликали працівників поліції, які оформлювали на місці події відповіді матеріали.

З показань підсудного ОСОБА_2 встановлено, що він показання дає добровільно, заходи фізичного чи психологічного примусу до нього не застосовувались, під час допиту на стадії досудового розслідування він детально розповідав про обставини вчинення вказаного злочину.

Показання підсудного ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 надав показання, що 31.07.2016 року приблизно о 15 год. 00 хв. він зі знайомим ОСОБА_3 виконували ремонтні роботи на даху будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2. Потім він помітив, що із двору виходить чоловік, який виносить в руках перфоратор. Далі він побіг за вказаним чоловіком та догнав його за двором за поворотом, ним виявився ОСОБА_2 Цей чоловік добровільно віддав йому перфоратор та мобільний телефон, намагався втекти через двір сусідів, потім просив його відпустити. Пізніше вони викликали працівників поліції, які прибули на місце та провели їх допит.

Потерпілий зазначив, що перед цим у нього вдома була вчинена інша крадіжка, після чого він у дворі встановив камеру відеоспостереження, у зв'язку з чим момент крадіжки був записаний на відеозапис.

Потерпілий ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, у відповідності до вимог ст.135 КПК України, на адресу суду надав письмову заяву про проведення судового розгляду за його відсутності.

На підставі вимог ст.325 КПК України, за погодженням із учасниками судового провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого ОСОБА_3

Враховуючи повне визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого.

На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про повну доведеність вини підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у сховище, вчинене повторно.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_2 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, тяжких хронічних захворювань чи інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має, має постійне місце проживання, за яким характеризується негативно.

Обставиною, яка відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_2, є щире каяття у скоєному злочині.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким умисним злочином, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, його відношенні до скоєного, конкретні обставини вчинення злочину та спричинені наслідки, думку потерпілого, який претензій матеріального характеру до підсудного не має, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції за ч.3 ст.185 КК України, що є необхідним й достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи вищевикладені обставини та той факт, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше неодноразово засуджувався за вчинення корисливих злочинів, суд не знаходить підстав для застосування вимог статей 69, 75 КК України.

Оскільки підсудному ОСОБА_2 судом призначено покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, тому до набрання вироком законної сили у відношенні нього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по даному кримінальному провадженню.

Потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_3 цивільні позови по кримінальному провадженню не заявлялись.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого (підсудного) по справі.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.369 - 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

До набрання вироком суду законної сили обрати у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у виді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань УДПтСУ в Харківській області (№27).

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту фактичного його затримання згідно ухвали Московського районного суду м. Харкова від 18.11.2016 року, тобто з 18 листопада 2016 року.

Стягнути з підсудного ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведені експертизи на загальну суму 351,84 грн. (триста п'ятдесят одна гривня 84 коп.), перерахувавши їх на користь держави (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з призначенням виду платежу - «за експертні послуги» (к/п а.с.31).

Речові докази по кримінальним провадженням, а саме: 1) мобільний телефон «PRESTIGIO РАР 4020 DUO» - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_1 як законному власнику; 2) перфоратор «CRAFT СВН-1100» - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_3 як законному власнику (к/п а.с.36, 37).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило